Ухвала суду № 138692928, 03.08.2026, Зарічний районний суд м. Суми

Справа №591/6025/26

Провадження № 4-с/591/12/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми у складі:

головуючого судді Северинової А.С.,

з участю секретаря судового засідання Волкової Є.Р.,

скаржника ОСОБА_1 ,

представника скаржника адвоката Формова В.В.,

представника боржника Світайла А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Суми цивільну справу № 591/6025/26 за скаргою ОСОБА_1 на дії та бездіяльність старшого державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Красулі Дмитра Андрійовича, боржник: Сумський державний університет, -

в с т а н о в и в :

26 травня 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Формов В.В., звернулася до суду зі скаргою, у якій просить:

- поновити строк на звернення зі скаргою на постанову старшого державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби у м. Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Красулі Дмитра Андрійовича про закінчення виконавчого провадження № 80606640;

- прийняти скаргу на постанову старшого державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби у м. Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Красулі Дмитра Андрійовича від 06.05.2026 про закінчення виконавчого провадження № 80606640;

- визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби у м. Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Красулі Дмитра Андрійовича від 06.05.2026 про закінчення виконавчого провадження № 80606640, виконавчий лист повернути до Зарічного відділу державної виконавчої служби у м. Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції для подальшого виконання.

Скарга мотивована тим, що рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 17 березня 2026 року у справі № 591/10709/25 позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Сумського державного університету про визнання протиправними та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, задоволено. Ухвалено допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі. З метою виконання рішення суду в частині поновлення позивачки на роботі, стягувачем було направлено виконавчий лист до Зарічного ВДВС у м. Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. 26 березня 2026 року старшим державним виконавцем Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Красулею Дмитром Андрійовичем відкрито виконавче провадження № 80606640 (ідентифікатор 3953801Г6АББ) про поновлення ОСОБА_1 на роботі. Постановою від 06.05.2026 про закінчення виконавчого провадження виконавче провадження № 80606640 закінчено на підставі ч. 2 ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження». Підставою закінчення виконавчого провадження було отримання від боржника наказу про поновлення стягувача на роботі.

Про наявність даної постанови стягувачу стало відомо з повідомлення державного виконавця про закінчення виконавчого провадження, яке надійшло до Зарічного районного суду м. Суми 15.05.2026, а до особистого кабінету учасника електронного суду представника стягувача 18.05.2026.

Стягувач не згоден з постановою державного виконавця про закінчення виконавчого провадження, вважає, що рішення суду в повній мірі не виконане, оскільки працівника з дати ухвалення рішення у справі по теперішній час до виконання обов`язків не було допущено, що не може свідчити про належне виконання рішення суду. Також відсутній наказ про скасування наказу про звільнення (стягувач з таким наказом не ознайомлений під підпис).

Скаржниця зазначає, що у зв`язку зі звільненням їй було заблоковано всі робочі аккаунти, видалено з усіх робочих програм. Після ухвалення рішення про поновлення на роботі доступ до службових програм та компонентів відновлено не було, що позбавляє її можливості працювати та реалізовувати свої вміння. Скаржниці не надано доступ до баз даних, до модуля «деканат» автоматизованої системи університету, не включено в робочі групи. Електронна пошта, яка була заблокована з дати запровадження режиму простою, не відновлена. Замість її корпоративної пошти, в якій були важливі документи для роботи, створена нова аналогічна електронна пошта, яка є пустою. На нову електронну пошту листи не надходять. Доступ до хмарного сховища з документами відсутній, облікові записи користувача відключені, комп`ютер з важливими документами, які зберігались для роботи та виконання своїх обов`язків, було перевстановлено та знищено всі документи. Тобто, на даний момент, все що вона може зробити на своєму робочому місці це лише увімкнути комп`ютер. Будь-які покладені на неї обов`язки, передбачені Інструкцією та Наказом, вона виконати не може, оскільки через свідомі дії роботодавця щодо перешкоджання виконання судового рішення вона позбавлена такої можливості. На даний час стягувачка фактично ізольована від можливості виконувати обов`язки, покладені на неї типовою посадовою інструкцією.

Вважає, що виконання рішення суду про поновлення її на роботі має формальний характер, оскільки її не допущено до виконання обов`язків, що, в розумінні ст. 235 КЗпП України не може свідчити про виконання рішення про поновлення на роботі, оскільки становище працівника, яке існувало до моменту звільнення, відновлено не було. Оскільки доступ до роботи у неї до сих пір відсутній, тому вважає, що рішення суду не може вважатись виконаним. Державним виконавцем всупереч неодноразових звернень її представника не було досліджено питання можливості стягувача виконувати свої обов`язки.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 05 червня 2026 року прийнято до розгляду скаргу ОСОБА_1 та призначено скаргу до судового розгляду.

У відзиві на скаргу Зарічний відділ державної виконавчої служби у місті Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України просить відмовити у задоволенні скарги. Зазначає, що 25.03.2026 до Відділу від представника стягувача надійшла заява про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 591/10709/25 виданого Зарічним районним судом м. Суми від 17 березня 2026 року в частині негайного виконання рішення суду щодо поновлення ОСОБА_1 на роботі. Виконавчим листом визначено: поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді провідного фахівця деканату факультету ЕлІТ (факультет електроніки та інформаційних технологій) Сумського державного університету. Допустити негайне виконання в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі. 26.03.2026 державним виконавцем, керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копію якої направлено сторонам. Представником Сумського державного університету Світайлом Андрієм Олексійовичем надано до Відділу наказ № 0616-II від 24 березня 2026 року згідно якого ОСОБА_1 поновлено на посаді провідного фахівця деканату факультету ЕлІТ (факультет електроніки та інформаційних технологій) Сумського державного університету з 24.03.2026 року. Перевіривши наказ № 0616-II від 24 березня 2026 року було встановлено, що дата поновлення на посадах не відповідає даті поновлення за рішенням суду, оскільки поновлення на посаді мало відбутися з дати звільнення працівника, а саме з 30.08.2025. В наказі № 0616-II від 24 березня 2026 року дата поновлення на посадах була зазначена з 24.03.2026, а тому рішення суду не було виконано. З метою забезпечення належного виконання рішення суду державним виконавцем 26.03.2026 повідомлено представника Сумського державного університету Світайла Андрія Олексійовича про неналежне виконання рішення суду, роз`яснено які саме помилки були допущені, що стягувача необхідно поновити на посаді з дати зазначеної в рішенні суду № 591/10709/25 від 17 березня 2026 року, а саме з 30.08.2025. Також повторно попереджено про необхідність виконання зазначеного рішення суду протягом 3 робочих днів, у разі невиконання якого буде винесено постанову про накладення на боржника штрафу. 30.03.2026 до Відділу надійшла заява від представника Сумського державного університету Світайла Андрія Олексійовича з долученням копії наказу № 0658-II від 27 березня 2026 року про внесення змін до наказу про поновлення стягувачів на роботі. Перевіривши наказ № 0658-II від 27 березня 2026 встановлено, що до наказу 0616-II від 24 березня 2026 року внесено зміни, а тому ОСОБА_1 поновлено на посаді провідного фахівця деканату факультету ЕлІТ (факультет електроніки та інформаційних технологій) Сумського державного університету з 30.08.2025. 16.04.2026 державним виконавцем направлено вимогу до Сумського державного університету про надання інформації щодо ходу виконання рішення. 22.04.2026 представником Сумського державного університету надано відповідь на вимогу, де повідомлялось, що ОСОБА_1 поновлено на посаді, а також додатково повідомлено про допуск працівника до роботи та її ознайомлення з наказами. Рішення суду відповідно до статті 65 Закону України «Про виконавче провадження» виконано, а тому 06.05.2026 державним виконавцем, керуючись частиною 9 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про закінчення виконавчого провадження та направлено виконавчий документ до суду.

Суб`єкт оскарження зауважує, що Закон України «Про виконавче провадження» після видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі не передбачає подальших заходів примусового виконання рішень щодо перевірки фактичного допуску стягувачів до роботи, можливості виконання своїх обов`язків. Видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків. Після видання наказу про поновлення стягувача на роботі завершується примусове виконання рішення. Подальше виконання рішення в частині допуску працівника до роботи проводиться після видачі відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та покладається на роботодавця без застосування заходів примусового виконання. На підставі зазначеного, вважає, що у державного виконавця відсутні повноваження щодо перевірки фактичного допуску працівника до роботи, можливості виконання працівником своїх обов`язків в рамках примусового виконання рішення.

13 липня 2026 року боржник Сумський державний університет подав письмові заперечення на скаргу, у яких повністю не згоден зі скаргою та підтримує заперечення старшого державного виконавця. Зауважує, що обґрунтуванням скарги стало те, що державним виконавцем не виконано дії, які не передбачено рішенням суду. Такі дії стягувача викликано не бажанням виконання вимог законодавства, а виключно бажанням створення штучних проблем і зайвих зусиль особам, які дотичні до правовідносин з нею, і у першу чергу Сумському державному університету. Посадова інструкція працівника університету для здійснення ним діяльності на посаді фахівця (відповідної категорії) деканату ТПІ-ПЗ-03, затвердженою наказом ректора університету № 0650-І від 24.11.2016 р., копія якої додана до скарги, не визначає доступ до робочих програм та компонентів, автоматизованої системи управління «Деканат» як обов`язковий атрибут або передумову перебування на посаді. Надання доступу до окремих програмних комплексів здійснюється централізовано у встановленому порядку за функціональною потребою і не виникає автоматично з фактом призначення (поновлення) на посаду. Ні трудовим договором, ні зазначеною посадовою інструкцією, ні рішенням суду, у зв`язку з яким порушено виконавче провадження, не передбачено також наявності технічного забезпечення, забезпечення поштою, телефоном, доступу робочих служб, ресурсів та компонентів та інших технічних можливостей, якими скаржник була забезпечена до настання особливого періоду, у якому зараз знаходиться університет.

В судовому засіданні скаржниця ОСОБА_1 та її представник адвокат Формов В.В. підтримали вимоги скарги та просили її задовольнити. Представник боржника Сумського державного університету Світайло А.О. заперечив проти вимог скарги. Суб`єкт оскарження старший державний виконавець Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Красуля Д.А. у відзиві на скаргу просить розглянути справу без його участі.

Відповідно до частини 2 статті 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 17 березня 2026 року поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді провідного фахівця деканату факультету ЕлІТ (факультету електроніки та інформаційних технологій) Сумського державного університету. Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі (а.с. 29).

Відповідно до наказу Сумського державного університету від 24 березня 2026 року № 0616-ІІ з метою виконання зазначеного рішення суду наказано начальнику планово-фінансового відділу 24.03.2026 внести зміни до штатного розпису деканату факультету електроніки та інформаційних технологій Сумського державного університету та ввести посади провідного фахівця 1 шт. од. та фахівця І категорії 1 шт. од. Поновлено з 24.03.2026 ОСОБА_1 на посаді провідного фахівця деканату факультету ЕлІТ Сумського державного університету (а.с. 30).

На виконанні у Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебувало виконавче провадження № 80606640 з примусового виконання виконавчого листа № 591/10709/25, виданого 24.03.2026 Зарічним районним судом м. Суми про поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді провідного фахівця деканату факультету ЕлІТ (факультету електроніки та інформаційних технологій) Сумського державного університету.

26 березня 2026 року старший державний виконавець Красуля Д.А. прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження, яку направив сторонам виконавчого провадження для виконання, а також надав боржнику строк для виконання рішення суду протягом 3 робочих днів (а.с. 29 на звороті).

Згідно з наказом Сумського державного університету від 27 березня 2026 року № 0658-ІІ наказом ректора університету від 24.03.2026 № 0616-ІІ виконано рішення Зарічного районного суду м. Суми від 17.03.2026 у цивільній справі № 591/10709/25 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Сумського державного університету про поновлення на роботі. При виконанні наказу виникли розбіжності з державною виконавчою службою у його тлумаченні. На усунення розбіжностей, на усну вимогу старшого державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Красулі Д.А. у пунктах 1, 2 вказаного наказу цифри 24.03.2026 замінено цифрами 30.08.2025 (а.с. 30 на звороті).

16 квітня 2026 року старший державний виконавець Красуля Д.А. направив на адресу боржника вимогу державного виконавця протягом 3 робочих днів надати інформацію про хід виконання рішення Зарічного районного суду м. Суми № 591/10709/25, в тому числі, роз`яснення: щодо ознайомлення ОСОБА_1 з наказом № 0616-ІІ від 24.03.2026 та наказом № 0658 від 27.03.2026, фактичного допуску до роботи, надання можливості виконувати посадові обов`язки (а.с. 31).

23 квітня 2026 року на адресу органу ДВС надійшла заява представника боржника Світайла А.О., якою повідомлено, що Сумський державний університет після отримання повного тексту рішення видав наказ № 0616-від 24.03.2026, яким ввів до штату деканату факультету ЕлІТ посади провідного фахівця та фахівця 1 категорії, на які поновлено ОСОБА_1 . тa ОСОБА_3 , і які на момент винесення рішення в університеті були відсутні. 3 25.03.2026 (з моменту їхнього звернення до відділу кадрів) обох працівників допущено до роботи, у цей же день їм виплачено середньомісячний заробіток, вони табелюються з 18.03.2026 на посадах, на які їх поновлено, їм відновлено загальний трудовий стаж, безперервний стаж та безперервний стаж на займаних посадах з 30.08.2025. Можливість виконання посадових обов`язків надано. Після цього 27.03.2026 вони обидві отримали заробітну за роботу на займаних посадах за 10 робочих днів з 18.03.2026 по 31.03.2026. Ознайомлення працівників з наказами та іншими документами в університеті відбувається у цифровому форматі через особисті кабінети, які є у кожного працівника. Загальні документи розсилаються циркулярно, індивідуальні особисто кожному. Факт ознайомлення підтверджується автоматично програмою особистого кабінету. Окремі документи у випадку необхідності доводяться під розпис та їх копії зберігаються у особових справах працівника. Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з усіма наказами, що їх стосуються ознайомлені у повному обсязі. У наказ № 0616-11 від 24.04.2026 внесено зміни наказом № 0658-ІІ від 27.03.2026 та № 0695-ІІ від 01.04.2026, у який, у зв`язку з технічною помилкою наказом № 0772-ІІ від 22.04.2026 внесено зміни (а.с. 32).

Постановою старшого державного виконавця Красулі Д.А. від 06 травня 2026 року закінчено виконавче провадження № 80606640 з примусового виконання виконавчого листа № 591/10709/25, виданого 24.03.2026 Зарічним районним судом м. Суми про поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді провідного фахівця деканату факультету ЕлІТ (факультету електроніки та інформаційних технологій) Сумського державного університету на підставі п. 9 частини першої статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 34).

Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Тобто, виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обов`язки суб`єктів матеріальних правовідносин цивільної справи.

Відповідно до статті 2 цього Закону засадами виконавчого провадження є верховенство права; обов`язковість виконання рішень; законність; диспозитивність; справедливість; неупередженість та об`єктивність; гласність та відкритість виконавчого провадження; розумність строків виконавчого провадження; співмірність заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина перша статті 13 Закону України «Про виконавче провадження»).

Права та обов`язки виконавців передбачені статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження».

Частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Початок примусового виконання рішення регламентовано статтею 26 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом (пункт 16 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі є видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків.

Виконання рішення вважається закінченим із моменту фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків на підставі відповідного акта органу, який раніше прийняв незаконне рішення про звільнення працівника.

Тобто, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника вважається виконаним, коли власником або уповноваженим ним органом видано наказ (розпорядження) про допуск до роботи і фактично допущено до роботи такого працівника.

На вказаному наголошено у постанові Верховного Суду від 25 лютого 2026 року у справі № 761/23289/21, провадження № 61-4820св25.

КЗпП України не містить визначення поняття «поновлення на роботі», не встановлює порядку виконання відповідного рішення. Частково умови, за яких рішення суду про поновлення на роботі вважається примусово виконаним, закріплені у статті 65 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 65 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону. Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 листопада 2019 року у справі № 711/8138/18 (провадження № 14-607цс19) викладено правовий висновок про те, що законодавець передбачає обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення на роботі працівника в разі його незаконного звільнення. Цей обов`язок полягає в тому, що роботодавець зобов`язаний видати наказ про поновлення працівника на роботі відразу після оголошення рішення суду незалежно від того, чи буде це рішення суду оскаржуватися. У разі невиконання цього обов`язку добровільно рішення суду підлягає виконанню у примусовому порядку.

У постановах Верховного Суду, зокрема: від 04 листопада 2019 року у справі № 750/2140/19, від 20 червня 2019 року у справі № 185/8748/16-ц, від 31 жовтня 2019 року у справі № 569/10189/16-ц, викладено правовий висновок про те, що належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі необхідно вважати видання власником наказу про це, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків. Законодавець передбачає обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення на роботі працівника в разі його незаконного звільнення.

Цей обов`язок полягає в тому, що роботодавець зобов`язаний видати наказ про поновлення працівника на роботі відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде це рішення оскаржуватися.

Отже, виконання рішення про поновлення на роботі вважається закінченим з моменту видачі наказу про поновлення працівника на роботі та фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків. Працівник повинен бути обізнаним про наявність наказу про його поновлення на роботі і йому повинно бути фактично забезпечено доступ до роботи і можливості виконання своїх обов`язків.

Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

За положеннями частини першої статті 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Відповідно до статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З матеріалів скарги вбачається, що оскаржувану постанову державного виконавця від 06 травня 2026 року про закінчення виконавчого провадження сторона стягувача отримала в електронному кабінеті 18 травня 2026 року (а.с. 8).

26 травня 2026 року представник скаржника ОСОБА_1 адвокат Формов В.В. звернувся до суду зі скаргою на дії та бездіяльність органу примусового виконання.

Отже, строк для звернення до суду зі скаргою стороною стягувача дотримано.

Що стосується доводів скарги по суті, судом встановлено, що рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 17 березня 2026 року поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді провідного фахівця деканату факультету ЕлІТ (факультету електроніки та інформаційних технологій) Сумського державного університету. Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі.

Наказом роботодавця від 24 березня 2026 року № 0616-ІІ поновлено з 24.03.2026 ОСОБА_1 на посаді провідного фахівця деканату факультету ЕлІТ Сумського державного університету. У подальшому, наказом роботодавця від 24 березня 2026 року № 0658-ІІ внесено зміни до вищевказаного наказу від 24 березня 2026 року № 0616-ІІ щодо зазначення дати поновлення працівника на роботі вказано дату поновлення на роботі з 30.08.2025.

У листі від 23 квітня 2026 року Сумський державний університет повідомив державного виконавця про те, що з 25.03.2026 (з моменту їхнього звернення до відділу кадрів) обох працівників допущено до роботи, у цей же день їм виплачено середньомісячний заробіток, вони табелюються з 18.03.2026 на посадах, на які їх поновлено, їм відновлено загальний трудовий стаж, безперервний стаж та безперервний стаж на займаних посадах з 30.08.2025. Можливість виконання посадових обов`язків надано.

В судовому засіданні скаржниця не заперечувала факт ознайомлення з наказами про поновлення на роботі від 24 березня 2026 року № 0616-ІІ та про зміну до наказу від 27 березня 2026 року № 0658-ІІ, зауваживши, що її ознайомлення з наказами відбулось під підпис у відділі кадрів, а не у цифровому форматі через особистий кабінет, як про це невірно вказав представник боржника. Також вона не заперечувала той факт, що їй було надано робоче місце, хоча і в іншому кабінеті, ніж до звільнення, видано робочий комп`ютер та оргтехніку.

Разом з тим, незгода скаржниці зводиться до того, що вона не отримала доступу до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

Надаючи оцінку доводам викладеним у скарзі, суд виходить з того, що роботодавцем поновлено стягувачку на роботі з 30 серпня 2025 року, їй визначено робоче місце та забезпечено оргтехнікою. Таким чином, ОСОБА_1 була обізнана про наявність наказу роботодавця про поновлення на роботі, їй фактично забезпечено доступ до роботи і можливість виконання своїх трудових обов`язків. Тобто рішення Зарічного районного суду м. Суми від 17 березня 2026 року про поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді провідного фахівця деканату факультету ЕлІТ (факультету електроніки та інформаційних технологій) Сумського державного університету в частині негайного виконання рішення у цій справі виконано.

Що стосується доводів скаржниці про недопуск її до Єдиної державної електронної бази з питань освіти, то суд звертає увагу на те, що згідно типової посадової інструкції працівника університету для здійснення ним діяльності на посаді фахівця (відповідно категорії) деканату, затвердженої наказом ректора Сумського державного університету від 24 листопада 2016 року № 0650-І, робота у вказаній електронній базі не визначена серед завдань та обов`язків працівника (а.с. 8 на звороті 9).

Стягувачку було визначено користувачем та призначено відповідальною за формування в Єдиній державній електронній базі з питань освіти на підставі наказів Сумського державного університету від 06 жовтня 2021 року № 0863-VІ та від 26 листопада 2021 року № 2430-ІІ (а.с. 10).

Однак, ще до її звільнення з роботи на підставі службової записки від 07 листопада 2024 року було заблоковано доступ до ЄДЕБО для провідного фахівця деканату ф-ту ЕлІТ ОСОБА_1 (а.с. 57).

Крім того, перевірка посадових обов`язків стягувачки не входить до компетенції державного виконавця, оскільки визначення посадових обов`язків працівників належить до внутрішньої діяльності університету, і відповідно, належить до повноважень роботодавця.

Таким чином, оскільки дії державного виконавця у виконавчому провадженні № 80606640 з примусового виконання виконавчого листа № 591/10709/25, виданого Зарічним районним судом м. Суми про поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді провідного фахівця деканату факультету ЕлІТ (факультету електроніки та інформаційних технологій) Сумського державного університету відповідають вимогам закону, тому у задоволенні скарги необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 260, 261, 447, 450, 451 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії та бездіяльність старшого державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Красулі Дмитра Андрійовича, боржник: Сумський державний університет.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повне судове рішення складено 03 серпня 2026 року.

Суддя А.С. Северинова