Ухвала суду № 138692876, 27.07.2026, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/4382/26

Провадження №1-кп/944/1541/26

УХВАЛА

27.07.2026 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючої судді - ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Яворові, в режимі відеоконференції клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні відомості щодо якого 03.06.2026 року внесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань №62026140110004677 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луцьк Волинської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , за призовом під час мобілізації, раніше не судимого, який перебуває під вартою з 04.06.2026, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Яворівського районного суду Львівської області перебуває обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурор подала клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави, в кримінальному провадженню відомості щодо якого 03.06.2026 року внесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань №62026140110004677 відносно ОСОБА_4 .

В обгрунтування клопотання прокурор покликається на те, що обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що він, будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 військової служби за призовом під час мобілізації в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ч. 1 ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч.1 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 129, 130,199, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не маючи наміру назавжди ухилитися від проходження військової служби в умовах воєнного стану, не отримавши дозволу відповідного командира, 30.01.2026 самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) тривалістю понад три доби та перебував поза її межами до 04.06.2026 .Своїми діями обвинувачений ОСОБА_4 вчинив самовільне залишення місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України.

04.06.2026року ОСОБА_4 затримано в порядку ст.208 КПК України.

04.06.2026року ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ч.5 ст.407 КК України.

04.06.2026 слідчим суддею Личаківського районного суду м.Львова до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме, до 02.08.2026.

Обгрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення ґрунтується на зібраних у ході досудового розслідування доказах, а саме, повідомленнях про вчинення кримінального правопорушення 03.06.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 03.06.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 03.06.2026; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 22.07.2026; іншими матеріалами даного кримінального провадження в їх сукупності.

На даний час строк дії ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова закінчуються, а кримінальне провадження по суті не розглянуто, відтак, ризики, наведені в ухвалі слідчої судді про обрання та продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на даний час, не відпали, не змінилися, не зменшилися та продовжують існувати, тому виникла необхідність в продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 строком на 60 днів.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_4 обвинувачується в самовільному залишенні місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, тобто, кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.5ст.407 КК України. Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, відтак, є достатні підстави стверджувати, що продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, зокрема, те що обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконно впливати на свідків, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, продовжувати вчиняти інші злочини.

Прокурор зазначила, що неможливість застосування до обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів пов`язана з вступом в силу Закону України № 2531-IX від 16.08.2022 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо обрання запобіжного заходу до військовослужбовців, які вчинили військові злочини під час дії воєнного стану», відповідно до якого під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Соціальні зв`язки обвинуваченого не перешкоджають йому покинути межі Львівської області, та переховуватись від суду. Зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив тяжке кримінально-каране діяння, є наявні підстави вважати, що він може продовжити вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення.

Згідно вимог ч.5 ст.182 КПК України, щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи майновий стан обвинуваченого ОСОБА_4 , а також те що кримінальне правопорушення вчинено в умовах воєнного стану, сторона обвинувачення вважає, що при постановленні ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Саме такий розмір застави забезпечить виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, та зможе запобігти спробам останнього ухилитися від органів досудового розслідування та суду, зокрема незаконно виїхати за межі державного кордону України. Просить клопотання задовольнити. Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави.

У випадку внесення вказаного розміру застави на відповідний рахунок, ОСОБА_4 звільнити з під варти, в порядку визначеному ч.4 ст.202 КПК України.

У випадку звільнення з-під варти на ОСОБА_4 покласти наступні обов`язки, а саме:

-прибувати за першим викликом до прокурора та суду;

- не відлучатися за межі військової частини НОМЕР_1 , без дозволу командира військової частини АДРЕСА_3 ;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду, у разі звільнення з військової служби;

-повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи чи місця проходження військової служби;

-утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави. В підготовчому судовому засіданні прокурор клопотання підтримала, просить таке задовольнити.

В судовому засіданні прокурор просить клопотання задовольнити.

Захисник в судовому засіданні просить в задоволенні клопотання відмовити, обрати обвинуваченому більш мякий запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою. Крім цього, зазначив що обвинуачений не бажає з ним спілкуватися , та не бажає щоб він надавав послуги.

Обвинувачений в судовому засіданні, відмовився надавати пояснення, та відповідати на запитання суду під час встановлення його особи, а після проголошення клопотання прокурором, повідомив суд, що його не потрібно захищати. Обвинуваченому було роз`яснено вимоги ст42КПК України та ст.63Конституції України.

Заслухавши учасників процесу, оглянувши та перевіривши надані матеріали клопотання, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено що на розгляді Яворівського районного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України .

04.06.2026року ОСОБА_4 затримано в порядку ст.208 КПК України.

04.06.2026року ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ч.5 ст.407 КК України.

04.06.2026 слідчим суддею Личаківського районного суду м.Львова до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 02.08.2026.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, а саме: повідомленнях про вчинення кримінального правопорушення 03.06.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 03.06.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 03.06.2026; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 22.07.2026; іншими матеріалами даного кримінального провадження в їх сукупності.

Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 завершується 02.08.2026року, відтак, виникла необхідність у продовженні вищевказаного строку, оскільки, ризики, зазначені в ухвалі слідчого судді про застосування підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не зменшились та продовжують існувати.

Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

У відповідності до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.178 КПК України при вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу суд повинен врахувати наявність ризиків, зазначених в ст.177 КПК України, а також оцінити в сукупності обставини, які визначені в ч.1 ст.178 КПК України.

Згідно зі ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м?яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Суд вважає, що з моменту взяття обвинуваченого ОСОБА_4 під варту до моменту вирішення вказаного клопотання, не змінилися обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту та не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити і більш м`який запобіжний захід.

Обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення та наявної обґрунтованої підозри на даний час не виходить за межі розумного строку. Він кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Під час розгляду клопотання у судовому засіданні судом не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого під вартою, також судом не отримано відомостей щодо міцних соціальних зав`язків чи іншого комплексу обставин, які би переважили ризики передбачені ст.177 КПК України.

Наведені прокурором в підготовчому судовому засіданні підстави для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та мотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу на даний час не змінилися.

Суд погоджується із доводами сторони обвинувачення про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, оскільки, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, яке відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, вагомість доказів, наданих прокурором, є достатньою підставою вважати, що у разі не обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, останній матиме реальну можливість з метою уникнення покарання переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні шляхом переконання, залякування чи схиляння до зміни, наданих ним показань, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вік та стан здоров`я обвинуваченого дозволяє застосування до нього запобіжного заходу, пов`язаного з обмеженням волі та свободи пересування.

При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому, суд, враховує практику ЄСПЛ, про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинуваченого, але й високі стандарти суспільних прав та інтересів, що потребує від суду більшої суворості в оцінці порушених цінностей суспільства.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст.182 КПК України розмір застави визначається щодо підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні тяжкого злочину від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до вимог ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно рішень ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04, 8 січня 2009 року розмір застави повинен бути належною гарантією того, що заявник вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу, при визначенні розміру застави виправданим є врахування серйозності обставин справи.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що ризики наведенні в клопотанні прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даний час не відпали, а відтак, продовження обвинуваченому ОСОБА_4 такого виняткового виду запобіжного заходу як тримання під вартою забезпечить його належну процесуальну поведінку та дозволить виконати завдання і досягти мети кримінального провадження, інші більш м`які запобіжні заходи не пов"язані з триманням під вартою не забезпечать дієвого контролю за процесуальною поведінкою обвинуваченого та виконання ним процесуальних обов"язків, відтак клопотання прокурора слід задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави.

Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_4 , та з врахуванням того що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим, покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього, зважаючи на відсутність клопотання про зменшення розміру застави, враховуючи ч.4ст.182 КПК України, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , слід визначити заставу достатню для забезпечення виконання обов`язків у розмірі 80(вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 гривень, які слід внести на наступний депозитний рахунок: UА598201720355219002000000757 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 26306742.

У випадку внесення вказаного розміру застави на відповідний рахунок, ОСОБА_4 звільнити з під варти, в порядку визначеному ч.4 ст.202 КПК України.

У випадку звільнення з-під варти на ОСОБА_4 покласти наступні обов`язки, а саме:

-прибувати за першим викликом до прокурора та суду;

- не відлучатися за межі військової частини НОМЕР_1 , без дозволу командира військової частини АДРЕСА_3 ;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду, у разі звільнення з військової служби;

-повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи чи місця проходження військової служби;

-утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави

Визначити строк дії ухвали 60 (шістдесят) днів з 29.07.2026 року по 27.09.2026 року.

На підставі викладеного, керуючисть ст.ст. 177-178, 194, 196, 197, 314, 369-372, 376 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави.

Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 розмір застави достатньої для забезпечення виконання обов`язків у розмірі 80(вісімдесять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 гривень, які слід внести на наступний депозитний рахунок: UА598201720355219002000000757 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 26306742.

У випадку внесення вказаного розміру застави на відповідний рахунок, ОСОБА_4 звільнити з під варти, в порядку визначеному ч.4 ст.202 КПК України.

У випадку звільнення з-під варти на ОСОБА_4 покласти наступні обов`язки, а саме:

-прибувати за першим викликом до прокурора та суду;

- не відлучатися за межі військової частини НОМЕР_1 , без дозволу командира військової частини АДРЕСА_3 ;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду, у разі звільнення з військової служби;

-повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи чи місця проходження військової служби;

-утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави

Визначити строк дії ухвали 60 (шістдесят) днів з 29.07.2026 року по 27.09.2026 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, його захиснику та прокурору - для відома, Державній установі "Львівська установа виконання покарань (№19)" - для відома та виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п"яти днів з дня її оголошення.

Суддя: ОСОБА_1