Ухвала суду № 138689131, 03.08.2026, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/1879/26

У х в а л а

Іменем України

про залишення позовної заяви без руху

"03" серпня 2026 р. м. Косів

Суддя Косівського районного суду Івано-Франківської області Кіцула Ю.С., ознайомившись з матеріалами цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Кутської селищної ради, відділу освіти Кутської селищної ради, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача Розтоківський ліцей Кутської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області про визнання протиправним та скасування першого пункту рішення сесії №7-11/2021 від 07.10.2021 року Кутської селищної ради, визнання протиправними дій щодо опечатування кабінету директора Розтоківського ліцею Кутської селищної ради, встановлення факту мобінгу, та стягнення моральної шкоди.

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Кутської селищної ради, відділу освіти Кутської селищної ради, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача Розтоківський ліцей Кутської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області про визнання протиправним та скасування першого пункту рішення сесії №7-11/2021 від 07.10.2021 року Кутської селищної ради, визнання протиправними дій щодо опечатування кабінету директора Розтоківського ліцею Кутської селищної ради, встановлення факту мобінгу, та стягнення моральної шкоди.

Позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням строку для усунення недоліків з огляду на наступне.

До позовної заяви не додано документа, що підтверджує сплату судового збору в повному розмірі, як це вимагає ч. 4 ст. 177 ЦПК України.

За змістом ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

У відповідності до Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день подання позову складає 1331,20 грн.

Так, у позовній заяві, ОСОБА_1 зазначила 4 позовних вимог:

1) визнати протиправним та скасувати перший пункт рішення сесії №7-11/2021 від 07.10.2021 року Кутської селищної ради;

2) визнати протиправними дії щодо опечатування кабінету директора Розтоківського ліцею Кутської селищної ради;

3) встановлення факту мобінгу;

4) стягнути моральну шкоду в розмірі 500 000 гривень.

Що стосується позовної вимоги №1, то оскільки така пов`язана із достроковим розірванням контракту, а відповідно і поновлення на роботі, то позивач звільнена від сплати судового збору, що було констатовано постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 17.08.20222 року у справі 347/237/22, оскільки позивач вже оскаржувала вказане рішення Кутської селищної ради вцілому, а не окремий його пунт, як даному випадку.

Що ж стосується решти двох позовних вимог (№2 і №3) то такі є вимогами немайнового характеру, кожна з яких підлягає сплаті судовим збором окремо, в ставці, що становить 1331,20 грн.

А отже за дві позовні вимоги ОСОБА_1 слід сплатити судовий збір у розмірі 2 662, 40 гривень.

Щодо вимоги про стягнення моральної шкоди в розмірі 500 000 гривень, то суд зауважує, що Верховний Суд у своїй постанові від 28.11.2018 р. по справі N 761/11472/15ц (касаційне провадження N 61-23674св18) зазначив, що вимога про відшкодування моральної шкоди, визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою і судовий збір підлягає сплаті, як за вимогою майнового характеру.

У відповідності до Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, за вимогу про стягнення моральної шкоди в розмірі 500 000 гривень, позивачу ОСОБА_1 слід сплатити судовий збір в розмірі 5000 гривень.

В позовній заяві ОСОБА_1 покликалася на те, що вона звільнена від сплати судового збору за заявлені нею вимоги на підставі п.2 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», та також покликалась на те, що її дохід за попередні роки є нульовим, що підтверджується довідкою Державної податкової служби України № 0908-26-01903 від 22.05.2026 року та довідкою ГУ ПФУ №539 від 22.05.2026 року, довідкою ОК-5 «Дія».

Оцінюючи доводи позивача в цій частині, суд зауважує, що п.2 с.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» встановлює, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи.

Однак, як встановлено судом, позивач оскаржує рішення про дострокове розірвання контракту, неправомірні дії відповідача, та встановлення факту мобінгу, а відтак покликання на вказаний пункт Закону України «Про судовий збір» в даному випадку є нерелевантним, та не може застосовуватися до вказаних правовідносин.

Одночасно, в позовній заяві ОСОБА_1 просила звільнити її від сплати судового збору на підставі ч.2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Оцінюючи доводи в цій частині, та надані ОСОБА_1 документи, на підтвердження відсутності в неї отриманих доходів, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати (ч. 3 ст. 136 ЦПК України).

Відповідно до роз`яснень, наданих у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ N 10 від 17 жовтня 2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах", єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

Отже, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у наведених законодавчих нормах дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, згідно зі ст. 12,81 ЦПК України покладається на заінтересовану сторону.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване ст. 8 Закону України "Про судовий збір", норма якої є спеціальною.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 січня 2021 року у справі N 0940/2276/18 (провадження N 11-336апп20) зазначила, що як убачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (ч. 1ст. 8 Закону України "Про судовий збір"), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (ч. 2 цієї ж статті):

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача -фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Отже, Законом України "Про судовий збір" визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.

З аналізу ж статті 8 Закону України "Про судовий збір" чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Верховний Суд у постанові від 30 березня 2021 року у справі N 338/158/19 (провадження N 61-11548св20) зауважив, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.

На підтвердження неможливості сплатити судовий збір, ОСОБА_1 надала довідку від 22.05.2026 року № 539 видану ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, відомості з державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 22.05.2026 року згідно якого інформація про доходи в період з січня 2026 року по березень 2026 року відсутня.

Проте, оцінюючи надані позивачем докази, суд зауважує, що такі документи не можуть свідчити, що про те, що позивач не має інших джерел для існування та забезпечення своїх потреб - зокрема для сплати судового збору (вклади, нерухоме та рухоме майно з якого отримується дохід, компенсації, сукупний дохід родини, тощо).

Крім того, суд зауважує, що позивач надала документи, які не містять інформацію про доходи за 2024 та 2025 рік.

Отже, враховуючи вищенаведене, приходжу до висновку, що визначення майнового стану як такого, що дає підстави для звільнення від сплати судового збору є оціночним, тому потребує доказування перед судом і обґрунтування пов`язаних із цим обставин, які свідчать про неможливість або труднощі з оплатою судового збору у розмірах і в строки, встановлені законом, покладається на зацікавлену сторону.

На переконання суду, позивач ОСОБА_1 в цій частині не надала переконливих доказів, які б вказували на те, що вона не може сплатити судовий збір.

Таким чином, з врахуванням заявлених позивачем 4 вимог (2 вимоги немайнового характеру та 1 вимога майнового характеру) позивачу ОСОБА_1 слід сплатити судовий збір у розмірі 2 662, 40 гриень (за вимоги немайнового характеру) та 5000 гривень (за вимогу майнового характеру), а всього разом 7 662, 40 гривень.

Суд також зауважує, що позовна заява не відповідає вимогам п. 6, 7, 9, 10 ч.3 ст. 175 ЦПК України, оскільки позивачем не зазначено: відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. У зв`язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, щодо змісту позовної заяви та сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 259, 260 ЦПК України, суддя,

п о с т а н о в и л а :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Кутської селищної ради, відділу освіти Кутської селищної ради, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача Розтоківський ліцей Кутської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області про визнання протиправним та скасування першого пункту рішення сесії №7-11/2021 від 07.10.2021 року Кутської селищної ради, визнання протиправними дій щодо опечатування кабінету директора Розтоківського ліцею Кутської селищної ради, встановлення факту мобінгу, та стягнення моральної шкоди- залишити без руху, надавши позивачу строк десяти днів з дня отримання ухвали для виправлення недоліків, вказаних в мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог даної ухвали, позовна заява вважатиметься неподаною та буде їй повернута.

Копію ухвали направити для відома та виконання позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.С. Кіцула