Рішення № 138690953, 03.08.2026, Франківський районний суд м. Львова

Справа № 465/7245/26

Провадження 2-о/465/309/26

РІШЕННЯ

Іменем України

03.08.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Дзеньдзюри С.М.,

за участю секретаря судового засідання Титикайла І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Львівський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Львівській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території, -

встановив:

заявник звернувся до суду з заявою про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України.

Заявлені вимоги мотивує тим, що він перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 (дівоче прізвище - ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженкою міста Одеса, громадянкою України. Шлюб між заявником та ОСОБА_2 зареєстровано 22 червня 2013 року Бабушкінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис № 265, про що видано Свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 . ІНФОРМАЦІЯ_4 дружина, ОСОБА_2 , померла у місті Керч ( АДРЕСА_1 , яка з 2014 року є тимчасово окупованою територією України у розумінні Закону України" Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України". Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть (серія 3532 № 001569 від 03.09.2018), причинами смерті вказано: гостру коронарну недостатність (код за МКХ-10 - I24.8) та кардіоміопатію неуточнену (код за МКХ-10 - I42.9). Смерть настала за місцем проживання. Факт смерті ОСОБА_2 був зареєстрований окупаційними органами: Керченським міським відділом запису актів громадянського стану (Республіка Крим, Російська Федерація) 05 вересня 2018 року складено запис акта про смерть № 1585 та видано свідоцтво про смерть НОМЕР_2 .

Просить заяву задоволити.

Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 31.07.2026 року прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Заявник та його представник у судове засідання не з`явилися, у заяві про встановлення факту смерті адвокат Квак В.В. просив розглядати справу за його відсутності та за відсутності заявника.

Представник заінтересованої особи Львівського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Львівській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів)у судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи був повідомлений своєчасно і належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

В силу вимог ч.2 ст. 317 ЦПК України, справи вказаної категорії розглядаються невідкладно.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані у справі докази, приходить до висновку, що вимоги заявника підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

За змістом абз. 2 ч. 1 ст. 317 ЦПК України встановлено, що заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Згідно з ч. 3 ст. 49 Цивільного кодексу України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть.

Порядок державної реєстрації актів цивільного стану, у тому числі державна реєстрація смерті особи, встановлений Правилами державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими Наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 №52/5.

Згідно з п. 3 розділу І зазначених Правил відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження. За заявами громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території України або переселилися з неї, державну реєстрацію актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання здійснюють відділи державної реєстрації актів цивільного стану за місцем звернення заявника.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Так, у пункті 1 глави 5 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими Наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 № 52/5 встановлено, що підставами державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 року №545; б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 року №545; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

З матеріалів заяви вбачається, що заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, перебував у зареєстрованому шлюбі з 22 червня 2013 року з громадянкою України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , прізвище дружини після укладення шлюбу: " ОСОБА_5 ", актовий запис №265, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 22 червня 2013 року Бабушкінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Згідно довідки про причини смерті від 03 серпня 2018 серії 3532 №001569 року причиною смерті вказано: гостру коронарну недостатність (код за МКХ-10 - I24.8) та кардіоміопатію неуточнену (код за МКХ-10 - I42.9). Місце смерті, АДРЕСА_1 ).

На підтвердження факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , заявник надав копію свідоцтва про смерть, виданого 05 вересня 2018 року "Керченським міським відділом запису актів цивільного стану Департаменту РАЦС Міністерства юстиції Республіки Крим", з якого вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Керч Автономної Республіки Крим.

Отже, свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 видане органом, що знаходиться на тимчасово окупованій території.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території визначаються цим Законом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права. Тимчасова окупація Російською Федерацією територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для Російської Федерації жодних територіальних прав.

За змістом положень ст. 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину адміністративної межі та лінії зіткнення між тимчасово окупованою територією та іншою територією України, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина.

Положеннями ч. 1 ст. 5 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" встановлено, що Україна вживає всіх необхідних заходів щодо гарантування прав і свобод людини і громадянина, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Згідно з ч.ч.1, 2, 3 ст.9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Згідно з Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року "Про введення воєнного стану в Україні" із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено в Україні воєнний стан, який був неодноразово продовжений та діє сьогодні.

Відповідно до Наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 року № 376 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією", (у редакції чинній на даний час), вся територія Автономної Республіки Крим перебуває під тимчасовою окупацією з 20 лютого2014 року.

Враховуючи викладене, надана заявником копія свідоцтва про смерть ОСОБА_2 не створює правових наслідків.

У контексті оцінки документів про смерть особи, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, суд розуміє, що можливості збору доказів смерті особи на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право власності (спадкування), право на повагу до приватного та сімейного життя тощо. Крім того, чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення.

Зі змісту закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" та Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні вбачається, що документом, який підтверджує факт смерті фізичної особи може бути рішення суду про встановлення такого факту.

Враховуючи викладене, єдиною підставою для державної реєстрації смерті в даних випадках є рішення суду про встановлення факту смерті.

Встановлення факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Керч Автономної Республіки Крим, має для заявника юридичне значення, оскільки необхідне йому для державної реєстрації смерті його дружини та отримання свідоцтва про смерть останньої встановленого законодавством України зразка.

Суд встановив, що докази, які містяться у справі, зокрема, копія свідоцтва про смерть підтверджує факт смерті ОСОБА_2 у м. Керч Автономної Республіки Крим, незалежно від того, ким видане таке свідоцтво та дати його видачі.

З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви та встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, оскільки законом не передбачено іншого порядку встановлення цього факту, що надає можливість заявнику отримати свідоцтво про смерть особи, виданого державним органом України.

Відповідно до ч. 4 ст. 317, п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 263-265, 315, 317, 430 ЦПК України, суд

ухвалив:

заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Львівський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Львівській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території- задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_2 , громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка народилась у м.Одеса, Одеської області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 у м. Керч Автономної Республіки Крим.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення.

Роз`яснити заявнику, що рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до ст.317 ЦПК України оскарження рішення суду не зупиняє його виконання.

Заявник: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа: Львівський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Львівській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), 79026, м.Львів, вул. І.Франка, буд. 157, код ЄДРПОУ - 19170503.

Суддя Дзеньдзюра С.М.