Рішення № 138692318, 03.08.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2026 р. № 520/16463/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43983495, вул. Г. Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057) до Селянське (фермерське) господарство "Слобода" (код ЄДРПОУ 30772957, Харківська обл., Ізюмський р-н, селище Першотравневе, 63813) про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача з адміністративним позовом, в якому просить суд надати дозвіл на погашення суми податкового боргу у розмірі 1544216,47 гривень за рахунок майна Селянського (фермерського) господарства «Слобода», що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у Селянського (фермерського) господарства "Слобода" утворився податковий борг у загальному розмірі 6 355 537,38 грн, який ним не погашено, позивач відповідно до положень пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України звернувся до суду із позовом про надання на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву зазначив, що майно, описане у податкову заставу згідно акту опису майна від 30.07.2024 за №545/20-40-13-06-07, знаходилося за юридичною адресою підприємства, але з початку активізації бойових дій та наближення військ російської федерації до селища Степи підприємство фактично втратило можливість доступу до зазначеного майна, проведення його інвентаризації, оцінки та забезпечення його збереження.

У додаткових поясненнях представник позивача вказав, що звернення ГУ ДПС з позовними вимогами щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу в розмірі 1544216,47 гривень за рахунок майна Селянського (фермерського) господарства «Слобода» є цілком обґрунтованим, оскільки позовні вимоги контролюючого органу підтверджуються належними та допустимими доказами, які наявні у матеріалах справи.

Представник відповідача у запереченні додатково аргументував позицію у спірних правовідносинах.

Керуючись приписами ст. 171, 257, 262 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, Селянське (фермерське) господарство "Слобода" зареєстровано в якості суб`єкта господарювання - юридичної особи, перебуває в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань з ідентифікаційним кодом 30772957.

Станом на дату подання позову Селянське (фермерське) господарство "Слобода" має податковий борг у розмірі 1 544 216,47 гривень, який виник в результаті не сплати грошових зобов`язань, визначених платником самостійно у податковій звітності по наступним податкам:

1. Єдиний податок з с/г товаровиробництва, у яких частка с/г товарови-ва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75% (18050500), в сумі 180 676,14 грн, що виник на підставі податкових декларацiй платника єдиного податку четвертої групи: №9033846469 вiд 17.02.2022 термінами сплати: 31.10.2022 в сумі 7576,22 грн (нараховано 276435,18 грн, погашено 268858,96 грн, залишок 7576,22 грн); 30.01.2023 в сумі 165 860,33 грн; №9311706434 вiд 16.06.2023 термінами сплати: 16.06.2023 в сумі 7239,59 грн;

2. Податок на прибуток приватних підприємств (11021000) в сумі 1 356 043,59 грн, що виник на підставі податкової декларації з податку на прибуток: №9384906211 вiд 29.02.2024 терміном сплати 11.03.2024 у сумі 1 356 043,59 грн (нараховано 1 362 782,00 грн, погашено 6738,41 грн, залишок 1 356 043,59 грн).

3. Орендна плата з юридичних осіб (18010600), в сумі 7 496,74 грн, що виник на підставі податкового розрахунку земельного податку: №9233828415 вiд 12.09.2023 термінами сплати: 12.09.2023 в сумі 1901,94 грн (нараховано 7832,65 грн, погашено 5930,71 грн, залишок у сумі 1901,94 грн); 02.10.2023 у сумі 1118,95 грн; 30.10.2023 у сумі 1118,95 грн; 30.11.2023 у сумі 1118,95 грн; 02.01.2024 у сумі 1185,95 грн; 30.01.2024 у сумі 1119,00 грн.

Сума заборгованості обліковується в інтегрованих картках платника за відповідним платежем.

У зв`язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов`язання засобами поштового зв`язку платнику направлено податкову вимогу № 0006571-1306-2040 від 28.08.2023.

Дана вимога направлена поштою та повернута на адресу ГУ ДПС у Харківській області з позначкою «бойові дії».

Відповідно до пункту 42.4 статті 42 СФГ " СЛОБОДА" 30.11.2023 подано заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет.

04.07.2024 супровідним листом вих. № 31124/6/20-40-13-06-21 направлено через електронний кабінет податкову вимогу від 28.08.2023 № 0006571-1306-2040. Дана вимога отримана 04.07.2024, що підтверджується квитанцією про доставку документів в Електронний кабінет.

З моменту направлення зазначеної вимоги податковий борг платника податків існував не припиняючись, у зв`язку з чим вказана податкова вимога не втратила своєї юридичної сили. Вказана податкова вимога не оскаржувалась.

26.04.2024 позивачем направлено на адресу боржника лист № 21066/6/20-40-13-06-21 про виділення ліквідних активів на суму податкового боргу. Даний лист вручено через електронний кабінет.

25.07.2024 підприємством надано лист за № 9 (вх. ГУ ДПС від 26.07.2024 №48466/6/ЕКП), яким виділено майно для включення в податкову заставу.

29.07.2024 винесено рішення про опис майна у податкову заставу № 911/20-40-13-06-07, яке вручено через електронний кабінет.

30.07.2024 складено акт опису майна № 545/20-40-13-06-07, який було отримано керівником СФГ «Слобода» особисто.

Позивач звернувся до суду, оскільки направлення інкасових доручень до банківських установ не призводить до погашення податкового боргу платника, виникає необхідність отримання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції від 01.01.2018) податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пунктів 87.1, 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплату грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також: за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника); за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4-1 статті 43 цього Кодексу; за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України".

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пункту 88.1 статті 88 Податкового кодексу України, яка регулює питання змісту податкової застави, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Отже, податковий борг може бути погашений як за рахунок грошових коштів так і за рахунок майна платника податків.

Згідно з статтею 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає:

- у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;

- у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Згідно пункту 89.3 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Пунктом 89.5 статті 89 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Відповідно до підпунктів 95.1, 95.2, 95.3, 95.10 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

З метою реалізації майна, яке перебуває у податковій заставі, проводиться експертна оцінка вартості такого майна для визначення початкової ціни його продажу. Така оцінка проводиться у порядку, визначеному Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Відповідно до пункту 93.4 статті 93 Податкового кодексу України у разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 95 Податкового кодексу України таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження про надходження коштів до бюджету від такого продажу.

Абзацом 2 пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено право контролюючого органу звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що звернення контролюючого органу до суду з позовними вимогами щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків має відбуватись після звернення про погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податку, зокрема шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податку, і лише в разі недостатності коштів податковий орган має право звернутися до суду з вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.

Отже, Податковим кодексом України визначено черговість вжиття контролюючим органом заходів щодо погашення податкового боргу, а саме спочатку приймаються заходи для стягнення коштів з платника податків, та лише у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Таким чином, надіслана платнику податкова вимога на податковий борг, що не погашений, не втрачає своєї правової дії.

При цьому податковим законодавством не передбачено необхідності повторного направлення платнику податків податкової вимоги у разі зміни (крім зменшення до нуля) суми його податкового боргу.

Відповідно до пункту 87.9. статті 87 ПКУ у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 92.1 статті 92 Податкового кодексу України, платник податків зберігає право користування майном, що перебуває у податковій заставі, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до пункту 92.3 статті 92 Податкового кодексу України, у разі здійснення операцій з майном, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу платник податків несе відповідальність відповідно до закону.

З аналізу норм чинного законодавства вбачається, що право податкової застави виникає в силу закону та не потребує письмового оформлення, опис майна проводиться на підставі рішення контролюючого органу, а акт опису майна лише фіксує певний перелік майна.

Як наголошено в постанові Верховного Суду від 20 серпня 2020 року у справі №808/2726/16 (адміністративні провадження №К/9901/197/18, К/9901/4023/17), акт опису майна лише фіксує певний перелік майна та не є остаточним документом, зобов`язуючим до вчинення будь-яких дій. Складання акту опису, по суті полягає у викладенні/відображенні на паперовому носії певної інформації, що є фактично технічним процесом створення документа та завершальною стадією виконання організаційно-технічних дій по завершенню створення документу.

Так, згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Для цього орган державної податкової служби звертається в порядку пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

З аналізу вказаних норм вбачається, що податковий борг платника податків може бути погашений за рахунок будь-якого майна такого платника, переданого у податкову заставу, а рішення про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі приймається на підставі рішення суду.

Водночас, обов`язковими умовами (обставинами), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у податкового органу права на звернення до суду із таким позовом є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків у податковій заставі.

З огляду на наведені правові норми, вбачається, що підставою для звернення до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, є здійснення контролюючим органом заходів щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, недостатність таких коштів та перебування майна платника податків у податковій заставі. При цьому у разі зміни розміру податкового боргу платника податку положення Податкового кодексу України не зобов`язують контролюючий орган проводити всю законодавчо встановлену процедуру погашення податкового богу щодо кожного випадку такої зміни.

Аналогічну за змістом правову позицію висловлено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 24.04.2020 у справі №822/1262/17, від 15.04.2020 у справі №1340/3692/18, від 22.01.2020 у справі №826/12587/17.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідно до пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України винесено рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу від 09.08.2024 № 727/4-2040 на суму 1 551 991,06 гривень. Залишок до стягнення по рішенню складає 1 544 216,47 гривень. Підприємство має відкриті розрахункові рахунки. На виконання вищезазначених рішень проводилося направлення платіжних інструкцій до установ банків щодо списання коштів в рахунок погашення податкового боргу, а з листопада 2025

Державна податкова служба України з метою організації роботи з погашення податкового боргу та забезпечення єдиного підходу при вирішенні питань забезпечення повноти та своєчасності відображення у формах оперативного обліку податків, зборів та платежів, які виникають під час виконання вимог статті 95 Податкового кодексу України та Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, Казначейства та надавачів платіжних послуг під час передавання платіжних інструкцій на стягнення коштів в електронній формі, затвердженого наказом Мінфіну від 30.12.2024 № 669 (далі Порядок № 669) здійснює формування органами ДПС платіжних інструкцій на примусове списання (стягнення) коштів та їх передачі/отримання до/від надавачів платіжних послуг в електронній формі (вибірково):

АТ КБ "ПриватБанк" на рахунок НОМЕР_1 платіжні інструкції:

- від 25.05.2026 № ЕПІ-2040-1306-000512020, № ЕПІ-2040-1306-000512017, № ЕПІ-2040-1306-000512013;

- від 22.05.202 № ЕПІ-2040-1306-000511023, № ЕПІ-2040-1306-000511027; № ЕПІ-2040-1306-000511019;

- від 18.05.2025 № ЕПІ-2040-1306-000478276, № ЕПІ-2040-1306-000478296, № ЕПІ-2040-1306-000478076,

- від 13.05.2026 № ЕПІ-2040-1306-000460447, № ЕПІ-2040-1306-000460571, № ЕПІ-2040-1306-000460451;

- від 11.05.2026 № ЕПІ-2040-1306-000445316, № ЕПІ-2040-1306-000445476, № ЕПІ-2040-1306-000445333;

- від 01.05.2026№ ЕПІ-2040-1306-000413534, № ЕПІ-2040-1309-000412357, № ЕПІ-2040-1306-000413700;

- від 29.04.2026 № ЕПІ-2040-1306-000401630, № ЕПІ-2040-1306-000401628, № ЕПІ-2040-1306-000401679;

- від 27.04.2026 № ЕПІ-2040-1306-000385354, № ЕПІ-2040-1306-000385345, № ЕПІ-2040-1306-000385262;

- від 20.04.2026 № ЕПІ-2040-1306-000355637, № ЕПІ-2040-1306-000355454, № ЕПІ-2040-1306-000355733;

- від 17.04.2026 № ЕПІ-2040-1306-000351003, № ЕПІ-2040-1306-000351005, № ЕПІ-2040-1306-000351004;

- від 15.04.2026 № ЕПІ-2040-1306-000340123, № ЕПІ-2040-1306-000340124, № ЕПІ-2040-1306-000340120;

- від 08.04.2026 № ЕПІ-2040-1306-000306219, № ЕПІ-2040-1306-000305963, № ЕПІ-2040-1306-000306052;

- від 26.03.2026 № ЕПІ-2040-1306-000248897, № ЕПІ-2040-1306-000248623, № ЕПІ-2040-1306-000248978;

- від 04.03.2026 № ЕПІ-2040-1306-000144135, № ЕПІ-2040-1306-000144104, № ЕПІ-2040-1306-000143892;

- від 24.02.2026 № ЕПІ-2040-1306-000128954, № ЕПІ-2040-1306-000128910, № ЕПІ-2040-1306-000129047;

- від 09.02.2026 № ЕПІ-2040-1306-000090480, № ЕПІ-2040-1306-000090479, № ЕПІ-2040-1306-000090487;

- від 04.02.2026 № ЕПІ-2040-1306-000084681, № ЕПІ-2040-1306-000084679, № ЕПІ-2040-1306-000084678;

- від 29.01.2026 № ЕПІ-2040-1306-000064338, № ЕПІ-2040-1306-000064341, № ЕПІ-2040-1306-000064346;

- від 05.01.2026 № ЕПІ-2040-1306-000001533, № ЕПІ-2040-1306-000001536, № ЕПІ-2040-1306-000001535,

- від 18.12.2025 № ЕПІ-2040-1306-000161883,

- від 08.12.2025 № ЕПІ-2040-1306-000137244, № ЕПІ-2040-1306-000137245, № ЕПІ-2040-1306-000137241;

- від 02.12.2025 № ЕПІ-2040-1306-000122249, № ЕПІ-2040-1306-000122251, № ЕПІ-2040-1306-000122250;

- від 26.11.2025 № ЕПІ-2040-1306-000114312, № ЕПІ-2040-1306-000114310, № ЕПІ-2040-1306-000114311;

від 12.11.2025 № ЕПІ-2040-1302-000068261, № ЕПІ-2040-1302-000068263, № ЕПІ-2040-1302-000068265;

від 07.11.2025 № ЕПІ-2040-1306-000050167, № ЕПІ-2040-1306-000050155, № ЕПІ-2040-1306-000050156;

- від 03.11.2025 № ЕПІ-2040-1306-000024155, № ЕПІ-2040-1306-000024144, № ЕПІ-2040-1306-000024143.

Повернуті через відсутність коштів на рахунку.

АТ КБ "ПриватБанк" на рахунок НОМЕР_2 платіжні інстукції:

- від 25.05.2026 № ЕПІ-2040-1306-000512019, № ЕПІ-2040-1306-000512015,

- від 22.05.2026 № ЕПІ-2040-1306-000511029, № ЕПІ-2040-1306-000511025, № ЕПІ-2040-1306-000511021;

- від 20.05.2026 № ЕПІ-2040-1306-000495087, № ЕПІ-2040-1306-000495059, № ЕПІ-2040-1306-000495231;

- від 18.05.2026 № ЕПІ-2040-1306-000478278, № ЕПІ-2040-1306-000478078, № ЕПІ-2040-1306-000478298;

- від 13.05.2026 № ЕПІ-2040-1306-000460573, № ЕПІ-2040-1306-000460453, № ЕПІ-2040-1306-000460449;

- від 11.05.2026 № ЕПІ-2040-1306-000445337, № ЕПІ-2040-1306-000445320, № ЕПІ-2040-1306-000445481;

- від 06.05.2026 № ЕПІ-2040-1306-000431195, № ЕПІ-2040-1306-000431148, № ЕПІ-2040-1306-000431116;

- від 01.05.2026 № ЕПІ-2040-1309-000412359, № ЕПІ-2040-1306-000413538, № ЕПІ-2040-1306-000413706;

- від 29.04.2026 № ЕПІ-2040-1306-000401639, № ЕПІ-2040-1306-000401640, № ЕПІ-2040-1306-000401684;

- від 27.04.2026 № ЕПІ-2040-1306-000385356, № ЕПІ-2040-1306-000385349, № ЕПІ-2040-1306-000385264;

- від 20.04.2026 № ЕПІ-2040-1306-000355460, № ЕПІ-2040-1306-000355640, № ЕПІ-2040-1306-000355735;

- від 17.04.2026 № ЕПІ-2040-1306-000351007, № ЕПІ-2040-1306-000351010, № ЕПІ-2040-1306-000351012;

- від 13.04.2026 № ЕПІ-2040-1306-000327562, № ЕПІ-2040-1306-000327563, № ЕПІ-2040-1306-000327568;

- від 02.04.2026 № ЕПІ-2040-1306-000280015, № ЕПІ-2040-1306-000279939, № ЕПІ-2040-1306-000279884;

- від 26.03.2026 № ЕПІ-2040-1306-000248627, № ЕПІ-2040-1306-000248980, № ЕПІ-2040-1306-000248903;

- від 11.03.2026 № ЕПІ-2040-1306-000171442, № ЕПІ-2040-1306-000171571, № ЕПІ-2040-1306-000171293;

- від 24.02.2026 № ЕПІ-2040-1306-000128956, № ЕПІ-2040-1306-000128912, № ЕПІ-2040-1306-000129053;

- від 09.02.2026 № ЕПІ-2040-1306-000090483, № ЕПІ-2040-1306-000090489, № ЕПІ-2040-1306-000090484;

- від 29.01.2026 № ЕПІ-2040-1306-000064344, № ЕПІ-2040-1306-000064348, № ЕПІ-2040-1306-000064340;

- від 14.01.2026 № ЕПІ-2040-1306-000022272, № ЕПІ-2040-1306-000022266, № ЕПІ-2040-1306-000022267;

- від 05.01.2026 № ЕПІ-2040-1306-000001537, № ЕПІ-2040-1306-000001542, № ЕПІ-2040-1306-000001541;

- від 08.12.2025 № ЕПІ-2040-1306-000137243, № ЕПІ-2040-1306-000137248, № ЕПІ-2040-1306-000137251;

- від 02.12.2025 № ЕПІ-2040-1306-000122257, № ЕПІ-2040-1306-000122256, № ЕПІ-2040-1306-000122255;

- від 26.11.2025 № ЕПІ-2040-1306-000114316, № ЕПІ-2040-1306-000114318, № ЕПІ-2040-1306-000114317;

- від 12.11.2025 № ЕПІ-2040-1302-000068264, № ЕПІ-2040-1302-000068269, № ЕПІ-2040-1302-000068271;

- від 07.11.2025 від № ЕПІ-2040-1306-000050169, № ЕПІ-2040-1306-000050161, № ЕПІ-2040-1306-000050159;

- від 03.11.2025 № ЕПІ-2040-1306-000024157, № ЕПІ-2040-1306-000024149, № ЕПІ-2040-1306-000024147.

Повернуті у зв`язку з тим, що списання зi спец. рахунку соцiальних виплат страхових виплат не передбачено.

- Казначейство України (ел.адм.подат.) на рахунок UA618999980385139000000052121 платіжні інстукції:

- від 12.11.2025 № ЕПІ-2040-1302-000068275, № ЕПІ-2040-1302-000068270, № ЕПІ-2040-1302-000068276;

- від 07.11.2025 № ЕПІ-2040-1306-000050171, № ЕПІ-2040-1306-000050165, № ЕПІ-2040-1306-000050163;

- від 03.11.2025 № ЕПІ-2040-1306-000024151, № ЕПІ-2040-1306-000024153, № ЕПІ-2040-1306-000024159.

Повернуто з позначкою «стягнення коштів з рахунків, відкритих в Казначействі (код банку 820172, код банку 899998), не передбачено (заборонено) НПА».

Враховуючи викладене та з огляду на наявність у відповідача несплаченого податкового боргу в розмірі 1544216,47 грн, наявність у відповідача майна, яке перебуває у податковій заставі, та оскільки вжиті Головним управлінням ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України заходів щодо погашення податкового боргу відповідача позитивних результатів не дали, суд вважає, що наявні підстави для надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги той факт, що відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а відповідач належними доказами не довів факту погашення заборгованості у розмірі 86 740, 41 грн., суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43983495, вул. Г. Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057) до Селянське (фермерське) господарство "Слобода" (код ЄДРПОУ 30772957, Харківська обл., Ізюмський р-н, селище Першотравневе, 63813) про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків задовольнити.

Надати дозвіл на погашення суми податкового боргу у розмірі 1544216,47 гривень за рахунок майна Селянського (фермерського) господарства «Слобода» (код ЄДРПОУ 30772957, Харківська обл., Ізюмський р-н, селище Першотравневе, 63813), що перебуває у податковій заставі.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 03 серпня 2026 року.

Суддя Н.А. Полях