Рішення № 138693658, 30.07.2026, Городоцький районний суд Хмельницької області

Справа №639/2301/26

Провадження №2/672/557/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року м.Городок

Городоцький районний суд Хмельницької області у складі:

головуючого - судді Пономаренко Л.Е.,

за участю: секретаря судового засідання Терещук Н.А.,

представника позивача-Солдатенко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом позовом Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради в інтересах малолітньої ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради в інтересах малолітньої ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів. Свої вимоги обґрунтовує тим, що на обліку дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, з підстави проживання сім`ї, в якій батьки або особи, які їх замінюють, ухиляються від виховання своїх обов`язків з виховання дитини, Служби у справах дітей по Салтівському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради знаходиться малолітня ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Мати дитини, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 мешкає в Німеччині. Батько не цікавиться життям доньки, її здоров`ям, самоусунувся від її виховання та утримання.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві. Пояснила, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку Служби у справах дітей по Салтівському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, як дитина, яка перебуває у складних життєвих обставинах. Мати дитини ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батько дитини ОСОБА_2 в 2023 році виїхав разом з донькою в Німеччину, але менше ніж через рік, в липні 2024 року повернув дитину в Україну бабусі ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 померла. ОСОБА_6 залишилася без найближчих родичів і була тимчасово влаштована до родини ОСОБА_7 . А в подальшому була влаштована до родини ОСОБА_8 , яка є рідною сестрою ОСОБА_5 . Батько дитини з дитиною контакт не підтримує, її вихованням не займається, участі в її утриманні не приймає.

Відповідач повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи шляхом направлення судової повістки за адресою його реєстрації як внутрішньо переміщеної особи та шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті судової влади України, але своїм правом на участь не скористався, про причини неприбуття не повідомив, відзиву на позов не надав.

У зв`язку з неявкою відповідача та не повідомленням про поважність причин такої неявки, в порядку, визначеному ст. 280 ЦПК України, зі згоди позивача, суд постановив провести розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 223 ЦПК України.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснила, що являється сестрою покійної бабусі ОСОБА_1 . Її племінниця ОСОБА_3 народила ОСОБА_6 від ОСОБА_2 , але разом вони не проживали, батько пішов з сім`ї, коли ОСОБА_6 було декілька місяців. В 2022 році ОСОБА_3 померла, ОСОБА_6 залишилася проживати разом з бабусею ОСОБА_5 . Через деякий час з`явився ОСОБА_2 , який переконав ОСОБА_5 відпустити ОСОБА_6 поїхати з ним в Німеччину. В серпні 2023 року ОСОБА_2 разом з із донькою ОСОБА_6 виїхали до Німеччини. В липні 2024 року ОСОБА_2 зв`язався з ОСОБА_5 та попросив забрати ОСОБА_6 , пояснивши, що в нього виникли проблеми з поліцією. На прохання сестри свідок виїхала в Німеччину і повернулася в Україну разом з ОСОБА_4. З того часу і по сьогоднішній день ОСОБА_2 ніякої участі у вихованні та утриманні дитини не приймає. Навпаки, ОСОБА_4 призначена пенсія по втраті годувальника, отримувачем рахується ОСОБА_2 , але ці гроші дитині не надходять.

В судовому засіданні дала пояснення й малолітня ОСОБА_6 , яка розказала, що фактично батька свого не знала, він з нею почав спілкуватися вже після смерті матері. В 2023 році він запропонував їй поїхати в Німеччину, на що вона погодилася. Він їй обіцяв спокійне мирне життя, турботу. Але в реальності вона зрозуміла, що йому не потрібна, він не займався ні влаштуванням побуту, ні її вихованням. Під час проживання в Німеччині вона була постійно голодна, немита, з брудним волоссям. Тому вона з радістю повернулася до бабусі. Після її смерті вона проживає з ОСОБА_8 , яка у всьому про неї турбується. З татом стосунки не підтримує, він не дзвоне, не пише, не приїжджає, подарунки чи гроші не надсилає.

Заслухавши пояснення представника позивача, свідка, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Мати ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , що стверджується копією свідоцтва про смерть.

Згідно наказу Департаменту служб у справах дітей служби у справах дітей по Салтіському району виконавчого комітету Харківської міської ради №359 від 17.06.2025 малолітню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 взято на облік з підстави проживання сім`ї, в якій батьки або особи, які їх замінюють, ухиляються від виховання своїх обов`язків з виховання дитини.

Згідно листа КНП «Міська дитяча поліклініка №7» Харківської міської ради №90 від 05.02.2026 вбачається, що малолітня ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є декларантом КНП «Міська дитяча поліклініка №7» Харківської міської ради. Дитину до поліклініки, на прийоми до лікаря-педіатра приводила бабуся ОСОБА_5 , останнє звернення 11.12.2025.

Згідно листа КНП «Міська дитяча поліклініка №7» Харківської міської ради №90 від 13.07.2026 вбачається, що малолітня ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є декларантом КНП «Міська дитяча поліклініка №7» Харківської міської ради. Дитину до поліклініки, на прийоми до лікаря-педіатра приводила бабуся ОСОБА_8 , останнє звернення 13.07.2026. Батько станом здоров`я доньки не цікавиться, зв`язок з лікарем-педіатром не підтримує.

Згідно наказу Департаменту служб у справах дітей служби у справах дітей по Салтіському району виконавчого комітету Харківської міської ради від 12.02.2026 малолітню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 тимчасово влаштовано до родини ОСОБА_9 .

Згідно свідоцтва про смерть виданого 14.01.2026 встановлено, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Згідно акту обстеження умов проживання малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлено, що дитина проживає в квартирі АДРЕСА_1 , де проживає сім`я ОСОБА_9 .. Для виховання та розвитку дитини створені належні умови, стосунки в сім`ї ввічливі, доброзичливі.

Згідно позитивної характеристики ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , учениці 5-А класу комунального закладу «Харківський ліцей №103 Харківської міської ради» вбачається, що батько дитини ОСОБА_2 , вихованням дитини не цікавиться, батьківські збори не відвідує.

Згідно відповіді комунального закладу «Харківський ліцей №103 Харківської міської ради» 01.06.2026 після смерті бабусі ОСОБА_4 зв`язок з класним керівником підтримує ОСОБА_8 .

Згідно довідки ГУ в Харківській області Пенсійного фонду України отримувачем пенсії у зв`язку із втратою годувальника на ОСОБА_1 є ОСОБА_2 .

Згідно інформаційного листа Державної прикордонної служби № 19.5.2/45878-26 від 16.06.2026 встановлено факт перетину кордону ОСОБА_10 та ОСОБА_11 09.08.2023, напрям-виїзд з України, 24.07.2024 ОСОБА_12 в`їхала в Україну.

Згідно з ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ч. 7 ст. 7 СК України).

Частиною 2 ст. 1 Конвенції про здійснення прав дітей від 25 січня 1996 року, ратифікованої Законом України від 03 серпня 2006 року №69-V, визначено, що предметом цієї Конвенції є - у найвищих інтересах дітей - підтримка їхніх прав, надання дітям процесуальних прав та сприяння здійсненню ними цих прав шляхом забезпечення становища, при якому діти особисто або через інших осіб чи органи поінформовані та допущені до участі в розгляді судовим органом справ, що їх стосуються.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Стаття 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачає, що батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Держава надає батькам або особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов`язків щодо виховання дітей, захищає права сім`ї, сприяє розвитку системи послуг з підтримки сімей з дітьми та мережі дитячих закладів.

Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення ЄСПЛ у справі «Мамчур проти України», № 10383/09, § 100, від 16 липня 2015 року).

Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Частинами 1-2, 4 ст. 155 СК України закріплено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України, зокрема, пунктом 2 ч. 1 ст.164 СК України визначено, що мати, батько, можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

В силу пункту 2 ч. 1 ст.164 СК України ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до пунктів 15, 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інші), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Судом встановлено, що відповідач протягом тривалого часу, систематично, свідомо, без поважних причин не виконував належним чином і взагалі не виконує на цей час свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтована підготовка, збір необхідної доказової бази, адже більшість чинників, які є підставою для прийняття позитивних рішень у вказаних категоріях справи, мають оцінювальний характер, залежать від конкретних обставин справи та особистості учасників цих правовідносин.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо (ухвала ВССУ від 01.11.2017 року у справі № 211/559/16-ц).

Таким чином, під час розгляду даної справи встановлено, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, свідомо не бажає їх виконувати. Не хвилюючись про долю дитини, він повернув її в Україну в м.Харків, який щодня потерпає від ворожих обстрілів. Суд приходить до висновку, що позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у її долі. В даному випадку є вочевидь зрозумілим, що малолітня ОСОБА_6 була використана біологічним батьком виключно як інструмент для виїзду за кордон, без реального наміру батька виховувати та утримувати доньку. Батько не турбується про фінансове забезпечення доньки, навпаки, визначення його отримувачем пенсії на ОСОБА_6 унеможливлює отримання пенсії іншою особою, що призводить до того, що держава не в повній мірі може забезпечити захист дитини щодо грошового забезпечення. На момент розгляду справи відсутні відомості щодо матеріального утримання ОСОБА_6 , окрім як на пенсію ОСОБА_8 .

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку про задоволення позову в цій частині, адже це дозволить якнайкраще захистити права дитини.

Що стосується вимоги про стягнення аліментів, відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Ч.3 ст.181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з якими проживає дитина.

Частиною 2 ст.182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

З огляду на положення п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць необхідно допустити до негайного виконання.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір в розмірі 1331,20 гривень.

Керуючись ст.ст.141, 280-282, 354,430 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради в інтересах малолітньої ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задовольнити.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 позбавити батьківських прав відносно його малолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради із зобов`язанням відкрити особистий рахунок на ім`я дитини у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду, аліменти на утримання малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня звернення до суду, тобто з 18.03.2026 і до досягнення нею повноліття.

Рішення підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1331,20 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Роз`яснити, що батько, позбавлений батьківських прав, має право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до Городоцького районного суду Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Хмельницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, код ЄДРПОУ 26489104, місце знаходження: вул.Чернишевська, буд.55 м.Харків, 61002.

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований по АДРЕСА_2 , місце реєстрації ВПО АДРЕСА_3 .

Суддя Л.Е.Пономаренко