Рішення № 138687993, 31.07.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2026 рокусправа № 380/22184/25

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Кузана Р.І. розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернулась до суду з позовом до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради (місцезнаходження: 79040, м. Львів, вул. Городоцька, буд. 299, ЄДРПОУ 26526811), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради щодо не зняття (не скасування) запису про обтяження (заборона на нерухоме майно, №4822050, зареєстрована 12.05.2002 Першою Львівською державною нотаріальною конторою) щодо квартири за адресою: АДРЕСА_2 ;

- зобов`язати Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради виключити (скасувати) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про обтяження (заборона на нерухоме майно, №4822050, зареєстрована 12.05.2002) щодо квартири за адресою: АДРЕСА_2 .

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачка вказує, що їй належить квартира АДРЕСА_3 . Право на вказану Квартиру набуте позивачкою у зв`язку з її членством у житлово-будівельному кооперативі №53 (ЖБК-53) та повною сплатою пайового внеску за зазначену квартиру, що підтверджується Довідкою №166/2 від 10.07.2025, виданою Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Злагода-3». Відповідно до вказаної довідки ОСББ «Злагода-3» (код ЄДРПОУ 20851510) є правонаступником ЖБК-53. Цей факт підтверджується пунктом 1.4 Статуту ОСББ «Злагода-3», який зареєстрований 05.06.2001 за №1073-ш відділом реєстрації та ліцензування департаменту економічної політики та ресурсів Львівської міської ради. Таким чином, позивачка у повному обсязі виконала свої зобов`язання перед кооперативом, повністю сплативши пайовий внесок за квартиру. 18.08.2025 державним реєстратором Управління державної реєстрації юридичного департаменту ЛМР Паньківим Володимиром Миколайовичем за наслідком розгляду заяви позивачки від 12.08.2025 прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав, номер рішення: 80414870. Підставою для відмови стала наявність в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про обтяження (заборону на нерухоме майно). Згідно з відповіддю Шевченківського відділу ДВС у м. Львові від 26.09.2025 вказане обтяження це заборона на нерухоме майно за № 4822050, зареєстрована 12.05.2002 Першою Львівською державною нотаріальною конторою на підставі листа ВДВС Шевченківського РУЮ № 2/А.

Зазначає, що Шевченківський відділ ДВС у відповіді від 26.09.2025 повідомив, що будь-які виконавчі провадження на виконанні у відділі щодо позивачки не перебувають. Також її було проінформовано, що завершені виконавчі провадження зберігаються в архіві лише протягом 3-х років з подальшим їх знищенням. Таким чином виконавче провадження 2002 року, на підставі якого виникла заборона, було знищене за закінченням терміну зберігання ще 20 років тому. Крім цього, Львівський державний нотаріальний архів надав відповідь від 16.09.2025 №2004/01-17 на заяву сина позивачки ОСОБА_2 , до якої додатком прикріпив копію листа від 12.05.2002 №214 ВДВС Шевченківського районного управління юстиції м. Львова. У вказаному листі немає жодних відомостей про підстави і причини накладення обтяження на позивачку та її квартиру. Таким чином склалася ситуація, за якої права позивачки обтяжені записом про заборону, що був внесений у 2002 році, проте жодні виконавчі провадження щодо ОСОБА_1 не ведуться, усі первинні документи виконавчого провадження знищені у зв`язку із закінченням строку зберігання більше 20 років тому, судова справа, на підставі якої могла виникнути заборона, у суді відсутня.

Отже, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно існує запис про обтяження, який не підтверджений жодним чинним процесуальним документом і не підтримується жодним державним органом З метою належної реалізації своїх прав як власника, зокрема для проведення приватизації та державної реєстрації права власності на квартиру, позивачка звернулася до суду з даним позовом.

Ухвалою від 12.11.2025 суддя залишив позовну заяву без руху.

Ухвалою судді від 01.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлялися про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач станом на дату розгляду справи відзиву на позовну заяву не подав.

Частиною шостою статті 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши подані позивачкою документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 належить квартира АДРЕСА_3 .

Право на вказану квартиру набуте позивачкою у зв`язку з її членством у житлово-будівельному кооперативі №53 (ЖБК-53) та повною сплатою пайового внеску за зазначену квартиру, що підтверджується Довідкою №166/2 від 10.07.2025, виданою Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Злагода-3».

Відповідно до вказаної довідки, ОСББ «Злагода-3» (код ЄДРПОУ 20851510) є правонаступником ЖБК-53. Цей факт підтверджується пунктом 1.4 Статуту ОСББ «Злагода-3», який зареєстрований 05.06.2001 за №1073-ш відділом реєстрації та ліцензування департаменту економічної політики та ресурсів Львівської міської ради.

Позивачкою 12.08.2025 подано заяву до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за реєстраційним номером 368379682.

За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 12.08.2025 Державним реєстратором Управління державної реєстрації юридичного департаменту ЛМР Паньківим Володимиром Миколайовичем прийнято рішення від 18.08.2025 про відмову у державній реєстрації прав, номер рішення: 80414870. Підставою для відмови стала наявність в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про обтяження (заборону на нерухоме майно).

Суд зауважує, що предметом спору у цій справі не є рішення №80414870 від 12.08.2025 про відмову в державній реєстрації прав.

Позивач не погоджується з бездіяльністю Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради щодо не зняття (не скасування) запису про обтяження (заборона на нерухоме майно, №4822050, зареєстрована 12.05.2002 Першою Львівською державною нотаріальною конторою) щодо квартири за адресою: АДРЕСА_2 , а тому 07.11.2025 звернувся з цим позовом до суду.

При цьому, вже після подання позовної заяви представник ОСОБА_1 14.11.2025 звернувся до Управління державної реєстрації юридичного департаменту ЛМР з заявою довільної форми про скасування запису про обтяження, в якій просив зняти (скасувати) запис про обтяження (заборони на нерухоме майно №4822050, яка зареєстрована 12.05.2002 Першою Львівською державною нотаріальною конторою) щодо квартири за адресою: АДРЕСА_2 .

До заяви долучив копії: паспорта ОСОБА_1 ; паспорта ОСОБА_2 ; картки платника податків ОСОБА_1 ; відповіді Шевченківського ВДВС у м.Львові від 26.09.2025; відповіді Шевченківського районного суду м.Львова від 25.09.2025; рішення про відмову у державній реєстрації прав від 18.08.2025; відповіді Львівського державного нотаріального архіву від 16.09.2025; листа ВДВС Шевченківського РУЮ від 12.05.2002; адвокатського запиту до архіву; довідки від ОСББ «Злагода 3», свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю; ордер.

У відповідь на звернення представника позивача від 14.11.2025 відповідач листом №2902-вих-169292 від 20.11.2025 роз`яснив, що згідно з нормами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» заявником для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення обтяження речових прав може бути орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, якими встановлено, змінено або припинено обтяження, особа, в інтересах якої встановлено, змінено або припинено обтяження, або уповноважені ними особи.

У разі подачі документів на державну реєстрацію уповноваженою на те особою встановлюється обсяг повноважень такої особи на підставі документа, що підтверджує її повноваження діяти від імені іншої особи. Для цілей проведення реєстраційних дій документом, що підтверджує повноваження діяти від імені іншої особи, є документ, що підтверджує повноваження законного представника особи, нотаріально посвідчена довіреність або відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про особу, уповноважену діяти від імені юридичної особи. Дійсність довіреності, нотаріально посвідченої відповідно до законодавства України, перевіряється за допомогою Єдиного реєстру довіреностей.

У зв`язку з цим відповідач повідомив представника позивачки, що для державної реєстрації прав та їх обтяжень уповноваженій особі з оформленими належним чином документами, які підтверджують її повноваження, слід особисто звернутись у територіальний підрозділ Центру надання адміністративних послуг для подачі заяви встановленого зразка про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, сформованої за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав.

Копію звернення та відповіді відповідача представник позивача подав до суду разом з заявою про усунення недоліків позовної заяви.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав, регулює Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 №1952-IV (далі - Закон №1952-IV), а також Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1141.

Відповідно до статті 2 Закону №1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону №1952-IV, державній реєстрації прав підлягають, зокрема, обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості: заборона відчуження та/або користування; арешт; іпотека; вимога нотаріального посвідчення договору, предметом якого є нерухоме майно, встановлена власником такого майна; податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості; обтяження гарантійної частки будівництва об`єкта нерухомого майна (далі - гарантійна частка) відповідно до Закону України «Про гарантування речових прав на об`єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому»; обтяження спеціального майнового права на неподільний об`єкт незавершеного будівництва/майбутній об`єкт нерухомості на користь особи, яка сплатила частково ціну майбутнього об`єкта нерухомості відповідно до Закону України «Про гарантування речових прав на об`єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому»; обтяження спеціального майнового права на неподільний об`єкт незавершеного будівництва/майбутній об`єкт нерухомості, спеціальне майнове право на який зареєстровано за особою, яка сплатила частково ціну такого об`єкта, на користь замовника будівництва/девелопера будівництва відповідно до Закону України «Про гарантування речових прав на об`єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому»; обтяження спеціального майнового права на неподільний об`єкт незавершеного будівництва/майбутній об`єкт нерухомості, спеціальне майнове право на який зареєстровано за особою, яка сплатила частково ціну такого об`єкта, визначені частиною дванадцятою статті 52 Закону України "Про публічно-приватне партнерство" та частиною сімнадцятою статті 55-1Закону України "Про концесію"; обтяження спеціального майнового права на подільний об`єкт незавершеного будівництва відповідно до частини другої статті 27-2 цього Закону; обтяження права власності на об`єкт нерухомого майна на користь замовника будівництва/девелопера будівництва відповідно до частини третьої статті 27-2 цього Закону; інші обтяження відповідно до закону.

Згідно із ч. 1 ст. 12 Закону №1952-IV, державний реєстр прав містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій.

За змістом ч. 1 ст. 18 Закону №1952-IV, державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:

1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;

3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;

4) перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);

6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав;

7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;

8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Державні реєстратори зобов`язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав.

У відповідності до положень частин 5, 6, 7 ст. 18 Закону №1952-IV, у разі якщо державна реєстрація прав проводиться не у результаті вчинення нотаріальних дій або не на підставі документів, виданих (оформлених) органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, державний реєстратор обов`язково визначає обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб і цивільної правоздатності та дієздатності юридичних осіб, перевіряє повноваження представника фізичної або юридичної особи щодо вчинення дій, направлених на набуття, зміну чи припинення речових прав, обтяжень таких прав.

Обсяг цивільної правоздатності та дієздатності визначається, а повноваження представника перевіряються щодо особи, якій належить нерухоме майно на певному речовому праві, та щодо особи, яка набуває певних речових прав.

Перевірка цивільної правоздатності та дієздатності фізичної особи - громадянина України здійснюється шляхом отримання відомостей про таку особу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Перевірка цивільної правоздатності та дієздатності фізичної особи - іноземця або особи без громадянства здійснюється на підставі документа, що посвідчує його особу і є підставою для перебування в Україні.

У разі подачі документів на державну реєстрацію уповноваженою на те особою встановлюється обсяг повноважень такої особи на підставі документа, що підтверджує її повноваження діяти від імені іншої особи.

Для цілей проведення реєстраційних дій документом, що підтверджує повноваження діяти від імені іншої особи, є документ, що підтверджує повноваження законного представника особи, нотаріально посвідчена довіреність або відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про особу, уповноважену діяти від імені юридичної особи.

Відповідно до п.6 та п.8 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 15.12.2015 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса.

Державний реєстратор за умови відсутності підстав для неприйняття заяви за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав формує та реєструє її в базі даних заяв окремо щодо кожного майна, крім випадків, передбачених законом.

Під час формування та реєстрації заяви державний реєстратор обов`язково зазначає відомості, передбачені Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1141, та виконує всі дії, пов`язані з перевіркою та внесенням відомостей про ідентифікованого суб`єкта речового права, обтяження, у тому числі верифікацію відомостей про унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі, про ідентифіковане майно, на підставі відомостей, отриманих із електронних інформаційних систем, передбачених зазначеним Порядком.

У разі відсутності зауважень до відомостей, зазначених у заяві, заявник проставляє власний підпис на ній.

Пунктом 10 цього Порядку передбачено, що під час формування та реєстрації заяви державний реєстратор виготовляє скановані копії документів, поданих заявником для проведення державної реєстрації прав у паперовій формі, з дотриманням вимог, передбачених Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1141, та долучає їх до відповідної заяви.

Аналізуючи наведені вище положення законодавства суд приходить до висновку, що заява про державну реєстрацію припинення обтяження повинна подаватися до державного реєстратора з повним переліком документів. При цьому, обов`язковою є процедура встановлення особи заявника та перевірки всіх документів. В подальшому, така заява формується у реєстраційній базі заяв із зазначенням дати і часу реєстрації та скріплюється підписом заявника.

В рамках розгляду цієї справи судом встановлено, що заяву про скасування запису про обтяження подано до відповідача представником позивачки. При цьому, така заява подана в довільній формі вже після звернення до суду з цим позовом. На підтвердження повноваження діяти від імені ОСОБА_1 представником позивачки долучено ордер та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Суд звертає увагу, що представником позивачки до заяви від 14.11.2025 не було доучено нотаріально посвідченої довіреності на підтвердження повноважень представляти інтереси ОСОБА_1 при подачі документів на державну реєстрацію набуття, зміни або припинення обтяження речових прав.

У зв`язку з цим відповідачем було роз`яснено, що для державної реєстрації прав та їх обтяжень уповноваженій особі слід особисто звернутись з судовим рішенням у територіальний підрозділ Центру надання адміністративних послуг.

Суд також враховує, що до моменту подання позовної заяви до суду позивачка чи її уповноважений представник не звертались з заявою про проведення державної реєстрації припинення обтяження речових прав на спірне нерухоме майно, а тому у відповідача не було правових підстав для вчинення таких реєстраційних дій. Доказів на спростування такого висновку позивачка суду не надала.

Вказані обставини не дають правових підстав для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не зняття (не скасування) запису про обтяження (заборона на нерухоме майно, №4822050, зареєстрована 12.05.2002 Першою Львівською державною нотаріальною конторою) щодо квартири за адресою: АДРЕСА_2 .

З огляду на наведене, у задоволенні вимог про зобов`язання відповідача виключити (скасувати) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про обтяження (заборона на нерухоме майно, №4822050, зареєстрована 12.05.2002) щодо квартири за адресою: АДРЕСА_2 , слід відмовити, як у таких, що є похідними.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Щодо судового збору, то відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у задоволенні позову відмовлено, сплачений позивачкою судовий збір поверненню не підлягає.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Р.І. Кузан