Ухвала суду № 138694794, 03.08.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

03 серпня 2026 року Справа № 520/10682/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи клопотання представника ОСОБА_1 про витребування доказів у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача з адміністративним позовом, який ухвалою від 30 квітня 2026 року було залишено без руху, з наданням позивачу строку для усунення недоліків позову, шляхом надання до суду: належним чином оформленої позовної заяви, в якій вказати: повне найменування усіх відповідачів, до яких заявлено позов, їх місцезнаходження, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до кожного з відповідачів; оригіналу або копії оскаржуваного наказу військової частини, а у разі його відсутності - клопотання про його витребування; оригіналу квитанції про доплату судового збору у розмірі 1331,20 грн.; власного письмового підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цих самих відповідачів з тим самим предметом та з тих самих підстав.

06.05.2026 до суду надійшов уточнений адміністративний позов, в якому представник позивача просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 то соціальних послуг в частині призову ОСОБА_1 на військову службу у зв`язку з мобілізацією;

- витребувати від відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 то соціальних послуг копії документів, на підставі яких ОСОБА_1 було знято з військового обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 і поставлено на облік у ІНФОРМАЦІЯ_5 , відеозапис з бодікамер співробітників групи оповіщення під час спілкування групи оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_3 то соціальних послуг з ОСОБА_1 , копії наказів про зарахування ОСОБА_1 до особового складу військової частини;

- після отримання доказів наказу про зарахування до особового складу військової частини, яка позивачу не відома на теперішній час,- долучити в якості співвідповідача відповідну військову частину і скасувати наказ про зарахування позивача до особового складу військової частини і зобов`язати військову частину виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини.

Також, представником позивача до матеріалів справи надано квитанцію про доплату судового збору у розмірі 1331,20 грн. від 06.05.2026.

Враховуючи, що позивач у встановлений судом строк на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху подав заяву про усунення недоліків, однак не визначив належних відповідачів, суд ухвалою від 12.05.2026 продовжив ОСОБА_1 строк для усунення недоліків адміністративного позову, шляхом надання до суду належним чином оформленої позовної заяви, в якій: визначити усіх відповідачів, до яких звернені позовні вимоги; зазначити вірне та повне найменування відповідачів, їх місцезнаходження, поштовий індекс, ідентифікаційний код та інші відомості, передбачені п.2 ч.5 ст.160 КАС України; визначити зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; у разі заявлення вимог щодо військової частини зазначити конкретну військову частину, наказ якої оскаржується, її реквізити та обставини прийняття такого наказу.

У наданий строк позивачем до суду було подано уточнений адміністративний позов, в якому він просив:

- визнати протиправними дії посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що є структурним підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_2 без статусу окремої юридичної особи, щодо зміни місця військового обліку ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 , що є структурним підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_2 без статусу окремої юридичної особи в частині призову ОСОБА_1 на військову службу у зв`язку з мобілізацією;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_7 , що є структурним підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_2 без статусу окремої юридичної особи надати до суду всі документи, на підставі яких позивача було призивано на військову службу.

Таким чином, у наданий строк недоліки адміністративного позову позивачем були усунуті.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2026 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

01.06.2026 до суду надійшла відповідь на відзив, разом з якою представником позивача було подано клопотання, в якому він просив:

- витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_1 : (1) належним чином завірені копії наказів (розпоряджень) про створення та склад групи оповіщення, яка здійснювала оповіщення та доставлення ОСОБА_1 27.04.2026 року; (2) відомості про осіб, які входили до складу зазначеної групи оповіщення; (3) записи з бодікамер, відеореєстраторів та інших технічних засобів відеофіксації, якими здійснювалась фіксація оповіщення, спілкування, доставлення та перебування ОСОБА_1 у приміщенні ТЦК та СП 27.04.2026 року; (4) журнали реєстрації доставлених осіб, відвідувачів та осіб, які проходили мобілізаційні заходи 27.04.2026 року; (5) інформацію із Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо: дати та точного часу зміни статусу ОСОБА_1 із «призовника» на «військовозобов`язаного», дати та часу внесення відповідних змін до Реєстру, посадової особи, яка внесла відповідні зміни; (6) інформацію щодо дати та точного часу: направлення позивача на військово-лікарську комісію, початку проходження ВЛК, завершення проходження ВЛК, прийняття постанови ВЛК про придатність, внесення відповідної постанови ВЛК до електронних реєстрів; (7) інформацію щодо підстав та часу постановки позивача на військовий облік військовозобов`язаних; (8) інформацію про перевірку відповідачем відомостей щодо подання роботодавцем позивача документів на бронювання через застосунок «Дія» станом на 27.04.2026 року;

- витребувати у КНП «Міська поліклініка №18» Харківської міської ради, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_4 : (1) оригінали або належним чином засвідчені копії: журналів реєстрації осіб, які проходили ВЛК 27.04.2026 року, журналів прийому лікарів-спеціалістів, відомостей щодо часу фактичного проходження огляду ОСОБА_1 , даних про проведені лабораторні та інструментальні дослідження, відомостей про лікарів, які фактично здійснювали медичний огляд позивача;

- витребувати у посадової особи ІНФОРМАЦІЯ_1 відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів: (1) офіційну інформацію щодо: статусу ОСОБА_1 станом на 27.04.2026 року, дати та часу зміни статусу із призовника на військовозобов`язаного, часу внесення відповідних змін до Реєстру, суб`єкта внесення відповідних змін.

В обґрунтування клопотання зазначено, що предметом спору у даній справі є законність дій відповідача під час здійснення мобілізаційних заходів щодо позивача, зокрема законність оповіщення та доставлення позивача, законність зміни статусу позивача із призовника на військовозобов`язаного, дотримання процедури проходження військово-лікарської комісії, законність прийняття рішення про придатність та подальшу мобілізацію.

Представник позивача посилається на те, що позивач самостійно не має можливості отримати зазначені докази, оскільки вони перебувають у володінні відповідача та інших державних органів. При цьому зазначені докази, на думку представника, мають істотне значення для правильного вирішення справи та безпосередньо підтверджують або спростовують факт та обставини доставлення позивача, законність дій групи оповіщення, час та послідовність здійснення мобілізаційних заходів, момент зміни статусу позивача, фактичний час проходження ВЛК, дотримання процедури, передбаченої Постановою КМУ №560.

На підставі викладеного, враховуючи предмет та підстави позову, з метою повного, всебічного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи, перевірки доводів сторін, встановлення фактичної послідовності мобілізаційних заходів, дотримання відповідачем процедури, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №560, а також забезпечення ефективного судового захисту прав позивача, представник просив задовольнити клопотання про витребування доказів.

Суд, розглянувши клопотання представника позивача, зазначає наступне.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Згідно з частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування відповідно до частини другої зазначеної статті є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи та підлягають встановленню під час ухвалення судового рішення.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії або бездіяльності покладається на відповідача.

Водночас частиною третьою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

За приписами частини другої статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Відповідно до частини першої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Таке клопотання повинно бути подане у строк, зазначений у частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу.

Якщо клопотання заявлено з пропуском установленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно з частиною другою статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Отже, витребування доказів судом є процесуальним засобом сприяння учаснику справи в отриманні конкретного доказу, який має безпосереднє значення для встановлення обставин, що входять до предмета доказування, за умови підтвердження неможливості самостійного отримання такого доказу.

Саме лише посилання учасника справи на те, що певні документи або інформація перебувають у володінні іншої особи, не є безумовною підставою для їх витребування. Заявник повинен визначити конкретний доказ, пояснити його зв`язок із предметом заявлених вимог, зазначити обставину, для підтвердження або спростування якої він необхідний, та навести відомості про вжиті заходи для самостійного його отримання.

Судом установлено, що питання про витребування доказів у цій справі вже було предметом вирішення під час відкриття провадження.

Так, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2026 клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів задоволено частково.

Зазначеною ухвалою зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_7 у строк для подання відзиву надати суду докази, які стали підставою для прийняття рішення про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, а саме:

копії документів військового обліку позивача, на підставі яких було здійснено зміну місця його військового обліку;

копії документів, що стали підставою для призову позивача на військову службу під час мобілізації;

належним чином засвідченої копії висновку військово-лікарської комісії щодо придатності ОСОБА_1 до військової служби;

інформації щодо наявності або відсутності у позивача станом на дату призову відстрочки від призову під час мобілізації або бронювання;

копії оскаржуваного наказу в частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації.

У задоволенні іншої частини клопотання, у тому числі щодо витребування відеозаписів із бодікамер та інших документів, необхідність яких не була пов`язана із заявленими позовними вимогами, ухвалою суду від 21.05.2026 відмовлено.

На виконання ухвали суду від 21.05.2026 ІНФОРМАЦІЯ_7 разом із відзивом на позовну заяву надано:

наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27.04.2026 №1725 про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації;

поіменний список від 27.04.2026 №3982 військовозобов`язаних, призваних ІНФОРМАЦІЯ_7 і направлених у складі команди до військової частини НОМЕР_4 ;

направлення ОСОБА_1 на медичний огляд від 27.04.2026 №7173061;

картку обстеження та медичного огляду позивача від 27.04.2026;

довідку військово-лікарської комісії від 27.04.2026 №2026-0427-1142-0433-3, відповідно до якої позивача визнано придатним до військової служби;

інформацію про відсутність у позивача станом на 27.04.2026 оформленої відстрочки від призову під час мобілізації або бронювання.

Отже, документи, які безпосередньо стали підставою для прийняття оскаржуваного наказу про призов, наявні у матеріалах справи та можуть бути оцінені судом під час вирішення спору по суті.

Зміст поданого 01.06.2026 клопотання свідчить, що представник позивача просить витребувати документи та інформацію, частина з яких уже охоплювалася попереднім клопотанням, а в іншій частині стосується обставин, які не входять до предмета доказування за заявленими позовними вимогами.

З уточненої позовної заяви вбачається, що предметом спору є:

правомірність дій посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо зміни місця військового обліку позивача;

правомірність наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині призову позивача на військову службу під час мобілізації;

вимога про надання до суду документів, на підставі яких позивача було призвано на військову службу.

Позовних вимог про визнання протиправними дій посадових осіб групи оповіщення щодо зупинення, оповіщення, затримання або доставлення позивача, оскарження конкретних дій працівників Національної поліції України, а також про визнання протиправною та скасування постанови військово-лікарської комісії позивачем не заявлено.

У зв`язку із цим накази або розпорядження про створення і склад групи оповіщення, відомості про осіб, які входили до її складу, журнали реєстрації доставлених осіб та відвідувачів, а також записи з бодікамер, відеореєстраторів та інших засобів відеофіксації стосуються передусім фактичних обставин зупинення, оповіщення та доставлення позивача.

Водночас правомірність таких дій не становить самостійного предмета спору у цій справі. Зазначені докази не підтверджують і не спростовують безпосередньо наявність передбачених законом підстав для зміни категорії військового обліку позивача, його придатність до військової служби, наявність чи відсутність оформленої відстрочки або зміст наказу про призов.

Стосовно вимоги витребувати інформацію з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо дати й точного часу зміни статусу позивача, часу внесення відомостей до Реєстру, посадової особи, яка внесла відповідні зміни, та підстав постановки позивача на військовий облік військовозобов`язаних суд зазначає наступне.

До матеріалів справи позивачем уже надано електронні військово-облікові документи, сформовані засобами застосунку «Резерв+» 27.04.2026, на які він посилається як на підтвердження зміни відомостей про категорію та місце військового обліку.

Зокрема, за доводами позивача, станом на 06 год 23 хв 27.04.2026 у застосунку «Резерв+» відображалась інформація про перебування його на обліку призовників у ІНФОРМАЦІЯ_8 , а станом на 15 год 07 хв цього самого дня про перебування на обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Відповідач у відзиві також виклав свою позицію щодо причин зміни статусу позивача, пославшись на досягнення ним 25-річного віку 25.04.2026 та положення статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Таким чином, обставини, на які посилаються сторони щодо зміни відображених у Реєстрі відомостей, визначені ними у заявах по суті справи та підтверджуються вже наявними матеріалами. Встановлення конкретної хвилини внесення реєстраційної дії та персональних даних посадової особи, яка технічно внесла відповідні відомості, не є необхідним для застосування судом норм матеріального права, що визначають підстави взяття громадянина на військовий облік військовозобов`язаних після досягнення 25-річного віку.

Крім того, ухвалою від 21.05.2026 суд уже витребував у відповідача документи військового обліку, на підставі яких здійснювалася зміна місця військового обліку позивача. Тому повторне витребування інформації, яка стосується тієї самої обставини, без наведення нових підстав та обґрунтування недостатності вже витребуваних і поданих матеріалів не відповідає призначенню статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо вимог про витребування інформації про точний час направлення позивача на військово-лікарську комісію, початок і завершення проходження медичного огляду, час прийняття постанови військово-лікарської комісії та внесення її до електронних реєстрів суд зазначає, що відповідні обставини в межах заявленого предмета спору підтверджуються наданими відповідачем направленням від 27.04.2026 №7173061, карткою обстеження та медичного огляду від 27.04.2026 і довідкою військово-лікарської комісії від 27.04.2026 №2026-0427-1142-0433-3.

Довідка військово-лікарської комісії від 27.04.2026 №2026-0427-1142-0433-3 містить відомості про накладення електронних підписів членами та секретарем військово-лікарської комісії 27.04.2026 у проміжок часу з 11 год 44 хв до 11 год 53 хв. Отже, матеріали справи містять відомості, які дають можливість установити послідовність оформлення направлення, проходження медичного огляду, прийняття постанови військово-лікарської комісії та видання наказу про призов.

При цьому позивач не заявив вимоги про визнання протиправною та скасування постанови військово-лікарської комісії, оформленої довідкою від 27.04.2026 №2026-0427-1142-0433-3, а КНП «Міська поліклініка №18» Харківської міської ради не є відповідачем у справі.

Витребування у медичного закладу всіх журналів реєстрації осіб, які проходили військово-лікарську комісію 27.04.2026, журналів прийому лікарів-спеціалістів, відомостей про всіх лікарів та матеріалів лабораторних і інструментальних досліджень фактично спрямоване на перевірку правомірності процедури діяльності військово-лікарської комісії та прийнятої нею постанови.

Однак відповідний акт військово-лікарської комісії не становить предмета оскарження у цій справі.

Суд зауважує, що витребування зазначеного обсягу медичної документації виходить за межі предмета доказування, визначеного заявленими позовними вимогами.

Крім того, представником позивача не конкретизовано, які саме лабораторні чи інструментальні дослідження та за який час пропонується витребувати, не наведено відомостей про вжиття заходів для самостійного отримання позивачем власної медичної документації у КНП «Міська поліклініка №18» Харківської міської ради та не подано доказів звернення до цього закладу і відмови у наданні відповідних документів.

Загальне посилання на перебування документів у володінні медичного закладу не замінює передбаченого пунктом 4 частини другої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язку зазначити заходи, вжиті для самостійного одержання конкретного доказу, та надати докази вжиття таких заходів або обґрунтувати об`єктивні причини неможливості їх вжиття.

Щодо вимоги витребувати інформацію про перевірку відповідачем відомостей стосовно подання роботодавцем позивача документів на бронювання через портал «Дія» станом на 27.04.2026 суд зазначає, що матеріали справи вже містять подану позивачем інформацію про заяву №20260427-2259033 від 27.04.2026 та викладену у відзиві позицію відповідача щодо відсутності у позивача на момент призову оформленого бронювання або відстрочки.

Водночас відомості про дату й точний час формування та подання списку на бронювання, результат його опрацювання і повідомлення роботодавця перебувають також у розпорядженні роботодавця позивача, який подав відповідну заяву.

Представником позивача не наведено відомостей про звернення до роботодавця з метою отримання повного підтвердження подання і результатів розгляду заяви №20260427-2259033, не подано доказів відмови роботодавця у наданні відповідної інформації та не пояснено причин неможливості самостійного отримання таких документів.

Отже, у цій частині клопотання також не відповідає вимогам пункту 4 частини другої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд зауважує, що витребування доказів не може використовуватися для одержання невизначених документів з метою пошуку обставин, які могли б у подальшому стати новими підставами позову, змінити його предмет або підтвердити припущення заявника.

Завдання суду щодо офіційного з`ясування всіх обставин справи не означає обов`язку суду збирати за учасника справи всі потенційно можливі документи незалежно від їх належності до предмета доказування, повторно витребовувати вже розглянуті категорії доказів чи перебирати на себе процесуальні обов`язки сторони.

Відповідно до частини першої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Частиною другою цієї статті встановлено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

За змістом статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України оцінка належності, допустимості, достовірності та достатності доказів здійснюється судом під час розгляду справи на підставі безпосереднього, всебічного, повного й об`єктивного дослідження наявних матеріалів у їх сукупності.

Питання про те, чи доводять подані відповідачем документи правомірність зміни військово-облікових відомостей і наказу про призов, а також які правові наслідки має неподання певних документів, належить до оцінки доказів та вирішується судом під час ухвалення рішення у справі.

Незгода представника позивача зі змістом відзиву та достатністю поданих відповідачем доказів сама по собі не є підставою для повторного чи додаткового витребування всіх зазначених у клопотанні матеріалів.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що частина зазначених у клопотанні доказів уже витребовувалася судом або стосується процесуального питання, вирішеного ухвалою від 21.05.2026; інша частина не належить до предмета доказування за заявленими позовними вимогами, має надмірно широкий характер або щодо неї заявником не дотримано вимог пункту 4 частини другої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, представником позивача не доведено об`єктивної необхідності витребування зазначених доказів для правильного вирішення спору та неможливості розгляду справи на підставі вже наявних у ній матеріалів, у зв`язку із чим клопотання про витребування доказів задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись положеннями ст. ст. 5, 12, 77, 80, 171, 241, 243, 248, 256, 257, 259, 260, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про витребування доказів у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо від рішення суду апеляційному оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Н.А. Полях