Ухвала суду № 138693355, 03.08.2026, Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 951/635/26

Провадження №2/951/418/2026

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

03 серпня 2026 року селище Козова

Суддя Козівського районного суду Тернопільської області Лавренюк О.М., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Садівницького товариства «Текстильник» про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Садівницього товариства «Текстильник» про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, встановлено, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статті 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України).

Частиною четвертою статті 177 ЦПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем не надано доказів на підтвердження сплати судового збору за подання до суду даної позовної заяви. Водночас подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, у якому позивач, покликаючись на незадовільний майновий стан, зокрема, невеликий розмір пенсії та те, що предметом даного спору є оскарження неправомірності дій щодо відключення електричної енергії, надання якої відноситься до соціальних послуг, просила звільнити її від сплати судового збору за подання вказаної позовної заяви.

Щодо поданого позивачем клопотання про звільнення від сплати судового збору суддя зазначає наступне.

Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до частини другої статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Таким законом є Закон України «Про судовий збір». З його преамбули вбачається, що цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.

Як убачається зі змісту цієї норми, існує декілька умов, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина перша статті 8 Закону України «Про судовий збір»), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті):

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву; або

2) особами, які подають позовну заяву, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або

4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

Умови, визначені статтею 8 Закону України «Про судовий збір» є диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; членами малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», то законодавець, застосувавши слово «або», не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.

Окремо слід зазначити, що встановлений статтею 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним.

Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони.

Частиною п`ятою статті 136 ЦПК України визначено, що особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати, зобов`язана одночасно надати докази, які підтверджують наявність обставин, якими обґрунтоване таке клопотання.

У свою чергу за змістом частини третьої статті 8 Закону України «Про судовий збір» при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.

Вирішуючи питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору, майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо, залежно від рівня майнового стану, сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26.07.2005, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26.07.2005, пункти 63-64).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.02.2022 у справі №697/2951/19 зазначено, що: «з аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18.

Разом із тим, Верховний Суд зауважує, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичною особою є врахування судом її майнового стану. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Визначення судом майнового стану сторони є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням. Підстави для відмови суду у подібних клопотаннях мають бути достатньо аргументовані. Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища. Отже, скрутний майновий стан, на підтвердження якого заявником надані відповідні документи, може бути підставою для задоволення судом клопотання про звільнення його від сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору.

Згідно з частинами першою, п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Наведення доводів, обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні сплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження відсутності коштів на сплату судового збору у встановленому законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на особу, яка подає заяву.

Доказами рівня майнового стану фізичної або юридичної особи можуть бути наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність чи відсутність рухомого чи нерухомого майна, Відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо.

Звертаючись до суду із клопотанням про звільнення від сплати судового збору, заявник покликається на невеликий розмір пенсії. До клопотання надала довідку про доходи №9113481378881124, видану Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області про те, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області (Тернопільське ОУ) і отримує пенсію за віком, сума пенсії за період з 01.01.2025 по 31.12.2025 складає 39388,72 грн та Відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 22.06.2026 згідно якого ОСОБА_1 у березні 2025 року отримала благодійну допомогу у розмірі 686,10 грн та дохід від надання земельної ділянки в оренду у розмірі 2608,68 грн.

З доданих до клопотання доказів вбачається, що загальний сукупний дохід позивача за 2025 рік становить 42683,47 грн, відтак розмір судового збору за подання даної позовної заяви (1331,20 грн) не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача.

Ураховуючи викладене, надані позивачем докази не підтверджують, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законом порядку і розмірі (1331,20 грн) за подання до суду цієї позовної заяви, тому відсутні підстави для застосування пункту 1 частини першої, частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір».

Також з матеріалів позовної заяви не встановлено, що предметом позову є захист соціальних прав позивача.

При цьому суддя зазначає, що безпідставне звільнення від сплати судового збору є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливих судових процедур і рівності учасників судового процесу перед законом.

Отже, клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Таким чином, всупереч вимог частини четвертої статті 177 ЦПК України, позивачем до позовної заяви не долучено документа на підтвердження сплати судового збору у визначеному законом розмірі.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За змістом абзацу четвертого статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3328 гривень.

Згідно з вимогами пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судом встановлено, що позивачем заявлено позовну вимогу немайнового характеру: про визнання дій садівницького товариства «Текстильник» щодо відключення електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 неправомірними та зобов`язання садівницького товариства «Текстильник» відновити доставку електричної енергії до будинку АДРЕСА_1 .

З огляду на наведене, позивачу необхідно сплатити судовий збір за позовну вимогу немайнового характеру в сумі 1331,20 грн за платіжними реквізитами Козівського районного суду Тернопільської області:

отримувач коштів: ГУК у Терн.обл./тг смт.Козова/22030101,

код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37977599,

банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.),

рахунок отримувача: UA128999980313131206000019763;

код бюджетної класифікації 22030101;

призначення платежу - 101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Козівський районний суд Тернопільської області (назва суду, де розглядається справа).

Згідно з вимогами частин першої та другої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ураховуючи те, що позовна заява подана без додержання вимог статтті 177 ЦПК України, позовну заяву слід залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення її недоліків - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу у цей строк необхідно усунути вказані недоліки позовної заяви шляхом подання до суду документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі та за реквізитами, вказаними вище, або документів, що підтверджують підставу звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Керуючись статями 136, 175, 177, 185, 258-261, 353 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Садівницького товариства «Текстильник» про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що у випадку виконання позивачем вимог ухвали у визначений судом строк позовна заява буде вважатись поданою у день первісного подання її до суду. У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О.М. Лавренюк