Рішення № 138688413, 03.08.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/11318/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., за участю секретаря судового засідання Гур`євої К.І., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою Одеського державного університету внутрішніх справ (місцезнаходження: 65014, м. Одеса, вул. Успенська, 1; код ЄДРПОУ 08571570) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), за участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Національної поліції в Одеській області (місцезнаходження: 65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 12; код ЄДРПОУ 40108740) про стягнення витрат пов`язаних з отриманням в ОДУВС в сумі 169959,83 грн,-,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Одеського державного університету внутрішніх справ (місцезнаходження: 65014, м. Одеса, вул. Успенська, 1; код ЄДРПОУ 08571570) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), за участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Національної поліції в Одеській області (місцезнаходження: 65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 12; код ЄДРПОУ 40108740), в якій позивач просить:

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) витрати, пов`язані з його утриманням в Одеському державному університеті внутрішніх справ, в сумі 169 959, 83 грн (сто шістдесят дев`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят дев`ять гривень 83 копійки) на користь Одеського державного університету внутрішніх справ (код ЄДРПОУ 08571570, 65014, м. Одеса, вул. Успенська, 1, р/ р UA828201720313251004201000570).

Ухвалою від 24.04.2026р. Одеським окружним адміністративним судом вказану позовну заяву було залишено без руху, а також надано позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн., надання додатків до позовної заяви належним чином оформлені у паперовому вигляді або надати докази зарахування сплаченого судового збору за платіжною інструкцією за №239 від 20.02.2026 року в сумі 2662,40 грн. на рахунок Одеського окружного адміністративного суду за подання адміністративного позову за №420/11318/26.

30.04.2026 року представником позивача до канцелярії суду подано заяву про приєднання до матеріалів справи доказів направлення додатків до позову та пояснення щодо сплати судового збору, чим усунув зазначені судом недоліки.

Ухвалою від 04.05.2026 року Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

05.05.2026 року (вх.. № ЕС48546/26) представником позивача до канцелярії суду подано на виконання ухвали.

07.05.2026 року (вх.. № ЕС49422/26) представником позивача до канцелярії суду подано на виконання ухвали.

27.05.2026 року (вх. № ЕС58931/26) представником позивача до канцелярії суду подано відповідь на відзив.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у 2021 році позивача було зараховано на навчання Одеського державного університету внутрішніх справ, та присвоєно первинне спеціальне звання «рядовий поліції». 18.08.2021 між ГУНП в Одеській області, ОДУВС та відповідачем укладено Контракт №К-204/21 «Про здобуття освіти за спеціальністю «Право» в Одеському державному університеті внутрішніх справ», предметом якого є підготовка за державним замовленням за денною формою здобуття освіти здобувача ступеня вищої освіти «бакалавр» за спеціальністю «Право». Однак, як стало відомо ОДУВС із листа начальника УКЗ ГУНП в Одеській області від 17.03.2026 № 96966-2026 витягом з наказу ГУНП в Одеській області від 17.03.2026 № 430 о/с ОСОБА_1 звільнено за п. 6 ч. 1 ст. 77 ЗУ «Про національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення). Таким чином, відповідач не відпрацював трьох років в Національній поліції після закінчення навчання в ОДУВС, що і стало підставою для звернення до суду.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував, в яких, в обґрунтування правової позиції, зокрема, зазначено, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв в межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством України, та вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1).

За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність позовної заяви Одеського державного університету внутрішніх справ Одеському окружному адміністративному суду.

Як вбачається з матеріалів справи, У 2021 році ОСОБА_1 було зараховано на навчання до Одеського державного університету внутрішніх справ, присвоєно йому первинне спеціальне звання «рядовий поліції». 18.08.2021 між ГУНП в Одеській області, ОДУВС та відповідачем укладено Контракт №К-204/21 «Про здобуття освіти за спеціальністю «Право» в Одеському державному університеті внутрішніх справ», предметом якого є підготовка за державним замовленням за денною формою здобуття освіти здобувача ступеня вищої освіти «бакалавр» за спеціальністю «Право».

ОДУВС виконав свої зобов`язання за Контрактом, відповідач здобув ступінь вищої освіти «бакалавр» та проходив службу в ГУНП в Одеській області.

Згідно з проведеним відділом фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ОДУВС розрахунком фактичних витрат, пов`язаних із утриманням курсанта ОСОБА_1 , на його утримання було витрачено загалом 169 959, 83 грн.

Однак, як стало відомо ОДУВС із листа начальника УКЗ ГУНП в Одеській області від 17.03.2026 № 96966-2026 витягом з наказу ГУНП в Одеській області від 17.03.2026 № 430 о/с ОСОБА_1 звільнено за п. 6 ч. 1 ст. 77 ЗУ «Про національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення).

Таким чином, відповідач не відпрацював трьох років в Національній поліції після закінчення навчання в ОДУВС.

Для забезпечення відповідачу можливості відшкодувати витрати у добровільному порядку, на виконання приписів п. 5 Порядку № 261 17.03.2026 р. керівництвом ГУНП в Одеській області було складено і направлено відповідачу повідомлення про зобов`язання відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному заклад із зазначенням суми, яка згідно з розрахунком підлягає відшкодуванню, із пропозицією здійснити відшкодування у добровільному порядку.

Відповідач, будучи стороною Контракту № К-204/21 від 18.08.2021, обізнаний про обов`язок відшкодувати ОДУВС витрати на його утримання, втім протягом 30-ти днів з моменту отримання повідомлення витрати відповідачем відшкодовано не було,

Відповідно до розрахунку №72 від 01.04.2026 року фактичних витрат, пов`язаних із утриманням курсанта ОСОБА_1 в Одеському державному університеті внутрішніх справ за період навчання з 16.08.2021р. по 14.03.2025 р.

Грошове забезпечення військовослужбовців 93912,86 грн;

Предмет, матеріали, обладнання та інвентар 12076,86 грн;

Продукти харчування 37837,14 грн;

Оплата теплопостачання 10532,37 грн;

Оплата водопостачання та водовідведення 4861,12 грн;

Оплата електроенергії 10739,48 грн;

Видатки всього: 169959,83 грн.

Таким чином, з урахуванням того, у добровільному порядку відповідачем не сплачено необхідні кошти, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України «Про Національну поліцію».

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 72 Законом України «Про Національну поліцію» професійне навчання поліцейських складається з: 1) первинної професійної підготовки; 2) підготовки у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання; 3) післядипломної освіти; 4) службової підготовки - системи заходів, спрямованих на закріплення та оновлення необхідних знань, умінь та навичок працівника поліції з урахуванням оперативної обстановки, специфіки та профілю його оперативно-службової діяльності.

Порядок, організацію та терміни проведення професійного навчання визначає Міністерство внутрішніх справ України.

Порядок підготовка поліцейських у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання визначений статтею 74 цього Закону.

Так, згідно з положень ст.74 Закону України «Про Національну поліцію» до вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, можуть бути зараховані громадяни України, яким станом на 31 грудня року вступу виповниться 17 років.

Підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.

Розподіл випускників вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, які навчаються на денній формі навчання за державним замовленням, здійснюється комісіями з персонального розподілу з урахуванням інтересів служби відповідно до набутої випускником кваліфікації, спеціальності та спеціалізації.

Особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Порядок добору, направлення та зарахування на навчання до вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, встановлює Міністерство внутрішніх справ України.

Механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), зокрема, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти (далі - контракт) з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції (далі - поліція) через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів визначає Порядок відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 р. № 261 (далі - Порядок № 261).

Відповідно до п. 2 -8 Порядку №261 витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України. Типову форму контракту затверджує МВС.

Відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія). Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю. Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі. Під час проведення розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для населення і діють у місцевості, в якій розташований вищий навчальний заклад, у відповідному навчальному році. На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.

Витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання.

Після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів. Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи. У разі звільнення особи до відпрацювання нею трьох років після закінчення вищого навчального закладу орган поліції, в якому особа проходила службу, невідкладно повідомляє про це вищому навчальному закладу, в якому особа навчалася.

Особа має право здійснити відшкодування витрат з розстроченням платежу до одного року. У такому випадку особа укладає з вищим навчальним закладом, у якому вона навчалася, договір у письмовій формі, де зазначаються строки та розміри платежів. Примірна форма договору затверджується МВС.

Сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису МВС.

У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку. Претензійно-позовну діяльність провадить вищий навчальний заклад, у якому навчалася особа.

Судом встановлено, що Пунктом 3.3.7 Контракту передбачено, що, у разі дострокового розірвання Контракту, а також звільнення зі служби в поліції в період навчання на заочній формі та протягом трьох років після закінчення навчання з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції через хворобу або скорочення штатів, відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України, в особі Виконавця (Одеський державний університет внутрішніх справ), витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до пункту 4 статті 74 Закону України «Про Національну поліцію».

Відповідно до розрахунку №72 від 01.04.2026 року фактичних витрат, пов`язаних із утриманням курсанта ОСОБА_1 в Одеському державному університеті внутрішніх справ за період навчання з 16.08.2021р. по 14.03.2025 р.

Грошове забезпечення військовослужбовців 93912,86 грн;

Предмет, матеріали, обладнання та інвентар 12076,86 грн;

Продукти харчування 37837,14 грн;

Оплата теплопостачання 10532,37 грн;

Оплата водопостачання та водовідведення 4861,12 грн;

Оплата електроенергії 10739,48 грн;

Видатки всього: 169959,83 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач листом повідомив відповідача про його обов`язок протягом 30 діб з моменту отримання цього повідомлення відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України в особі Одеського державного університету внутрішній справ, витрати пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, в повному обсязі, за весь період навчання, в сумі 169959,83 грн. Лист містить платіжні реквізити, а також роз`яснення про право на розстрочення платежу, та попередження про звернення до суду з відповідним позовом у разі відмови у добровільному порядку здійснити відшкодування витрат. Відповідний лист вручено відповідачу 17.03.2026 особисто, що підтверджується підписом ОСОБА_1 .

Вимоги Порядку №261 щодо повідомлення відповідача про можливість добровільного відшкодування з метою досудового врегулювання спору були виконані належним чином.

Таким чином, беручи до уваги, що відповідачем доказів сплати витрат на навчання у загальній сумі 169959,83 коп. суду не надано, тому позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи викладені та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Одеського державного університету внутрішніх справ є правомірними, та підлягають задоволенню шляхом стягнення із ОСОБА_1 , витрат, пов`язаних з його утриманням в Одеському державному університеті внутрішніх справ в сумі 169959 грн. 83 коп. на користь Одеського державного університету внутрішніх справ.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Частиною другою ст.9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно ч.ч.1, 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи, що позивача звільнено від сплати судового збору, судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача не стягується.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 75-78, 90, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Одеського державного університету внутрішніх справ (місцезнаходження: 65014, м. Одеса, вул. Успенська, 1; код ЄДРПОУ 08571570) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про стягнення витрат пов`язаних з отриманням в ОДУВС в сумі 169959,83 грн, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) витрати, пов`язані з його утриманням в Одеському державному університеті внутрішніх справ, в сумі 169 959, 83 грн (сто шістдесят дев`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят дев`ять гривень 83 копійки) на користь Одеського державного університету внутрішніх справ (код ЄДРПОУ 08571570, 65014, м. Одеса, вул. Успенська, 1, р/ р НОМЕР_2 ).

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 03.08.2026 р.

Суддя О.М. Тарасишина