Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 308/2020/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 липня 2026 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого суддіІванова А.П.,при секретарі судового засіданняБоти О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в:
Представник позивача ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором №1473-1686 від 18.11.2024 року в сумі 91 482,03 гривень, а також судові витрати у розмірі 2 662,40 гривень.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 18.11.2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту, який є інформаційно-телекомунікаційною системою Кредитодавця, було укладено електронний Договір про надання кредиту №1473-1686.
Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту 15 000,00 грн.; строк кредитування 300 днів; базовий період 14 днів; знижена процентна ставка 0,90% за кожен день користування Кредитом; стандартна процентна ставка 1,00% за кожен день користування Кредитом; комісія за видачу кредиту 20,00% від суми кредиту. Додатковою угодою №1 від 28.12.2024 року до Кредитного договору Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 6 600,00 грн.
Позивач через партнера АТ КБ «ПРИВАТБАНК», з яким укладено договір № 4010 про надання послуг в системі LiqPay від 02 грудня 2019 року, видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок, вказаний Відповідачем в особистому кабінеті. Факт перерахування коштів підтверджується відповідними квитанціями LiqPay та довідкою про перерахування суми кредиту.
Відповідач всупереч умовам Кредитного договору, ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування» та ст.ст. 525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, порушив умови Кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит Кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед Кредитодавцем за Кредитним договором.
Станом на 18.12.2025 року загальний розмір заборгованості відповідача за Кредитним договором становить 91 482,03 гривень, а саме: заборгованість за кредитом 20 600,00 гривень; заборгованість за нарахованими процентами 60 232,41 гривень; заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України 10 200,00 гривень; заборгованість по комісії 449,62 гривень.
Ухвалою суду від 13.03.2026 року відкрито спрощене провадження з повідомленням сторін по справі, встановлено строк відповідачу для подання до суду відзиву разом з доказами, що обґрунтовують доводи заперечень.
15.06.2026 від представника ОСОБА_1 - адвоката Юричка Ю.І. надійшов відзив на позовну заяву , в якому просив провадження у справі зі сплати штрафних санкції в розмірі 10200,00 грн (по ст. 625 ЦК України). Провадження у справі зі сплати штрафних санкції в розмірі 449,62 грн (комісії закрити. Відповідач у поданому відзиві зазначив, що у кредитному договорі не визначено конкретного переліку додаткових чи супутніх послуг, за надання яких встановлено комісію за обслуговування кредиту, і Позивачем не надано належних доказів їх погодження та фактичного надання, що, відповідно робить таку умову договору нікчемною, а вимоги про стягнення 449,62 грн комісії безпідставними. Крім того, вимоги про стягнення 10 200,00 грн за ст. 625 ЦК України не підлягають задоволенню, оскільки згідно з п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України у період дії воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальник звільняється від відповідальності, передбаченої ст. 625 ЦК України, за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитом
В судове засідання представник позивача не з`явився, однак подав клопотання про розгляд справи без участі сторони позивача, щодо ухвалення заочного рішення не заперечує.
В судове засідання відповідач не з`явився, будучи повідомленим про час, дату та місце розгляду справи.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
18.11.2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання кредиту №1473-1686
Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Статтею 3 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.ч. 7, 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Договір про надання кредиту №1473-1686 від 18.11.2024 підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором A2478, що надійшов на мобільний телефон Відповідача.
Відповідно до умов Договору: сума кредиту (кредитний ліміт) 15 000,00 гривень; дата надання кредиту 18.11.2024; знижена процентна ставка за користування кредитом 0,90% за кожен день користування Кредитом; стандартна процентна ставка 1,00% за кожен день користування Кредитом; комісія за видачу кредиту 20,00% від суми кредиту.
18.11.2024 відповідачу було здійснено переказ грошових коштів, що підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту, а також квитанціями про перерахування коштів від фінансово-розрахункової установи через систему LiqPay.
Таким чином, суд констатує, що 18.11.2024 між сторонами було укладено електронний Договір про надання кредиту №1473-1686 та погоджено усі його істотні умови, такі як сума позики, строк та порядок її надання, порядок повернення та плата за користування позиковими коштами.
Згідно з розрахунком заборгованості за договором №1473-1686 від 18.11.2024, станом на 18.12.2025 загальний розмір заборгованості відповідача становить 91 482,03 гривень, а саме:
- заборгованість за кредитом 20 600,00 гривень;
- заборгованість за нарахованими процентами 60 232,41 гривень;
- заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України 10 200,00 гривень;
- заборгованість по комісії 449,62 гривень.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Враховуючи, що фактично отримані та використані відповідачем кошти в добровільному порядку не повернуті, беручи до уваги, що договір є дійсним, відповідач користувався кредитними коштами, суд дійшов висновку про доведеність позовних вимог щодо стягнення заборгованості за договором.
Суд зазначає, що відповідач доводів позивача про таку заборгованість не спростував, контррозрахунку заборгованості не зробив, доказів сплати заборгованості за кредитним договором до суду не подав, як і доказів неотримання кредитних коштів, відзиву на позовну заяву не подав.
Судом також встановлено, що заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитом (основною сумою боргу) становить за договором про надання кредиту №1473-1686 в розмірі 20 600,00 грн., при цьому, заборгованість за відсотками позивач ТОВ «Укр кредит фінанс» просить стягнути у розмірі 60 232,41 грн., яка майже у 3 рази перевищує розмір боргу.
Суд вважає, що нараховані позивачем ТОВ «Укр кредит фінанс» суми по відсоткам за користування кредитом не відповідають вимогам чинного законодавства про захист прав споживачів. Крім того, передбачення в електронних договорах такого високого розміру відсотків порушує принцип рівності сторін договору, учасником яких є відповідач ОСОБА_1 як споживач, тим самим порушує його права споживача, тому вимога позивача ТОВ «Укр кредит фінанс» про стягнення цієї суми заборгованості за відсотками, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим чинним ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності, є несправедливо непомірним тягарем для відповідача ОСОБА_1 та джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків позивачем ТОВ «Укр кредит фінанс», а наявність в останнього як кредитора можливості стягувати з відповідача ОСОБА_1 , як споживача надмірні грошові суми відсотків, спотворює їх дійсне правове призначення як засобу розумного стимулювання відповідача як боржника виконувати основне грошове зобов`язання, при цьому суд висновує, що загальні витрати за споживчим кредитом - це витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту, відтак, такі підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_1 , оскільки знайшли своє реальне відображення у договорі.
При вирішенні питання щодо стягнення відсотків, суд, встановивши співрозмірність нарахованих відсотків невиконаному зобов`язанню відповідача ОСОБА_1 та враховуючи інтереси обох сторін, з огляду на необхідність беззаперечного дотримання принципів справедливості, добросовісності і розумності, вважає, що належить зменшити розмір відсотків до розміру, що складатиме 100% від суми заборгованості за тілом кредиту (основною сумою боргу). На переконання суду, саме такий розмір відсотків буде справедливим, забезпечить розумний баланс інтересів сторін та є адекватним у розрізі конкретних правовідносин, враховуючи знецінення валюти гривні та велику інфляцію в Україні.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача ТОВ «Укр кредит фінанс» частково, а саме: стягнути заборгованість за договором про надання кредиту №1473-1686, у розмірі 41 200,00 грн., з яких: 20 600,00 грн. прострочена заборгованість за кредитом, 20 600,00 грн. прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
При вирішенні позовної вимоги про стягнення процентів річних на підставі ст. 625 ЦК України у розмірі 10 200,00 грн., суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який було неодноразово продовжено та який триває на даний час.
Оскільки заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України нарахована у період дії в Україні воєнного стану, то відповідач як позичальник на підставі п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України звільняється від обов`язку сплати на користь позивача, а тому в задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.
Щодо позовної вимоги про стягнення 449,62 грн заборгованості по комісії за видачу кредиту.
Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.
На підставі частини шостої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені в договорі про споживчий кредит та/або не враховані в розрахунку денної та орієнтовної річної процентної ставки, що зазначені в договорі про споживчий кредит, крім платежів за споживчим кредитом, які не включаються до розрахунку загальних витрат за споживчим кредитом у випадках, передбачених цим Законом.
Кредитодавцю та новому кредитору забороняється вимагати сплати будь-яких платежів, не зазначених у договорі про споживчий кредит та/або не врахованих у розрахунку денної процентної ставки, що зазначена в договорі про споживчий кредит.
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15 (провадження № 61-8862сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку.
Частиною першою, другою статті 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
Кредитний договір №1473-1686 від 18.11.2024 не містить зазначення переліку банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з наданням кредиту, за які встановлена спірна комісія. ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не надано доказів наявності переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору з відповідачем.
За таких обставин положення договору між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 №1473-1686 від 18.11.2024 про сплату позичальником на користь кредитодавця комісії за надання кредиту є нікчемними відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», а позовна вимога про стягнення комісії в сумі 449,62 грн. є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.
Таким чином, доводи відповідача щодо відсутності правових підстав для стягнення 10 200,00 грн процентів річних, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, а також 449,62 грн комісії за видачу кредиту знайшли своє підтвердження під час судового розгляду. Водночас заявлене відповідачем клопотання про закриття провадження у справі в цій частині задоволенню не підлягає, оскільки наведені ним обставини є підставою для відмови у задоволенні відповідних позовних вимог, а не для закриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір задоволених позовних вимог становить 41 200,00 грн., що складає 45,04% від заявленої до стягнення ціни позову у розмірі 91 482,03 грн. Таким чином, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати у вигляді витрат на сплату судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1 199,04 гривень.
Керуючись ст. ст. 207, 228, 509, 526, 529, 530, 610, 625, 626-629, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, ст. ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», ст. ст. 81, 89, 141, 247, 263-265, 280-284 Цивільного процесуального кодексу України, суд
у х в а л и в:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код за ЄДРПОУ: 38548598, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки 26, офіс 407, м. Київ, 01133) заборгованість за Договором про надання кредиту №1473-1686 від 18.11.2024 в сумі 41 200 (сорок одна тисяча двісті) гривень 00 копійок, яка складається з: 20 600,00 грн. прострочена заборгованість за кредитом, 20 600,00 грн. прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код за ЄДРПОУ: 38548598) суму сплаченого позивачем судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1 199 (одна тисяча сто дев`яносто дев`ять) гривень 04 копійки.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду А.П. Іванов
Судове рішення № 138688807, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області було прийнято 17.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 308/2020/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: