Рішення № 138688690, 24.07.2026, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/172/26

2/303/57/26

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

24 липня 2026 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої-судді Гутій О.В.

за участю секретаря судових засідань Зарева А.Ю.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

представника відповідача Габовди О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , Мукачівської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Герцускі-Торжаш Вікторія Ласлівна про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання права власності.

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з позовом про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та визнання права власності. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що з ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач з 01.03.2011 по 25.10.2022 року перебувала у фактичних шлюбних відносинах, як дружина та чоловік, без реєстрації шлюбу. З березня 2011 року вони почали проживати разом, однією сім`єю, за адресою: АДРЕСА_1 , вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, несли спільні витрати, купували майно для спільного користування, займалися благоустроєм будинку, здійснювали його ремонт, приймали участь у витратах на утримання житла, купували техніку та інші предмети домашнього побуту. ОСОБА_6 приймав активну участь у вихованні та утриманні дитини позивача, матеріально забезпечував сім`ю, а під час хвороби позивач здійснювала за ним догляд, забезпечувала лікування та організовувала поховання. Після смерті ОСОБА_6 позивачка звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак у зв`язку з відсутністю документального підтвердження факту проживання однією сім`єю та виникнення спору щодо права на спадкування у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 20.01.2026 року справу призначено до підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 02.04.2026 року справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги, просила їх задоволити, пояснила, що у 2008 році її батьки придбали квартиру, куди вона переїхала проживати, перебуваючи на той час на восьмому місяці вагітності. Після переїзду вона познайомилася із ОСОБА_6 , який проживав по сусідству. Згодом між ними склалися близькі стосунки, а після виїзду її батьків на заробітки за кордон ОСОБА_6 почав допомагати їй та піклуватися про неї та її доньку. Зазначила, що з березня 2011 року вони з ОСОБА_6 проживали однією сім`єю, вели спільне господарство, а згодом повернулися проживати до квартири її батьків, оскільки житло ОСОБА_6 потребувало ремонту, який вони здійснювали спільно. Також пояснила, що після смерті ОСОБА_6 про існування відповідачки ОСОБА_5 їй стало відомо лише під час оформлення спадкових справ, оскільки за життя ОСОБА_6 ніколи не повідомляв про наявність родичів.

Представник ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити у задоволенні позову, з підстав викладених у відзиві.

17 лютого 2026 року представник відповідача подала відзив, у якому зазначила, що позивачкою не доведено наявності обставин, необхідних для встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, а саме спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету, взаємних прав та обов`язків, спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї та інших ознак, притаманних сімейним відносинам. Зазначила, що фотографії листування, відеозаписи, долучені до матеріалів справи, а також оплачені у 2025 році рахунки не підтверджують факту проживання сторін однією сім`єю. Крім того, зазначила що показання свідків самі по собі не можуть бути достатньою підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім`єю жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою.

Представник відповідача Мукачівської міської ради - Габовда О.В. у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову із підстав, викладених у відзиві.

06.02.2026 року відповідач Мукачівська міська рада подала відзив, у якому зазначила, що є неналежним відповідачем у даній справі, оскільки спір виник між позивачкою та спадкоємцем померлого ОСОБА_6 щодо спадкових прав та майна. Посилалася на те, що за наявності спадкоємців відповідачами у таких справах мають бути саме спадкоємці, які прийняли спадщину, а територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування є належним відповідачем лише за відсутності спадкоємців або неприйняття ними спадщини.

20.02.2026 року представник позивача подала відповідь на відзив, у якому заперечила доводи, наведені відповідачами.

Третя особа приватний нотаріус Герцускі-Торжаш В.Л. у судове засідання не з`явилася, повідомлялася належним чином.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показала що є матір`ю позивачки, пояснила, що у 2006 році вони придбали з чоловіком частину будинку, де їхнім сусідом був ОСОБА_6 . Після виїзду її з чоловіком на заробітки за кордон ОСОБА_6 почав допомагати позивачці та її доньці. Свідок зазначила, що позивачка та ОСОБА_6 проживали однією сім`єю, вели спільне господарство, а після повернення їх позивачка певний час проживала у квартирі ОСОБА_6 , однак згодом повернулися до будинку батьків. Про те, що у ОСОБА_6 були родичі вона не знала, так як до нього ніхто не приходив, не вітав із днем народження.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показала, що вона є рідною сестрою позивачки. Приблизно із 2011 року позивачка та ОСОБА_6 почали проживати разом однією сім`єю, вели спільне господарство.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показала, що є сімейним лікарем позивачки ОСОБА_1 . Зазначила, що при оформленні декларації померлий ОСОБА_6 повідомив, що його цивільною дружиною є ОСОБА_1 , а також вказав її контактною особою для екстреного зв`язку, повідомив що інших близьких родичів у нього немає.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 показав, що проживає навпроти будинку позивачки. Зазначив, що неодноразово бачив позивачку та ОСОБА_6 разом, вони спільно займалися господарськими справами, перевозили будівельні матеріали, разом проживали та виховували доньку позивачки. На його думку позивач і ОСОБА_6 жили як чоловік та дружина.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 показала, що знайома з позивачкою з 2013 року, оскільки вони працювали разом. За її словами, вона вважала позивачку та ОСОБА_6 подружжям, оскільки вони разом приходили до неї, а згодом дізналася, що вони не перебувають у зареєстрованому шлюбі, а проживають однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

Суд, вислухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, приходить до такого висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади (т. 1 а.с. 20).

Квартира за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_14 та ОСОБА_9 на праві спільної сумісної власності, що підтверджується договором купівлі-продажу від 01.12.2006 року та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, сформованого 09.02.2007 №13510203 (т. 1 а.с.22-23).

ОСОБА_6 на праві приватної власності належала квартира за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, сформованого 19.12.2007 №17113695 (т. 1 а.с.24-26).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого відділом державної реєстрації актів у місті Мукачево Мукачівського району Закарпатської області від 26.10.2022 року ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1 а.с. 27-28).

02 листопада 2025 року позивач звернулася із заявою про прийняття спадщини за померлим ОСОБА_6 , на підставі якої ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6 (т.1 а.с. 33, 36)

Відповідно до частин другої та четвертої статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права й обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Про ознаки проживання однією сім`єю висловився і Конституційний Суд України у своєму рішенні від 03.06.1999 року №5-рп/99. Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна «член сім`ї» членами сім`ї військовослужбовця є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. До того ж, цим рішенням Конституційного Суду України визначено таку обов`язкову ознаку члена сім`ї, як ведення спільного господарства.

Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 22 серпня 2018 року по справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283 цс 18).

Згідно вимог ч. 4 ст. 3 СК України, сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Поняття сім`ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов`язкової ознаки сім`ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбі. Сім`я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї.

Обов`язковою умовою для визнання членами сім`ї, крім факту спільного проживання, є ведення чоловіком та жінкою спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно - правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання.

Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім`єю спрямоване на довготривалі відносини.

Для встановлення спільного проживання однією сім`єю до уваги беруться показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки, фотографії певних подій, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім`ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо.

На підтвердження своїх доводів щодо спільного проживання з ОСОБА_6 позивачем надано: відеозапис звернення ОСОБА_6 , відео про житловий стан квартири ОСОБА_6 , скріншоти переписок, спільної фотографії ОСОБА_6 та доньки позивачки, квитанцій на придбання пральної машинки, витяжки, замовлення щодо купівлі газового проточного водонагрівача, видаткових накладних від 24.06.2022 року щодо купівлі будівельних матеріалів, а також рахунки та квитанції про оплату житлово-комунальних послуг за 2025 рік .

Частинами першою та другою статті 21 СК України передбачено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Згідно з частиною першою статті 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 3 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц зазначила: "Встановлення факту проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу передбачає доведення перед судом факту їх спільного проживання, наявності у них спільного побуту, виникнення між ними у зв`язку із цим взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю.

Під спільним проживанням слід розуміти постійне фактичне мешкання чоловіка та жінки за однією адресою, збереження ними у такому житлі переважної більшості своїх речей, зокрема щоденного побутового вжитку, сприйняття ними цього місця проживання як свого основного, незалежно від того, що будь-хто із них за особливістю своєї роботи/служби зумовлений тривалий час бути відсутнім за цим місцем проживання (несення військової служби, вахтовий метод роботи).

Спільний побут, в свою чергу, передбачає ведення жінкою та чоловіком спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі за спільні кошти та внаслідок спільної праці, спільна участь в утриманні житла, його ремонт, спільне харчування, піклування чоловіка та жінки один про одного/надання взаємної допомоги тощо.

До прав та обов`язків, притаманних подружжю, слід віднести, зокрема, але не виключно, існування між чоловіком та жінкою, реалізацію ними особистих немайнових прав, передбачених главою 6 СК України, тощо. При цьому має бути встановлена і доведена саме сукупність вказаних усталених обставин та відносин, оскільки самі по собі, наприклад, факти перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки або спільна присутність їх на святах, або пересилання коштів, або періодичний спільний відпочинок, або проживання за однією адресою, факт реєстрації за такою адресою при відсутності інших наведених вище ознак не можуть свідчити, що між чоловіком та жінкою склались та мали місце усталені відносини, притаманні подружжю".

Наведені правові висновки суду повністю узгоджуються із правовими позиціями, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №554/8023/15-ц, постановах Верховного Суду від 11.12.2019 року у справі №712/14547/16-ц, від 12.12.2019 року у справі №490/4949/17, від 18.12.2019 року у справі №761/3325/17-ц, від 24.01.2020 року у справі №490/10757/16-ц, від 09.11.2020 року у справі №757/8786/15-ц та від 03.11.2022 року у справі №361/4744/19.

Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні подружжю. Таким чином, предметом доказування у справах про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю.

Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 686/15993/21, від 09 листопада 2022 року у справі № 753/10315/19 від 16 листопада 2022 року у справі № 199/3941/20.

Факт спільного відпочинку сторін, спільна присутність на святкуванні свят, пересилання відповідачем коштів на рахунок позивачки, самі по собі окремо, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, не може свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце усталені відносини, які притаманні подружжю (постанови Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі № 588/350/15, від 19 березня 2020 року у справі № 303/2865/17, від 23 вересня 2021 року у справі № 204/6931/20, від 30 червня 2022 року у справі № 694/1540/20).

Тривалість спільного проживання чоловіка та жінки як ознака наявності сім`ї на законодавчому рівні не визначена. Водночас строк спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу має бути достатнім для того, щоб стверджувати, що між чоловіком та жінкою склалися усталені відносини, які притаманні подружжю.

Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну «сімейне життя», вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв`язків. Так, у справі «Ельсхольц проти Німеччини» Суд визначив, що «поняття сім`ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші «сімейні» de facto зв`язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом».

Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов`язком суду при їх оцінці.

Для встановлення спільного проживання однією сім`єю до уваги беруться показання свідків про спільне проживання та ведення ними спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання), фотографії певних подій, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім`ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо.

Одне лише спільне проживання не є достатнім для визнання факту проживання однією сім`єю без наявності інших ознак сім`ї. Показання свідків та спільні фотографії не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім`єю.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду: від 12 грудня 2019 року у справі № 466/3769/16, від 27 лютого 2019 року у справі № 522/25049/16-ц, від 11 грудня 2019 року в справі № 712/14547/16-ц, від 24 січня 2020 року в справі № 490/10757/16-ц.

Звертаючись до суду із позовом до ОСОБА_5 , Мукачівської міської ради позивач просила встановити факт проживання з ОСОБА_6 однією сім`єю, як чоловіка та жінки, без реєстрації шлюбу, посилаючись на те, що вони з 01.03.2011 по 25.10.2022 року перебували у фактичних шлюбних відносинах, як дружина та чоловік, без реєстрації шлюбу. З березня 2011 року вони почали проживати разом, однією сім`єю, за адресою: АДРЕСА_1 , вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, несли спільні витрати, купували майно для спільного користування, займалися благоустроєм будинку, здійснювали його ремонт, приймали участь у витратах на утримання житла, купували техніку та інші предмети домашнього побуту. ОСОБА_6 приймав активну участь у вихованні та утриманні дитини позивача, матеріально забезпечував сім`ю, а під час хвороби позивач здійснювала за ним догляд, забезпечувала лікування та організовувала поховання.

За приписами статті 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 2 статті 77 ЦПК України).

Дослідження доказів - це безпосереднє сприйняття і вивчення судом в судовому засіданні інформації про фактичні дані, представленої сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, за допомогою передбачених в законі засобів доказування на підставі принципів усності та безпосередності. Предметом доказування у кожній справі є факти, які становлять основу заявлених вимог і заперечень проти них або мають інше значення для правильного розгляду справи і підлягають встановленню для прийняття судового рішення.

Аналіз наведених положень закону свідчить, що позивачка повинна довести належними доказами не лише факт спільного проживання із ОСОБА_6 однією сім`єю, як чоловік та жінка, без реєстрації шлюбу, а й факт ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Згідно з частинами 1 2 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частиною 1 статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Положеннями частини 2 статті 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Під час судового розгляду позивачем не доведено та матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б свідчили про спільне проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_6 однією сім`єю чоловіка та жінки, без реєстрації шлюбу, тобто наявність сім`ї, зокрема, що позивачка з ОСОБА_6 постійно спільно проживали, мали спільний бюджет, харчування, мали спільні витрати на купівлю майна спільного користування, брали участь в утриманні спільного житла, ремонті, вважали себе чоловіком та дружиною, зберігали у спільному житлі переважну більшість своїх речей, сприймали це житло як своє основне, тобто відсутнє підтвердження реальності сімейних відносин з ОСОБА_6 .

Допитані в судовому засіданні свідки пояснили, що позивачка та померлий тривалий час підтримували близькі стосунки, разом виховували дитину позивачки, проводили час разом, а також на їхню думку, проживали як сім`я. При цьому частина свідків є близькими родичами позивачки. Покази свідків не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту саме перебування позивача із померлим у фактичних шлюбних відносинах, ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю. Водночас, суд зауважує, що згідно з усталеною судовою практикою самі лише показання свідків та спільні фотографії не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу (постанова Верховного Суду від 12.12.2019 року у справі №466/3769/16-ц).

На підтвердження позовних вимог позивачкою також подано нотаріально посвідчену заяву свідка ОСОБА_15 , в якій останній зазначає, що знайомий із ОСОБА_6 із 1992 року, підтримував із ним дружні стосунки та після закінчення навчання був у нього вдома. У заяві вказано, що ОСОБА_6 повідомляв про відсутність у нього родичів, проживав один, а згодом познайомився із ОСОБА_1 з якою почав проживати однією сімєю, піклувався про неї та її доньку, вони вели спільне господарство та фактично проживали як чоловік і дружина. Також свідок зазначив, що був у них вдома, сприймав їх як сім`ю.

Щодо наданих суду та переглянутих у судовому засідання відео квартири померлого ОСОБА_6 та відеозвернення ОСОБА_6 , то такі не містять відомостей про день, час та місце зйомки. На цих відео зафіксовані житловий стан квартири та розповідь ОСОБА_6 про велосипед, які не є доказами спільного проживання позивачки та ОСОБА_6 однією сім`єю у проміжок часу з березня 2011 по 25.10.2022 рік. Долучений до справи скріншот фотознімку, де зображений ОСОБА_6 та донька позивачки не свідчать про спільні права і обов`язки між позивачкою та ОСОБА_6 , є ситуативним з повсякденного життя і не є сімейним фотознімком. Обставини фотографування, обстановка на фото не дають необхідних і достатніх підстав стверджувати, що сфотографовані особи є однією сім`єю. Одночасно в матеріалах справи відсутні фото сімейних подій в домашній обстановці, святкувань визначних дат, державних і професійних свят тощо.

Суд критично відноситься до наданих позивачем скріншотів переписки її з ОСОБА_6 , оскільки вони містять переважно побутове листування: обговорення городу, огірків, помідорів, котів, квітів, вина, фотографій подвір`я та інші повсякденні повідомлення та не підтверджують наявності усталених відносин, які притаманні подружжю.

Також, суд не бере до уваги квитанції та накладні про купівлю побутової техніки, будівельних матеріалів, оскільки вони підтверджують лише факт придбання окремих товарів, однак самі по собі не свідчать про проживання сторін однією сім`єю без реєстрації шлюбу, ведення ними спільного господарства, наявність спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків. Крім того, з наданих документів неможливо встановити, що придбане майно набувалося саме на спільні кошти та в інтересах сім`ї.

Щодо наданих позивачем рахунків та квитанцій про оплату житлово-комунальних послуг за адресою АДРЕСА_2 слід зазначити, що предметом доказування є факт проживання позивачки однією сім`єю з ОСОБА_6 у період з березня 2011 року до дня його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_3 . Натомість рахунки за житлово-комунальні послуги складені у 2025 році, тобто майже через три роки після смерті ОСОБА_6 , а тому не можуть підтверджувати обставини спільного проживання сторін у спірний період.

Отже, під час розгляду даної справи обставин, які дали суду змогу стверджувати, що між позивачкою та ОСОБА_6 склалися усталені відносини, які притаманні подружжю, не було встановлено. Перед судом позивачем не була доведена саме сукупність вказаних усталених обставин та відносин між чоловіком та жінкою, реалізація ними особистих немайнових прав, передбачених главою 6 СК України, тощо. Судом не було встановлено спільного проживання позивачки та ОСОБА_6 в період з березня 2011 року по 25.10.2022 року, наявності у них спільного побуту, виникнення між ними у зв`язку із цим взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю, суду не було надано доказів постійного фактичного проживання ОСОБА_6 та позивачки за однією адресою, збереження ОСОБА_6 у цьому житлі переважної більшості своїх речей, зокрема щоденного побутового вжитку, сприйняття ним цього місця проживання як свого основного, доказів ведення спільного побуту, спільного господарства, наявності спільного бюджету, спільних витрат в інтересах сім`ї, придбання майна для спільного користування, спільної участі в утриманні житла, його ремонті, що ОСОБА_6 вважав себе чоловіком позивачки.

А тому, суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про встановлення факту спільного проживання позивача та ОСОБА_6 , однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу у зазначений позивачкою період.

Що стосується позовних вимог про визнання спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_6 витяжки VENTOLUX, вартістю 742,90 грн., пральної машини SAMSUNG WW60J32JOPW/UA, вартістю 8700 грн., водонагрівача газового проточного BOSCH W 10 кв TERM 2000 O, вартістю 5617 грн., визнання за ОСОБА_1 права власності на частки цього майна, то оскільки відсутні підстави для встановлення факту спільного проживання позивача та ОСОБА_6 однією сім`єю без реєстрації шлюбу, то немає підстав для задоволення і цих позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 141, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , Мукачівської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Герцускі-Торжаш Вікторія Ласлівна про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання права власності - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідач: Мукачівська міська рада, код ЄДРПОУ 38625180, адреса: м. Мукачево, пл. Духновича, 2, Закарпатської області.

Третя особа: приватний нотаріус Герцускі-Торжаш Вікторія Ласлівна, РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: м. Мукачево, вул. Ринкова,10

Головуюча О.В .Гутій