Рішення № 138695077, 03.08.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

03 серпня 2026 року справа № 520/16109/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України, в якому просить суд:

- визнати протиправною відмову військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди в розмірі 1 000 000 (одного мільйону) гривень 00 копійок відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану»;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_2 одноразову грошову винагороду в розмірі 1000000 (одного мільйону) гривень 00 копійок відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що має право на отримання одноразової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153, однак відповідач безпідставно відмовив у її нарахуванні та виплаті, у зв`язку з чим просить визнати таку відмову протиправною та зобов`язати здійснити відповідну виплату.

Ухвалою від 15.06.2026 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що позивач не має права на отримання одноразової грошової винагороди, оскільки був прийнятий на військову службу за контрактом до введення воєнного стану, а тому не відповідає умовам пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, у якій заперечував проти доводів відповідача, зазначивши, що продовження строку дії контракту під час воєнного стану свідчить про виникнення нових правовідносин, а положення постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 не містять обмежень щодо виплати одноразової грошової винагороди військовослужбовцям, які проходили військову службу до введення воєнного стану. У зв`язку з цим просив суд врахувати викладені доводи та задовольнити позов у повному обсязі.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.

Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає таке.

Судом установлено, що 24.03.2021 позивач уклав контракт про проходження військової служби з Військовою частиною НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на три роки.

Відповідно до матеріалів справи, позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 Національної гвардії України та брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України, що підтверджується відповіддю військової частини на адвокатський запит та витягами з наказів командира військової частини про залучення та вилучення позивача з безпосередньої участі у бойових діях.

21.04.2026 представником позивача до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України направлено адвокатський запит щодо вчинення дій, пов`язаних із включенням позивача до проєкту наказу про виплату одноразової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153.

За результатами розгляду зазначеного запиту відповідач повідомив, що позивачу не здійснювалися нарахування та виплата одноразової грошової винагороди, оскільки контракт про проходження військової служби був укладений 24.03.2021, тобто до введення воєнного стану, а тому, на думку відповідача, позивач не відповідає вимогам абзацу другого пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153.

Не погодившись із такою відмовою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує такі норми права.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою, другою статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

У силу статті 65 Основного Закону України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснюється Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі Закон 2232-ХІІ).

Частиною 3 статті 1 Закону 2232-ХІІ визначено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Згідно з частиною 9 статті 1 Закону 2232-ХІІ щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону 2232-ХІІ Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направлення) громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 лютого 2025 року №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» (далі Постанова № 153) та затверджено «Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» (далі Порядок).

Згідно з пунктом 3 Постанови №153 установлено, що учасниками експериментального проекту є: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу; Збройні Сили; Національна гвардія; Державна прикордонна служба; Міністерство оборони; Міністерство внутрішніх справ; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби.

Відповідно до абзацу 2 пункту 4 Постанови №153 установлено, що особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень.

Відповідно до абзацу 4 пункту 4 Постанови №153 військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі.

Аналіз положень пункту 4 Постанови КМУ №153 дає підстави суду дійти висновку, що на одержання одноразової грошової винагороди в розмірі 1 млн. гривень за тривалість проходження служби в бойових умовах мають право військовослужбовці за наявності одночасно таких умов:

- які до набрання чинності цією постановою (11.02.2025 року) у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX;

- проходять військову службу;

- брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою (11.02.2025 року).

Суд звертає увагу, що метою прийняття Постанови №153 є підвищення рівня укомплектованості особовим складом бойових військових частин (підрозділів) Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби шляхом удосконалення механізму залучення громадян України віком від 18 до 25 років до проходження військової служби за контрактом та створення додаткових мотиваційних чинників для цього.

Мотивом визначених заходів є саме залучення громадян України віком від 18 до 25 років до проходження військової служби за контрактом, що реалізується шляхом створення додаткових фінансових стимулів та забезпечення відповідного матеріального підґрунтя для підвищення престижу служби. При цьому, йдеться про застосування механізмів, спрямованих на формування належної мотивації для потенційних військовослужбовців у віці до 25 років.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 прийнятий на військову службу за контрактом до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України з 24.03.2021, що підтверджується витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України від 25.03.2021 №57.

Згідно відповіді військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України на адвокатський запит №10991-26 від 21.04.2026, ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та

інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України: з 24.02.2022 по 22.09.2022, з 30.09.2022 по 20.02.2023, з 19.09.2023 по 23.09.2023, з 26.10.2023 по 05.11.2023, з 18.11.2023 по 21.11.2023, з 12.12.2023 по 31.03.2024, 02.04.2024, 04.04.2024, з 06.04.2024 по 08.04.2024, 27.04.2024, 29.04.2024, 24.07.2024, з 30.07.2024 по 31.07.2024, з 04.08.2024 по 06.08.2024, з 10.08.2024 по 12.08.2024, з 23.08.2024 по 31.08.2024, з 28.09.2024 по 24.12.2024, з 16.01.2025 по 18.01.2025, з 21.01.2025 по 01.02.2025, 03.02.2025, 05.02.2025, 07.02.2025,09.02.2025, 11.02.2025, 13.02.2025, 15.02.2025, 17.02.2025, 19.02.2025, 21.02.2025,23.02.2025, 25.02.2025, 27.02.2025, 01.03.2025, 03.03.2025, 05.03.2025, 07.03.2025, 09.03.2025, 11.03.2025, 13.03.2025, 15.03.2025, 17.03.2025, з 19.03.2025 по 31.03.2025, 01.04.2025, 03.04.2025, з 05.04.2025 по 08.04.2025, 10.04.2025, 12.04.2025, з 14.04.2025 по 17.04.2025, з 19.04.2025 по 21.04.2025, 23.04.2025, 25.04.2025, 27.04.2025, з 29.04.2025 по 30.04.2025, з 01.05.2025 по 12.08.2025, з 23.10.2025 по 31.12.2025, з 02.01.2026 по 03.01.2026, 06.01.2026, 08.01.2026, 10.01.2026, 12.01.2026, з 14.01.2026 по 15.01.2026, 18.01.2026, з 21.01.2026 по 22.01.2026, 26.01.2026, 28.01.2026, 30.01.2026, з 02.02.2026 по 03.02.2026,05.02.2026,07.02.2026, 09.02.2026, 11.02.2026, 13.02.2026, 15.02.2026, 17.02.2026, 19.02.2026, 21.02.2026, 23.02.2026, 25.02.2026, 27.02.2026, з 01.03.2026 по 04.03.2026, з 22.03.2026 по 31.03.2026.

21.04.2026 представником позивача до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України направлено адвокатський запит щодо вчинення дій, пов`язаних із включенням позивача до проєкту наказу про виплату одноразової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153.

За результатами розгляду зазначеного запиту відповідач повідомив, що позивачу не здійснювалися нарахування та виплата одноразової грошової винагороди, оскільки контракт про проходження військової служби був укладений 24.03.2021, тобто до введення воєнного стану, а тому, на думку відповідача, позивач не відповідає вимогам абзацу другого пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов до висновку, що позивач проходив військову службу за контрактом з 24.03.2021, тобто до введення воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ.

Як зазначалося вище, однією з обов`язкових умов для отримання одноразової грошової винагороди, передбаченої абзацом другим пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153, є прийняття або призов особи на військову службу під час дії воєнного стану у віці до 25 років.

Оскільки матеріалами справи підтверджено, що позивач був прийнятий на військову службу за контрактом 24.03.2021, тобто до введення воєнного стану, він не відповідає одній з обов`язкових умов, визначених пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153, для отримання одноразової грошової винагороди.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що відповідач правомірно відмовив позивачу у нарахуванні та виплаті одноразової грошової винагороди, передбаченої пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст.4-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 236 293, 295, 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 03 серпня 2026 року.

Суддя Олексій КОТЕНЬОВ