Рішення № 138688188, 31.07.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2026 рокусправа № 380/20453/25Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Карп`як О.О., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Великогорожанське» до Головного управління ДПС у Львівській області та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних і зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

На розгляд суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Великогорожанське» (далі також - позивач, ТОВ «Великогорожанське», Товариство) до Головного управління ДПС у Львівській області (далі також - відповідач-1, контролюючий орган, ГУ ДПС) та Державної податкової служби України (далі також - відповідач-2, ДПС України), у якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 13234909/45691429 від 02.09.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної від 01.07.2025 № 6;

- визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 13234912/45691429 від 02.09.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної від 03.07.2025 № 7;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ «Великогорожанське» від 01.07.2025 № 6 датою її подання на реєстрацію;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ «Великогорожанське» від 03.07.2025 № 7 датою її подання на реєстрацію;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на користь позивача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі договору купівлі-продажу живої птиці від 20.04.2025 № 1/04/2025, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фактум Захід» (код за ЄДРПОУ 44330731), Товариство здійснило постачання товару - курки бройлера, а саме: 01.07.2025 на загальну суму 797 655,00 грн та 03.07.2025 на загальну суму 826 726,66 грн. За правилом першої події (дата відвантаження товару, підпункт «б» пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України) позивач склав податкові накладні від 01.07.2025 № 6 (на суму 797 655,00 грн, у тому числі ПДВ 132 942,50 грн) та від 03.07.2025 № 7 (на суму 826 726,66 грн, у тому числі ПДВ 137 787,78 грн) і надіслав їх для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач вказав, що реєстрацію обох податкових накладних зупинено на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій з тих мотивів, що обсяг постачання товару/послуги перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання та обсягу постачання. На пропозицію контролюючого органу, викладену у квитанціях про зупинення реєстрації, а згодом і на повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів № 13211291/45691429 та № 13211293/45691429 від 26.08.2025 Товариство надало письмові та додаткові пояснення разом із копіями первинних та інших документів, що підтверджують настання першої події та зміст господарської операції, зокрема договір купівлі-продажу з ТОВ «Фактум Захід», видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, рахунки на оплату та платіжні інструкції на підтвердження отримання коштів, а також документи щодо придбання птиці, кормів, ветеринарних препаратів та послуг, документи про наявність матеріально-технічної бази (пташника, обладнання, земельної ділянки), повідомлення за формою № 20-ОПП і штатний розпис. Попри це відповідач-1 прийняв оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних із посиланням на ненадання / часткове надання додаткових пояснень і копій документів.

Позивач вважає такі рішення протиправними, оскільки, за його доводами, ним було надано всі документи, достатні для реєстрації податкових накладних; квитанції про зупинення реєстрації не містять чіткого визначення критерію ризиковості та вичерпного переліку документів, які необхідно подати, а оскаржувані рішення не конкретизують, які саме документи не надано або складено з порушенням законодавства. Позивач також зазначив, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операції на предмет її реальності, оскільки така оцінка можлива лише за результатами податкової перевірки. Крім того, позивач наголосив, що за наслідками аналогічних господарських операцій із тим самим контрагентом за тим самим договором раніше - 29.05.2025 - контролюючий орган зареєстрував податкові накладні № 2 від 29.04.2025 та № 3 від 08.05.2025 без застережень, що свідчить про суперечливість дій відповідачів. Просив позов задовольнити повністю та стягнути на його користь судовий збір.

Ухвалою судді від 20.10.2025 відкрито провадження у справі розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачі - Головне управління ДПС у Львівській області та Державна податкова служба України - проти позову заперечили з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, який просили вважати спільною позицією відповідачів. Наполягали на правомірності оскаржуваних рішень, зазначивши, що реєстрацію податкових накладних зупинено у зв`язку з відповідністю операцій пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, після чого контролюючим органом запропоновано, а надалі повідомленнями від 26.08.2025 № 13211291/45691429 та № 13211293/45691429 витребувано додаткові пояснення та копії документів (первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків). На переконання відповідачів, саме платник податку, обізнаний зі змістом господарської операції, має визначити та подати документи, достатні для підтвердження реальності операції, а обов`язок довести таку реальність належними первинними документами покладено на позивача.

Відповідачі також зазначили, що за результатами аналізу наданих позивачем документів встановлено відсутність у Товариства достатніх матеріальних, трудових і технічних ресурсів для здійснення заявленої діяльності з вирощування та реалізації птиці, зокрема виробничих і тваринницьких приміщень, складів, транспортних засобів, а наявність у штаті лише трьох осіб та ненарахування, на думку відповідачів, заробітної плати й внесків не відповідає обсягам задекларованих операцій; поданим договорам відповідачі надали оцінку як таким, що мають формальний характер. З огляду на це відповідачі дійшли висновку, що операції, за якими складено спірні податкові накладні, не мають реального змісту та оформлені лише документально. Наголосили, що система моніторингу критеріїв оцінки ризиків (СМКОР) виконує запобіжну функцію та не повинна зводитися до формальної перевірки наявності первинного документа на підтвердження першої події, а має забезпечувати комплексну оцінку ступеня ризиковості операції. Послалися на судову практику, зокрема постанови Верховного Суду від 24.07.2025 у справі № 420/14450/24, від 02.07.2024 у справі № 440/5004/23, від 29.07.2025 у справі № 140/1998/24, від 24.03.2025 у справі № 140/32696/23, від 31.03.2025 у справі № 140/20330/23, від 13.02.2024 у справі № 240/5563/23, а також практику апеляційних судів.

Стосовно вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні відповідачі зазначили, що реєстрація податкових накладних належить до дискреційних повноважень контролюючого органу, а тому зобов`язання зареєструвати накладні є передчасним і належним способом захисту, на їх думку, є зобов`язання повторно розглянути питання про реєстрацію. Просили в задоволенні позову відмовити повністю, а справу розглядати з викликом учасників за правилами загального позовного провадження.

Позивач подав відповідь на відзив, у якій підтримав позовні вимоги та зазначив, що доводи відповідачів не відповідають обставинам справи. Указав, що Товариство володіє на праві приватної власності пташником (літ. Б-1, загальною площею 1757,3 кв. м) та земельною ділянкою за адресою місцезнаходження, подало повідомлення за формою № 20-ОПП щодо наявної матеріально-технічної бази (птахівниче обладнання - лінії годівлі та напування птиці, вентилятори, комп`ютер з датчиками тощо), а наявна кількість працівників є достатньою з огляду на те, що Товариство розпочало діяльність лише у березні 2025 року й обсяги виробництва є незначними; заробітна плата працівникам нараховується та виплачується, звітність (об`єднана звітність ПДФО та ЄСВ) подається щомісяця. Позивач також навів перелік укладених ним господарських договорів на придбання птиці, кормів, ветеринарних препаратів і послуг та наголосив, що операції оформлені всіма передбаченими законодавством документами (видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, актами приймання наданих послуг), за якими проведено оплату, а копії цих документів надані відповідачам. Окремо позивач звернув увагу на те, що за наявності аналогічного пакета документів та за аналогічною поставкою за тим самим договором відповідачі раніше здійснили реєстрацію податкової накладної без застережень.

Дослідивши подані сторонами докази, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Великогорожанське» (код за ЄДРПОУ 45691429) є юридичною особою, зареєстрованою в установленому порядку, та перебуває на обліку як платник податку на додану вартість з 01.03.2025.

20.04.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фактум Захід» (код за ЄДРПОУ 44330731, покупець) та ТОВ «Великогорожанське» (продавець) укладено договір купівлі-продажу живої птиці № 1/04/2025, за умовами якого позивач зобов`язався передати у власність покупця товар - живу птицю (курку бройлера).

На виконання умов договору позивач здійснив постачання товару на користь ТОВ «Фактум Захід»: 01.07.2025 на загальну суму 797 655,00 грн (що підтверджується видатковою накладною № 5 від 01.07.2025 та товарно-транспортною накладною № 5 від 01.07.2025) та 03.07.2025 на загальну суму 826 726,66 грн (що підтверджується видатковою накладною № 6 від 03.07.2025 та товарно-транспортною накладною № 6 від 03.07.2025). Оплату за отриманий товар покупцем здійснено, що підтверджується наявними у справі платіжними інструкціями.

За правилом першої події (дата відвантаження товару, підпункт «б» пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України) позивачем складено податкові накладні від 01.07.2025 № 6 (на суму 797 655,00 грн, у тому числі ПДВ 132 942,50 грн) та від 03.07.2025 № 7 (на суму 826 726,66 грн, у тому числі ПДВ 137 787,78 грн), які надіслано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з отриманими квитанціями реєстрацію зазначених податкових накладних зупинено на підставі пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України та Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, з тих мотивів, що обсяг постачання товару/послуги (01.05) перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (за податковою накладною № 6 - з показниками «D» = 4,0860 %, «Рпоточ» = 1702,5; за податковою накладною № 7 - з показником «D» = 4,0591 %). Платнику запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

На виконання зазначеної пропозиції позивач подав контролюючому органу письмові пояснення разом із копіями документів, що підтверджують настання першої події та зміст господарської операції, зокрема: договір купівлі-продажу живої птиці № 1/04/2025 від 20.04.2025, видаткові та товарно-транспортні накладні, рахунки на оплату, платіжні інструкції; договори на придбання птиці (з ТОВ «Великолюбінське»), кормів, макухи, преміксів, ветеринарних препаратів та послуг з відповідними видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, рахунками й платіжними дорученнями; повідомлення за формою № 20-ОПП, штатний розпис, документи щодо потужностей та ветеринарного контролю.

У подальшому повідомленнями від 26.08.2025 № 13211291/45691429 та № 13211293/45691429 контролюючий орган повідомив позивача про необхідність надання додаткових пояснень та/або копій документів, а саме первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг та розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Позивач надав контролюючому органу додаткові пояснення, що підтверджується відповідною квитанцією від 29.08.2025. Факт отримання позивачем повідомлень та факт подання ним пояснень і документів підтверджуються матеріалами справи і відповідачами не заперечуються.

За результатами розгляду поданих матеріалів контролюючим органом прийнято рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування № 13234909/45691429 від 02.09.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної від 01.07.2025 № 6 та рішення № 13234912/45691429 від 02.09.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної від 03.07.2025 № 7. Підставою прийняття цих рішень зазначено ненадання / часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів. У графі «Додаткова інформація» обох рішень зазначено, що відсутні об`єктивні умови для здійснення господарської операції в обсягах, задекларованих у податковій накладній: не підтверджено наявність достатніх матеріальних ресурсів, трудових ресурсів, основних засобів, відповідної інфраструктури або об`єктів оподаткування; у податковій звітності платника наявні залишки товарів, які суттєво перевищують можливості наявних або орендованих місць зберігання, при цьому не придбано послуг із зберігання або оренди складів.

За результатами адміністративного оскарження рішеннями ДПС України № 36893/45691429/2 та № 36892/45691429/2 від 18.09.2025 скарги позивача залишено без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

Не погоджуючись із рішеннями про відмову в реєстрації податкових накладних, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд керується таким.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); з дотриманням принципу пропорційності та вимоги щодо обґрунтованості й вмотивованості акта індивідуальної дії.

Правовідносини, що виникають у зв`язку зі складенням та реєстрацією податкових накладних, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України) та прийнятими на його виконання підзаконними нормативно-правовими актами.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. Відповідно до пункту 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Пунктом 201.16 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165). Згідно з пунктом 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються, зокрема, критерій (критерії) ризиковості, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію, з розрахованим показником за кожним критерієм, а також пропозиція щодо надання платником податку пояснень і копій документів, необхідних для розгляду питання про реєстрацію.

Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (далі - Порядок № 520). За змістом пунктів 9, 10 Порядку № 520 у разі якщо за результатами розгляду письмових пояснень та копій документів, наданих платником податків унаслідок отримання квитанції про зупинення реєстрації, комісія регіонального рівня дійде висновку про їх недостатність, вона направляє платнику податків повідомлення, в якому зазначає перелік документів та інформації, які слід надати; невиконання платником податків вимог такого повідомлення (ненадання / часткове надання додаткових пояснень та копій документів або надання документів, складених/оформлених із порушенням законодавства) є підставою для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Надаючи оцінку оскаржуваним рішенням у світлі наведених вимог, суд виходить із такого.

Верховний Суд у своїй практиці послідовно наголошує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені копіями документів, складеними з порушенням законодавства, і за своїм змістом не повинно підміняти проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу. Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника на предмет їх реальності, а має аналізувати подані документи лише за зовнішніми (формальними, очевидними) критеріями; змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатами податкової перевірки (постанови Верховного Суду від 07.12.2022 у справі № 500/2237/20, від 14.08.2024 у справі № 120/5503/23, від 24.07.2025 у справі № 420/14450/24).

Разом із тим Верховний Суд у постанові від 24.07.2025 у справі № 420/14450/24 сформулював висновок, згідно з яким обсяг документів, які надаються платником податку з метою усунення сумнівів контролюючого органу, є унікальним та залежить від змісту й особливостей конкретної господарської операції; платник податку, який має намір скористатися правом на реєстрацію, подає не всі визначені пунктом 5 Порядку № 520 документи, а лише ті, які підтверджують сутність і зміст такої господарської операції з огляду на її специфіку, після чого контролюючий орган розглядає їх за правилами пунктів 9, 10 Порядку № 520. Крім того, у практиці Верховного Суду (постанови від 02.07.2024 у справі № 440/5004/23, від 13.02.2024 у справі № 240/5563/23) наголошено, що предметом дослідження у такій категорії спорів є документи, які подавалися платником безпосередньо контролюючому органу на стадії розгляду питання про реєстрацію.

Досліджуючи спірні правовідносини, суд встановив, що підставою для складення позивачем податкових накладних від 01.07.2025 № 6 та від 03.07.2025 № 7 слугувало настання першої події - відвантаження (постачання) товару (курки бройлера) на користь ТОВ «Фактум Захід» за договором купівлі-продажу живої птиці № 1/04/2025 від 20.04.2025 на суми 797 655,00 грн та 826 726,66 грн відповідно. За правилом підпункту «б» пункту 187.1 статті 187 та пункту 201.7 статті 201 ПК України обов`язок скласти та зареєструвати податкову накладну виникає за фактом постачання (відвантаження) товару. Настання цієї обставини підтверджується наявними у справі видатковими накладними, товарно-транспортними накладними та платіжними інструкціями про оплату товару покупцем і відповідачами по суті не спростоване.

Матеріалами справи підтверджується, що на пропозицію контролюючого органу, викладену у квитанціях про зупинення реєстрації, а надалі й на повідомлення від 26.08.2025 про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, позивач подав контролюючому органу письмові та додаткові пояснення разом із копіями документів, які розкривають зміст господарської операції та підтверджують настання першої події, зокрема договір купівлі-продажу з покупцем, видаткові та товарно-транспортні накладні, рахунки на оплату та платіжні інструкції, а також документи щодо придбання птиці, кормів, ветеринарних препаратів і послуг та документи про наявність матеріально-технічної бази. За таких обставин доводи відповідачів про те, що позивач не скористався правом на подання документів за наслідками отримання квитанцій та повідомлень, спростовуються матеріалами справи, не відповідають фактичним обставинам і судом відхиляються.

Оцінюючи посилання відповідачів на правові позиції, згідно з якими належне повідомлення платника про необхідність надання додаткових документів та невиконання ним такої вимоги (ненадання / часткове надання документів) є самостійною підставою для відмови в реєстрації (зокрема, висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 24.03.2025 у справі № 140/32696/23 та від 31.03.2025 у справі № 140/20330/23), суд враховує, що ці висновки сформовані у справах, у яких платник податку, будучи належним чином повідомленим, взагалі не скористався правом на подання додаткових пояснень і документів у відповідь на повідомлення контролюючого органу. Натомість у цій справі позивач надав пояснення та документи як на пропозицію у квитанціях, так і на повідомлення від 26.08.2025, а настання першої події (постачання товару) підтверджено належними та допустимими доказами й контролюючим органом не спростовано. Отже, фактичні обставини цієї справи є відмінними від обставин справ, на які посилаються відповідачі, а тому наведена ними практика до спірних правовідносин не застосовна.

Дослідивши зміст оскаржуваних рішень, суд установив, що підставою відмови в реєстрації податкових накладних зазначено ненадання / часткове надання додаткових пояснень і копій документів, а в додатковій інформації - те, що відсутні об`єктивні умови для здійснення господарської операції в задекларованих обсягах у зв`язку з непідтвердженням наявності достатніх матеріальних, трудових ресурсів, основних засобів та інфраструктури, а також перевищенням залишками товарів можливостей місць зберігання. Разом із тим оскаржувані рішення не містять зазначення того, які саме з поданих позивачем документів складено чи оформлено з порушенням законодавства та в чому полягають такі порушення, а так само не наводять обґрунтування, у який спосіб наведені у додатковій інформації обставини впливають на можливість реєстрації податкових накладних, складених за фактом постачання (відвантаження) товару, оплата якого підтверджена.

Суд зважає на те, що наведені відповідачами в оскаржуваних рішеннях та відзиві обставини - відсутність, на думку контролюючого органу, достатніх виробничих приміщень, складів, транспортних засобів і трудових ресурсів, формальний, за оцінкою відповідачів, характер договорів, а також твердження про перевищення залишками товарів місткості місць зберігання - стосуються не стільки підтвердження настання першої події за спірною операцією, скільки перевірки реальності господарської діяльності позивача в цілому та його ресурсної спроможності. Проте, як зазначено вище, під час моніторингу податкових накладних та вирішення питання про їх реєстрацію контролюючий орган не наділений повноваженнями здійснювати повний аналіз господарської операції на предмет її реальності та наявності в платника відповідних ресурсів, оскільки такий аналіз є предметом податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначені ПК України. Висновки контролюючого органу про безтоварність операцій і відсутність у позивача матеріально-технічної та трудової бази зроблені поза межами податкової перевірки, ґрунтуються на припущеннях (зокрема щодо необхідної кількості працівників) і не можуть бути покладені в основу рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Крім того, наведені відповідачами обставини спростовуються наявними у справі доказами: позивач підтвердив наявність у власності пташника (літ. Б-1, загальною площею 1757,3 кв. м) та земельної ділянки за місцезнаходженням Товариства, подання повідомлення за формою № 20-ОПП щодо птахівничого обладнання (ліній годівлі та напування птиці, вентиляторів тощо), а також укладення низки господарських договорів на придбання птиці, кормів, ветеринарних препаратів і послуг, оформлених первинними документами. Твердження відповідачів про ненарахування заробітної плати та внесків спростовується поясненнями позивача про щомісячне подання об`єднаної звітності з ПДФО та ЄСВ. Доводи відповідачів про формальний характер договорів та недостатність трудових ресурсів мають характер припущень і належними доказами не підтверджені.

Досліджуючи подані документи виключно за зовнішніми (формальними) ознаками, відповідач-1 не встановив і в оскаржуваних рішеннях не навів жодних дефектів форми, змісту чи походження поданих позивачем документів, які б у силу частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» спричиняли втрату ними юридичної сили. Посилання відповідачів на пункт 44 Порядку № 1165 та на застосування «механізму негативної дискреції» також не свідчить про правомірність оскаржуваних рішень, оскільки відповідачами не наведено, за наслідками звірки з якими саме даними інших джерел інформації встановлено невідповідність чи недостовірність поданих позивачем документів.

Суд враховує й те, що позивач послався на реєстрацію контролюючим органом раніше - за наслідками розгляду пояснень 29.05.2025 - податкових накладних № 2 від 29.04.2025 та № 3 від 08.05.2025, складених за аналогічними операціями з тим самим контрагентом (ТОВ «Фактум Захід») у межах тих самих договірних відносин. Ця обставина відповідачами не спростована та додатково свідчить про непослідовність підходу контролюючого органу до оцінки однотипних господарських операцій позивача.

Стосовно доводів відповідачів про запобіжну функцію системи СМКОР суд враховує, що такі доводи мають загальний характер і не супроводжуються наведенням конкретних обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій позивача цілям його статутної діяльності, їх фіктивність або спрямованість на одержання необґрунтованої податкової вигоди. Саме лише посилання на ризиковість та запобіжну мету моніторингу без конкретизації відповідних обставин не може вважатися належним обґрунтуванням акта індивідуальної дії у розумінні наведених вимог законодавства та практики Верховного Суду.

Ураховуючи наведене, суд доходить висновку, що відповідач-1, на якого частиною другою статті 77 КАС України покладено обов`язок доведення правомірності свого рішення, не довів належними та допустимими доказами наявності передбачених законом підстав для відмови в реєстрації спірних податкових накладних, а оскаржувані рішення від 02.09.2025 № 13234909/45691429 та № 13234912/45691429 не відповідають критеріям обґрунтованості й вмотивованості, встановленим частиною другою статті 2 КАС України. За таких обставин ці рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Вирішуючи питання про належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд виходить із такого.

Відповідно до частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, а також про зобов`язання відповідача - суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії. За змістом частини четвертої статті 245 КАС України суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі визначені законом умови і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Згідно з пунктами 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, податкова накладна, реєстрацію якої зупинено, реєструється, зокрема, у день набрання законної сили рішенням суду про її реєстрацію; при цьому датою реєстрації вважається день, зазначений у такому рішенні, або день набрання ним законної сили.

Суд відхиляє доводи відповідачів про те, що реєстрація податкових накладних є винятково дискреційним повноваженням, а зобов`язання її здійснити становить втручання у дискрецію контролюючого органу. За обставин, коли підстави для зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних не знайшли підтвердження, а обов`язок платника скласти й подати накладні на реєстрацію за фактом постачання товару є встановленим, прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних не передбачає права контролюючого органу діяти на власний розсуд. Тому належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача у спірних правовідносинах є саме зобов`язання зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання на реєстрацію, а не зобов`язання повторно розглянути це питання.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних - протиправними та такими, що підлягають скасуванню, з одночасним зобов`язанням Державної податкової служби України зареєструвати спірні податкові накладні, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Європейський суд з прав людини у пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 (заява № 4909/04) зазначив, що національні суди мають викладати мотиви, на яких ґрунтуються їхні рішення, однак ступінь застосування обов`язку викладати мотиви може бути різним залежно від характеру рішення і має визначатися з урахуванням обставин справи. Суд, вирішуючи спір, надав відповідь на ті доводи учасників справи, які мають істотне значення для правильного вирішення справи; решта доводів не спростовує наведених судом висновків.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. З огляду на задоволення позову сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1 - Головного управління ДПС у Львівській області.

Керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 74, 77, 90, 139, 241-246, 255, 257-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 13234909/45691429 від 02.09.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю «Великогорожанське» від 01.07.2025 № 6.

Визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 13234912/45691429 від 02.09.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю «Великогорожанське» від 03.07.2025 № 7.

Зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8; код за ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «Великогорожанське» (код за ЄДРПОУ 45691429) від 01.07.2025 № 6, від 03.07.2025 № 7 датою їх подання на реєстрацію.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Великогорожанське» (код за ЄДРПОУ 45691429) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (код за ЄДРПОУ 43968090) судовий збір у сумі 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяКарп`як Оксана Орестівна