Рішення № 138691179, 03.08.2026, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

03 серпня 2026 року м. РівнеСправа №460/11327/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Войтюк К.О. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник адвокат Ващишин О.П.,

відповідача: представник не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГОЛД С" доУправління державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГОЛД С» (далі - ТОВ «ГОЛД С», позивач) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Управління державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі відповідач), у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову від 02.06.2026 №075314 про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.04.2026 в ході рейдової перевірки працівниками органу Укртрансбезпеки складено акт перевірки, в якому зафіксовано порушення ТОВ «ГОЛД С» транспортного законодавства, а саме: перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт". 02.06.2026 на підставі означеного акту перевірки відповідач виніс постанову №075314, якою застосував до позивача адміністративного-господарський штраф у сумі 17000,00 грн. Позивач вважає оспорювану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки при здійсненні вантажного перевезення 30.04.2026 ТОВ «ГОЛД С», як автомобільним перевізником, надано документи, які відповідають вимогам статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» та Правилам перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженим Наказом Міністерства транспорту України 14.10.97 № 363, що виключає відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт. Вважає, що наявними в Укртрансбезпеці матеріалами справи не доведено факт вчинення ТОВ «ГОЛД С» господарського правопорушення перевезення вантажу без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 Закону №2344-ІІІ, абзацом 3 частини 1 статті 60 якого передбачена відповідальність автомобільного перевізника у вигляді адміністративно-господарського штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Окрім того, вказує, що 02.06.2026 зазначену справу в територіальному органі Укртрансбезпеки розглянуто Собчуком А.М., тобто тією самою посадовою особою Управління державного нагляду (контролю) у Рівненській області, яка 30.04.2026 проводила рейдову перевірку на дорозі та склала акт №ОАР052058, що викликало у автомобільного перевізника ТОВ «ГОЛД С» сумнів у його безсторонності (неупередженості) через незаявлений самовідвід.

Ухвалою від 29.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Викликано в судове засідання свідка ОСОБА_1 . Витребувано у відповідача додаткові докази. Встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву, а позивачем відповіді на відзив.

Відповідач подав до суду відзив, у якому заперечив проти позовних вимог. Зокрема, зазначив, що 30.04.2026 працівниками територіального органу Укртрансбезпеки було проведено рейдову перевірку транспортних засобів, якими здійснюється перевезення пасажирів та вантажів в межах України і міжнародному сполученні, за додержанням вимог транспортного законодавства. В ході рейдової перевірки автомобіля марки "IVECO" з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 , власником якого є позивач, встановлено порушення ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: перевезення вантажу (пісок) виконувались за відсутності на момент проведення перевірки оформленої товарно-транспортної накладної чи іншого визначеного законодавством документу на вантаж, а саме: в графі АП, вантажоодержувач відсутній код платника податків згідно з ЄДРПОУ, про що складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 30.04.2026 №052958. Водій з актом ознайомився, надав пояснення «ТТН була недооформлена» та підписав. 02.06.2026 на підставі вказаного акта перевірки відповідачем прийнято постанову №075314, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт". Зауважив, що під час перевірки було виявлено порушення вимог абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт перевезення вантажів за відсутності на момент перевірки документів визначених статтею 48 Закону України Про автомобільний транспорт, а саме: належним чином оформленої товарно-транспортної накладної на вантаж. Вважає, що приймаючи оскаржувану постанову, орган державного контролю діяв у межах, у спосіб та на підставі повноважень, визначених чинним законодавством, а тому оспорювана постанова є правомірною. Крім того, зауважив, що викладені представником позивача доводи стосовно відсутності законних підстав щодо ухвалення рішень за результатами розгляду матеріалів справи про порушення не заслуговують на увагу з огляду на статтю 23 Закону України «Про адміністративну процедуру». Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У відповіді на відзив позивач підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити повністю.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач підтримав позицію, викладену у відзиві. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 27.07.2026 представники сторін підтримали вимоги та заперечення, викладені у заявах по суті справи. Судом допитано в якості свідка водія автотранспортних засобів ТОВ "ГОЛД С" ОСОБА_1 .

Протокольною ухвалою від 27.07.2026 у судовому засіданні оголошено перерву.

В судовому засіданні 29.07.2026 суд закінчив з`ясування обставин справи та їх перевірку доказами та відповідно до статті 227 КАС України суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення. У зв`язку з цим, у судовому засіданні оголошено перерву для його проголошення до 15:30 год. 03.08.2026.

Суд встановив та врахував такі обставини справи.

30.04.2026 відповідно до направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) від 24.04.2026 №ЕНР000608 (а.с.62) уповноваженими особами Управління державного нагляду (контролю) у Рівненській області проводилася рейдова перевірка на окремо визначених ділянках дороги в межах України, зокрема, Рівненської області.

30.04.2026 об 14:15 год. на відрізку автомобільної дороги Н-25 (174 км) с. Здовбиця Рівненського району Рівненської області на виконання вищевказаного заходу було здійснено перевірку автомобіля марки "IVECO" з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 , який згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу належить на праві власності ТОВ «ГОЛД С» (а.с. 76-77). Вказаним автомобілем керував водій ОСОБА_1 (а.с. 76).

За наслідками перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 30.04.2026 №052958, у якому зафіксовано порушення ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт, а саме: перевезення вантажу (пісок) виконувалось за відсутності на момент проведення перевірки оформленої товарно-транспортної накладної чи іншого визначеного законодавством документу на вантаж, а саме: в графі АП, вантажоодержувач відсутній код платника податків, згідно з ЄДРПОУ (а.с.70). Водій підписав вказаний акт зазначивши в графі «Пояснення водія про причини порушення»: «ТТН була недооформлена».

За результатами розгляду справи про порушення чинного законодавства у сфері автомобільного транспорту, на підставі акта перевірки Управління державного нагляду (контролю) у Рівненській області від 30.04.2026 №052958, в.о. заступника начальника Управління державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті винесено постанову від 02.06.2026 №075314 про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою до ТОВ «ГОЛД С» за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абз. 3 частини першої статті 60 Законом України "Про автомобільний транспорт" (перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт"), застосовано штраф у сумі 17000,00 грн (а.с. 63). Вказана постанова надіслана на поштову адресу позивача супровідним листом від 04.06.2026 №47427/37.2/24-26 (а.с.64).

Вважаючи постанову органу Укртрансбезпеки протиправною, ТОВ «ГОЛД С» звернулося до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд враховує таке.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулюється Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-III (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі Закон №2344-III).

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Положення №103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад та територій (далі - Міністр) і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Частиною четвертою статті 6 Закону №2344-III та підпунктом 1 пункту 4 Положення №103 встановлено, що реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Відповідно до підпункту 3 пункту 4 Положення №103 до завдань Укртрансбезпеки належить, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті та державного нагляду (контролю) з питань безпеки рухомого складу під час здійснення мультимодальних перевезень на території України.

Згідно з пунктом 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Статтею 6 Закону №2344-III визначено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України (ч.12).

Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (ч.14).

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України (ч.17).

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується (ч.18).

Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право, зокрема, здійснювати опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути (ч.19).

Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) та порядок здійснення габаритно-вагового контролю визначаються Кабінетом Міністрів України (ч.21).

Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт, визначає Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі Порядок №1567).

Пунктом 4 Порядку №1567 встановлено, що Рейдова перевірка проводиться на підставі направлення на рейдову перевірку (у паперовій або електронній формі (за наявності технічної можливості) із зазначенням посадових осіб за формою згідно з додатком 1 (далі - направлення), що складається та підписується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу.

Рейдова перевірка проводиться у строк, зазначений у направленні, що не перевищує сім календарних днів (п. 7 Порядку №1567).

Пунктом 8 Порядку №1567 визначено, що рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Рейдова перевірка без зупинення транспортного засобу проводиться на автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, у місцях посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, у зонах габаритно-вагового контролю, на інших об`єктах, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1567 водій транспортного засобу після зупинки транспортного засобу зобов`язаний надавати посадовій особі документи, на підставі яких здійснюється перевезення, виконувати вимоги посадової особи, передбачені законодавством про автомобільний транспорт, та розпочинати рух лише з дозволу посадової особи.

Частинами першою та другою статті 48 Закону №2344-III встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Права, обов`язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів Замовників, визначають Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 (далі Правила №363).

Згідно з пунктом 11.1 розділу 11 Правил № 363 основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Частиною третьою статті 48 Закону № 2344-III визначено, що при оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає обов`язкові реквізити автомобільного перевізника та вантажоодержувача, зокрема:

повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) та код платника податків згідно з ЄДРПОУ або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення.

Отже, чинним законодавством визначено істотні дані, що має містити ТТН, зокрема, найменування та код ЄДРПОУ автоперевізника та вантажоодержувача.

Тому незазначення в товарно-транспортній накладній обов`язкових реквізитів, які визначені чинним законодавством, у тому числі коду платника податків учасника перевезення, свідчить про ненадання до перевірки належним чином заповненої ТТН.

Аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом у постановах від 25.07.2024 у справі № 440/17818/21, від 25.07.2024 у справі №440/2334/23.

Як встановлено судом з матеріалів справи, власником автомобіля марки "IVECO" з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 є ТОВ «ГОЛД С» (а.с.38). Вказаним автомобілем 30.04.2026 керував водій ОСОБА_1 .

Під час здійснення територіальним органом Укртрансбезпеки рейдової перевірки вказаного автомобіля 30.04.2026 його водієм було пред`явлено документи, на підставі яких він виконував вантажні перевезення, зокрема, товарно-транспортну накладну від 30.04.2026 №1 (а.с. 79), згідно з якою перевезення вантажу (пісок) здійснюється автомобілем марки "IVECO" з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 ; водій - ОСОБА_1 ; вантажовідправник ТОВ «КВАРЦ ПЛЮС», код ЄДРПОУ 43225294; вантажоотримувач та перевізник - ТОВ «ГОЛД С».

Як встановлено судом, вказана товарно-транспортна накладна не містить відомостей про код ЄДРПОУ ТОВ «ГОЛД С».

Вказані обставини також зафіксовані відеозаписом проведення рейдової перевірки, долученим відповідачем до відзиву, який досліджено судом у судовому засіданні.

Відсутність коду ЄДРПОУ вантажоотримувача та перевізника в товарно-транспортній накладній засвідчив водій ОСОБА_1 в акті від 30.04.2026 №052958, зазначивши в графі «Пояснення водія про причини порушення»: «ТТН була недооформлена».

Крім того, відсутність коду ЄДРПОУ вантажоотримувача та перевізника в товарно-транспортній накладній від 30.04.2026 №1 на час рейдової перевірки ОСОБА_1 підтвердив у судовому засіданні 27.07.2026 під час допиту як свідка.

На запитання суду «Чи запитував працівник вантажовідправника (особа, що заповнювала товарно-транспортну накладну) про код ЄДРПОУ позивача?» свідок відповів «Ні».

Таким чином, під час проведення рейдової перевірки водій, в порушення вимог статті 48 Закону №2344-III, не надав належним чином заповнену ТТН, адже ТТН від 30.04.2026 №1 не містила коду ЄДРПОУ автоперевізника та вантажоодержувача.

Щодо доводів позивача про те, що він не може нести відповідальність за неналежне оформлення ТТН, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 11.3 Правил № 363 товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках.

Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники товарно-транспортної накладної підписом.

Пунктом 11.4 Правил № 363 регламентовано, що після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її примірники.

Таким чином, водій після отримання вантажу перевіряє оформлення ТТН та підписує її.

Статтею 49 Закону №2344-III установлено, що водій транспортного засобу при внутрішньому перевезенні вантажів має право:

відмовлятися від прийняття для перевезення вантажу, який не відповідає встановленим вимогам або вимогам щодо пломбування вантажу, якщо відтиск пломби нечіткий або пломбу пошкоджено;

вимагати від вантажовласника (уповноваженої ним особи) належного закріплення вантажу на транспортному засобі відповідно до встановлених законодавством вимог та очищення його кузова від залишків вантажу.

Водій транспортного засобу зобов`язаний:

мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень;

перевіряти надійність пломбування, закріплення, накриття та ув`язування вантажу для його безпечного перевезення;

забезпечити збереження вантажу, прийнятого до перевезення, та своєчасно його доставити вантажовласнику (уповноваженій ним особі);

дотримуватися визначеного режиму праці та відпочинку.

Згідно зі статтею 34 Закону №2344-III автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

Отже, з аналізу вказаних правових норм, вбачається, що контроль за роботою водіїв повинен здійснюватися роботодавцем незалежно від протяжності маршрутів та інших обставин.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 01.02.2024 у справі № 600/3906/22-а, від 19.03.2020 у справі № 823/1199/17, від 19.08.2019 у справі № 823/5035/15, від 25.07.2025 у справі №440/2334/23.

Відповідно до статті 1 Закону №2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

При цьому, автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах (ст.33 Закону №2344-III).

Таким чином, суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, в тому числі за надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 39 та ст. 48 Закону №2344-III, є автомобільний перевізник, який здійснює за власний кошт перевезення вантажів.

За таких обставин, документи, якими під час рейдової перевірки було зафіксоване перевезення транспортним засобом позивача вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 Закону №2344-III, відповідають приписам чинного законодавства України та формі, затвердженої Порядком №1567, а також належно підтверджують факт виявленого порушення.

Згідно з абзацом 3 частини першої статті 60 Закону №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

За результатами розгляду справи про порушення керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник, зокрема, за наявності порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за які передбачена частиною першою статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт, виносить постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу за формою згідно з додатком 5 (п. 19 Порядку №1567).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що розмір штрафу в сумі 17000 відповідає вимогам абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону №2344-ІІІ.

Що стосується покликань позивача, як на підставу протиправності спірної постанови, на те, що у ТОВ «ГОЛД С» є сумніви у безсторонності (неупередженості) через незаявлений відповідно до положень Закону України «Про адміністративну процедуру» самовідвід Собчуком А.М. при розгляді справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, за наслідками розгляду якої прийнято спірну постанову, суд зазначає таке.

Як встановлено судом з матеріалів справи, в ході рейдової перевірки 30.03.2026 ОСОБА_2 перебував на посаді старшого державного інспектора Відділу державного контролю на наземному транспорті Управління державного нагляду (контролю) у Рівненській області.

Наказом Державної служби України з безпеки на транспорті № 612-К від 13.05.2026 Собчука А.М. призначено на посаду головного спеціаліста відділу державного контролю на наземному транспорті Управління державного нагляду (контролю) у Рівненській області, а наказом № 619-К від 14.05.2026 тимчасово (але не більше ніж на три місяці) покладено на нього виконання обов`язків заступника начальника Управління державного нагляду (контролю) у Рівненській області начальника Відділу державного контролю на наземному транспорті Управління державного нагляду (контролю) у Рівненській області.

Таким чином, ОСОБА_2 на момент проведення рейдової перевірки та на момент винесення спірної постанови обіймав різні посади з відмінним обсягом службових повноважень. При цьому станом на 02.06.2026 він був наділений повноваженнями щодо винесення спірної постанови як особа, яка у встановленому порядку виконує обов`язки заступника начальника Управління державного нагляду (контролю) у Рівненській області начальника Відділу державного контролю на наземному транспорті Управління державного нагляду (контролю) у Рівненській області.

Суд зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про адміністративну процедуру» посадова особа адміністративного органу, яка розглядає справу, не може брати участі в адміністративному провадженні та підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) вона є або була учасником такого адміністративного провадження чи його представником; 2) вона залучена або була залучена до участі в такому адміністративному провадженні як особа, яка сприяє розгляду справи; 3) вона є членом сім`ї або іншою близькою особою учасника адміністративного провадження або його представника; 4) вона бере участь в одному й тому самому судовому провадженні з учасником адміністративного провадження або його представником; 5) вона перебувала або перебуває у службовій чи іншій залежності від учасника адміністративного провадження чи його представника; 6) вона має або може мати приватний інтерес у результаті вирішення справи; 7) існують інші обставини, що викликають або можуть викликати сумнів у безсторонності (неупередженості) посадової особи адміністративного органу.

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України «Про адміністративну процедуру» недотримання вимог цієї статті може бути підставою для визнання протиправними процедурних дій та процедурних рішень, вчинених (прийнятих) такою посадовою особою або за її участю під час здійснення відповідного адміністративного провадження, а також прийнятого адміністративного акта.

Частиною 1 статті 27 Закону України «Про адміністративну процедуру» визначено, що учасником адміністративного провадження є:

1) особа, питання про право, свободу чи законний інтерес або обов`язок якої вирішується в адміністративному акті (адресат), у тому числі: а) особа, яка з метою забезпечення реалізації свого права, свободи чи законного інтересу або виконання нею визначеного законом обов`язку звертається до адміністративного органу із заявою про прийняття адміністративного акта (заявник); б) особа, стосовно якої адміністративний орган ініціював адміністративне провадження; в) особа, яка з метою захисту свого права, свободи чи законного інтересу звертається до адміністративного органу із скаргою (скаржник);

2) інша особа, на право, свободу чи законний інтерес якої негативно впливає або може вплинути адміністративний акт (заінтересована особа).

Частиною 2 статті 9 Закону України «Про адміністративну процедуру» не допускається неправомірна заінтересованість адміністративного органу в результатах розгляду та вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про адміністративну процедуру» в адміністративному органі адміністративне провадження здійснюється та відповідний адміністративний акт приймається посадовою особою, уповноваженою відповідно до закону та/або на підставі внутрішніх розпорядчих актів адміністративного органу.

Проаналізувавши вищевказані приписи чинного законодавства та встановлені судом обставини справи, суд доходить висновку, що особа, якою винесено спірну постанову, була наділена необхідними повноваженнями для здійснення адміністративного провадження стосовно позивача. Сам факт участі ОСОБА_2 у проведенні рейдової перевірки, фактичні обставини якої позивач не заперечує, не вказує на наявність неправомірної заінтересованості адміністративного органу в результатах розгляду та вирішення справи, не свідчить про упередженість чи необ`єктивність при винесенні спірної постанови та не дає підстав вважати оскаржену постанову протиправною.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, при прийнятті оспорюваної постанови діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано та розсудливо, з урахуванням всіх обставин. Доводи позивача не спростовують правомірності постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу та не дають суду підстав для її скасування.

З огляду на викладене, в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Враховуючи результати судового розгляду справи, розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОЛД С» до Управління державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ГОЛД С" (вул. Київська, 100 В, м. Рівне, Рівненський р-н, Рівненська обл., 33022, ЄДРПОУ/РНОКПП 38610592)

Відповідач - Управління державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Відінська, 8, м. Рівне, Рівненський р-н, Рівненська обл., 33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 39816845)

Повний текст рішення складений 03 серпня 2026 року

Суддя Н.О. Дорошенко