Рішення № 138688112, 31.07.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/6734/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2026 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язати вчинити дії,

в с т а н о в и в :

на розгляд суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Тернопільській області №Ф-1645-50У від 10.12.2025 про стягнення з позивача заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 29293,44 грн;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Тернопільській області зняти позивача з обліку як фізичну особу підприємця, який отримував доходи від провадження підприємницької діяльності, та видалити з інформаційних баз даних, які відображаються у Головному управлінні ДПС у Тернопільській області, відомості про заборгованість позивача зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 29293,44 грн.

В обгрунтування позовних вимог вказує, що згідно рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03.02.2020 у справі №1.380.2019.004566 скасований запис в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації позивача, як фізичної особи підприємця. Однак, згідно інформаційних баз даних, які відображаються у Головному управлінні ДПС у Тернопільській області по платнику податків ФОП ОСОБА_2 за період 2017-2019 роки наявна заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 29293,44 грн. Зазначена заборгованість відображена у вимозі про сплату боргу (недоїски) Головного управління ДПС у Тернопільській області №Ф-1645-50У від 10.12.2025, яку позивач вважає протиправною. Наведене зумовило звернення до суду із цим позовом.

Щодо процесуальних дій, вчинених у зв`язку із розглядом цієї справи, суд зазначає наступне.

Ухвалою судді від 14.04.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позовних вимог заперечує. Вказує, що чинним законодавством надано право податковому органу нарахувати єдиний внесок з облікових даних з інформаційно-комунікаційної системи ДПС без складання акту перевірки, і у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платниками єдиного внеску (які не виконали обов`язок щодо самостійного обчислення і сплати цих внесків в порядку і розмірах, визначених Законом №2464-VI) податковий орган вправі обчислювати суми єдиного внеску, не нараховані і не сплачені платником, та зазначати це у вимозі про сплату боргу (недоїмки). ГУ ДПС у Тернопільській області вбачає безпредметність, бездоказовість та необґрунтованість позовних вимог, позаяк у позові не наведено обставин, які б свідчили про відсутність зобов`язань зі сплати ЄСВ, чи то пак наявності пільг.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Головне управління ДПС у Тернопільській області 10.12.2025 сформувало вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1645-50У про наявність у позивача заборгованості зі сплати єдиного внеску у розмірі 29293,44 грн.

Позивач вважає таку вимогу протиправною, тому звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі Закон №2464-VI).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону №2464-VI, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 4 Закон №2464-VI з-поміж інших платників єдиного внеску визначено й фізичних осіб-підприємців, в тому числі й тих, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску.

Згідно з ч.ч. 2-3 ст. 25 Закону №2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно до ч. 3 ст. 25 Закону №2464-VI податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.

Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена за результатами документальної перевірки, надсилається (вручається) платнику в порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.

Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена з метою стягнення недоїмки з єдиного внеску у разі його несплати платником у визначені цим Законом строки, надсилається податковим органом платнику в паперовій та/або електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.

У разі несплати частини суми страхових внесків, що сплачується за рахунок коштів державного бюджету відповідно до Закону України "Про засади державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку", податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, інформує про це платників єдиного внеску.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

З наведеного висновується, що обов`язок щодо сплати єдиного внеску пов`язаний із набуттям фізичною особою статусу фізичної особи-підприємця. Водночас, невиконання такого обов`язку надає контролюючому органу на формування у встановленому порядку вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску.

Судом встановлено, що Головне управління ДПС у Тернопільській області 10.12.2025 сформувало вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1645-50У про наявність у позивача заборгованості зі сплати єдиного внеску у розмірі 29 293,44 грн.

У листі від 06.04.2026 №7570/6/19-00-24-11 Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомило представнику позивача наступне:

«ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрований Заліщицькою районною державної адміністрацією 12.01.2009, № державної реєстрації 2649000000001429.

За звітні періоди «рік 2017», «рік 2018» та «рік 2019» платником звітність не подавалась.

Згідно інформаційних баз даних, які відображаються у Головному управлінні ДПС у Тернопільській області по платнику податків ОСОБА_3 (РНОКПП) станом на 03.04.2026 наявна заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування становить 29 293,44 грн».

Разом з тим, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 03.02.2020 у справі №1.380.2019.004566 визнано протиправним та скасовано запис про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 з 12.01.2009 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 2 649 000 0000 001429 від 12.01.2009 та зобов`язано Заліщицьку районну державну адміністрацію Тернопільської області виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 за № 2 649 000 0000 001429 від 12.01.2009.

Відтак, з огляду на скасування державної реєстрації позивача як фізичної особи-підприємця з 12.01.2009, суд висновує, що в такого не виникло обов`язку щодо сплати єдиного внеску за вказаний контролюючим органом період. Таким чином, у контролюючого органу не було підстав для нарахування позивачу недоїмки зі сплати єдиного внеску та формування оскаржуваної вимоги.

У зв`язку з наведеним вимога Головного управління ДПС у Тернопільській області №Ф-1645-50У від 10.12.2025 є протиправною та підлягає скасуванню.

Також позивач просить зобов`язати Головне управління ДПС у Тернопільській області зняти позивача з обліку як фізичну особу підприємця, який отримував доходи від провадження підприємницької діяльності, та видалити з інформаційних баз даних, які відображаються у Головному управлінні ДПС у Тернопільській області, відомості про заборгованість позивача зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 29293,44 грн.

Вирішуючи позовні вимоги в цій частині, суд вказує, що єдиний внесок позивачу нараховано за періоди 2017-2019 років, тобто до набрання законної сили рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 03.02.2020 у справі №1.380.2019.004566, яким скасовано його реєстрацію як фізичної особи-підприємця.

Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази перебування станом на час виникнення спірних правовідносин (винесення контролюючим органом спірної вимоги) позивача на податковому обліку як фізичної особи-підприємця.

Отже, оскільки судом не встановлено порушень прав позивача у цій частині, то підстави до задоволення таких позовних вимог відсутні.

Щодо видалення з інформаційних баз даних, які відображаються у Головному управлінні ДПС у Тернопільській області, відомості про заборгованість позивача зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 29293,44 грн, суд виходить з такого.

Згідно з ч. 1 ст. 71 ПК України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

За змістом статті 74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

Порядком ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України 12 січня 2021 року №5 (далі Порядок №5) визначено правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Згідно з п. 2 глави І Розділу І Порядку №5 інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі - платежі), що ведеться за кожним видом платежу.

Відповідно до пункту 1 глави 1 Розділу II Порядку №5 для забезпечення ведення оперативного обліку податків, зборів, платежів, єдиного внеску в ІКС ДПС відкриваються ІКП за кожним кодом класифікації доходів бюджету / технологічним кодом єдиного внеску щодо кожного платника, територіального органу ДПС, що відповідає місцю обліку платника або обліку об`єкта оподаткування, коду території територіальної громади згідно з Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26 листопада 2020 року № 290.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.

Відображення в інформаційній системі показників за результатами адміністративного та/або судового оскарження рішень податкових органів визначені Розділом VII Порядку.

Відповідно до п. 2 глави 3 цього Розділу у разі судового провадження - керівник підрозділу судового оскарження (або особа, яка виконує його обов`язки) після отримання ухвали про відкриття провадження у справі за позовом платника чи після отримання матеріалів від відповідного структурного підрозділу податкового органу для підготовки позовної заяви призначає відповідальним за супровід цієї судової справи у суді працівника підрозділу судового оскарження (далі - юрист).

Юрист не пізніше наступного робочого дня, що настає за днем отримання первинних документів, а для документів, що готуються територіальним органом ДПС,- наступного робочого дня після направлення позову до суду підрозділом судового оскарження, здійснює їх реєстрацію в інформаційній системі, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, та вносить первинні показники документів, визначені у підрозділі 2 розділу VII цього Порядку. Сума позову, яка відображена у рішенні суду про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, та відповідає сумі податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску заноситься юристом до інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження.

Інформація, яка відображена у рішенні суду про оскарження частини суми податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, заноситься юристом до інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати єдиного внеску створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату недоїмки, контролюючий орган повинен вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов`язань перед бюджетом.

Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.02.2019 (справа №825/999/17), від 26.02.2019 (справа №805/4374/15-а), 30.11.2021 (справа №300/3157/20).

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 13.02.2018 року у справі №816/2042/16, Верховний Суд дійшов висновку, що наявність у платника податків матеріально-правового інтересу в тому, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом, реальну структуру податкових вигід та податкових зобов`язань платника податків, є правомірними, оскільки у випадку, коли неперерахування податку або збору не є наслідком винних дій платника податків, до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції, пеня або пред`явлена вимога про повне перерахування податкових платежів.

Відображення податковим органом в інтегрованих картках платника відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов`язань спричиняють правові наслідки саме для платника податку, оскільки від правомірності таких дій фактично залежить фінансовий стан платника податків у розрізі розрахунків із бюджетом, зокрема, щодо наявності та вірного розрахунку заборгованості перед бюджетом з урахуванням періоду її виникнення.

Приймаючи до уваги, що інтегрована картка платника є документом, який знаходиться в оперативному стані і відображає облік нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету, то зазначення в цій картці суми податку, нарахування якої скасовано судом, порушує права позивача, оскільки відображає несплату неіснуючих податкових зобов`язань.

Отже, у випадку скасування вимоги відповідач зобов`язаний відобразити інформацію в обліковій картці платника.

З огляду на наведене, слід зобов`язати відповідача відобразити в інтегрованій картці платника податків позивача облікову операцію зі зменшення зобов`язань з єдиного соціального внеску на суму 29293,44 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до правил ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов містив вимогу немайнового характеру, яка хоча і частково, але підлягає задоволенню, тому розмір компенсації судових витрат суд визначає виходячи з кількості (а не розміру) задоволених/незадоволених позовних вимог.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі 2129,92 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язати вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10.12.2025 №Ф-1645-50У, прийняту Головним управління ДПС у Тернопільській області.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Тернопільській області відобразити в інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 облікову операцію зі зменшення зобов`язань з єдиного соціального внеску на суму 29293,44 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2129 (дві тисячі сто двадцять дев`ять) гривень 92 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач Головне управління ДПС у Тернопільській області (46003, м. Тернопіль, вул. Білецька, 1; код ЄДРПОУ 44143637).

Суддя Сидор Н.Т.