Рішення № 138688177, 31.07.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/10595/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з позовною заявою, в якій, з урахуванням заяви про уточнення змісту позовних вимог, просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо переведення ОСОБА_1 з пенсії за вислугу років на пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, в розмірі 9992,40 грн;

- зобов`язати відповідача провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2022-2024 роки (з урахуванням індексації згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236), та провести виплату перерахованої пенсії з дати призначення пенсії, а саме з 25.11.2025 року.

Посилається на те, що з 03.05.2018 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримував пенсію за вислугу років відповідно до ст.55 Закону України від 05.11.1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII). Зазначив, що 10.12.2025 року, за його заявою, відповідач призначив (перевів) позивачу пенсію за віком згідно Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058-IV). Відтак, вказав, що у цьому випадку має місце призначення іншого виду пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду пенсії на інший в межах одного закону, у зв`язку із чим при призначенні йому пенсії за віком з 10.12.2025 року згідно із Законом №1058-IV має враховуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2022-2024 роки. Натомість відповідач протиправно застосував показник середньої заробітної плати за 2016-2017 роки, проіндексований до розміру 9992,40 грн. Вважаючи у зв`язку із цим свої конституційні права та гарантії на належний соціальний захист порушеними та такими, що потребують захисту, позивач звернувся до суду з даним позовом. Просить позов задовольнити повністю.

У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що при переведенні позивача з пенсії за вислугу років, призначеної за Законом №1788-XII, на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, має бути незмінним, тобто таким, яким він враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Вказала, що у даному випадку має місце не первинне призначення пенсії в розумінні ч.2 ст.40 Закону №1058-IV, а переведення з одного виду пенсії на інший, унаслідок чого застосовано показник середньої заробітної плати за 2016-2017 роки, проіндексований до розміру 9992,40 грн. Зазначила, що розмір пенсії позивача з 01.03.2026 року становить 10526,85 грн і такий, на думку відповідача, обчислений відповідно до норм чинного пенсійного законодавства. За таких обставин, вважає, що дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області є правомірними, а вимоги позивача безпідставними та необґрунтованими. Просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Ухвалою судді від 10.06.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; на підставі п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та з 03.05.2018 року отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII.

10.12.2025 року позивач звернувся до відповідача, за наслідками чого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області за принципом екстериторіальності прийнято рішення №134650001330 від 18.12.2025 року про перехід позивача з 10.12.2025 року на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV.

Розмір пенсії за віком обчислено з урахуванням страхового стажу 38 років 8 місяців 6 днів (індивідуальний коефіцієнт страхового стажу 0.38667) та заробітної плати за період з 01.07.2000 по 30.04.2023 (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати 2.70436), із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2016-2017 роки 8913,83 грн, у зв`язку з чим середньомісячний заробіток для обчислення пенсії становив 24106,21 грн.

З 01.03.2026 року на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» позивачу проведено перерахунок пенсії із застосуванням збільшеного на 1,121 показника середньої заробітної плати (доходу), який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 9992,40 грн, а середньомісячний заробіток для обчислення пенсії визначено у розмірі 27023,05 грн. Розмір пенсії позивача з 01.03.2026 року становить 10526,85 грн.

Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 08.05.2026 року №1300-0903-8/73898 позивача повідомлено, що при переведенні на пенсію за віком застосовано показник середньої заробітної плати, який враховувався при обчисленні попереднього виду пенсії, та що нормами чинного законодавства не передбачено застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, при переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком.

Позивач, не погодившись з такими діями відповідача, звернувся до суду з цим позовом.

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Згідно ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до преамбули Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV), він визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій. Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

У ст.9 Закону №1058-IV визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно ст.10 Закону №1058-IV, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Частиною другою статті 40 Закону №1058-IV визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Відповідно до ч.3 ст.45 Закону №1058-IV, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді. Зокрема, у постанові від 16.06.2020 року (справа №127/7522/17) Верховний Суд зазначив, що за змістом ч.3 ст.45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви, на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Таким чином, лише при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми ч.3 ст.45 Закону №1058-IV щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Зазначені висновки Верховного Суду узгоджуються також із правовою позицією Верховного Суду України, який у постанові від 29.11.2016 року у справі №133/476/15-а (№21-6331а15) зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно із ч.3 ст.45 Закону №1058-IV.

Вказана правова позиція Верховного Суду України була підтримана і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 року у справі №876/5312/17.

У справі, яка розглядається, суд встановив, що позивачу з 03.05.2018 року було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII, а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV він звернувся вперше 10.12.2025 року.

Відтак, у цьому випадку має місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного Закону відповідно до ч.3 ст.45 Закону №1058-IV.

Такого ж висновку у схожій ситуації Верховний Суд дійшов, зокрема, у постановах від 08.02.2024 року у справі №500/1216/23 та від 27.11.2024 року у справі №560/11681/23.

За наведеного правового регулювання та встановлених обставин справи, суд приходить висновку про наявність у позивача права на нарахування та виплату територіальним органом Пенсійного фонду України пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії, а саме: за 2022-2024 роки, у зв`язку із чим дії відповідача щодо обчислення розміру пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в розмірі 9992,40 грн є протиправними.

Тому, з огляду на викладене, а також з метою ефективного захисту порушеного права позивача, за захистом якого він звернувся до суду, належить зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: за 2022-2024 роки, з урахуванням індексації згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 та з урахуванням раніше проведених виплат.

Щодо позовної вимоги в частині проведення виплати перерахованої пенсії з 25.11.2025 року, суд зазначає таке.

Пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV призначено позивачу з 10.12.2025 року, що підтверджується рішенням №134650001330 від 18.12.2025 року. Оскільки застосування показника середньої заробітної плати стосується обчислення розміру пенсії за віком з моменту її призначення, перерахунок та виплата пенсії у належному розмірі підлягають здійсненню саме з дати призначення пенсії за віком, тобто з 10.12.2025 року. Матеріали справи не містять доказів того, що право позивача на пенсію за віком у належному розмірі виникло раніше, зокрема з 25.11.2025 року, а тому у цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Будь-яких інших обставин, які б вимагали детальної відповіді або спростування, сторонами у заявах по суті справи не зазначено та з матеріалів справи судом не встановлено.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Щодо судового збору, то відповідно до вимог ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такий відшкодовується позивачу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо обчислення розміру пенсії за віком, призначеної ОСОБА_1 з 10.12.2025 року відповідно до Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії, у розмірі 9992,40 грн.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул.Митрополита Андрея, 10, м.Львів, 79016; код ЄДРПОУ: 13814885) здійснити з 10.12.2025 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2022, 2023, 2024 роки, з урахуванням індексації згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 та з урахуванням раніше проведених виплат.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул.Митрополита Андрея, 10, м.Львів, 79016; код ЄДРПОУ: 13814885) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 532 (п`ятсот тридцять дві) гривні 48 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ланкевич А.З.