Рішення № 138692330, 03.08.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2026 р. № 520/10563/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Служби безпеки України в Харківській області (61002, м. Харків, вул.Мироносицька, 2, код ЄДРПОУ 20001711) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати бездіяльність Управління Служби безпеки України в Харківській області щодо неоформлення оновленої Довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом 01.01.2026 р., викладене в листі Управління Служби безпеки України в Харківській області № 70.1/70/21-6092 від 17.04.2026 р., протиправними;

- зобов`язати Управління Служби безпеки України в Харківській області оформити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновлену Довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2026 р. у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 р. щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026 р., на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.01.2026 р. пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Управління Служби безпеки України в Харківській області оформити та видати ОСОБА_1 оновлену Довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2026 р. у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 р. щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026 р., на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у спірних правовідносинах він діяв згідно чинного законодавства.

Керуючись приписами ст. 171, 257, 262 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером Служби безпеки України, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Представник позивача адвокат Мариничев Ю.П., який діяв на підставі договору про надання правової допомоги №188 від 06.01.2026 та ордера, звернувся в інтересах ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Харківській області з адвокатським запитом від 13.04.2026.

У цьому запиті представник позивача просив надати інформацію щодо оформлення та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2026, обчисленого із застосуванням установленого законом на цю дату прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також оформити та направити відповідну довідку до пенсійного органу для проведення перерахунку пенсії позивача.

Зазначений адвокатський запит надійшов до Управління Служби безпеки України в Харківській області 14.04.2026 та був розглянутий відповідачем.

Листом від 17.04.2026 №70.1/70/21-6092 Управління Служби безпеки України в Харківській області повідомило представника позивача, що у володінні Управління відсутня запитувана інформація щодо направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , обчисленого із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2026.

Щодо прохання оформити оновлену довідку та направити її до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області відповідач зазначив, що відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатський запит є письмовим зверненням адвоката про надання інформації та копій документів, необхідних для надання правничої допомоги клієнту.

Посилаючись на те, що положення статті 24 указаного Закону не передбачають права адвоката вимагати створення нових документів та направлення їх оригіналів третім особам, Управління повідомило про відсутність правових підстав для виготовлення та направлення оригіналу запитуваної довідки в межах розгляду адвокатського запиту. Водночас у листі зазначено, що прохання про сприяння реалізації прав та інтересів особи розглядаються в порядку, установленому Законом України «Про звернення громадян».

Вважаючи протиправним неоформлення Управлінням Служби безпеки України в Харківській області довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026 та ненаправлення такої довідки до відповідного органу Пенсійного фонду України, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач посилається на положення статей 43, 51 та 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, а також на правові висновки Верховного Суду, відповідно до яких зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, є підставою для визначення посадового окладу й окладу за військовим званням із застосуванням такого показника та оформлення оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Позивач зазначає, що з 01.01.2026 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб збільшився, у зв`язку з чим він набув право на отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026 із зазначенням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнта на встановлений законом на цю дату прожитковий мінімум для працездатних осіб, а також надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.

На переконання позивача, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначеної пенсії, може бути не лише рішення Кабінету Міністрів України та відповідні списки органу Пенсійного фонду України, але й самостійне звернення пенсіонера або його уповноваженого представника. Тому оформлення звернення представника як адвокатського запиту не усуває обов`язку відповідача розглянути викладене в ньому прохання по суті та оформити необхідну для перерахунку пенсії довідку.

Позивач вважає, що лист Управління Служби безпеки України в Харківській області від 17.04.2026 №70.1/70/21-6092 свідчить про відмову відповідача в оформленні й направленні оновленої довідки та, відповідно, про невиконання покладеного на нього обов`язку.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог і зазначає, що представник позивача звернувся до Управління саме з адвокатським запитом у порядку статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а не із заявою позивача або його представника про сприяння реалізації пенсійних прав у порядку Закону України «Про звернення громадян».

Відповідач наголошує, що адвокатський запит призначений для отримання інформації та копій наявних документів і не може бути правовою підставою для створення нового документа, видачі його оригіналу або направлення такого документа третій особі, зокрема Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області.

Управління Служби безпеки України в Харківській області зазначає, що за результатами розгляду адвокатського запиту надало представнику позивача відповідь у межах строку, компетенції та в спосіб, визначені статтею 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Також відповідач посилається на те, що адвокатський запит не може підміняти заяву, подану відповідно до Закону України «Про звернення громадян». На думку відповідача, позивач не звертався до Управління у встановленому законодавством порядку із заявою про оформлення довідки, яка мала б бути розглянута протягом установленого законом строку з прийняттям відповідного рішення.

Відповідач указує, що підставою для оформлення довідки про розмір грошового забезпечення можуть бути відповідні списки, надані органом Пенсійного фонду України, або належна заява пенсіонера та додані до неї документи. Оскільки таких документів до Управління не надходило, вимоги про визнання протиправним неоформлення довідки та зобов`язання її оформити є, на думку відповідача, передчасними.

З огляду на викладене відповідач вважає, що при розгляді адвокатського запиту діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені чинним законодавством, а невідповідність обраної представником позивача форми звернення вимогам законодавства не може бути підставою для визнання поведінки Управління протиправною, у зв`язку з чим просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, пропорційно та своєчасно.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, а також засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначає Закон України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до частин другої та третьої статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення, зокрема підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

За приписами частини четвертої статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань і правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, ураховувати характер, умови служби та стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Частиною третьою статті 43 Закону №2262-XII передбачено, що пенсії особам із числа військовослужбовців обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії у розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із частиною вісімнадцятою статті 43 Закону №2262-XII у разі, якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для відповідних категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення і премії в розмірах, установлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

За змістом частин першої та другої статті 63 Закону №2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям та іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, провадиться за документами, що містяться у пенсійній справі, а також за додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Частиною четвертою статті 63 Закону №2262-XII встановлено, що всі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини другої статті 51 Закону №2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам, які мають право на пенсійне забезпечення за цим Законом, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що зумовлюють зміну розміру пенсії.

Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII, визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45.

За приписами пункту 1 Порядку №45 пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-XII, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 2 та 3 Порядку №45 передбачено складання органами Пенсійного фонду України списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, їх подання уповноваженим органам та оформлення цими органами довідок про розмір грошового забезпечення для кожної особи, зазначеної у списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 до цього Порядку з подальшим направленням таких довідок відповідним головним управлінням Пенсійного фонду України.

Водночас у постанові від 17.12.2019 у зразковій справі №160/8324/19, залишеній без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020, Верховний Суд дійшов висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначеної пенсії, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган Пенсійного фонду України.

Отже, відсутність списків, складених органом Пенсійного фонду України, не виключає можливості ініціювання питання про оформлення довідки самим пенсіонером або його належним чином уповноваженим представником.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення та розміри надбавки за вислугу років.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №704 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 у первісній редакції передбачав, що розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 до пункту 4 постанови №704 були внесені зміни, за якими під час визначення відповідних окладів застосовувався прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений законом на 01.01.2018.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України №103, яким були внесені зазначені зміни до пункту 4 постанови №704, визнано протиправним та скасовано.

У постановах від 02.08.2022 у справі №440/6017/21, від 31.08.2022 у справі №120/8603/21-а, від 12.09.2022 у справі №500/1813/21, від 14.09.2022 у справі №500/1886/21 та від 22.09.2022 у справі №500/3840/21 Верховний Суд сформував висновок, відповідно до якого з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови №704 у частині визначення розрахунковою величиною прожиткового мінімуму, встановленого законом на 01.01.2018, не відповідало нормативно-правовим актам вищої юридичної сили, оскільки прожитковий мінімум як базовий державний соціальний стандарт був змінений законодавцем на відповідний календарний рік.

Верховний Суд також указав, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб у військових пенсіонерів виникає право на отримання довідки про розмір грошового забезпечення із зазначенням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний тарифний коефіцієнт.

12.05.2023 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704», яка набрала чинності 20.05.2023.

Пунктом 2 постанови №481 абзац перший пункту 4 постанови №704 викладено в редакції, відповідно до якої розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями розраховуються виходячи з розміру 1762 грн і визначаються шляхом множення цієї величини на відповідний тарифний коефіцієнт.

Вирішуючи питання про застосування пункту 4 постанови №704 в редакції постанови №481 у правовідносинах щодо оформлення довідки для перерахунку пенсії, суд ураховує висновки, викладені судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 17.02.2026 у справі №520/5814/24.

У зазначеній постанові судова палата, відступивши від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 20.10.2025 у справі №600/3516/24-а та від 22.10.2025 у справі №420/3824/25, сформувала висновок, що до правовідносин, пов`язаних з оформленням і направленням до органу Пенсійного фонду України довідки про розмір грошового забезпечення, під час обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням має застосовуватися пункт 4 постанови №704 у первісній редакції, яка передбачає використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а не редакція, змінена постановою №481, якою визначено фіксовану розрахункову величину 1762 грн.

Такий висновок судова палата обґрунтувала приписами частини третьої статті 7 КАС України, відповідно до яких у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Судова палата зазначила, що пункт 2 постанови №481 у частині, яка суперечить закону про Державний бюджет України на відповідний рік, не підлягає застосуванню. Суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувалися такі акти в судовому порядку та чи були вони чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Статтею 7 Закону України від 03.12.2025 №4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 01.01.2026 установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3328 грн.

Отже, у спірних правовідносинах під час визначення посадового окладу та окладу за військовим званням для оформлення довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2026 підлягає застосуванню розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3328 грн, установлений законом на відповідну дату, помножений на належні тарифні коефіцієнти.

При цьому суд ураховує постанову Верховного Суду від 16.07.2026 у справі №320/29450/24, якою скасовано рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 і відмовлено у задоволенні позову до Кабінету Міністрів України про визнання неправомірними дій під час прийняття постанови №481 та зобов`язання скасувати пункт 2 цієї постанови.

Разом із тим висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 16.07.2026 у справі №320/29450/24, не усувають та не змінюють правового висновку судової палати, викладеного у постанові від 17.02.2026 у справі №520/5814/24, з огляду на наступне.

Так, предметом спору у справі №320/29450/24 була правомірність дій Кабінету Міністрів України під час прийняття нормативно-правового акта постанови №481, а також вимога зобов`язати Кабінет Міністрів України скасувати пункт 2 цієї постанови. Ключовим питанням у цій справі було те, чи наділений Кабінет Міністрів України повноваженнями встановлювати розміри грошового забезпечення, у тому числі базову величину для визначення посадових окладів діючих військовослужбовців.

Верховний Суд у справі №320/29450/24 дійшов висновку, що частиною четвертою статті 9 Закону №2011-XII Кабінету Міністрів України делеговані повноваження встановлювати розміри грошового забезпечення військовослужбовців, у тому числі відповідну базову величину. Саме з огляду на наявність у Кабінету Міністрів України такої нормотворчої компетенції суд відмовив у позові про визнання неправомірними дій Уряду та скасування пункту 2 постанови №481.

Натомість у справі, яка розглядається, Кабінет Міністрів України не є відповідачем, нормативно-правовий акт не є предметом оскарження, а позивач не ставить питання про визнання постанови №481 протиправною чи нечинною. Предметом цього спору є індивідуальне право військового пенсіонера на отримання належної довідки для перерахунку пенсії та кореспондуючий обов`язок уповноваженого органу оформити й направити таку довідку до органу Пенсійного фонду України.

Матеріально-правовою основою цього спору є не лише стаття 9 Закону №2011-XII, а передусім статті 43, 51 та 63 Закону №2262-XII, Порядок №45 і приписи частини третьої статті 7 КАС України щодо застосування судом правового акта вищої юридичної сили в конкретних правовідносинах.

Більше того, у постанові від 16.07.2026 у справі №320/29450/24 Верховний Суд визнав відмінними правовідносини у цій справі від правовідносин у справі №440/6017/21. Верховний Суд зазначив, що у справі №440/6017/21 спір виник саме у зв`язку з відмовою уповноваженого органу підготувати та надати до органу Пенсійного фонду України оновлену довідку про розмір грошового забезпечення відповідно до статей 43 і 63 Закону №2262-XII та положень постанови №704.

Отже, Верховний Суд у постанові від 16.07.2026 не визнав помилковим правовий висновок у справі №440/6017/21 щодо права пенсіонера на довідку, не відступив від цього висновку, а констатував його незастосовність саме до спору про межі нормотворчої компетенції Кабінету Міністрів України.

Постанова судової палати у справі №520/5814/24, на відміну від постанови у справі №320/29450/24, безпосередньо стосується оформлення й направлення довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії та вирішує питання застосування пункту 4 постанови №704 у таких правовідносинах. Тому саме правовідносини у справі №520/5814/24 є подібними до правовідносин у справі, яка розглядається, за суб`єктним складом, об`єктом, змістом взаємних прав та обов`язків, предметом і правовою підставою позову.

Крім того, постанова у справі №520/5814/24 ухвалена Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав. Відповідно до частини першої статті 346 КАС України колегія суддів, яка розглядає справу в касаційному порядку, передає справу на розгляд палати, якщо вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі такої палати.

Справа №320/29450/24 розглянута колегією з трьох суддів, не передавалася на розгляд відповідної палати, а постанова від 16.07.2026 не містить висновку про відступ від правової позиції судової палати, викладеної у постанові від 17.02.2026 у справі №520/5814/24. Зазначена постанова судової палати у справі №520/5814/24 у постанові від 16.07.2026 взагалі не аналізувалася.

Таким чином, постанова Верховного Суду від 16.07.2026 у справі №320/29450/24 підтверджує наявність у Кабінету Міністрів України повноважень приймати нормативно-правові акти у сфері встановлення розмірів грошового забезпечення, проте не вирішує питання застосування пункту 4 постанови №704 у конкретному спорі про оформлення пенсійної довідки і не усуває висновку судової палати у справі №520/5814/24 щодо необхідності застосування в таких правовідносинах прожиткового мінімуму, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.

З огляду на викладене суд не вбачає підстав для застосування постанови Верховного Суду від 16.07.2026 у справі №320/29450/24 як такої, що виключає право позивача на оформлення довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026 із застосуванням показника 3328 грн.

Щодо доводів відповідача про неналежну форму звернення представника позивача суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатський запит це письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ та організацій про надання інформації та копій документів, необхідних адвокату для надання правничої допомоги клієнту.

Суд погоджується, що адвокатський запит як спеціальний інформаційний інструмент сам по собі не покладає на адресата обов`язку створювати нову інформацію або новий документ виключно для надання відповіді на такий запит.

Водночас у спірних правовідносинах правова оцінка не може ґрунтуватися виключно на назві документа, поданого представником позивача, без дослідження його змісту, дійсної мети та волевиявлення особи, в інтересах якої він поданий.

З матеріалів справи встановлено, що адвокат Мариничев Ю.П. діяв в інтересах ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги №188 від 06.01.2026 та ордера.

Суд зауважує, що в адвокатському запиті від 13.04.2026 були чітко визначені особа пенсіонера, дата, станом на яку необхідно оформити довідку, її зміст, правова мета оформлення та орган, до якого вона має бути направлена.

Лист Управління Служби безпеки України в Харківській області від 17.04.2026 №70.1/70/21-6092 також підтверджує, що відповідач однозначно зрозумів зміст звернення як прохання оформити довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2026 та направити її до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Отже, зі змісту звернення вбачалося чітке волевиявлення позивача, реалізоване через належним чином уповноваженого представника, на отримання документа, необхідного для перерахунку пенсії.

У постанові від 22.07.2025 у справі №580/710/24 Верховний Суд зазначив, що навіть за умови подання звернення у формі адвокатського запиту, якщо з його змісту вбачається чітке волевиявлення на здійснення перерахунку пенсії, таке звернення має розглядатися як належне за змістом, а не лише за формою. Відмова в задоволенні такого звернення виключно з формальних підстав, без належної оцінки його змісту та встановлення дійсного волевиявлення особи, є проявом надмірного формалізму, призводить до обмеження права особи на соціальний захист і суперечить принципам пропорційності, добросовісності та верховенства права.

Суд ураховує, що справа №580/710/24 стосувалася звернення до органу Пенсійного фонду України із проханням про перерахунок пенсії, тоді як у справі, що розглядається, звернення адресоване органу, уповноваженому оформлювати довідку.

Проте сформований Верховним Судом підхід щодо пріоритету змісту соціально-правового звернення над його формальною назвою є застосовним і до спірних правовідносин.

Відповідач, отримавши звернення, зміст якого виходив за межі суто інформаційного запиту та містив прохання про сприяння реалізації пенсійного права, не був позбавлений можливості розглянути відповідне прохання за його змістом або принаймні запропонувати усунути конкретні недоліки звернення.

Натомість Управління обмежилося формальним посиланням на статтю 24 Закону №5076-VI та не розглянуло по суті питання про наявність у ОСОБА_1 права на оформлення довідки.

Посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 22.07.2020 у справі №299/3792/17 суд відхиляє, оскільки у зазначеній справі вирішувалося питання про можливість отримання адвокатом на адвокатський запит оригіналів уже існуючих рішень органу місцевого самоврядування.

Натомість у цій справі вирішується питання реалізації пенсійного права клієнта адвоката та виконання уповноваженим органом покладеної на нього функції щодо оформлення й направлення довідки до органу Пенсійного фонду України.

Отже, предмет та зміст правовідносин у цих справах не є подібними.

Суд також відхиляє посилання відповідача на те, що до Управління не надійшли списки від органу Пенсійного фонду України, оскільки, як зазначено у постановах Верховного Суду у зразковій справі №160/8324/19 та у справі №440/6017/21, підставою для вчинення дій щодо перерахунку пенсії може бути також звернення самого пенсіонера та додані до нього документи.

За таких обставин суд доходить висновку, що оформлення звернення представника позивача як адвокатського запиту не свідчить про відсутність юридично значимого волевиявлення ОСОБА_1 та не є достатньою підставою для відмови в оформленні довідки.

Надаючи оцінку способу захисту, обраному позивачем, суд зазначає, що листом від 17.04.2026 №70.1/70/21-6092 відповідач сформулював письмову відмову у виготовленні та направленні довідки. Водночас наслідком такої відмови стало невиконання Управлінням покладеного на нього обов`язку неоформлення і ненаправлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідки про розмір грошового забезпечення позивача.

Саме неоформлення та ненаправлення довідки становить триваючу зовнішню форму поведінки відповідача, яка порушує право позивача на належне документальне забезпечення перерахунку пенсії.

За змістом частини другої статті 9 та пункту 10 частини другої статті 245 КАС України суд може обрати спосіб захисту, який не суперечить закону та забезпечує ефективне поновлення порушеного права.

У постанові від 17.02.2026 у справі №520/5814/24 судова палата Верховного Суду визначила подібну поведінку уповноваженого органу як протиправну відмову, яка полягає у непідготовці та ненаданні до органу Пенсійного фонду України оновленої довідки.

Тому належним та ефективним способом захисту прав позивача є визнання протиправним неоформлення та ненаправлення Управлінням Служби безпеки України в Харківській області до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2026 та покладення на відповідача обов`язку оформити й направити таку довідку.

Щодо дати, з якої має бути проведено перерахунок пенсії, суд зазначає, що позивач просить оформити довідку для здійснення перерахунку пенсії з 01.01.2026.

Однак відповідно до частини другої статті 51 Закону №2262-XII перерахунок пенсії проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виникли обставини, що зумовлюють зміну її розміру.

Оскільки розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3328 грн установлено Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 01.01.2026, перерахунок пенсії на підставі довідки станом на 01.01.2026 має здійснюватися з 01.02.2026.

Аналогічне визначення дати перерахунку застосовано судовою палатою Верховного Суду в постанові від 17.02.2026 у справі №520/5814/24, у якій довідка станом на 01.01.2024 визнавалася підставою для перерахунку пенсії з 01.02.2024.

Отже, позовна вимога про оформлення довідки для перерахунку пенсії з 01.01.2026 підлягає задоволенню лише частково із зазначенням належної дати перерахунку з 01.02.2026.

Щодо вимоги зобов`язати Управління Служби безпеки України в Харківській області оформити та видати оновлену довідку безпосередньо ОСОБА_1 суд зазначає наступне.

Порядком №45 передбачено оформлення уповноваженим органом довідки про розмір грошового забезпечення та її направлення до відповідного головного управління Пенсійного фонду України, яке здійснює перерахунок пенсії.

Таким чином, належним документальним способом реалізації права позивача є оформлення відповідачем довідки та її направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Покладення на відповідача обов`язку оформити та направити довідку до органу Пенсійного фонду України повністю забезпечує досягнення правової мети звернення позивача проведення перерахунку пенсії.

До моменту оформлення довідки спір щодо ненадання позивачу її копії фактично не виник. Судовому захисту підлягає порушене право, а не право, порушення якого можливе у майбутньому.

Тому підстави для покладення на відповідача окремого обов`язку видати довідку безпосередньо позивачу відсутні, а позов у цій частині задоволенню не підлягає.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. У справах про протиправність рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності своєї поведінки покладається на відповідача.

Відповідач не довів правомірності неоформлення та ненаправлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2026. Посилання виключно на назву звернення як адвокатського запиту не спростовує змісту виявленого позивачем волевиявлення та наявності передбачених законом підстав для оформлення довідки.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправним неоформлення та ненаправлення Управлінням Служби безпеки України в Харківській області до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2026 та зобов`язання відповідача оформити і направити таку довідку із визначенням посадового окладу й окладу за військовим званням шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026 на відповідні тарифні коефіцієнти, із зазначенням надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення перерахунку пенсії з 01.02.2026.

У задоволенні іншої частини позовних вимог належить відмовити.

Інші доводи сторін не спростовують наведених висновків суду та не впливають на вирішення спору по суті.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Розподіл судових витрат здійснюється за правилами 139 КАС України.

Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Служби безпеки України в Харківській області (61002, м. Харків, вул.Мироносицька, 2, код ЄДРПОУ 20001711) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним неоформлення та ненаправлення Управлінням Служби безпеки України в Харківській області до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2026.

Зобов?язати Управління Служби безпеки України в Харківській області оформити і направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2026, із визначенням посадового окладу й окладу за військовим званням шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026 на відповідні тарифні коефіцієнти, із зазначенням надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення перерахунку пенсії з 01.02.2026.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Служби безпеки України в Харківській області (61002, м. Харків, вул.Мироносицька, 2, код ЄДРПОУ 20001711) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму судового збору у розмірі 1 064,96 грн. (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 03 серпня 2026 року.

Суддя Н.А. Полях