Рішення № 138688083, 31.07.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2026 рокусправа № 380/12090/25

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Андрусів У. Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ у Львівській області), у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення позивачу перерахунку пенсії за віком на підставі заяви від 07.05.2025;

- зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про перерахунок пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 12.03.2024 №40.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та з 20.04.2018 отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058). Стверджує, що 07.05.2025 засобами поштового зв`язку звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії за віком, додавши до неї довідку про заробітну плату для обчислення пенсії від 12.03.2024 №40 за період роботи з 1987 по 1992 роки, а також копії паспорта та РНОКПП, трудової книжки і відомостей про заробіток. Наголошує, що метою звернення було проведення перерахунку розміру пенсії з урахуванням заробітної плати за 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01.07.2000, право на що передбачене статтею 40 Закону №1058. Проте, за твердженням позивача, відповідач за результатами розгляду заяви не прийняв рішення про перерахунок пенсії або про відмову в такому перерахунку, а обмежився наданням листа-роз`яснення, розглянувши звернення в порядку Закону України «Про звернення громадян». Вважаючи таку поведінку відповідача протиправною та такою, що порушує його право на належне пенсійне забезпечення, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою судді від 18.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечив. Свою позицію мотивує тим, що підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення або перерахунок пенсії, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу Пенсійного фонду в установленому Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1), порядку. Стверджує, що позивач із заявою про перерахунок пенсії за встановленою Порядком №22-1 формою (додаток 2) не звертався, а тому звернення від 07.05.2025 правомірно розглянуто в порядку Закону України «Про звернення громадян», за наслідками чого позивачу надано відповідь від 26.05.2025 №10808-11270/К-52/8-1300/25. Зазначає, що оригінал довідки про заробітну плату №40 від 12.03.2024 позивачем не надано, оскільки документи про стаж, вік та заробітну плату відповідно до пункту 2.23 розділу ІІ Порядку №22-1 подаються тільки в оригіналах, а до заяви від 07.05.2025 долучено лише опис вкладення. Наголошує, що рішення про відмову в перерахунку пенсії відповідачем не приймалось, а наданий лист-відповідь не є актом індивідуальної дії в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України. З наведених підстав просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Частиною 5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) унормовано, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки відсутнє клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на які покликаються сторони як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та з 20.04.2018 отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону №1058, і продовжує працювати, що не заперечується сторонами та підтверджується змістом листа відповідача від 26.05.2025 №10808-11270/К-52/8-1300/25.

07.05.2025 позивач засобами поштового зв`язку звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії за віком, у якій, покликаючись на ч.1 ст.40 Закону №1058, просив здійснити перерахунок призначеної йому пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 12.03.2024 №40 та повідомити про результати розгляду поштовим зв`язком. До заяви позивач долучив заяву на бланку, копію паспорта і РНОКПП, копію трудової книжки серії НОМЕР_1 , копію відомостей про заробіток для обчислення пенсії за формою ОК-5 та копію довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 12.03.2024 №40. Факт надсилання заяви з переліченими документами підтверджується наявними у справі описом вкладення у поштове відправлення та фіскальним чеком.

За результатами розгляду звернення позивача відповідач листом від 26.05.2025 №10808-11270/К-52/8-1300/25 повідомив загальні положення законодавства щодо порядку обчислення та перерахунку пенсій, зазначив, що станом на 01.05.2025 розмір пенсійної виплати позивача становить 3526,50 грн (пенсія за віком - 3455,74 грн та доплата за 4 роки понаднормового стажу - 70,76 грн), а також роз`яснив, що для проведення перерахунку пенсії позивачу необхідно звернутися до територіального органу Пенсійного фонду України з документами та заявою про перерахунок пенсії відповідно до Порядку №22-1 або подати заяву через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України. Рішення про перерахунок пенсії позивача чи про відмову в такому перерахунку відповідач не приймав.

Вважаючи, що ненаданням відповіді по суті порушеного у заяві питання та неприйняттям рішення за наслідками розгляду його заяви відповідач допустив протиправну бездіяльність, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Змістом спірних правовідносин є правомірність бездіяльності відповідача, яка полягала у неприйнятті рішення за наслідками розгляду заяви позивача від 07.05.2025 про перерахунок пенсії за віком з урахуванням довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 12.03.2024 №40.

Надаючи правову оцінку цим правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд застосовує такі норми чинного законодавства та робить висновки по суті спору.

Частиною 2 ст.19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз цієї норми дає змогу виснувати, що діяльність органів державної влади здійснюється відповідно до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Вчинення державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з невчиненням дій, які він зобов`язаний був вчинити, є підставою для визнання відповідної поведінки суб`єкта владних повноважень неправомірною.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Згідно зі ст.40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, які зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює відносини у сфері загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, є Закон №1058. За змістом ч.1 ст.5 цього Закону виключно ним визначаються умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, а дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до ч.1 ст.40 Закону №1058 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або у разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Отже, наведена норма прямо закріплює право пенсіонера ініціювати врахування для обчислення пенсії заробітної плати за 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01.07.2000, підтвердженої відповідною довідкою про заробітну плату, що об`єктивно може бути реалізоване лише шляхом подання до органу Пенсійного фонду України відповідної заяви про перерахунок пенсії з доданням такої довідки.

Згідно з ч.1 ст.44 Закону №1058 призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. За змістом ч.2 ст.44 Закону №1058 звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі особисто або через законного представника, а порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

На виконання наведених приписів правлінням Пенсійного фонду України затверджено Порядок №22-1. Відповідно до абз.1 п.4.1 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою. Згідно з абз.1 п.4.3 Порядку №22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності необхідних документів орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить, що розгляд органом Пенсійного фонду України заяви особи про перерахунок пенсії та доданих до неї документів повинен завершуватися прийняттям відповідного рішення (розпорядження) - про перерахунок пенсії або про відмову в такому перерахунку із зазначенням обґрунтованих причин з посиланням на норми законодавства та порядку його оскарження. Саме таке рішення є правовим актом індивідуальної дії, який породжує для особи відповідні юридичні наслідки та може бути предметом судового оскарження.

Суд враховує, що застосування наведених норм у подібних правовідносинах вже було предметом розгляду Верховного Суду. Зокрема, у постанові від 24.09.2024 у справі №620/2027/23 Верховний Суд, розглядаючи спір щодо бездіяльності органу Пенсійного фонду України, який на заяву особи про призначення (перерахунок) пенсії не прийняв відповідного рішення, а обмежився наданням листа-роз`яснення в порядку Закону України «Про звернення громадян», сформулював правовий висновок, відповідно до якого розгляд заяви і доданих до неї документів, поданих особою для призначення (перерахунку) пенсії, повинен закінчуватися прийняттям відповідного рішення (про призначення (перерахунок) або відмову в призначенні (перерахунку) пенсії).

У зазначеній постанові Верховний Суд наголосив, що особа, яка претендує на призначення (перерахунок) пенсії, наділена правом звернення до органу Пенсійного фонду України із заявою разом з доданими до неї документами, а результат розгляду порушеного у зверненні питання, згідно з положеннями Порядку №22-1, має бути оформлений розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі рішення (розпорядження) органу, що призначає пенсію. Верховний Суд виснував, що, відмовивши особі в розгляді її заяви по суті та не прийнявши за наслідками такого розгляду відповідного рішення, орган Пенсійного фонду України допускає надмірний формалізм, наслідком чого є порушення прав та інтересів особи як пенсіонера - соціальної групи населення, яка потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій соціального захисту.

За змістом ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Наведені висновки Верховного Суду є застосовними до обставин цієї справи.

Застосовуючи вищенаведені норми права та висновки Верховного Суду до встановлених обставин справи, суд зазначає таке.

Судом установлено, що позивач 07.05.2025 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії за віком, чітко сформулювавши прохання здійснити перерахунок призначеної пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 12.03.2024 №40, та додав до заяви необхідні для вирішення цього питання документи, зокрема заяву на бланку, копію паспорта та РНОКПП, копію трудової книжки, відомості про заробіток за формою ОК-5 і копію самої довідки. Зі змісту заяви та доданих до неї документів однозначно вбачається дійсне волевиявлення позивача на перерахунок призначеної йому пенсії за віком у порядку, передбаченому Законом №1058.

За таких обставин відповідач, отримавши заяву позивача про перерахунок пенсії з доданими документами, зобов`язаний був розглянути її по суті в порядку, визначеному Законом №1058 та Порядком №22-1, і за наслідками такого розгляду прийняти відповідне рішення - про перерахунок пенсії або про відмову в перерахунку із зазначенням обґрунтованих причин та порядку оскарження. Натомість відповідач такого рішення не прийняв, а обмежився наданням листа-роз`яснення від 26.05.2025 №10808-11270/К-52/8-1300/25, розглянувши звернення позивача в порядку Закону України «Про звернення громадян» та фактично уникнувши вирішення порушеного у заяві питання про перерахунок пенсії по суті.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що позивач не звертався із заявою про перерахунок пенсії за встановленою Порядком №22-1 формою, а тому підстав для розгляду його заяви в порядку Закону №1058 не було. Як зазначено вище, у постанові від 24.09.2024 у справі №620/2027/23 Верховний Суд наголосив на неприпустимості надмірного формалізму органу Пенсійного фонду України при розгляді заяв осіб про призначення (перерахунок) пенсії. Формальні недоліки заяви чи неповнота поданих документів не звільняють орган, що призначає пенсію, від обов`язку розглянути звернення по суті та прийняти за його наслідками відповідне рішення; за наявності підстав таке рішення може бути рішенням про відмову в перерахунку із зазначенням її обґрунтованих причин, що не позбавляло б позивача права усунути виявлені недоліки та повторно звернутися до відповідача.

Доводи відповідача про ненадання позивачем оригіналу довідки про заробітну плату №40 від 12.03.2024 та неможливість з цих причин проведення перерахунку суд також не бере до уваги як підставу для правомірності оскаржуваної бездіяльності. Наведена обставина за встановлення її відповідачем могла бути підставою для прийняття органом, що призначає пенсію, вмотивованого рішення за результатами розгляду заяви (зокрема, про відмову в перерахунку або про необхідність подання додаткових документів у визначений строк відповідно до розписки-повідомлення, передбаченої додатком 2 до Порядку №22-1), проте не звільняла відповідача від обов`язку розглянути заяву по суті та прийняти відповідне рішення, а не обмежуватися листом-роз`ясненням у порядку Закону України «Про звернення громадян».

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що відповідач, не прийнявши за наслідками розгляду заяви позивача від 07.05.2025 рішення про перерахунок пенсії або про відмову в такому перерахунку, допустив протиправну бездіяльність, яка порушує право позивача на належний розгляд його заяви та на пенсійне забезпечення у визначеному законом розмірі.

Оцінюючи бездіяльність відповідача, суд дійшов висновку, що вона не відповідає критеріям, визначеним ч.2 ст.2 КАС України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно. За таких обставин позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності відповідача є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд враховує, що відповідно до п.10 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У разі якщо ухвалення рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує його вчинити певні дії.

Оскільки питання про наявність чи відсутність у позивача права на перерахунок пенсії за віком з урахуванням довідки про заробітну плату від 12.03.2024 №40, зокрема з огляду на дотримання умов, передбачених ч.1 ст.40 Закону №1058 (підтвердження довідки первинними документами, подання довідки в оригіналі відповідно до п.2.23 Порядку №22-1), належить до дискреційних повноважень відповідача та первісно має бути вирішене саме органом, що призначає пенсію, а не судом, суд не вправі підміняти відповідача та вирішувати це питання по суті замість нього. За таких обставин належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 07.05.2025 про перерахунок пенсії з урахуванням висновків, викладених у цьому рішенні, та за результатами її розгляду прийняти відповідне рішення відповідно до вимог Закону №1058 та Порядку №22-1.

Такий спосіб захисту узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 24.09.2024 у справі №620/2027/23, згідно з якою за наслідками встановлення протиправної бездіяльності органу Пенсійного фонду України, що полягала у неприйнятті рішення за заявою особи, належним способом захисту є зобов`язання такого органу повторно розглянути відповідну заяву та прийняти за результатами її розгляду відповідне рішення.

Відповідно до вимог ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За правилами ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.1 ст.245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши наявні у справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується таким.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

За подання цього позову позивач сплатив судовий збір, а тому понесені ним судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд

у х в а л и в:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, яка полягає у неприйнятті рішення за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 07.05.2025 про перерахунок пенсії за віком з урахуванням довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 12.03.2024 №40.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.05.2025 про перерахунок пенсії за віком з урахуванням довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 12.03.2024 №40, з дотриманням порядку, меж і способу дій, визначених Законом України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, з урахуванням висновків, викладених у цьому рішенні, та за результатами її розгляду прийняти відповідне рішення.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, 79016; ЄДРПОУ 13814885).

СуддяАндрусів Уляна Богданівна