Ухвала суду № 138688763, 03.08.2026, Рахівський районний суд Закарпатської області

Єдиний унікальний номер 305/2559/26

Номер провадження 1-кс/305/275/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2026 року м. Рахів

Слідчий суддя Рахівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі: прокурора Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 , слідчого СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 ,, захисника адвоката ОСОБА_6 , законного представника ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання слідчого СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додані до клопотання матеріали кримінального провадження за № 12026071140000303, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.08.2026 року, відносно: неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, учня 11 класу Чорнотисянського ЗЗСО, не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 за погодженням прокурора Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Рахівського районного суду Закарпатської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного неповнолітнього ОСОБА_5 ..

Клопотання мотивує тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 01 серпня 2026 року близько 18 години 35 хвилини неповнолітній ОСОБА_5 , керуючи технічно справним автомобілем марки «AUDI A4», з державним номерним знаком НОМЕР_1 , рухаючись по автодорозі місцевого значення з сполученням «Чорна Тиса Ясіня» біля будинку 285 що по вул. Центральна, в с. Чорна Тиса, в напрямку смт. Ясіня, грубо порушив вимоги п.п. 2.3б, 12.3 та 1.10 (в частині тлумачення поняття «небезпека для руху») чинних Правил дорожнього руху України з посиланням на термін «безпечна швидкість», а саме:

- п.2.3б Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

- п. 12.3 У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

- п. 1.10 «Терміни, що наведені у цих Правилах, мають таке значення:

... небезпека для руху - зміна дорожньої обстановки (у тому числі поява рухомого об`єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її) або технічного стану транспортного засобу, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитися»;

Тобто, під час руху, неповнолітній водій ОСОБА_5 , при керуванні транспортним засобом, без посвідчення водія відповідної категорії, не маючи достатніх водійських навичок, рухаючись в межах своєї смуги руху, маючи об?єктивну можливість оцінити дорожні умови і дорожню обстановку, у момент виникнення небезпеки для його руху, маючи змогу побачити рухому небезпеку, а саме, мотоцикл марки «KOVI» без д.н.з., під керуванням малолітнього ОСОБА_8 , по заду якого в якості пасажира сиділа малолітня ОСОБА_9 , не впорався з керуванням, та не вжив відповідних заходів з екстреного гальмування, допустив наїзд передньою правою частиною керованого ним автомобіля, на мотоцикл під керуванням малолітнього ОСОБА_8 який рухався попереду в попутньому напрямку, після вчинення наїзду неповнолітній ОСОБА_5 з місця події скрився. Внаслідок даної автопригоди пасажир мотоциклу малолітня ОСОБА_9 отримала тяжкі тілесні ушкодження, у вигляді перелому лобно-потиличної ділянки голови з ліва, субархаїдального крововиливу.

3 технічної точки зору, є факт невідповідності дій водія автомобіля марки «AUDI А4», з державним номерним знаком НОМЕР_1 , неповнолітнього ОСОБА_5 технічним вимогам п.п. 2.3б, 12.3 та 1.10 (в частині тлумачення поняття «небезпека для руху»), який маючи можливість оцінити дорожні умови та дорожню обстановку, в момент виявлення небезпеки для руху своєчасно не застосував екстренне гальмування, тому невідповідність дій водія автомобіля вимогам п.п. 2.3б, 12.3; та 1.10 (в частині визначення поняття «небезпека для руху») ПДРУ знаходиться в причинно-наслідковому зв`язку з фактом настання ДТП та її наслідками.

За таких обставин, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.2 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

Крім того, приймаючи до уваги те, що зібрано достатні дані, які викривають ОСОБА_5 , в тому, що він 01 серпня 2026 року близько 18 години 35 хвилини, на вул. Центральній, що в с. Чорна Тиса, Рахівського району Закарпатської області, біля будинку №285, керуючи технічно справним автомобілем марки «AUDI А4», з державним номерним знаком НОМЕР_1 , та рухаючись в напрямку із с. Чорна Тиса до смт. Ясіня, маючи технічну можливість уникнути наїзду на мотоцикл марки «KOVI» без д.н.з., під керуванням малолітнього ОСОБА_8 , по заду якого в якості пасажира сиділа малолітня ОСОБА_9 , скоїв наїзд, внаслідок чого, малолітній пасажир мотоцикла ОСОБА_9 отримала тяжкі тілесні ушкодження у вигляді у вигляді перелому лобно-потиличної ділянки голови з ліва, субархаїдального крововиливу, тобто, неповнолітній ОСОБА_5 , достовірно знаючи, що такими своїми діями він поставив потерпілого у небезпечний для життя стан, маючи змогу для надання допомоги, не виконав свого громадянського обов`язку, що покладений на нього законом і загальновизнаними нормами моралі, не переконався чи потребує потерпілий допомоги, не вжив можливих заходів для надання йому домедичної допомоги, не викликав бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги та не транспортував потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, а умисно завідомо залишив без допомоги малолітнього потерпілу, яка перебувала в небезпечному для життя стані і була позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження, маючи змогу надати потерпілій допомогу, тобто залишив потерпілу у небезпечному для життя стані, та з місця події автомобілем скрився.

За таких обставин неповнолітній ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 135 КК України - завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, зобов`язаний був піклуватися про цю особу і мав змогу надати їй допомогу, а також у разі, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан..

Вина ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, а саме: протоколами огляду місця події ДТП та транспортних засобів на яких відображено сліди контактування, протоколами допиту свідків та іншими зібраними матеріалами кримінального провадження.

ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.286 КК України, який згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років та у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.135 КК України, який згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких, за який передбачено покарання у вигляді обмеженням волі на строк до двох років або позбавленням волі на той самий строк.

Неповнолітній ОСОБА_5 є підозрюваний у вчиненні 2 злочинів один з яких тяжкий, за який передбачена кримінальна відповідальність у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, і відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Щодо ризику переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органу досудового розслідування та суду слід відмітити, що усвідомлюючи тяжкість покарання за вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 , з метою уникнення покарання і затягування справи, може переховуватись від суду. Наявність певного ризику, зокрема ризику втечі, має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усiма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciey y. Moldova (Бекчиев проти Молдови), PanchenkovRussia (Панченко проти Росп)), а в даному конкретному випадку, такий ризик с обґрунтованим, оскільки він належним чином умотивований та підтверджуються наявними матеріалами. Дійсним є такий ризик у розрізі того, що підозрюваний будучи обізнаним з санкцією статті, яка йому інкримінується, а саме те що за вчинення даного злочину передбачене покарання у вигляді позбавлення волі до 8 років, також те що підозрюваний немає постійного місця роботи, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду в подальшому, може виїхати із свого місця постійного проживання з метою уникнення від кримінальної відповідальності, про що свідчить те, що останній залишив місце події 01.08.2026 і до 02.08.2026 переховувався у лісі.

Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, даний ризик належно вмотивований тим, що не всі докази у кримінальному провадженні на даній стадії досудового розслідування відшукані, тому є достатні підстави вважати що ОСОБА_5 перебуваючи на волі, зможе знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, з метою доказування його вини в подальшому.

Також, наявний ризик щодо можливості підозрюваного незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні з метою уникнення відповідальності, оскільки не всі свідки допитані на час розгляду даного клопотання. Оцінюючи наявність цього ризику (вплив на свiдкiв) у кримінальному провадженні, слід виходити з встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України порядку отримання показань від свідків та потерпілих у кримінальному провадженні на різних його етапах, та розуміти, що ризик такого впливу зберігається до отримання показань свідків безпосередньо судом під час розгляду справи по суті. Тим самим, не виключена ймовірність того, що підозрюваний не будучи обмежений у спілкуванні із свідками та потерпілою, яким відомі обставини вчинення злочину у якому останній обґрунтовано підозрюється, він може здійснювати на них вплив шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу, з метою їх спонукання до ненадання в суді показів, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Тим самим, наявності ризику впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів під час проведення досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Також, наявний ризик того що ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, даний ризик є вмотивований тим що підозрюваний неодноразово попадав у поле зору правоохоронних органів, так як схильний до вчинення бійок у межах територіальної громади, притягувався до адміністративної та кримінальної відповідальності, батьки на нього впливу не мають.

Ризик того, що ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином обґрунтовується тим, що він може ухилятися від виконання процесуальних обов`язків, визначених ч.7 ст.42 КПК України, а саме ухилятися від явки на виклик до слідчого.

Крім цього, суду слід врахувати при розгляді клопотання діючий на даний час та на час вчинення кримінального правопорушення воєнний стан на території України, введений та продовжений Указом Президента України у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

ОСОБА_5 перебуваючи на волі, може перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, і вище наведені ризики та обставини є реальними і триваючими, об`єктивно існують, тому тримання під вартою підозрюваного буде виправданим та необхідним.

Інший запобіжний захід, окрім тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Альтернативні запобіжні заходи не забезпечать належний рівень гарантії доброчесної поведінки підозрюваного, тому наявна необхідність у запобіжному заході у вигляді тримання під вартою.

Слід врахувати реакцію суспільства та соціальні наслідки правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 адже, враховуючи спосіб вчинення злочину, знаряддя та місце його вчинення, воно викликало особливий суспільний резонанс, висвітлення в засобах масової інформації, тому тримання під вартою підозрюваного є виправданим.

Враховуючи викладене слідчий за погодженням прокурора просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 та ч.1 ст.135 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, неодруженого, з неповною середньою освітою, учня 11 класу Чорнотисянського ЗЗСО, не судимого, строком на 60 діб з моменту затримання.

В судовому засіданні слідчий та прокурор подане клопотання підтримали, просили його задовольнити, вважаючи, що підозра є обґрунтованою, наявні ризики, які вказані в клопотанні, що дають підставу для застосування саме вказаного запобіжного заходу. Просили врахувати, що неповнолітній підозрюваний приховував автомобіль та використовував не маючи водійського посвідчення, тобто не маючи права керування таким транспортним засобом, після ДТП не надав домедичної допомоги потерпілим, не викликав швидку та поліцію, а після того як почув, що свідки викликають поліцію сів у автомобіль та поїхав з місця ДТП.

Неповнолітній підозрюваний, його захисник та законний представник, у судовому засіданні, заперечили щодо фактичних обставин викладених у пред`явленій підозрі, ризики зазначені у клопотанні є необґрунтованими та таким не надано доказів, вважають їх припущенням органу досудового розслідування, надали пояснення щодо обставин ДТП, однак підозрюваний розуміє та визнав, що керував транспортним засобом не маючи на це законних прав, просили застосувати більш м`який запобіжний захід, а саме цілодобовий домашній арешт, а також просили врахувати, що потерпілі є малолітніми та керували мотоциклом не маючи на це законних прав, а тому настання ДТП могло бути у зв`язку з їх діями чи бездіяльністю.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали надані з клопотанням, слідчий суддя приходить до наступного висновку:

Зі змісту ст. 177 КПК України слідує, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання зокрема спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. При цьому підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті зазначено в частині 2 ст. 177 КПК України.

Відповідно до вимог, передбачених в ст. 178 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених в ст. 177 цього кодексу, повинен оцінити в сукупності й всі обставини перелічені цією статтею.

Виходячи зі змісту ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор не доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею ст. 177 цього Кодексу.

Судом встановлено, що Рахівським РВП ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12026071140000303, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.08.2026 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України.

Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, 02.08.2026 року о 09 годині 30 хвилин фактично затримано неповнолітнього ОСОБА_5 , та о 10 год. 20 хв. 02.08.2026 року слідчим СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області затримано неповнолітнього ОСОБА_5 , в порядку статті 208 КПК України, про що останній розписався, в присутності свого захисника адвоката ОСОБА_6 .

02.08.2026 року слідчим СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , за погодженням з процесуальним керівником ОСОБА_3 , в порядку ст.ст. 276 - 278 КПК України, складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України, неповнолітньому ОСОБА_5 , яке йому вручене 02.08.2026 року о 15 год. 30 хв., про що розписався його захисник, оскільки неповнолітній ОСОБА_5 відмовився від підпису.

Відповідно до вимог ст. 17 Закону України №3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду, як джерело права, а відповідно до ст.18 цього Закону встановлено порядок посилання на Конвенцію та практику Суду.

Відповідно до практики ЄСПЛ, недостатньо аби правоохоронні органи «добросовісно підозрювали особу», повинні бути надані принаймні деякі факти чи інформація на підтвердження того, що особа підозрюється у вчиненні злочину обґрунтовано (рішення «Ільгар Маммадов проти Азербайджану» і рішення «Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства»), що має місце в даному випадку.

Про обґрунтованість підозри свідчать докази зібрані під час досудового розслідування, копії яких додані до матеріалів клопотання, а саме: протоколи огляду місця події ДТП та транспортних засобів на яких відображено сліди контактування, протоколи допиту свідків та іншими зібраними матеріалами кримінального провадження.

Під час розгляду питання про обґрунтованість підозри слідчим суддею враховується практика Європейського суду з прав людини викладена у справі Мюррей проти Сполученого Королівства, відповідно до якого факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу, на які також в клопотанні посилався слідчий.

Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України - термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства».

Як вбачається з самого клопотання та наданих стороною обвинувачення матеріалів, що його обґрунтовують, зазначені обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в самому клопотанні слідчого. Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів слідчий суддя лише визначає, що причетність підозрюваного до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно підозрюваного, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановлено.

Розглядаючи питання доцільності обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує, що таке рішення обмежує його права і свободи та має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК України конкретним підставам і меті) що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. В той же час, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Про існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ст. 177 КПК України, а саме: можливості підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та\або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення свідчать: ОСОБА_5 є неповнолітнім, не одружений, утриманців не має, проживає в прикордонній зоні, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад п`ять років, скрився з місця ДТП, отже може і в подальшому скриватись від органів досудового розслідування та суду, що в свою чергу може унеможливити виконання завдань кримінального провадження, якими є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Неповнолітній ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України, один з яких згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів і карається позбавленням волі на строк понад п`ять років.

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Але на думку слідчого судді навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину в даному випадку не може бути єдиним виправданням обрання вказаного слідчим запобіжного заходу, а тому при вирішенні клопотання, крім наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих матеріалів, оцінив в сукупності всі обставини, в тому числі: вік та стан здоров`я підозрюваного, той факт, що неповнолітній ОСОБА_5 , раніше не судимий, не одружений, не працюючий, учень 11 класу, не має утриманців, має зареєстроване місце проживання у прикордонній зоні, в силу свого віку має право на безперешкодний виїзд за кордон.

Таким чином, враховуючи, що обставини та докази, які б свідчили про неможливість утримання неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_5 під вартою не встановлені та не надані, клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_5 підлягає задоволенню, а також слідчий суддя вважає за можливе визначити неповнолітньому підозрюваному ОСОБА_5 заставу, як альтернативний запобіжний захід, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно з ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Слідчий суддя звертає увагу, що неповнолітній ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України, відповідно до вимог ст. 12 КК України кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, є тяжким злочином, тому у відповідності до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе визначити неповнолітньому підозрюваному заставу у в межах передбачених ст. 182 КПК України, у зв`язку з наявністю вищевказаних ризиків та даних про особу, а саме 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2026 року встановлено на рівні 3328 гривень. Отже, на переконання суду, застава у розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб буде забезпечувати виконання неповнолітнім підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього обов`язків.

Керуючись вимогами ст. ст.131, 132, 176, 177, 178, 181, 182, 183,184, 194, 197, 198 КПК України та ст. 29 Конституції України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 , в кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12026071140000303 від 01.08.2026 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_5 , задовольнити.

Застосувати до підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України, неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб, строк тримання під вартою обчислювати з моменту фактичного затримання, а саме: з 09 години 30 хвилин 02.08.2026 року по 09 годину 30 хвилин 30.09.2026 року, включно.

Визначити неповнолітньому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір альтернативного запобіжного заходу у виді застави у розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зокрема на рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26213408, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA198201720355209001000018501.

У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити з-під варти неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та повідомити про це слідчого, прокурора та суд.

З моменту звільнення неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з внесенням застави, він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали до 30 вересня 2026 року, включно.

В разі внесення застави покласти на неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

1. прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;

2. не відлучатися із населеного пункту, в якому підозрюваний зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3. повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця навчання;

4. здати на зберігання до Головного управління ДМС в Закарпатської області, свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в Україну;

5. утримуватися від спілкування зі свідками по кримінальному провадженню.

Визначити 2-х місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Контроль за виконанням ухвали покласти на групу прокурорів Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури.

Ухвала підлягає негайному виконанню Рахівським РВП ГУНП в Закарпатській області, а в разі внесення застави в частині покладених обов`язків виконання ухвали доручити також Рахівському РВП ГУНП в Закарпатській області.

Копію ухвали негайно надати неповнолітньому підозрюваному та прокурору.

Інші учасники справи мають право отримати копії ухвали в Рахівському районному суді Закарпатської області.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала підлягає до негайного виконання та подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1