Рішення № 138690720, 03.08.2026, Личаківський районний суд м.Львова

Справа № 463/5659/26

Провадження № 2/463/2292/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року місто Львів

Личаківський районний суд міста Львова в складі: головуючої судді Ціпивко І.І., з участю секретаря судового засідання Гусак К.А., розглянувши цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання на підставі наявних у суду матеріалів,

встановив:

Стислий виклад позицій сторін.

Позивач звернувся до суду з позовом та просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» суму заборгованості в розмірі 9 727,41 грн. та понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що 25.05.2021 року Акціонерне товариство «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (далі Банк) та ОСОБА_1 (далі Клієнт/Позичальник/Відповідач) уклали кредитний договір № 22032000512466, який складається з публічної частини договору, яким є Універсальний договір банківського обслуговування клієнтів - фізичних осіб у АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» зі змінами та доповненнями, затверджений Банком та розміщений на офіційному вебсайті Банку www.creditdnepr.com.ua (далі - УДБО), та індивідуальної частини, якою є зазначений кредитний договір (далі Кредитний договір).

Кредитний договір та документи до нього укладено у паперовій формі у відділенні Банку шляхом підписання з боку клієнта власноручним підписом, а з боку Банку, відповідно до п. 2.6 Універсального договору банківського обслуговування клієнтів - фізичних осіб, шляхом нанесення на нього типографськими засобами відбитка печатки Банку та підпису уповноваженої особи Банку (факсиміле). Зазначені умови були погоджені відповідачем, про що вказано у розділі 5 Кредитного договору.

Одночасно з укладенням Кредитного договору Клієнт уклав із ПрАТ «УАСК АСКА-ЖИТТЯ» договір добровільного страхування життя від 25.05.2021 року. Розмір страхового платежу за цим договором страхування становить 1 800 гривень. Вигодонабувачем за цим договором страхування є Банк.

За умовами Кредитного договору, а саме п. 2.1, Клієнт доручив Банку в дату надання кредиту здійснити договірне списання коштів з рахунку Клієнта у сумі страхового платежу на користь страховика згідно з укладеним договором страхування.

Після укладення Кредитного договору Банк виконав свої зобов`язання та зарахував на поточний банківський рахунок Клієнта грошові кошти у сумі 6 800 гривень, з яких сплатив на рахунок ПрАТ «УАСК АСКА-ЖИТТЯ» страховий платіж від імені Клієнта у сумі 1 800 гривень, що підтверджується випискою з банківського рахунку Клієнта.

У подальшому Клієнт виконав свої зобов`язання щодо повернення суми кредиту та сплати нарахованих комісій лише частково. Згідно з виписками по рахунку Клієнта, за весь період з моменту укладення Кредитного договору і до моменту звернення з цим позовом Клієнт сплатив Банку лише 1 958,50 гривень. Останній платіж проведено 25.08.2021 року.

Строк повернення всієї суми отриманого кредиту та сплати всіх нарахованих Банком платежів за кредитом мав остаточно спливти у погоджену сторонами кінцеву дату повернення кредиту, а саме 25.05.2022 року.

Однак у зв`язку з початком війни, на підставі самостійного рішення Банку як кредитора у кредитному зобов`язанні, з 01.03.2022 року були запроваджені «кредитні канікули», умови яких передбачали перенесення строку платежів за кредитом щодо погашення суми основного боргу (тіла кредиту) на майбутні періоди.

Зокрема, протягом строку дії «кредитних канікул» Банк:

- не здійснював операції з нарахування та винесення на прострочку сум належних від Клієнта платежів щодо погашення основного боргу за договором;

- комісія та проценти за користування кредитом нараховувалися Банком та підлягали сплаті у строки, передбачені графіком погашення, наведеним у розділі 4 Кредитного договору, однак також не виносилися на прострочку до закінчення строку дії «кредитних канікул».

З огляду на те, що Клієнт належним чином не виконав свої зобов`язання за Кредитним договором, позивач звернувся до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву.

Інших заяв по суті справи, виключно в яких у силу вимог ч. 1 ст. 174 ЦПК України викладаються вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, не надходило.

Процесуальні рішення, постановлені по справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2026 року головуючою суддею у справі визначено суддю Ціпивко І.І.

Ухвалою судді Личаківського районного суду міста Львова Ціпивко І.І. від 17.06.2026 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, за наявними у цій справі доказами.

Заяв чи клопотань від учасників цієї справи, у тому числі й про розгляд даної справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, у визначені чинним ЦПК України й судом строки та порядку до суду не надходило.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, суд вважає, що справу слід вирішити на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи. Слід зазначити, що дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 25.05.2021 року Акціонерне товариство «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 22032000512466, який складається з публічної частини договору, яким є Універсальний договір банківського обслуговування клієнтів фізичних осіб у АТ «Банк Кредит Дніпро» зі змінами та доповненнями, затверджений Банком і розміщений на офіційному сайті Банку www.creditdnepr.com.ua (далі - УДБО) та індивідуальної частини, якою є вказаний кредитний договір.

Кредитний договір та документи до нього укладено в паперовій формі у відділенні банку шляхом підписання з боку клієнта власноручним підписом, а з боку банку, відповідно до п.2.6. Універсального договору банківського обслуговування клієнтів - фізичних осіб, шляхом нанесення на нього типографськими засобами відбитка печатки банку та підпису уповноваженої особи банку (факсиміле).

Відповідач, підписанням кредитного договору підтвердив, що він акцептував УДБО шляхом підписання заяви-згоди про приєднання і згоден з усіма його умовами в повному обсязі (з урахуванням всіх змін та доповнень), такі умови йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Кредитний договір разом з УДБО та Заявою-згодою складають єдиний договір. За умовами Кредитного договору, він набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором.

Відповідно до п. 1.1, 1.2 Кредитного договору № 22032000512466, Банк зобов`язується надати Клієнту грошові кошти у розмірі 6 800 гривень строком на 12 місяців з кінцевою датою повернення кредиту 25 травня 2022 року.

Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та встановлена у наступному розмірі: на строкову заборгованість - 0,001 % річних, на прострочену заборгованість за кредитом - 56,0 % річних.

Щомісячна комісія за обслуговування кредиту становить: з 25.05.2021 по 24.09.2021 - 9 % від суми кредиту; з 25.09.2021 по 24.12.2021 - 7 % від суми кредиту; з 25.12.2021 по 24.03.2022 - 5 % від суми кредиту; з 25.03.2022 по 25.05.2022 - 2,95 % від суми кредиту.

Відповідно до п. 4 кредитного договору № 22032000512466 від 25.05.2021 року сторони погодили графік платежів, розрахунок загальної вартості кредиту для клієнтів та реальної річної процентної ставки за цим договором.

Кредитний договір № 22032000512466 від 25.05.2021 року разом із паспортом споживчого кредиту власноручно підписаний ОСОБА_1 .

Одночасно з укладенням Кредитного договору ОСОБА_1 уклав із ПрАТ «УАСК АСКА-ЖИТТЯ» договір добровільного страхування життя від 25.05.2021 року. Розмір страхового платежу за цим договором страхування становить 1 800 гривень. Вигодонабувачем за цим договором страхування є Банк.

За умовами Кредитного договору, а саме п. 2.1, Клієнт доручив Банку в дату надання кредиту здійснити договірне списання коштів з рахунку Клієнта у сумі страхового платежу на користь страховика згідно з укладеним договором страхування.

Згідно з п. 3.13.2 Кредитного договору № 22032000512466 платежі з погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів та щомісячної комісії за обслуговування кредиту здійснюються у вигляді щомісячних ануїтетних (рівномірних) платежів - обов`язкових платежів.

У розділі 4 Кредитного договору зазначено графік платежів, розрахунок загальної вартості кредиту для Клієнта та реальної річної процентної ставки за договором, у якому визначено щомісячну суму платежу за кредитом, що складається із суми кредиту, процентів за користування кредитом та платежів за додаткові й супутні послуги (за ведення рахунку, розрахунково-касове обслуговування, комісію за надання кредиту, інші послуги Банку, послуги страхування).

Банк свої зобов`язання виконав та зарахував на поточний банківський рахунок Клієнта - ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 6 800 гривень, а також сплатив на рахунок ПрАТ «УАСК АСКА-ЖИТТЯ» страховий платіж від імені Клієнта у сумі 1 800 гривень, що підтверджується випискою по особовому рахунку за період з 25.05.2021 по 10.04.2024.

Згідно з випискою по особовому рахунку за період з 25.05.2021 по 10.04.2024 вбачається, що ОСОБА_1 користувався кредитними коштами, отриманими за Кредитним договором № 22032000512466 від 25.05.2021 року.

Згідно з довідкою-розрахунком заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором № 22032000512466 від 25.05.2021 року, заборгованість останнього станом на 10.04.2024 року становить 9 727,41 грн, яка складається із залишку простроченого кредиту в розмірі 6 065,50 гривень та нарахованих платежів за кредитним договором в розмірі 3 661,80 гривень.

Судом також встановлено, що 11.04.2024 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» укладено договір факторингу № 11/04/24.

Відповідно до умов зазначеного договору факторингу ТОВ «Санфорд Капітал» набуло право вимоги до боржників, у тому числі право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 22032000512466 від 25.05.2021 року.

Відповідно до витягу з реєстру боржників, що є додатком № 1 до договору факторингу № 11/04/24 від 11.04.2024 року, ТОВ «Санфорд Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 22032000512466 від 25.05.2021 року у розмірі 9 727,41 грн, з яких: прострочена заборгованість за тілом кредиту - 6 065,50 грн; прострочена заборгованість за платежами за кредитним договором - 3 661,91 грн.

Всі нарахування по заборгованості, що відбувались до дати отримання ТОВ «Санфорд Капітал» права грошової вимоги, здійснювались безпосередньо АТ «Банк Кредит Дніпро» станом на день відступлення права вимоги. ТОВ «Санфорд Капітал» не здійснювало жодних додаткових нарахувань, умови кредитного договору в односторонньому порядку не змінювало.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов`язальними та регулюються нормами глав 47- 49 Цивільного кодексу України, а також спеціальними нормами глави 71 Цивільного кодексу України, Закону України «Про споживче кредитування».

При вирішенні позовних вимог судом підлягають застосуванню наступні норми чинного законодавства.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

При вирішенні даного спору суд виходить з того, що між сторонами існували договірні правовідносини, що виникли на підставі кредитного договору (оферти) на спеціальних умовах.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому (ч. 1 ст. 634 ЦК України).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною другою статті 1050 ЦК України передбачено, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За змістом частин 1, 2 статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Оцінка доказів судом та висновки суду за результатами розгляду справи.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (ч. 1 ст. 81 ЦПК України), крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи із положень ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за Кредитним договором № 22032000512466 від 25.05.2021 року належним чином не виконав, у передбачені договором строки кредитні кошти та нараховані платежі не повернув, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість за кредитним зобов`язанням.

Таким чином, заборгованість ОСОБА_1 за тілом кредиту в розмірі 6 065,50 грн за Кредитним договором № 22032000512466 від 25.05.2021 року є доведеною, а тому вимога позивача у цій частині підлягає задоволенню.

Вирішуючи позовну вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача відсотків за договором про надання кредиту, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями статей 1046, 1049 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Отже, припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про сплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Аналіз зазначених норм матеріального права свідчить, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічна правова позиція підтверджується правовими висновками Великої Палати Верховного Суду в постановах від 04 липня 2018 року в справі № 310/11534/13-ц, від 04 червня 2013 року в справі № 916/190/18, від 08 листопада 2019 року в справі № 127/15672/16-ц, від 23 червня 2020 року в справі № 536/1841/15-ц, від 26 січня 2021 року в справі № 522/1528/15-ц.

Відповідно до умов укладеного між сторонами кредитного договору, банк надав позичальнику кредит на споживчі цілі, тому особливості регулювання відносин між сторонами визначаються Законом України «Про захист прав споживачів».

Із наданої позивачем копії кредитного договору вбачається, що щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості погоджена сторонами у відсотках від суми кредиту і її розмір встановлений в певних змінюваних ставках за різні періоди строку кредитування (п.1.2 договору).

Відповідно до ч. 1 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Отже, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Як зазначив Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 листопада 2023 року (справа №204/224/21), якщо в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), та не узгоджено їх зі споживачем, то такі умови є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб`єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах, шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Це здійснюється через встановлення особливого порядку укладення цивільних договорів споживчого кредиту, їх оспорювання, контролю за змістом та розподілу відповідальності між сторонами договору (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 11.12.2024 у справі №753/25744/21).

Так, за Кредитним договором № 22032000512466 від 25.05.2021 року фактично передбачено сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту, однак у договорі не зазначено, за які саме послуги така комісія сплачується Клієнтом, без їх конкретизації.

Жодних доказів на підтвердження фактичного надання відповідачу послуг, за які нараховувалася комісія за обслуговування кредиту, матеріали справи не містять. Позивачем також не надано доказів вчинення будь-яких дій Банком, за які передбачалося нарахування та сплата зазначеної комісії.

Разом із тим, ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено безоплатність надання позикодавцем певних послуг, до яких можна віднести видачу кредиту та його супровід, обслуговування кредитної заборгованості.

Отже, умови Кредитного договору № 22032000512466 від 25.05.2021 року щодо нарахування щомісячної комісії за обслуговування кредиту є такими, що не містять визначення конкретних послуг, за які така комісія сплачується позичальником, а також не підтверджені доказами фактичного надання відповідних послуг.

Враховуючи наведене, положення договору щодо сплати комісії за обслуговування кредиту суперечать вимогам Закону України «Про споживче кредитування» та Закону України «Про захист прав споживачів», а тому вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за простроченою комісією у розмірі 3 661,80 грн задоволенню не підлягають.

Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 № 11 роз`яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.

Таким чином, у справах про невиконання умов будь-яких договорів позивач має довести, що у відповідача є зобов`язання, яке ним не виконано, а відповідач, відповідно, що зобов`язання ним виконано відповідно до умов договору або не виконано не з його вини.

Судом встановлено, що позивачем на підтвердження позовних вимог подано докази укладення між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_1 Кредитного договору № 22032000512466 від 25.05.2021 року, виписку по особовому рахунку, розрахунок заборгованості та інші докази, які підтверджують отримання відповідачем кредитних коштів та наявність заборгованості за кредитним договором.

Кредитний договір № 22032000512466 від 25.05.2021 року та окремі його умови у судовому порядку недійсними не визнавалися, а відтак є чинними та підлягають обов`язковому виконанню сторонами.

Надані позивачем докази суд визнає належними та допустимими, достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення заборгованості.

Всупереч вищенаведеному, відповідачем не подано жодного доказу на спростування розрахунку, поданого позивачем, та неналежного виконання зобов`язань за договором.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 не виконав взятих на себе за Кредитним договором № 22032000512466 від 25.05.2021 року зобов`язань, у зв`язку з чим утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 9 727,41 грн.

Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви.

Враховуючи, що зазначена заборгованість на даний час залишається непогашеною, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставними і такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.

Щодо судових витрат.

Крім того, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Оскільки судом задоволено позовні вимоги частково, а саме із заявленої загальної суми 9 727,41 грн задоволено вимоги на суму 6 065,50 грн, що становить 62,35 %, то з відповідача на користь позивача відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1 660,00 грн.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 ст.137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Правничу допомогу позивачу ТОВ «Санфорд капітал» здійснювало Адвокатське об`єднання «Альянс ДЛС» на підставі договору про надання правничої допомоги № 1/04 від 01.04.2024 року.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем до суду надано копію договору про надання правничої допомоги, копію акту приймання-передачі наданих послуг з правничої допомоги № 6 від 09.01.2026 року, підписаного між ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» та АДВОКАТСЬКИМ ОБ`ЄДНАННЯМ «АЛЬЯНС ДЛС», який містить опис виконаних робіт (наданих послуг), що підлягають оплаті відповідно до п. 3.4.3 договору про надання правничої допомоги, а також копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та копію ордеру представника.

Таким чином, суд, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін, дійшов переконання, що заявлені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 200,00 грн є завищеними та неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), та вважає, що обґрунтованими є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 грн.

Проте, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 493,60 грн.

Керуючись ст. 10, 12, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» заборгованість за Кредитним договором № 22032000512466 від 25.05.2021 року у розмірі 6 065,50 грн (шість тисяч шістдесят п`ять гривень п`ятдесят копійок), судовий збір у розмірі 1 660,00 грн (одна тисяча шістсот шістдесят гривень нуль копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 494,00 грн (дві тисячі чотириста дев`яносто чотири гривні нуль копійок).

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 43575686), місцезнаходження: 49005, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Сімферопольська, будинок 21, 5-й поверх, приміщення 68, 69.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Дата складення та підписання судового рішення без його проголошення 03 серпня 2026 року.

Суддя Ірина ЦІПИВКО