Рішення № 138691818, 03.08.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2026 року м. Суми Справа № 480/7920/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Сидорука А.І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Суть спору, позиція сторін. Заяви сторін. Процесуальні дії суду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідач неправильно застосував норму законодавства, яка стосується визначення віку, з якого позивач має право на пенсію на пільгових умовах. Тому відповідач протиправно відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 14.08.2025 № 183450013746 про відмову позивачу у перерахунку пенсії «перехід з пенсії за вислугу років згідно Закону ''Про пенсійне забезпечення'' від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (надалі - Закон № 1788-ХІІ) на пенсію за віком відповідно до ст.114 Закону України ''Про загальнобов`язкове державне пенсійне страхування'' від 09.07.2003 № 1058-IV (надалі - Закон № 1058-IV); зобов`язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» ст.13 Закону № 1788-ХІІ, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020, з дати звернення - 07.08.2025.

Судом відкрито провадження 16.10.2025.

Відповідач подаві відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що спірне рішення прийнято правомірно, оскільки позивач на момент звернення не досяг пенсійного віку, який передбачено п.2 ч.2 ст.114 Закону № 1058-IV. Наявність у позивача на момент звернення із заявою про призначення пенсії страхового стажу - 34 років 8 місяців та 11 днів, а також пільгового стажу за списком № 2 - 17 років 10 місяців та 22 дні, відповідач підтверджує.

Оюставини, встановлені судом.

Позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся із заявою від 07.08.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2.

За результатами розгляду заяви позивача відповідачем прийнято рішення від 14.07.2025 № 183450013746 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2, у зв`язку з недосягненням позивачем пенсійного віку, передбаченого п.2 ч.2 ст.114 Закону № 1058-IV, а також у зв`язку з відсутністю додатково поданих до заяви від 07.08.2025 документів, по яких раніше приймалося рішення про призначення або про перерахунок пенсії.

Висновки суду та їх мотиви.

По-перше, щодо умов для призначення пільгової пенсії.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності не менше 32 років страхового стажу.

Пунктом 2 ч.2 ст.114 Закону № 1058-IV передбачено, що працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України (вище по тексту та надалі - Список № 2), та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Натомість ст.12 Закону № 1788-XII встановлено право виходу на пенсію за віком для жінок - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Згідно з пунктом "б" ст.13 Закону № 1788-XII в редакції від 09.12.2012, чинній до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 2132-VIII, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Законом про внесення змін № 2132-VIII, який набрав чинності з 01.04.2015, збільшено раніше передбачений пунктом "б" ст.13 Закону № 1788-XII вік набуття жінками права на пенсію на пільгових умовах за списком № 2 з 50 років до 55 років.

Відповідно до п. 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 визнані неконституційними положення ст.13, ч.2 ст.14 та пункти "б" - "г" ст.54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 2132-VIII (пункт 1 рішення).

Згідно з пунктом 3 резолютивної частини цього рішення застосуванню підлягають вказані норми в редакції до внесення змін Законом № 2132-VIII.

У зв`язку із цим, на час виникнення спірних правовідносин підлягає застосуванню Закон № 1788-XII в редакції від 09.12.2012, з урахуванням рішення Конституційного Суду, а саме норма п."б" ст.13 якого встановлює право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 для жінок після досягнення 50 років (за наявності 20 років загального та 10 років пільгового стажу роботи).

В той же час, діючі на час виникнення спірних правовідносин норми ч.1 ст.26 та п.2 ч.2 ст.114 Закону № 1058-IV, встановлювали право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 для жінок після досягнення 55 років (за наявності загального 25 р., та пільгового стажу роботи 10 р.).

Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами статей 12, 13 Закону № 1788-XII та Закону № 1058-IV (ст.26 та п.1 ч.2 ст.114).

Суд звертає увагу, що у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати найбільш сприятливий підхід для особи.

Отже, при прийнятті рішення щодо визначення права позивача на пенсію за віком Списком № 2 застосуванню підлягають норми Закону № 1788-XII в редакції Закону від 09.12.2012, а не норми Закону № 1058-IV.

По-друге, щодо ефективного способу захисту права.

Частиною третьою ст.44 Закону № 1058-ІV передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Згідно з ч.1 ст.101 № 1788-ІV органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обгрунтованість їх видачі. Зловживанням з боку пенсіонера, в розумінні ч.1 ст.103 Закону № 1788-ІV, є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями.

Отже, на органи Пенсійного фонду України, в тому числі відповідача покладено функції вимагати відповідні документи, які йому необхідні для вирішення питоання признаечння позивачу пенсії за віком на пільгових умовах, в тому числі перевіряти обґрунтованість видачі та достовірності поданих позивачем документів.

Відповідач не довів суду факту того, що він вчиняв активні дії для вирішення ситуації щодо призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах, в тому числі, що він не витребовував документи, які необхідні для розгляду такого питання, а фактично переклав всі ризики на позивача. Спірне рішення не містить обгрунтувань чому відповідач не може витребувати документи, та яких саме документів не вистачає для вирішення спірної ситуації.

Також, відповідач у спріному рішенні неправомірно застосував норми Закону № 1058-IV в редакції від 09.12.2012, а не норми Закону № 1788-XII.

Тому рішення відповідача є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки воно не відповідає критеріям правомірності, встановленим ч.2 ст.2 КАС України.

Позивач, окрім іншого, просить суд зобов`язати відповідача призначти позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п.''б'' ч.1 ст.13 Закону № 1788-ХІІ з 07.08.2025.

В силу п.1 ч.1 ст.45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією.

Згідно абз.2 ч.4 ст.245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкт владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З урахуванням норми ч.2 ст.9 КАС України суд виходить за межі позовних вимог та зобов`язує відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії та прийняти рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом (щодо обов`язку відповідача застосувати норми Закону № 1788-ХІІ для визначення права позивача на пенсію, а також щодо обов`язку відповідача витребовувати необхідні документи та сприяти позивачу у реалізації його права на пенсійне забезпечення).

Вимоги про зобов`язання відповідача призначити пенсію задоволенню не підлягають, оскільки є передчасними. Суд звертає увагу, що відповідач з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, ще не приймав рішення, а суд не підміняє суб`єкта владних повноважень (суб`єкта виконавчої влади), на якого законом покладено обов`язки вирішення вказаного питання.

Тому суд частково задовольняє позовні вимоги. В іншій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судові витрати.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково, проте даний спір виник внаслідок протиправного рішення відповідача та в матеріалах справи відсутні докази понесення позивачем інших судових витрат, окрім судового збору у сумі 968,96 грн, то суд стягує такий збір з відповідача у повному обсязі.

Керуючись статтями 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 14.07.2025 № 183450013746.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 21108013) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про призначення пенсії від 07.08.2025 та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

4. У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 21108013) за рахунок бюджетних асигнувань 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн 96 (дев`янотсо шість) коп. витрат судового збору.

6. Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

7. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

9. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.І. Сидорук