Ухвала суду № 138691881, 03.08.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

03 серпня 2026 р. Справа № 576/750/26

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Шаповал М.М., розглянувши в приміщенні суду в м. Суми заяву судді Шаповала М.М. про самовідвід судді у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, третя особа на стороні відповідача - третя особа:Сумський окружний адміністративний суд, про визнання протиправною бездіяльності та стягнення моральної шкоди

В С Т А Н О В И В:

15 липня 2026 року до Сумського окружного адміністративного суду надійшла з Сумського апеляційного суду справа № 576/750/26 за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, третя особа на стороні відповідача: Сумський окружний адміністративний суд, про визнання протиправної бездіяльності та стягнення моральної шкоди.

Позивач ОСОБА_1 в своїй позовній заяві просить визнати протиправною бездіяльність Держави України, яка полягає у не забезпеченні розгляду його справи у розумний строк суддею Сумського окружного адміністративного суду Сидоруком А.І., а також стягнути з Державного бюджету України, через Державну казначейську службу України, на користь позивача 40000 грн моральної шкоди.

Справа автоматизованою системою діловодства Сумського окружного адміністративного суду була розподілена на суддю Шевченко І.Г., якою було постановлено ухвалу про задоволення заяви про самовідвід.

За розпорядженням керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду від 20.07.2026 № 3370 про повторний автоматизований розподіл справу була розподілено на суддю Сидорука А.І., який ухвалою від 24.07.2026 задовольнив заяву про самовідвід.

За розпорядженням керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду від 24.07.2026 справу № 576/750/26 повторно було розподілено судді Кунець О.М.

27.07.2026 суддя Сумського окружного адміністративного суду Кунець О.М. заявила самовідвід і ухвалою 27.07.2026 було задоволено самовідвід судді Кунець О.М.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу від 27.07.2026 справу було розподілено судді Шаповалу М.М.

Ознайомившись з матеріалами справи, судді Шаповал М.М. подав письмову заяву про заявлений ним самовідвід по справі № 576/750/26, яку мотивував тим, що позивач ОСОБА_1 в своєму позові просить визнати протиправною бездіяльність Держави України, яка полягає у не забезпеченні розгляду його справи у розумний строк суддею Сумського окружного адміністративного суду Сидоруком А.І., а також стягнути з Державного бюджету України, через Державну казначейську службу України, на користь позивача 40000 грн моральної шкоди. Сумський окружний адміністративний суд є третьою особою на стороні відповідача по цій справі.

Дослідивши матеріали позову, суд вважає за необхідне заяву про самовідвід задовольнити оскільки суддя Шаповал М.М., як і суддя Сидорук А.І., є суддею Сумського окружного адміністративного суду, який є третьою особою по справі № 576/750/26, а тому з метою сумнівів щодо неупередженості, та на підставі ст. 36 КАС України заяву судді Шаповала М.М. по самовідвід по справі, слідує задовольнити враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), зокрема, за наявності інших обстав які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

В силу ч. 1 ст. 39 КАС України за наявності підстав, зазначених статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

В ч. 1 ст. 40 КАС України встановлено, що питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Термін "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Законодавством не визначено зміст терміну "неупередженість" ("безсторонність") судді", а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості слідує враховувати джерела міжнародного права, зокрема принципи, що сформульовані у рішеннях Європейського суду з прав людини і обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з об`єктивного і суб`єктивного критеріїв:

(і) "об`єктивний критерій", передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність, вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

(іі) "суб`єктивний критерій" передбачає оцінку реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).

На підставі викладеного, суд визнає про обґрунтованість заяви про самовідвід та необхідність передачі справи для подальшого розгляду згідно ч. 1 ст. 31 КАС України.

Керуючись ст. ст. 36-41, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України

У Х В А Л И В:

Заяву про самовідвід судді Шаповала М.М. по адміністративній справі № 576/750/26 за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, третя особа на стороні відповідача - третя особа:Сумський окружний адміністративний суд, про визнання протиправною бездіяльності та стягнення моральної шкоди - задовольнити.

Справу № 576/750/26 за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, третя особа на стороні відповідача - третя особа:Сумський окружний адміністративний суд, про визнання протиправною бездіяльності та стягнення моральної шкоди передати на повторний автоматизований розподіл для визначення судді щодо розгляду справи.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Суддя М.М. Шаповал