Рішення № 138689769, 31.07.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/7118/26

н/п 2/953/4268/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року м.Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Демченко С.В.,

секретар судового засідання - Тюльпа Я.Д.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

02 червня 2026 року представник ТОВ «Фінпром маркет» Ткаченко Ю.О. звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просила стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитними договорами № 71822121 та № 8411898 у загальному розмірі 26 173,50 грн та судові витрати, з яких: судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 4 500 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 06 червня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , укладений договір про надання коштів у кредит № 71822121. За умовами вказаного договору кредитодавець надав відповідачці грошові кошти у розмірі 4 500 грн, строк кредитування - 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 0,3 % в день, комісія за надання кредиту - 15 % від суми наданого кредиту. Вказаний договір був підписаний відповідачкою електронним підписом, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора. ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання виконало у повному обсязі та надало відповідачці у власність грошові кошти у загальному розмірі 4 500 грн шляхом перерахування їх на картковий рахунок відповідачки № НОМЕР_1 . Відповідачка належним чином свої зобов`язання щодо повернення суми позики за вказаним вище договором не виконала, у зв`язку з чим у неї утворилася заборгованість у загальному розмірі 14 580 грн, з яких: 4 500 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 405 грн - заборгованість за відсотками, 675 грн - заборгованість за комісією, 9 000 - заборгованість за пенею/неустойкою.

Крім того, 09 січня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , укладений договір про надання коштів у кредит № 8411898. За умовами вказаного договору кредитодавець надав відповідачці грошові кошти у розмірі 3 000 грн, строк кредитування - 360 днів зі сплатою процентів у розмірі 0,95 % в день, комісія за надання кредиту - 17,25 % від суми наданого кредиту. Вказаний договір був підписаний відповідачкою електронним підписом, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора. ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання виконало у повному обсязі та надало відповідачці у власність грошові кошти у загальному розмірі 3 000 грн шляхом перерахування їх на картковий рахунок відповідачки № НОМЕР_1 . Відповідачка належним чином свої зобов`язання щодо повернення суми позики за вказаним вище договором не виконала, у зв`язку з чим у неї утворилася заборгованість у загальному розмірі 11 593,50 грн, з яких: 3 000 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 2 593,50 грн - заборгованість за відсотками, 6 000 - заборгованість за пенею/неустойкою. 16 жовтня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром маркет» укладений договір факторингу № 16/10/25, за умовами якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило, а ТОВ «Фінпром маркет» набуло право грошової вимоги до боржників, у тому числі до відповідачки за кредитними договорами № 71822121 та № 8411898. Відповідно до Реєстрів прав вимог до договору факторингу № 16/10/25 від 16 жовтня 2025 року до ТОВ «Фінпром маркет» перейшло право вимоги до відповідачки за кредитними договорами № 71822121 та № 8411898 у загальному розмірі 26 173,50 грн.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 05 червня 2026 року провадження у справі відкрито, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін. Відповідачці запропоновано надати відзив на позовну заяву. Витребувано з Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» інформацію, що містить банківську таємницю, а саме: чи емітувалась на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) платіжна картка № НОМЕР_1 ; виписку по картковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ «Приват Банк» на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) у період часу з 06.06.2025 по 09.06.2025 та у період часу з 09.01.2025 по 12.01.2025..

Представник позивача ТОВ «Фінпром маркет» Ткаченко Ю.О. у судове засідання не з`явилася, у позовній заяви просила розглядати справу без її участі.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву, в якій просила розглядати справу за її відсутності, спір просила вирішити на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Оскільки сторони у судове засідання не з`явились, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Суд, дослідивши надані сторонами докази, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов до такого висновку.

06 червня 2025 року між ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» укладений договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71822121.

Положеннями п. 2.1 Договору встановлено, що кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

У п. 2.2 Договору зазначено: сума кредиту - 4 000 грн, строк кредитування - 30 днів, процентна ставка - 0,300 % (фіксована); комісія за надання кредиту - 15,00 % від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 675 грн), дата надання кредиту - 06 червня 2025 року, дата повернення кредиту - 05 липня 2025 року.

Вказаний договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 42681.

Зі змісту довідки про ідентифікацію вбачається, що ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» ідентифікувало ОСОБА_1 , з якою укладений договір № 71822121 від 06 червня 2025 року, за номером телефону/електронної пошти, на яку відправлений ідентифікатор ІНФОРМАЦІЯ_1

З копії квитанції № ae8b608a-1a50-41bb-9011-4fd52f600d0a від 06 червня 2025 року вбачається, що 06.06.2025 о 18:16:57 через Банк-Еквайр: АТ "ТАСКОМБАНК" на картковий рахунок № НОМЕР_3 були зараховані грошові кошти у розмірі 4 500 грн.

На виконання ухвали суду від 05 червня 2026 року з АТ КБ «Приват Банк» надійшла інформація про те, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) була емітована картка № НОМЕР_3 .

Відповідно до виписки про рух коштів по картці за договором б/н за період з 06.06.2025 по 09.06.2026 року, наданої АТ КБ «Приват Банк» на виконання ухвали суду, вбачається, що на картковий рахунок № НОМЕР_3 , відкритий на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), 06 червня 2025 року були зараховані грошові кошти у розмірі 4 500 грн.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором № 71822121 вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 становить 14 580 грн, з яких: 4 500 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 405 грн - заборгованість за відсотками, 675 грн - заборгованість за комісією, 9 000 - заборгованість за пенею/неустойкою.

09 січня 2025 року між ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» укладений договір кредитної лінії (Надійний) № 8411898.

Положеннями п. 2.1 Договору встановлено, що кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

У п. 2.2 Договору зазначено: сума кредиту - 3 000 грн, строк кредитування - 360 днів, процентна ставка - 0,95 % (фіксована); комісія за надання кредиту - 17,25 % від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 517,50 грн), дата надання кредиту - 09 січня 2025 року, дата повернення кредиту - 03 січня 2026 року.

Вказаний договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 300750.

Зі змісту довідки про ідентифікацію вбачається, що ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» ідентифікувало ОСОБА_1 , з якою укладений договір № 8411898 від 09 січня 2025 року, за номером телефону/електронної пошти, на яку відправлений ідентифікатор ІНФОРМАЦІЯ_1

З довідки директора ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС» Губіної О. вбачається, що ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС», яке діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку підтверджує прийняття до виконання платіжну інструкцію, надану за допомогою АРІ - інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», відповідно до умов договору про переказ коштів № 23-01-18/5 від 23.01.2018, укладеного між компанією та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», завершення платіжної операції: дата операції - 09 січня 2025 року, сума - 3 000 грн, отримувач - Порожняк Юлія - ЕПЗ номер НОМЕР_1 .

З копії платіжної інструкції/операція № 5a46c32a-8055-4c7c-8ed0-0e858b734102 вбачається, що ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» перерахувало 09 січня 2025 року на банківську картку № НОМЕР_1 (VISA) грошові кошти у розмірі 3 000 грн.

Відповідно до виписки про рух коштів по картці за договором б/н за період з 06.06.2025 по 09.06.2026 року, наданої АТ КБ «Приват Банк» на виконання ухвали суду, вбачається, що 09 січня 2026 року на картковий рахунок № НОМЕР_3 , відкритий на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), 09 січня 2025 року були зараховані грошові кошти у розмірі 3 000 грн.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором № 8411898 вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 становить 11 593,50 грн, з яких: 3 000 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 2 593,50 грн - заборгованість за відсотками, 6 000 - заборгованість за пенею/неустойкою.

16 жовтня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром маркет» укладений договір факторингу № 16/10/25, за умовами якого клієнт зобов`язався відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язався прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за відповідний Реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб.

З Витягу з Реєстру прав вимог № 16/10/25-01 від 16 жовтня 2025 року вбачається, що ОСОБА_1 (порядковий номер 78) є боржником за кредитним договором № 8411898, сума заборгованості становить 11 593,50 грн, з яких: 3 000 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 2 593,50 грн - заборгованість за відсотками, 6 000 - заборгованість за пенею/неустойкою.

З Витягу з Реєстру прав вимог № 16/10/25-02 від 16 жовтня 2025 року вбачається, що ОСОБА_1 (порядковий номер 3174) є боржником за кредитним договором № 71822121, сума заборгованості становить 14 580 грн, з яких: 4 500 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 405 грн - заборгованість за відсотками, 675 грн - заборгованість за комісією, 9 000 - заборгованість за пенею/неустойкою.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до положень ст. 525, 526, 527, 530 ЦК України встановлено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).

Приписами ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно з ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

За правилами ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

Положеннями ч. 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За вимогами ст. 626 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема, щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

З матеріалів справи вбачається, що кредитні договори № 71822121 від 06 червня 2025 року та № 8411898 від 09 січня 2025 року укладені у спосіб, визначений чинним законодавством України, з повним дотриманням вимог щодо їх укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитодавця у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено законом чи договором.

За змістом статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

З аналізу долучених до матеріалів справи доказів підтверджений факт відступлення права грошової вимоги ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ТОВ «Фінпром маркет» за кредитними договорами № 71822121 та № 8411898 у загальному розмірі 26 173,50 грн.

Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Не виконуючи належним чином зобов`язання за кредитними договорами № 71822121 та № 8411898, відповідачка порушила зазначені вище норми законодавства та умови кредитного договору.

Відповідачка не надала даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитними договорами № 71822121 та № 8411898 у добровільному порядку, не надала беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав її звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Суд зазначає, що відповідачка, підписавши договори, підтвердила те, що вона ознайомилася з текстами договорів та Правилами, отримала всю необхідну інформацію, що забезпечує вірне розуміння змісту послуги та погодилася з умовами кредитних договорів, у тому числі строку кредитування, розміру кредиту та процентів, порядком їх нарахування, була обізнана про реальну проценту ставку та орієнтовану загальну вартість кредиту.

Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що відповідачка взяті не себе зобов`язання не виконала, у передбачені в договорах строки грошові кошти (суму кредиту) та нараховані проценти за користування позикою у повному розмірі не повернула, унаслідок чого виникла заборгованість.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором № 71822121 у розмірі 4 905 грн та за кредитним договором № 8411898 у розмірі 5 593,50 грн, а всього - 10 498,50 грн, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу за несвоєчасне погашення кредиту та сплати відсотків за надання кредиту, що відповідає вимогам закону та фактичним обставинам у справі.

Водночас суд дійшов висновку, що вимоги ТОВ «Фінпром маркет» у частині стягнення з відповідачки заборгованості за комісіями за кредитним договором № 71822121 у розмірі 675 грн не підлягають задоволенню, з огляду на таке.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин 1, 2, 5 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Водночас, наявність такої комісії вимагає зазначення в кредитному договорі переліку додаткових та супутніх фінансових послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням/поверненням кредиту, що надаються позичальнику, адже само по собі надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України є обов`язком банку/фінансової установи, й виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15 (провадження № 61-8862сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Отже, умови договору про сплату комісії саме за надання кредиту, тобто за дії, які кредитор здійснює на власну користь, є несправедливими, суперечать принципу добросовісності, та мають наслідком істотний дисбаланс договірних прав і обов`язків та погіршення становища споживача, що за своєю природою є дискримінаційними.

Встановлена комісія за надання кредиту є невиправданим платежем, що спрямований на незаконне заволодіння грошовими коштами фізичної особи споживача, як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, отже, така умова договору порушує публічний порядок, та є нікчемною.

Крім того, суд дійшов висновку, що вимоги позивача у частині стягнення з відповідача пені/неустойки за кредитними договорами № 71822121 (9 000 грн) та № 8411898 (6 000 грн.) у загальному розмірі 15 000 грн не підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі закон).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.

Оскільки пеня/неустойка за кредитними договорами № 71822121 та № 8411898 нараховані у період дії воєнного стану, то відповідачка звільняється від обов`язку їх сплати на користь позивача.

За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Позивачем заявлено вимогу про відшкодування судового збору в розмірі 2662,40 грн, сплаченого ним при подачі позову, оскільки позов підлягає частковому задоволенню, суд з урахуванням ч. 1 ст. 141 ЦПК України щодо пропорційності стягнення судового збору вважає можливим відшкодувати позивачу понесені витрати в сумі 1 067,89 грн.

При визначенні розміру витрат за надану позивачу професійну правничу допомогу адвокатом суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Велика Палата Верховного Суду вказує на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18.

На виконання вказаних вимог представник позивача надав суду: договір про надання правничої допомоги № 25-08/25/ФП від 25 серпня 2025 року, акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги, витяг з акту № 6ФП приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги № 25-08/25/ФП від 25 серпня 2025 року, платіжну інструкцію кредитового переказу коштів від 27 жовтня 2025 року, ордер на надання правничої допомоги, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, довіреність.

Відповідно до витягу з акту № 6ФП приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги № 25-08/25/ФП від 25 серпня 2025 року, розмір витрат за складання та подання позовної заяви до суду, вивчення матеріалів справи, надання усної консультації становить 4 500 грн.

Враховуючи вищевикладене та складність справи, з урахуванням виконаної адвокатом роботи (позов поданий дистанційно через систему Електронний суд, представник позивача участі у судових засіданнях не приймав), застосовуючи принципи співмірності та розумності розміру судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає за можливе стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» заборгованість за кредитними договорами № 71822121 та № 8411898 у загальному розмірі 10 498 (десять тисяч чотириста дев`яносто вісім) гривень 50 (п`ятдесят) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» судовий збір у розмірі 1067 (одна тисяча шістдесят сім) гривень 89 (вісімдесят дев`ять) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» витрати на правову допомогу у розмірі 4 500 (чотири тисячі п`ятсот) гривень.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження: м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складений та підписаний без проголошення 31 липня 2026 року.

Суддя С.В. Демченко