Рішення № 138694811, 03.08.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

03 серпня 2026 року № 520/30106/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мороко А.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Керівника Куп`янської окружної прокуратури Харківської області Муратова Станіслава Семеновича (вул. Центральна, буд. 9А, с-ще Шевченкове, Куп`янський р-н, Харківська обл., 63601, код ЄДРПОУ 0291010833) до Шевченківської селищної військової адміністрації Куп`янського району Харківської області (вул. Василя Стуса, буд. 2, с-ще Шевченкове, Харківська обл., Куп`янський р-н, 63601, код ЄДРПОУ 45098470) третя особа: Фізична особа-підприємець Зубрич Костянтин Олександрович про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Керівник Куп`янської окружної прокуратури Харківської області Муратов Станіслав Семенович звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Шевченківської селищної військової адміністрації Куп`янського району Харківської області (код ЄДРПОУ 45098470) щодо невжиття заходів, спрямованих на набуття права комунальної власності на гідротехнічну споруду, розташовану на земельній ділянці водного фонду з кадастровим номером 6325781500:02:000:0182 площею 8.0086 га, яка знаходиться на території Шевченківської селищної територіальної громади Куп`янського району Харківської області;

- зобов`язати Шевченківську селищну військову адміністрацію Куп`янського району Харківської області (код ЄДРПОУ 45098470) вчинити дії спрямовані на набуття права комунальної власності на гідротехнічну споруду, розташовану на земельній ділянці водного фонду з кадастровим номером 6325781500:02:000:0182 площею 8.0086 га, яка знаходиться на території Шевченківської селищної територіальної громади Куп`янського району Харківської області.

В обґрунтування позовних вимог прокуратура посилається на те, що станом на жовтень 2025 року спірні гідротехнічні споруди, які розташовані на земельній ділянці водного фонду з кадастровим номером 6325781500:02:000:0182 площею 8.0086 га, яка знаходиться на території Шевченківської селищної територіальної громади Куп`янського району Харківської області, не взято на облік відповідачем та не вчинено жодних юридичних значимих обов`язкових дій щодо оформлення та державної реєстрації права власності на вказані об`єкти, що свідчить про його бездіяльність. На думку прокуратури, бездіяльність відповідача призводить до порушення основних засад державної політики у сфері збереження інженерної інфраструктури водних об`єктів та комунальної власності, що в свою чергу є порушенням загальнодержавних інтересів та у відповідності до ст. 131-1 Конституції України покладає на прокурора обов`язок представництва в суді.

Ухвалою суду прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в зазначеній справі.

Представником відповідача до суду подано відзив, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність.

Відповідач заперечив проти заявлених позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, звернувши увагу суду на те, що спірні гідротехнічні споруди, які розташовані на земельній ділянці водного фонду з кадастровим номером 6325781500:02:000:0182 площею 8.0086 га, являють собою насипну земельну греблю, водоскидні споруди та відвідний канал. Відповідач, з посиланням на вимоги цивільного законодавства та ЗУ «Про Державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», звернув увагу суду на те, що державній реєстрації підлягають права лише на ті, споруди, які є нерухомим майном, що є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин та, якому притаманні характеристики, зазначення яких є обов`язковим для внесення до державного реєстру прав під час проведення державної реєстрації. Не погоджуючись з правовою позицією прокуратури відносно того, що спірні споруди набули статусу безхазяйної речі, відповідач з посиланням на позицію ВСУ, викладену у постанові від 17.07.2024 року у справі № 918/791/23, робить висновок про те, що право власності на гідротехнічну споруду не може бути зареєстроване ні за ким, оскільки гідротехнічна споруда як окремий об`єкт права власності не існує. Додатково відповідач звернув увагу суду на те, що для впорядкування та проведення роботи щодо виявлення та взяття на баланс безхазяйних гідротехнічних споруд, відповідачем проводилася робота щодо реєстрації комунальної власності на землі водного фонду. Спірна гідротехнічна споруда буде обстежена створеною комісією щодо інвентаризації та її обстеження для цілей аквакультури для взяття на облік.

Позивачем надано до суду відповідь на відзив, в якому підтримав свою правову позицію, зауваживши на тому, що спірна гідротехнічна споруда є самостійним об`єктом нерухомого майна, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни призначення, а тому речові права на них підлягають державній реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що на думку прокуратури підтверджується й правовою позиція ВСУ, яка викладена у постанові від 05.03.2024 по справі № 300/3657/22.

Відповідачем подано до суду заперечення на відповідь на відзив, в якому підтримав свою правову позицію по справі, звернувши увагу суд на те, що відповідач обрав спосіб взяття на облік безхазяйної гідротехнічної споруди з урахуванням вимог ЗУ «Про аквакультуру», а не шляхом набуття права комунальної власності на безхазяйні речі, що визначено ст. 335 ЦК України, як наполягає прокуратура.

Пояснень щодо позовної заяви від третьої особи до суду не надходило про причини не подання не повідомлено.

Відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно приписів ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову, суд встановив наступне.

Куп`янською окружною прокуратурою при виконанні повноважень, визначених ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що у користуванні ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), на підставі договору оренди земельної ділянки водного фонду від 20.08.2002, укладеного з Шевченківською районною державною адміністрацією Харківської області, перебувала земельна ділянка, яка знаходиться на території Безм`ятеженської сільської ради Шевченківського (наразі Куп`янського) району Харківської області.

Відповідно до вказаного договору (п. 1.2) в оренду передано земельну ділянку, розташовану за межами населеного пункту загальною площею 8,0086 га, згідно матеріалів інвентаризації земель, в тому числі: під водою 7,1265 га; гідротехнічні споруди 0,3135 га; заболочені землі 0,5686 га.

При цьому, інформація щодо власника даної гідротехнічної споруди у договорі не відображена.

Крім того, як зазначено у позовній заяві на замовлення ПП ОСОБА_1 , розроблено водогосподарський паспорт ставка, розташованого біля с. Митропілля Шевченківського (наразі Куп`янського) району Харківської області, відповідно до якого на вищевказаній земельній ділянці знаходиться гідротехнічна споруда, яка складається з: - глухої земляної греблі з уположеним верховим відкосом. Довжина греблі 140 м, максимальна висота 12,0 м, ширина по гребеню 8,0 м, в т.ч. проїжджа частина, укріплена оптимальною піщано-глиняною сумішшю 6,0 м. Закладення верхового відкосу 1:8; визового 1:2,5. Гребля ставка розташована в 650 м від околичці с. Митропілля; - водоскидної споруди: водоскид автоматичної дії, відкритий канал довжиною 120 м, шириною 11 м по верхньому рівню, 4 м по нижньому.

Відкоси та дно каналу укріплені посівами багаторічних трав. Дно каналу прокладено на 1 м нижче гребня плотини; - водозлива: сифон із металічної труби О 350 мм, довжиною 57 м.

Позивачем з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що 31.08.2024, на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» № 1423-ІХ від 28.04.2021 та розпорядження начальника Шевченківської селищної військової адміністрації Куп`янського району № 550 від 01.08.2024, державним реєстратором Виконавчого комітету Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області Горделян А.О. зареєстровано право комунальної власності Шевченківської селищної територіальної громади в особі Шевченківської селищної ради на земельну ділянку з кадастровим номер 6325781500:02:000:0182.

В подальшому, на підставі договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом № 7/25 від 19.02.2025, укладеного Шевченківською селищною радою, земельна ділянка з кадастровим номером 6325781500:02:000:0182 передана у строкове платне користування ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

З листа Шевченківської селищної військової адміністрації від 19.03.2024 № 02-18/698, судом встановлено, що передача гідротехнічної споруди, що розташована на земельній ділянці з кадастровим номер 6325781500:02:000:0182, за відповідним актом прийому-передачі майна колективної власності до комунальної власності Шевченківської селищної ради не відбувалася в зв`язку з тим, що розпорядження цією земельною ділянкою водного фонду перейшло до Шевченківської територіальної громади в 2021 році, на той момент підприємств колективної власності не існувало. Гідротехнічна споруда, що розташована на вказаній земельній ділянці, на балансі селищної ради не перебуває, інформація про власника відсутня.

Згідно листа Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області від 31.10.2025 № 1532/08, інформація щодо передачі вказаної гідротехнічної споруди на утримання та баланс, оренду чи власність в Офісі відсутня. У разі відсутності балансоутримувача гідротехнічної споруди, таке майно є безхазяйним. Порядок взяття на облік безхазяйного майна регулюється Цивільним кодексом (ст. 335).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» № 280/97-ВР від 21.05.1997 (далі Закон України № 280/97-ВР) органи місцевого самоврядування є юридичними особами та наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Відповідно до частини 3 статті 16 Закону України № 280/97-ВР матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Частиною 5 статті 16 Закону України № 280/97-ВР визначено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України № 280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції та повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно зі статтею 25 Закону України № 280/97-ВР, селищні ради правомочні розглядати та вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно з ч. 5 ст. 60 Закону України № 280/97-ВР органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати та купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування та оренду.

Таким чином, відповідний орган місцевого самоврядування уповноважений визначати юридичну долю об`єктів, що розташовані на земельних ділянках комунальної власності.

Підставою набуття права комунальної власності є передача майна комунальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування, та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об`єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню.

Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад, передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Відповідно до статті 327 ЦК України, у комунальній власності є майно, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Згідно з частиною першою статті 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Статтею 329 ЦК України передбачено, що юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулює Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-VI від 01.07.2004 (далі Закон України № 1952-VI), який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

За визначенням статті 2 Закону України № 1952-VI державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Реєстраційна дія - державна реєстрація прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а також інші дії, що здійснюються державним реєстратором у Державному реєстрі прав, крім надання інформації з цього реєстру.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України № 1952-VI Речові права на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають, змінюються та припиняються з моменту такої реєстрації.

Згідно з частиною 14 статті 18 Закону України № 1952-VI взяття на облік безхазяйного нерухомого майна проводиться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

З вищевикладених норм вбачається, що селищні ради правомочні розглядати та вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

При цьому, сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції та повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Органи місцевого самоврядування є юридичними особами та наділяються законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Звернення прокурора до суду у даному випадку спрямоване на задоволення суспільної потреби - взяття на облік безхазяйного майна, що має на меті сприяти можливості здійснювати належне управління та розпорядження цим майном, використання його відповідно до вимог чинного законодавства.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає обґрунтованою позицію прокуратури, що у даному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави, з огляду на відсутність компетентного органу та звернення до суду із цим позовом самостійно відповідно до вимог ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру».

За частиною 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

До таких речей належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення - житлові будинки, будівлі, споруди тощо. (ч. 1 ст. 181 ЦК України).

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону № 1952-IV).

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 1952-IV у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі.

Питання необхідності державної реєстрації гідротехнічної споруди потребує дослідження правової природи вжитого у Законі терміну - «споруди», та можливості його поширення на об`єкти, що розташовані на земельній ділянці водного фонду з кадастровим номером 6325781500:02:000:0182 площею 8.0086 га, яка знаходиться на території Шевченківської селищної територіальної громади Куп`янського району Харківської області, відповідно до умов п. 3 Договору № 7/25 від 19.02.2025.

Нормативно-правове регулювання містить різні семантично схожі визначення терміну «споруда».

У чинному з 01.01.2024 Класифікаторі будівель і споруд НК 018:2023, затвердженому наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 № 3573 (далі - НК 018:2023), використовуються терміни, визначені Європейським класифікатором типів споруд, а саме: споруди - структури, пов`язані із землею, які створені з будівельних матеріалів і комплектуючих та/або для яких виконуються будівельні роботи.

Термін «гідротехнічні споруди» вживається у Додатку А до ДБН В.2.4-3:2010 Гідротехнічні, енергетичні та меліоративні системи і споруди, підземні гірничі виробки. Гідротехнічні споруди. Основні положення (далі - ДБН В.2.4-3:2010). Це споруди, що підпадають під вплив водного середовища, призначені для використання і охорони водних ресурсів, а також для захисту від шкідливого впливу вод.

Схожий термін використано у п. 1.3 Правил безпеки при експлуатації каналів, трубопроводів, інших гідротехнічних споруд у водогосподарських системах, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 03.04.2012 № 661 (далі - Правила № 661): гідротехнічна споруда - інженерна споруда, призначена для керування водним режимом, використовування водних ресурсів або для запобігання шкідливій дії вод.

Відповідно до п. 2 Договору № 7/25 від 19.02.2025 сторони визначили, що рибогосподарська технологічна водойма згідно з умовами договору надається в оренду з урахуванням вимог ЗУ «Про аквакультуру».

Згідно з абз.6,7 ч.1 ст.1 Закону України від 18 вересня 2012 року № 5293-VI «Про аквакультуру», гідротехнічні споруди для цілей аквакультури - об`єкти нерухомого майна державної або комунальної власності або власник яких невідомий чи його неможливо встановити на підставі даних, документів та/або інформації з відповідних державних реєстрів (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірно-осушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод та розташовані на водних об`єктах, наданих у користування на умовах оренди для цілей аквакультури.

Гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми - об`єкти нерухомого майна державної власності (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірно-осушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод.

Згідно з п. 1.9.18 Методики обстеження і паспортизації гідротехнічних споруд систем гідравлічного вилучення та складування промислових відходів, затвердженої наказом Держкоммістобудування № 252 від 19.12.1995, гідротехнічні споруди - це споруди для використання водних ресурсів, а також для боротьби з шкідливим впливом вод: греблі й дамби різного призначення та їхні конструктивні елементи; водоскиди, водоспуски, споруди водовідведення: тунелі, канали, труби, лотки; регуляційні споруди, накопичувані промислових відходів, ставки, відкриті водозабори, гідромеханічне та механічне обладнання, призначене для нормального функціонування споруд.

Відповідно до ДБН В.2.4-3:2010, п. 1.3 Положення про організацію та порядок здійснення технічного нагляду за гідротехнічними спорудами воднотранспортного комплексу, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 16.01.2014 №21 гідротехнічна споруда - споруда, що підпадає під вплив водного середовища, призначена для використання і охорони водних ресурсів, а також для захисту від шкідливого впливу вод.

Згідно з п.1.4.2 ДБН В.2.4-3:2010 гідротехнічні споруди поділяють на постійні і тимчасові. До тимчасових відносяться споруди, які використовуються тільки в період будівництва і ремонту постійних споруд.

Відповідно до п. 1.4.3 ДБН В.2.4-3:2010 постійні гідротехнічні споруди (додаток В) залежно від їх призначення поділяють на основні і другорядні. До основних споруд відносяться гідротехнічні споруди, пошкодження або руйнування яких приведе до порушення або припинення нормальної роботи самих гідротехнічних споруд чи комплексу споруд, до складу яких входять гідротехнічні споруди. До другорядних відносяться гідротехнічні споруди, руйнування або ушкодження яких не спричиняє зазначених вище наслідків.

Згідно з Додатком В (обов`язковий) ДБН В.2.4-3:2010 Гідротехнічні споруди. Основні положення до основних гідротехнічних споруд відносяться: греблі; стояни і підпірні стіни, що входять до складу напірного фронту; дамби обвалування; берегозакріплювальні, регуляційні і огороджувальні споруди; водоскиди, водоспуски і водовипуски; водоприймачі і водозабірні споруди; канали дериваційні, судноплавні, водогосподарських і меліоративних систем, комплексного призначення і споруди на них (наприклад, акведуки, дюкери, мости-канали, труби-ливнеспуски); тунелі; трубопроводи; напірні басейни і зрівнювальні резервуари; будівлі гідравлічних і гідроакумулюючих електростанцій і насосних станції; відстійники; судноплавні споруди (шлюзи, суднопідйомники і судноплавні греблі); рибопропускні споруди, що входять до складу напірного фронту; гідротехнічні споруди портів (причали, хвилеломи, моли, берегозахисні еподи), міські набережні суднобудівних і судноремонтних підприємств, поромних переправ, крім віднесених до другорядних; гідротехнічні споруди для маломірних суден; гідротехнічні споруди ТЕС і АЕС; гідротехнічні споруди, що входять до складу комплексів інженерного захисту населених пунктів і підприємств; гідротехнічні споруди інженерного захисту сільгоспугідь, територій санітарно-захисного призначення, комунально - складських підприємств, пам`ятників культури і природи; морські нафтогазопромислові гідротехнічні споруди, резервуари для зберігання вуглецевої сировини, точечні причали; гідротехнічні споруди засобів навігаційного устаткування; споруди (дамби), що огороджують золошлаковідвали і сховища рідинних відходів промислових і сільськогосподарських організацій.

Відповідно до п.1.3 Правил безпеки при експлуатації каналів, трубопроводів, інших гідротехнічних споруд у водогосподарських системах, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України № 661 від 03.04.2012, гідротехнічна споруда - інженерна споруда, призначена для керування водним режимом, використовування водних ресурсів або для запобігання шкідливій дії вод.

Отже, відповідно до вказаних вище норм законодавства гідроспоруди за їх призначенням поділяють, зокрема, на такі, що призначені для використання водних ресурсів (риборозведення, рекреація) та захисні.

Таким чином, термін «гідротехнічна споруда» пов`язаний з конкретним функціональним об`єктом (конструкцією), є узагальнюючою назвою споруд, що використовуються на водних ресурсах, основним же є термін «споруда».

Вказане узгоджується з позицією ВСУ, викладеною у постанові від 05.03.2024 по справі № 300/3657/22.

Отже, проаналізувавши вищевикладене, можна дійти висновку, що, визначені у п. 2 Договору № 7/25від 19.02.2025 об`єкти, розташовані на земельній ділянці водного фонду з кадастровим номером 6325781500:02:000:0182 площею 8.0086 га (глуха, насипна земляна, проїзна гребля з закладенням укосів, водоскидна споруда № 1, водоскидна споруда № 2, відвідний канал) є видом гідротехнічних та інженерних споруд, розміщується на земельній ділянці, призначений для спеціальних технічних функцій, пов`язаних з використовуванням водних ресурсів, зокрема для запобігання шкідливій дії вод. Переміщення такої споруди призводить до втрати її призначення.

Частиною 1 статті 5 Закону України № 1952-IV визначається необхідність державної реєстрації споруд, а також їх окремих частин.

Виключенням є споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, перелічені у ч. 4 ст. 5 Закону України № 1952-IV, зокрема магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв`язку, залізничні колії, крім меліоративних мереж, складових частин меліоративної мережі.

Гідротехнічна споруда не є частиною чи приналежністю головної речі, не включена до переліку споруд, передбачених ч. 4 ст. 5 Закону України № 1952-IV.

Таким чином, гідротехнічні споруди належать до нерухомого майна, щодо якого має проводитися державна реєстрація прав.

Питання щодо набуття права власності на безхазяйну річ визначено ст.335 Цивільного кодексу України (далі ЦК України). Так, безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.

Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих медіа.

Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.

Верховний Суд у постанові від 21.06.2024 у справі № 420/19870/21, дійшов таких висновків про застосування статті 355 ЦК України у питанні взяття на облік безхазяйних нерухомих речей:

(1) безхазяйною нерухомою річчю є нерухоме майно, яке відповідає двом умовам:

- відомості про це майно відсутні у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

- власник цього майна невідомий органу місцевого самоврядування, на території якого воно розміщене;

(2) орган місцевого самоврядування, на території якого розміщено безхазяйну нерухому річ, зобов`язаний звернутися із заявою до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, для взяття безхазяйної нерухомої речі на облік.

Оскільки частину другу статті 355 ЦК України сформульовано імперативно, звернення з відповідною заявою є обов`язком, а не правом органу місцевого самоврядування.

Безхазяйні рухомі речі можуть набуватися у власність за набувальною давністю, крім випадків, встановлених статтями 336, 338, 341 і 343 цього Кодексу.

Особливості набуття організацією водокористувачів права власності на безхазяйні об`єкти меліоративних систем визначаються законом.

Особливості набуття права власності на безхазяйні гідротехнічні споруди для цілей аквакультури визначаються законом.

Отже, відповідач уповноважений законодавством на звернення з відповідною заявою щодо взяття безхазяйних нерухомих речей на облік органом, що здійснює державну реєстрацію.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.327 ЦК України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно з ч.1 ст.329 ЦК України юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

Державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідно до п.1 ч.1 ст.2 Закону України від 01.07.2004 №1952-IV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі Закон №1952-IV) є офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Пунктом 9 ч.1 ст.2 Закону №1952-IV визначено, що реєстраційна дія - державна реєстрація прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а також інші дії, що здійснюються державним реєстратором у Державному реєстрі прав, крім надання інформації з цього реєстру.

Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.3 Закону №1952-IV державна реєстрація прав є обов`язковою.

Згідно з ч.2. ст.3 Закону №1952-IV речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч.14 ст.18 Закону №1952-IV взяття на облік безхазяйного нерухомого майна проводиться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.п. 82, 84, 85 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна здійснюється за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса в установленому для державної реєстрації прав порядку з урахуванням особливостей, визначених пунктами 83-88 цього Порядку.

Державний реєстратор за результатом прийнятого рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна вносить до спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості.

Окрім того, законодавством визначена поетапна процедура передання у комунальну власність безхазяйного нерухомого майна, що включає в себе:

звернення органу місцевого самоврядування до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік безхазяйної нерухомої речі;

публікація органом місцевого самоврядування оголошення у друкованих засобах масової інформації про взяття на облік безхазяйної нерухомої речі;

звернення органу місцевого самоврядування після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі до суду із заявою про передання відповідного нерухомого майна у комунальну власність (у порядку, визначеному ст.ст. 329-333 ЦПК України);

звернення органу місцевого самоврядування до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про державну реєстрацію права власності на підставі судового рішення.

Отже, речові права на нерухоме майно підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Так, до матеріалів справи відповідачем надано додаткові пояснення, в яких зазначає, що жодних приписів щодо реєстрації гідротехнічних споруд в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно дана норма закону не містить. Саме статтею 14-1 Закону України «Про аквакультуру» передбачено спрощена процедура взяття на облік безхазяйної гідротехнічної споруди.

Також зазначив, що розпорядженням селищної військової адміністрації від 25.09.2025 року №616 створена комісія щодо інвентаризації та обстеження гідротехнічних споруд для цілей аквакультури, що розташовані на водних об`єктах на території Шевченківської селищної територіальної громади Куп`янського району Харківської області. Комісією поступово здійснюються обстеження у відповідності до Закону «Про аквакультуру» гідротехнічних споруд за можливості, оскільки громада зазнає ворожих обстрілів та перебуває на території можливих бойових дій відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією».

У додаткових поясненнях від 27.07.2026 представником відповідача зазначено, що у зв`язку з небезпечною ситуацією Шевченківська селищна військова адміністрація не може направити в с. Миропілля, де розташовані гідротехнічні споруди своїх працівників для проведення роботи та залучати працівників БТІ для здійснення будь-яких робіт щодо реєстрації гідротехнічних споруд як того вимагає позивач, оскільки 03.07.2026 протоколом №8 засідання Ради оборони Харківської області визначено обов`язкову евакуацію населення вже з інших населених пунктів, де до цього рішення про евакуацію не приймалися. На дату подачі даної заяви населення, що проживає на всій території Шевченківської селищної територіальної громади підлягає обов`язковій евакуації, в тому числі і працівники установ і організацій.

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах від 31.03.2021 у справах № 9901/347/20, від 01.07.2021 у справі № 9901/116/20, від 01.09.2022 у справі № 990/46/22, та від 08.09.2022 у справі № 9901/276/19 неодноразово зазначала, що протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень необхідно розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Суд зазначає, що Шевченківська селищна військова адміністрація Куп`янського району Харківської області не заперечує, що гідротехнічна споруда, що розташована на земельній ділянці - кадастровий номер 6325781500:02:000:0182 на балансі селищної ради не стоїть.

Враховуючи вищенаведені норми законодавства, та те, що відповідач є органом, уповноваженим здійснювати управління комунальним майном територіальної громади, на території якої розташована спірні гідротехнічні споруди, то саме на нього покладено обов`язок по вжиттю заходів, спрямованих на оформлення та державну реєстрацію права власності на таку.

З метою уникнення загрози заподіяння шкоди інтересам держави у сфері запобігання виникнення надзвичайних ситуацій, пов`язаних з неналежною експлуатацією гідротехнічної споруди, саме відповідач зобов`язаний вживати дії, спрямовані на визначення правового статусу гідротехнічних споруд, розташованих на земельній ділянці водного фонду з кадастровим номером 6325781500:02:000:0182 площею 8.0086 га.

Дану позицію підтримано у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026 у справі №520/30102/25.

Згідно з частинами1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, станом на день розгляду справи відповідач, як суб`єкт права комунальної власності, що здійснює від імені та в інтересах територіальної громади відповідні права щодо володіння та розпорядження комунальним майном, не надав доказів на підтвердження вчинення дій, спрямованих на оформлення та державну реєстрацію права власності на гідротехнічні споруди, розташовані на земельній ділянці водного фонду з кадастровим номером 6325781500:02:000:0182 площею 8.0086 га. Вищевказане свідчить про протиправну бездіяльність відповідача.

Врахувавши зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки доказів понесення таких витрат суду не надано, відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст.2-20, 14, 72-78, 138-139, 227,229, 242-245, 255, 293, 295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Керівника Куп`янської окружної прокуратури Харківської області Муратова Станіслава Семеновича (вул. Центральна, буд. 9А, с-ще Шевченкове, Куп`янський р-н, Харківська обл., 63601, код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) до Шевченківської селищної військової адміністрації Куп`янського району Харківської області (вул. Василя Стуса, буд. 2, с-ще Шевченкове, Харківська обл., Куп`янський р-н, 63601, код ЄДРПОУ 45098470) третя особа: Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Шевченківської селищної військової адміністрації Куп`янського району Харківської області (код ЄДРПОУ 45098470) щодо невжиття заходів, спрямованих на набуття права комунальної власності на гідротехнічну споруду, розташовану на земельній ділянці водного фонду з кадастровим номером 6325781500:02:000:0182 площею 8.0086 га, яка знаходиться на території Шевченківської селищної територіальної громади Куп`янського району Харківської області.

Зобов`язати Шевченківську селищну військову адміністрацію Куп`янського району Харківської області (код ЄДРПОУ 45098470) вчинити дії спрямовані на набуття права комунальної власності на гідротехнічну споруду, розташовану на земельній ділянці водного фонду з кадастровим номером 6325781500:02:000:0182 площею 8.0086 га, яка знаходиться на території Шевченківської селищної територіальної громади Куп`янського району Харківської області.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мороко А.С.