Ухвала суду № 138694969, 03.08.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

03 серпня 2026 року Справа № 200/2522/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садової М.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в :

Позивачем подано до суду заяву в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій просить суд: - визнати протиправними Рішення № 914430135905 від 21.07.2026 (Перерахунок пенсії. Версія: 1.6.78.1. Дата-час розрахунку: 13.07.2026 16:15) та дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на виконання Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2025 року у справі № 200/2522/25 в частині застосування з 08.07.2026 положень постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень».

В обґрунтування заяви зазначено, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі № 320/51895/25, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026, визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821. 08.07.2026 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснило перерахунок пенсії (Рішення № 914430135905 від 08.07.2026), у якому вирішило не застосовувати положення постанови № 821 з 01.06.2026. Однак 21.07.2026 тим самим органом здійснено черговий перерахунок (Рішення № 914430135905 від 21.07.2026), яким знову застосовано положення скасованої постанови № 821 з 08.07.2026. На думку заявниці, такі дії є протиправними, оскільки на момент прийняття рішення про перерахунок 21.07.2026 нормативно-правовий акт уже був нечинним.

У судове засідання учасники справи не повідомлялись у відповідності до ч. 5 ст. 383 КАС України.

Розгляд заяви здійснюється у порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно з ст. 229 КАС України.

Дослідивши подану заяву та матеріали справи, суд прийшов до наступного, з огляду на таке.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28.05.2025 по справі №200/2522/25 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію, призначену за нормами статті 54 Закону України № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», без обмеження її максимального розміру, з 21 березня 2024 року. Зобов`язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію, призначену за нормами статті 54 Закону України № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», без обмеження її максимального розміру, з 21 березня 2024 року, з урахуванням проведених раніше виплат.

Зазначене рішення залишено без змін судом апеляційної інстанції та набрало законної сили 08.10.2025. Виконавчий лист пред`явлено до виконання, відкрито виконавче провадження № 79893830.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з частиною 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Приписами статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Згідно з ч.6 ст.383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 4 ст.249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

З системного аналізу вищезазначених норм права вбачається, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований в тому числі і приписами статті 383 Кодексу, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду чи умисне ухилення від вчинення будь-яких дій, спрямованих на його виконання, що порушує законні права та інтереси позивача.

Застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів статей 383, 249 КАС України можливе лише у разі встановлення факту протиправного невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених саме рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.

Застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів ст.383 КАС України можливе лише у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.

Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що статті 382 і 383 КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Постановою Верховного Суду від 30.04.2020р. у справі № 804/2076/17 встановлена наступна позиція Верховного Суду: Сам факт відсутності певного результату (виплати коштів за судовим рішенням) не може бути достатнім підтвердженням того, що суб`єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність. Про протиправність може свідчити, зокрема, те, що суб`єкт владних повноважень бездіяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив несвоєчасно, з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів особи.

Отже, при розгляді заяв в порядку ст.383 КАС України суд повинен з`ясувати, чи були оскаржувані рішення, дії відповідача, пов`язані з виконанням судового рішення, та чи не утримує в собі звернення позивача до суду самостійні підстави та предмет спору.

Судом встановлено, що рішення суду від 28.05.2025 у справі № 200/2522/25 зобов`язує відповідача перерахувати та виплатити пенсію без обмеження її максимального розміру з 21.03.2024 з урахуванням проведених раніше виплат. Виконавче провадження відкрито, виконавчий лист пред`явлено до виконання.

Перерахунки, здійснені Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області 08.07.2026 та 21.07.2026, є внутрішніми рішеннями органу Пенсійного фонду щодо порядку нарахування пенсії в межах виконання судового рішення. Сам факт застосування (чи незастосування) положень постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 при здійсненні таких перерахунків не свідчить автоматично про протиправність дій відповідача саме в контексті виконання рішення суду у справі № 200/2522/25.

Суд звертає увагу, що рішенням суду у справі № 200/2522/25 не встановлювалося зобов`язання відповідача щодо застосування чи незастосування конкретної постанови Кабінету Міністрів України. Предметом виконання є перерахунок пенсії без обмеження максимального розміру за нормами статті 54 Закону України № 796-XII з урахуванням проведених раніше виплат.

Наявність у матеріалах справи відомостей про визнання постанови № 821 протиправною та нечинною в іншій судовій справі (№ 320/51895/25) само по собі не створює підстав для висновку про протиправність конкретних дій відповідача щодо перерахунку пенсії заявниці в межах виконавчого провадження № 79893830, якщо такі дії спрямовані на виконання судового рішення у справі № 200/2522/25.

Відповідно до 383 Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання такого рішення суду, суд не може вирішувати питання, що не були досліджені та не встановлювались під час розгляду справи по суті, оскільки це може призвести до зміни суті рішення.

Відповідно до частини 5 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Позивачем не доведено, що внаслідок прийняття рішення № 914430135905 від 21.07.2026 її права були порушені у спосіб, який виходить за межі виконання цього рішення. Докази реального зменшення розміру пенсії чи невиконання зобов`язання щодо перерахунку без обмеження максимального розміру з 21.03.2024 у заяві та доданих матеріалах не наведено в обсязі, достатньому для встановлення протиправності дій саме в порядку статті 383 КАС України.

Таким чином, суд не встановив обставин протиправності рішень та дій Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, вчинених на виконання рішення суду у справі № 200/2522/25, а також порушення прав, свобод чи інтересів позивача, підтверджених цим рішенням.

Керуючись статтями 241-243, 248, 256, 293, 294, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в :

У заяві ОСОБА_1 в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Ухвала складена та підписана суддею 03.08.2026.

Cуддя М. І. Садова