Рішення № 138689046, 03.08.2026, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/6746/25

Провадження № 2/332/1069/26

Рішення

Іменем України

03 серпня 2026 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді: Яцуна О.С.,

при секретарі судового засідання: Дубачовій А.А.,

за участю:

представника позивача: адвоката Молоткової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Молоткова Вікторія Василівна, до Гуляйпільської міської ради Запорізької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

Встановив:

У грудні 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Молоткова Вікторія Василівна, звернулась до суду з позовом до Гуляйпільської міської ради Запорізької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір її батька, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Після смерті бабусі відкрилась спадщина, до складу якої входить житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач є єдиною спадкоємицею до майна померлої. 12.12.2025 позивач звернулась до приватного нотаріуса Пологівського районного нотаріального округу Запорізької області Демченко Тетяни Миколаївни із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, однак постановою їй було відмовлено, оскільки нею був пропущений визначений законодавством шестимісячний строк для подання такої заяви.

Причинами пропуску позивачем строку звернення до нотаріуса є введення воєнного стану 24.02.2022. Позивач з початку повномасштабного вторгнення рф на територію України проживала у прифронтовому м. Гуляйполе Пологівського району Запорізької області. В цьому ж місті була розташована нотаріальна контора. Спочатку позивач виїхала до м. Запоріжжя, а в подальшому на захід України. У травні 2024 року вона виїхала до с. Підмихайля Калуського району Івано-Франківської області, де проживала довгий час. Повернулася до м. Запоріжжя лише влітку 2025 року. Дізнавшись, що приватний нотаріус Демченко Т.М. почала працювати у м. Запоріжжі, позивач звернулась до неї.

У зв`язку з вищевикладеним, позивачем пропущено строк на прийняття спадщини, встановлений ст. 1270 ЦК України. Відтак, вона просить суд визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини протягом 3 місяців.

В судовому засіданні, що відбулось 28.07.2026, представник позивача пояснили суду, що причинами пропуску позивачем строку для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, слугували введення воєнного стану, молодий вік та юридична необізнаність позивача, а також перебування позивача в Івано-Франківській області на момент смерті бабусі, що має значну віддаленість від місцерозташування майна у м. Гуляйполі.

Від представника Гуляйпільської міської ради Запорізької області в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без участі їх представника, не заперечують щодо задоволення позову.

Суд, з`ясувавши позицію учасників, заслухавши свідків, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи, дослідивши наявні письмові докази, дійшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_1 (а.с. 7).

Померла є бабусею позивача, що підтверджується: свідоцтвом про народження позивача Серії НОМЕР_2 , в якому її батьками зазначені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 9), повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_5 № 00055475047 від 20.12.2025, в якому батьками останнього зазначені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с. 42-зворот 43).

Зміна прізвища бабусі позивача з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 » підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу Серії НОМЕР_3 та копією свідоцтва про укладення шлюбу з ОСОБА_10 (а.с. 8).

Батько позивача, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (свідоцтво про смерть Серії НОМЕР_4 (а.с.9).

Після смерті бабусі позивача відкрилась спадщина, до складу якої входить житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належить померлій на підставі свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 14.12.1992 (а.с. 10).

Єдиним спадкоємцем за законом першої черги після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є позивач.

Для оформлення спадщини позивач звернулась до приватного нотаріуса Пологівського районного нотаріального округу Запорізької області Демченко Т.М. із заявою про намір прийняття спадщини за законом, на підставі якої була заведена спадкова справа. Підтвердженням даних фактів є відкрита спадкова справа за № 89/2025 після померлої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , надана суду на виконання вимог ухвали від 23.12.2025 (а.с. 37-47).

Постановою державного нотаріуса їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом через пропуск нею строку для прийняття спадщини (а.с. 47).

Як зазначає позивач, причинами пропуску строку для прийняття спадщини є введення воєнного стану 24.02.2022. Позивач з початку повномасштабного вторгнення рф на територію України проживала у прифронтовому м. Гуляйполе Пологівського району Запорізької області. В цьому ж місті була розташована нотаріальна контора. Спочатку вона виїхала до м. Запоріжжя, а в подальшому на захід України. У травні 2024 року позивач виїхала до с. Підмихайля Калуського району Івано-Франківської області, де проживала довгий час. Повернулася до м. Запоріжжя лише влітку 2025 року. Дізнавшись, що приватний нотаріус Демченко Т.М. почала працювати у м. Запоріжжі, позивач звернулась до неї.

В судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які були попереджені про кримінальну відповідальність за статтями 384-385 КК України.

ОСОБА_11 , матір позивача, повідомила суду, що через воєнний стан, з квітня 2022 року, вона разом зі своєю дочкою виїхала з м. Гуляйполе до м. Запоріжжя, в подальшому до Івано-Франківської області. Похованням ОСОБА_2 займалась вона, остання померла у м. Запоріжжі, адже була евакуйована з м. Гуляйполя до м. Запоріжжя.

ОСОБА_12 , подруга свідка ОСОБА_11 , пояснила суду, що позивач є дочкою ОСОБА_4 . Позивач через воєнний стан спочатку проживала у м. Запоріжжі, в подальшому в Івано-Франківській області. ОСОБА_2 до м. Запоріжжя евакуювали волонтери, адже її будинок в м. Гуляйполе був зруйнований, померла вона також у м. Запоріжжі.

Отже, судом встановлено, що позивачем наразі пропущений строк для прийняття спадщини. Вирішити проблему, що постала перед нею, в позасудовому порядку вона не може.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1217 ЦК України, спадкоємство здійснюється за заповітом або за законом.

Частиною 1 ст. 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Статтею 1272 ЦК України визначено, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (ч. 1).

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ч. 3).

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК.

Вирішуючи питання щодо визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити із того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, проживання у спадковому майні після відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо. Вказане наведено у постанові Верховного Суду від 20.10.2021 в рамках справи № 405/7111/19-ц, у поставові Великої Палати Верховного Суду від 26.04.2024 в рамках справи № 686/5757/23.

Якщо у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не використав право на прийняття спадщини через брак інформації про смерть спадкодавця, незнання приписів закону тощо, тоді немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Наведене узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 26.04.2024 в рамках справи № 686/5757/23.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України № 164 від 28.02.2022 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» визначено, що на час дії воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється.

Згідно змін до п. 3 цієї постанови від 24.06.2022, установлено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

В подальшому, 09.05.2023, п. 3 постанови було виключено.

Отже, на момент смерті бабусі позивача діяли строки, визначені ст. 1270 ЦК України.

Відтак, позивач повинна була звернутися до нотаріуса в строк до 20.01.2025.

Матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження того факту, що з моменту смерті бабусі позивача, 20.07.2024, позивач вчиняла хоча б якісь дії задля оформлення спадщини, при тому що з травня 2024 року вона постійно перебувала на підконтрольній території України, а до нотаріуса вперше звернулась 12.12.2025, тобто майже через півтора року після смерті бабусі. Також матеріали справи не містять даних, щоб об`єктивно унеможливлювали або ускладнювали звернення позивача до нотаріуса.

Відповідно до п. 1.12 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України зі змінами, в редакції від 30.09.2023, що діяла на момент смерті ОСОБА_2 , місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні такого майна, або вимоги кредиторів.

Згідно п. 2.1 цього Порядку, спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми), що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, зокрема, про прийняття спадщини.

Поряд з цим, абз. 1 п. 21 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, та протягом шести місяців з дня його припинення або скасування у випадку, якщо місцем відкриття спадщини є населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, територія, на якій ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупована російською федерацією територія, щодо яких не визначено дату завершення бойових дій або тимчасової окупації, дату відновлення здійснення своїх повноважень органами державної влади у повному обсязі, заява про прийняття спадщини, заява про відмову від прийняття спадщини, заява про відмову від заповідального відказу, вимога кредитора спадкодавця до спадкоємців, заява про охорону спадкового майна, заява про згоду бути виконавцем заповіту після відкриття спадщини, інші заяви щодо спадщини, спільного майна подружжя (колишнього подружжя) в межах спадкової справи подаються нотаріусу незалежно від місця відкриття спадщини.

Положення абзацу першого цього пункту в частині місця подання заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні такого майна, або вимоги кредиторів застосовуються також до спадщини, місцем відкриття якої є населений пункт, розташований на тимчасово окупованій території України, протягом усього періоду тимчасової окупації такої території та шести місяців після завершення тимчасової окупації (абз. 3 п. 21 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Положення абзаців першого та другого цього пункту застосовуються також до спадщини, яка відкрилася до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини».

Отже, з аналізу вищенаведеного вбачається, що спадкова справа за заявою позивача могла бути відкрита будь-яким нотаріусом України, який провадить свою діяльність на підконтрольній території України, незалежно від місця смерті спадкодавця та/або місцерозташування належного їй майна.

Молодий вік позивача та її юридична необізнаність не звільняють її від наслідків недотримання законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. Однак, суд не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому обставини справи.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Відтак, з урахуванням досліджених наявних матеріалів справи та наведених вище норм, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача є належним чином необґрунтованими та недоведеними, у зв`язку з чим позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 1216-1217, 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 89, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

Ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ), в інтересах якої діє адвокат Молоткова Вікторія Василівна, до Гуляйпільської міської ради Запорізької області (місцерозташування: Запорізька область, Пологівський район, м. Гуляйполе, вул. Шевченка, буд. 15, прим. 2, ЄДРПОУ 20519023) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення (ч. 4 ст. 268 ЦПК України).

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 268 ЦПК України).

Повний текст рішення складений 03.08.2026.

Суддя О.С. Яцун