Рішення № 138687830, 03.08.2026, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/2097/26

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центральної лікарсько-експертної комісії Державної установи «Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі позивач) звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Центральної лікарсько-експертної комісії Державної установи «Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України» (надалі відповідач), у якому просить:

- визнати протиправним і скасувати рішення Центральної лікарсько-експертної комісії Державної установи «Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва Національної академії науки України» (код ЄДРПОУ 22946309), оформлене Медичним висновком лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я про наявність (відсутність) хронічного професійного захворювання (отруєння) від 12.12.2025 р. №21/267 щодо ОСОБА_1 , в частині, що стосується невстановлення професійного характеру захворювання;

- зобов`язати Центральну лікарсько-експертну комісію Державної установи «Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва Національної академії науки України» повторно розглянути документи ОСОБА_1 щодо встановлення діагнозу хронічного професійного захворювання (встановлення зв`язку захворювання з умовами праці) «Хронічна шийна С6, С7 та радикулопатія 15, 81 з помірними статико-динамічними порушеннями в ст. неповної ремісії, з больовим та м`язово-тонічним синдромами» та прийняти рішення про зв`язок (наявність або відсутність зв`язку) захворювання з умовами праці, з урахуванням висновків суду у цій справі.

В обґрунтування позовних вимог зазначає про те, що понад 30 років працювала на Державному підприємстві «Східний гірничо-збагачувальний комбінат». Упродовж трудової діяльності виконувала роботи в умовах впливу шкідливих та небезпечних виробничих факторів.

У зв`язку з погіршенням стану здоров`я пройшла відповідні медичні обстеження, за результатами яких у неї діагностовано хронічну двобічну нейросенсорну приглухуватість другого ступеня, радикулопатію попереково-крижового та шийного відділів хребта з помірно вираженими статико-динамічними порушеннями, нейродистрофічними змінами та помірним парезом лівої стопи, а також хронічний бронхіт, помірний пневмофіброз та легеневу недостатність першого ступеня.

Медичним висновком Центральної лікарсько-експертної комісії Державної установи «Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України» від 12.12.2025 №21/267 підтверджено професійний характер хронічної двобічної нейросенсорної приглухуватості. Водночас щодо захворювань опорно-рухового апарату комісією зазначено, що таке не пов`язане з умовами праці, із посиланням на відомості інформаційної довідки від 22.04.2025 №ПСЗ.1/783-25 та доповнення до неї від 02.12.2025 №1084.

Вважає такий висновок у спірній частині протиправним і необґрунтованим, оскільки наведені інформаційна довідка та доповнення до неї підтверджують тривалу роботу в умовах впливу комплексу шкідливих виробничих факторів, характерних для виконуваних нею професій. При цьому Центральна лікарсько-експертна комісія не зазначила, які саме відомості про умови праці стали підставою для заперечення професійного походження захворювань, не навела оцінки тривалості та інтенсивності впливу окремих виробничих факторів, а також не обґрунтувала причин відхилення наявних медичних документів та результатів клінічних та функціональних досліджень.

Наголошує, що оскаржуване рішення не містить належної оцінки відомостей трудової книжки, санітарно-гігієнічної характеристики умов праці, інформаційної довідки та її доповнення, а також медичної документації в сукупності. У висновку фактично наведено лише загальне твердження про відсутність зв`язку захворювань з умовами праці без зазначення конкретних медичних, гігієнічних та професійних критеріїв, якими керувалася комісія.

Також зазначила, що їй не було надано копії протоколу засідання Центральної лікарсько-експертної комісії від 12.12.2025 №21/267, на який міститься посилання у медичному висновку, внаслідок чого вона була позбавлена можливості з`ясувати повний зміст мотивів прийнятого рішення. Крім того, за наявності неповних або суперечливих даних щодо умов праці відповідач мав вжити передбачених законодавством заходів для отримання додаткових відомостей, зокрема додаткової санітарно-гігієнічної характеристики чи інших документів, необхідних для встановлення остаточного діагнозу професійного захворювання.

З цих підстав просить позов задовольнити.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечує проти задоволення позовних вимог.

На обгрунтування заперечень зазначає, що оскаржуваний медичний висновок від 12.12.2025 №21/267 прийнятий уповноваженим спеціалізованим закладом охорони здоров`я в межах наданої компетенції та з дотриманням установленої законодавством процедури.

Вказує, що повторне стаціонарне обстеження позивача в ДУ «Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва НАМН України» було проведено у зв`язку з її незгодою з попереднім рішенням лікарсько-експертної комісії ПП «НПМЦ професійного здоров`я НУОЗ України імені П.Л. Шупика». За результатами дослідження медичної та іншої документації обидва спеціалізовані заклади охорони здоров`я дійшли однакового висновку щодо відсутності зв`язку спірних захворювань позивача з умовами її праці. При цьому позивачем не наведено належних доводів та доказів щодо порушення процедури його прийняття або неправильності медичних висновків комісії.

Стосовно доводів про недостатню мотивованість медичного висновку пояснив, що такий документ за своєю суттю є узагальненим результатом комплексної та системної роботи лікарсько-експертної комісії. Хід обстеження, результати досліджень та відповідні медичні висновки фіксуються у документації на кожному етапі, який передує прийняттю остаточного рішення, тому законодавство не вимагає викладання у самому медичному висновку всього змісту досліджених документів та перебігу роботи комісії.

Вважає, що використані у висновку стислі, конкретні та однозначні формулювання щодо кожного діагнозу є достатніми для розуміння результатів розгляду питання про професійний характер її захворювань та не свідчать про необґрунтованість рішення.

З цих підстав просить відмовити у задоволенні позову.

13.04.2026 ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження).

Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 у період з 11.07.1994 по 06.02.2025 безперервно працювала на Смолінській шахті Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат».

Зокрема, згідно записів у трудовій книжці НОМЕР_1 у період з 11.07.1994 по 02.06.1999 працювала слюсарем з контрольно-вимірювальних приладів і автоматики (КВПА) по 2 розряду;

- з 03.06.1999 по 08.07.1999 учнем стовбурового шахти з особливо шкідливими, особливо важкими умовами праці, з повним робочим днем, з присвоєнням категорії «А», як працюючій з джерелом іонізуючого випромінювання;

- з 09.07.1999 по 29.07.2010 - стовбуровим шахти по 5 розряду з повним робочим днем в особливо шкідливих, особливо тяжких умовах;

- з 30.07.2010 по 06.02.2025 - машиністом підіймальної машини дільниці шахти;

- 06.02.2025 - ОСОБА_1 звільнена у зв`язку із виявленою невідповідністю працівника виконуваній роботі внаслідок стану здоров`я, який перешкоджає продовженню даної роботи (п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України) (а.с. 26-32).

Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці складено інформаційну довідку про умови праці працівника за підозри на хронічне професійне захворювання (отруєння) від 22.04.2025 №ПС/3.1/7833-25 (а.с. 34-43).

У зазначеній довідці наведено професійний маршрут позивача, відомості про характер виконуваних нею робіт, результати атестації робочих місць та лабораторних досліджень виробничих факторів.

Вказано, що умови праці ОСОБА_1 на робочих місцях Смолінської шахти Державного підприємства «Східний гірничозбагачувальний комбінат» за професією машиніста підіймальної машини дільниці шахти відносяться до 3 класу 3 ступеня шкідливі. Умови праці на робочих місцях за професією стовбурового (учня) дільниці шахти відносяться до 3 класу 1 ступеня - шкідливі.

До шкідливих та небезпечних виробничих факторів, що впливали на позивача під час роботи, віднесено хімічні речовини та аерозолі, виробничий шум, загальну та локальну вібрацію, особливості мікроклімату та освітлення, а також тяжкість та напруженість трудового процесу.

З 27.05.2025 до 07.06.2025 позивач проходила стаціонарне обстеження у Відокремленому підрозділі "Науково-практичний медичний центр професійного здоров`я» Національного університету охорони здоров`я України імені П.Л. Шупика", за результатами якого складено виписку №178 з медичної картки амбулаторного хворого від 09.07.2025 з основним діагнозом: хронічна двобічна нейросенсорна приглухуватість другого ступеня (з легким зниженням слуху) - за класифікацією В.О. Остапкович і Н.І. Пономарьової. Вказано, що захворювання професійне 09.07.2025. Даних за інші професійні захворювання не виявлено. Супунтій діагноз: радикулопатія попереково-крижова LS, S1 та шийна С6, С7 з помірно вираженими статико-динамічними порушеннями хребта на фоні спондилоартрозу, спондильозу, стенозу на рівнях СЗ-С4-C5-C6, L1-L2, L2-L3, L3-L4, L5-S1, стійким больовим і м`язово-тонічним синдромами, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ першого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових і колінних суглобів (ПФ першого ступеня), помірним парезом лівої стопи; стан після оперативного лікування (12.03.2016) - інтерламінарна дискектомія L5-S1; хронічний бронхіт; помірний пневмофіброз; легенева недостатність першого ступеня. Умови праці не дозволяють віднести захворювання до категорії професійних (а.с. 44-45).

09.07.2025 лікарсько-експертною комісією зазначеного медичного закладу прийнято висновок №27/376, згідно якого встановлено наявність у ОСОБА_1 таких захворювань:

1) хронічна двобічна нейросенсорна приглухуватість другого ступеня з легким зниженням слуху за класифікацією В.О. Остапкович і Н.І. Пономарьової;

2) радикулопатія попереково-крижова L5, S1 та шийна С6, С7 з помірно вираженими статико-динамічними порушеннями хребта на фоні спондилоартрозу, спондильозу, стенозу на рівнях СЗ-C4-C5-C6, L1-L2, L2-L3, 13-14, L5-81, стійким больовим і м`язово-тонічним синдромами, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ першого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових і колінних суглобів (ПФ першого ступеня), помірним парезом лівої стопи. Стан після оперативного лікування (12.03.2016)- інтерламінарна дискектомія L5-S1;

3) хронічний бронхіт, помірний пневмофіброз та легенева недостатність першого ступеня.

Професійний характер встановлено лише щодо хронічної двобічної нейросенсорної приглухуватості. Щодо захворювань опорно-рухового апарату та органів дихання комісія зазначила, що умови праці не дозволяють віднести їх до категорії професійних (а.с. 46-47).

Не погодившись із такими висновками в частині невстановлення професійного характеру захворювань опорно-рухового апарату, 12.08.2025 позивач звернулася із заявою про перегляд рішення лікарсько-експертної комісії.

Листом 12/1003/2-1026 від 19.08.2025 її медичні документи направлено до Державної установи «Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України» (а.с. 49).

У період із 18.09.2025 до 25.09.2025 ОСОБА_1 проходила стаціонарне обстеження у клініці професійних захворювань та комплексної реабілітації ДУ «Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва НАМН України», за результатами якого складено виписку №1082 з медичної картки стаціонарного хворого від 25.09.2025. У виписці зазначено діагнози: хронічна шийна С6, С7 та радикулопатія LS, S1 з помірними статикодинамічними порушеннями в ст. неповної ремісії, з больовим та м`язово-тонічним синдромами; хронічна двобічна нейросенсорна приглухуватість другого ступеня з легким зниженням слуху; хронічний бронхіт II ст, ст. ремісії, ЛНО-І; двобічний коксартроз; стан після ендопротезування лівого ( 2020 р.) та правого (2021 р) кульшових суглобів (а.с. 50).

01.12.2025 Південно-Східним міжрегіональним управлінням Держпраці складено доповнення №1084 до інформаційної довідки від 22.04.2025 №ПС/3.1/783-25, у якому деталізовано відомості про фізичне навантаження показники важкості трудового процесу під час роботи стовбуровим та машиністом підіймальної машини (а.с. 60-61).

12.12.2025 Центральною лікарсько-експертною комісією спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я про наявність (відсутність) хронічного професійного захворювання (отруєння) Державної установи «Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України» оформлено медичний висновок №21/267, яким підтверджено, що хронічна двобічна нейросенсорна приглухуватість другого ступеню з легким зниженням слуху є професійним захворюванням. Водночас щодо хронічної шийної С6, С7 та радикулопатії L5,1 з помірними статико-динамічними порушеннями в стадії неповної ремісії, з больовим та м`язово-тонічним синдромами Комісія зазначила, що умови праці Філонової Світлани Георгіївни, наведені в інформаційній довідці від 22.04.2025 № ПС/3.1/7833-25, а також у доповненні до неї від 02.12.2025 №1084, не дозволяють віднести ці захворювання до категорії професійних (а.с. 19).

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За визначенням, наведеним у пункті 7 частини першої статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», професійним є захворювання, яке виникло внаслідок професійної діяльності застрахованої особи та зумовлене виключно або переважно впливом шкідливих речовин, певних видів робіт та інших факторів, пов`язаних із роботою.

Процедуру встановлення зв`язку захворювання з умовами праці визначено Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 №337 (далі Порядок №337).

У пункті 3 Порядку №337 зазначено, що хронічне професійне захворювання (отруєння) - захворювання, що виникло внаслідок провадження професійної діяльності працівника виключно або переважно впливу шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу, пов`язаних з роботою.

Відповідно до пунктів 89-95 Порядку №337 усі випадки хронічних професійних захворювань незалежно від строку їх настання підлягають розслідуванню.

Хронічне професійне захворювання (отруєння) не завжди супроводжується втратою працездатності. Випадки професійних інфекційних захворювань та хронічних професійних інтоксикацій розслідуються як хронічні професійні захворювання (отруєння).

Віднесення захворювання до хронічного професійного здійснюється відповідно до процедури встановлення зв`язку захворювання з умовами праці згідно з цим Порядком та переліком професійних захворювань, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2000 р. №1662 (Офіційний вісник України, 2000 р., №45, ст. 1940).

Перелік установ і закладів, що мають право встановлювати остаточний діагноз хронічних професійних захворювань, затверджується МОЗ і переглядається кожні п`ять років.

У разі підозри на хронічне професійне захворювання (отруєння) заклад охорони здоров`я направляє працівника на консультацію до лікаря-профпатолога області або міста з документами, перелік яких визначено у пункті 99 цього Порядку.

Для встановлення остаточного діагнозу та зв`язку захворювання з впливом шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу лікар-профпатолог області або міста направляє хворого до спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я, якому МОЗ надало право встановлювати остаточний зв`язок захворювання з умовами праці, з відповідними документами.

До спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я у разі потреби для встановлення діагнозу можуть направлятися також хворі, які проходять обстеження у науково-дослідних інститутах (установах) медичного профілю.

Спеціалізовані профпатологічні заклади охорони здоров`я проводять амбулаторне та/або стаціонарне обстеження хворих і встановлюють діагноз хронічного професійного захворювання (отруєння).

Діагноз хронічного професійного захворювання (отруєння) може бути змінений або відмінений спеціалізованим профпатологічним закладом охорони здоров`я, який його встановив раніше, на підставі результатів додатково поданих відомостей або проведених досліджень і повторної експертизи. Відповідальність за встановлення або відміну діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння) покладається на керівників таких закладів і голів лікарсько-експертних комісій. Рішення про підтвердження або відміну раніше встановленого діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння) оформляється висновком лікарсько-експертної комісії.

У спірних випадках остаточне рішення щодо встановлення діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння) приймається центральною лікарсько-експертною комісією державної установи "Інститут медицини праці Національної академії медичних наук України", у роботі якої мають право брати участь лікарі з гігієни праці територіального органу Держпраці, закладу охорони здоров`я, територіального органу Пенсійного фонду України, представники підприємства (установи, організації), первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві (в установі, організації) відсутня), представники вищого органу профспілки.

Оскарження рішення зазначеної комісії у разі незгоди хворого або роботодавця здійснюється у судовому порядку.

Професійний характер хронічного захворювання (отруєння) встановлюється лікарсько-експертною комісією спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я (далі - лікарсько-експертна комісія), склад якої затверджує керівник такого закладу (п. 97 Порядку №337).

Згідно з пунктами 99 та 100 Порядку №337 рішення про зв`язок захворювання з умовами праці приймається на підставі клінічних, функціональних досліджень (амбулаторних або стаціонарних) з урахуванням відомостей, зазначених у: трудовій книжці - для визначення стажу роботи в умовах дії виробничих факторів; виписці з амбулаторної картки (форма 025/у); історії хвороби за весь період спостереження; направленні хворого на огляд до лікарсько-експертної комісії з медичним висновком лікаря-профпатолога; санітарно-гігієнічній характеристиці умов праці; інформаційній довідці про умови праці працівника, що складається лікарями з гігієни праці територіального органу Держпраці, який здійснює нагляд за підприємством (установою, організацією), у разі підозри в нього хронічного професійного захворювання (отруєння); висновку фтизіатра, нарколога та інших документах (у разі потреби); акті за формою Н-1 (у разі гострого професійного захворювання (отруєння).

Висновок лікарсько-експертної комісії про наявність (відсутність) хронічного професійного захворювання (отруєння) видається працівникові, а його копія надсилається головному спеціалістові з професійної патології області або міста за місцем роботи або проживання працівника та територіальному органові Пенсійного фонду України.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 09.04.2022 №603 затверджено перелік установ і закладів, що мають право встановлювати остаточний діагноз хронічних професійних захворювань, у якому за номером 1 внесено Державну установу "Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва Національної академії медичних наук України".

Отже, відповідач уповноважений приймати остаточне рішення з питання професійного характеру захворювань.

Водночас відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з тією метою, з якою воно надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо, добросовісно, ??розважливо та пропорційно.

Критерій обґрунтованості вимагає від суб`єкта владних повноважень не лише формального зазначення результату розгляду питання, а й наведення фактичних та правових підстав такого результату, оцінки істотних обставин та пояснення причин, на яких одні докази та відомості були покладені в основу рішення, а інші не вплинули на його зміст.

Загальними вимогами до актів індивідуальної дії є їх обґрунтованість та мотивованість, що передбачає наведення конкретних фактичних та юридичних підстав їх прийняття, а також упевнених та зрозумілих мотивів. Суб`єкт владних повноважень повинен мотивувати своє рішення так, щоб особа могла зрозуміти причини його прийняття, а суд перевірити його відповідність встановленим законом критеріям.

При цьому обсяг мотивування може залежати від характеру рішення, складності питання та обсягу досліджених матеріалів. Законодавство не вимагає від суб`єкта владних повноважень детально відтворювати у рішенні зміст кожного документа. Однак рішення має містити щонайменше основні мотиви, які дають змогу простежити зв`язок між встановленими обставинами, оціненими доказами, застосованими критеріями та зробленим висновком.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.09.2025 у справі №990/123/24 зазначила, що обґрунтованість рішення передбачає належну аргументацію, яка охоплює з`ясування обставин, що мають значення для його ухвалення, і в сукупності дозволяє з достатньою чіткістю зрозуміти, чим керувався суб`єкт, що його ухвалив.

Як встановлено судом, медичним висновком Центральної лікарсько-експертної комісії від 12.12.2025 №21/267 підтверджено професійний характер хронічної двобічної нейросенсорної приглухуватості другого ступеню з посиланням на наявність задокументованого шкідливого фактора виробничого шуму, що перевищував гранично допустимий рівень.

Водночас щодо хронічної шийної С6, С7 та радикулопатія L5, S1 з помірними статико-динамічними порушеннями в ст. неповної ремісії, з больовим та м`язово-тонічним синдромами захворювання комісія зазначила, що таке не пов`язане з умовами праці, враховуючи данні представлені в інформаційній довідці від 22.04.2025 № ПС/3.1/7833-25, а також у доповненні до неї від 02.12.2025 №1084.

Разом із тим зі змісту оскаржуваного висновку неможливо встановити: які конкретні виробничі фактори враховувалися під час вирішення питання щодо кожного із захворювань; чи враховано тривалість роботи позивача за відповідними професіями та сукупний вплив шкідливих виробничих факторів; які медичні та професійно-гігієнічні критерії застосовано під час оцінки причинної зв`язку; з яких причин наявні у позивача захворювання опорно-рухового апарату та органів дихання визнано такими, що не пов`язані з умовами праці.

Більше того, пунктом 8 Інструкції про застосування Переліку професійних захворювань, затвердженої спільним наказом МОЗ, АМН та Мінпраці України від 29.12.2000 № 374/68/338, встановлено, що якщо виявлене у працюючого у шкідливих умовах захворювання має змішану етіологію (професійну та непрофесійну), його слід розглядати як професійне з урахуванням відповідних даних, наведених у санітарно-гігієнічній характеристиці умов праці.

Інформаційна довідка від 22.04.2025 №ПС/З.1/783-25 та доповнення до неї від 02.12.2025 №1084 містять відомості про професійний маршрут позивача, тривалість її роботи на Смолінській шахті, напруженості трудового процесу, зокрема фізичного навантаження, переміщення вантажів, нахилів тулуба, вимушеної робочої пози та переміщення у просторі.

Суд наголошує, що сама наявність шкідливих чи небезпечних виробничих факторів не є безумовним доказом професійного походження будь-якого захворювання. Встановлення відповідного причинного зв`язку потребує спеціальних медичних знань та належить до компетенції лікарсько-експертної комісії.

Поряд з цим, наявність у матеріалах, які розглядала комісія, докладних відомостей про шкідливі виробничі фактори покладала на відповідача обов`язок надати їм змістовну оцінку та пояснити, чому їх характер, рівень, інтенсивність або тривалість є недостатніми для встановлення професійного походження шкірних зі спірних захворювань.

Наведене у спірному висновку формулювання не містить оцінки істотних відомостей про умови праці та не дає змоги встановити, за якими критеріями прийнято негативне для позивача рішення.

Посилаючись у огляді на комплексне та системне опрацювання медичної та іншої документації, відповідач не навів конкретного аналізу умов праці щодо кожного спірного діагнозу та не пояснив, які саме клінічні, функціональні або професійно-гігієнічні показники виключають зв`язок захворювань з її професійною діяльністю.

Особливої уваги заслуговує та обставина, що в тому самому висновку від 12.12.2025 відповідач, розглядаючи інший діагноз позивача (нейросенсорну приглухуватість), визнав його професійний характер, пославшись на наявність задокументованого шкідливого фактору виробничого шуму, що перевищував гранично допустимий рівень. Водночас Інформаційна довідка від 22.04.2025, яка водночас слугує єдиним джерелом і для визнання одного діагнозу професійним, і для невизнання іншого, містить не менш чітко задокументоване перевищення нормативних показників за фактором «робоча поза» та «нахили корпусу» тобто саме тих факторів, які Перелік професійних захворювань № 1662 прямо називає такими, що можуть спричинити радикулопатію.

Твердження відповідача про те, що два спеціалізовані медичні заклади дійшли однакового висновку, саме по собі не доводить правомірності оскаржуваного рішення. Збіг висновків двох комісій не замінює обов`язку кожного уповноваженого органу належно обґрунтувати прийняте ним рішення, особливо з огляду на те, що звернення до Центральної лікарсько-експертної комісії було зумовлене саме незгодою позивача з попереднім медичним висновком.

Суд також відхиляє доводи відповідача про достатність стислих та лаконічних формулювань у медичному висновку.

Стислість рішення не суперечити вимогам законодавства за умови, що його зміст дозволяє встановити основні фактичні підстави та мотиви. Проте стислість не може бути виправданням відсутності будь-якого аналізу значущих обставин та причин, через які суб`єкт владних повноважень дійшов відповідного висновку.

Суд також зазначає, що обсяг необхідного обґрунтування визначається не формою документа, а вимогами частини 2 статті 2 КАС України, які є однаковими для будь-якого рішення суб`єкта владних повноважень незалежно від його галузевої специфіки. Спеціальний статус відповідача як єдиного органу, уповноваженого ухвалювати остаточне рішення у спірних випадках зумовлює обов`язок навести переконливі мотиви його прийняття.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішення суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

Під час розгляду справи відповідач не довів, що під час прийняття медичного висновку в оскаржуваній частині надано належну оцінку всім обставинам, які мали значення для вирішення питання про професійний характер захворювань позивача. Також не доведено, що висновок про відсутність зв`язку захворювань опорно-рухового апарату з умовами праці ґрунтується на конкретних клінічних, функціональних та професійно-гігієнічних даних.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що оскаржуваний медичний висновок Центральної лікарсько-експертної комісії Державної установи «Інститут медицини праці ім. Ю. І. Кундієва Національної академії медичних наук України» від 12.12.2025 № 21/267 в частині невстановлення професійного характеру захворювання ОСОБА_1 (хронічна шийна С6, С7 та радикулопатія L5, S1) не відповідає критеріям обґрунтованості та вмотивованості, встановленим частиною 2 статті 2 КАС України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Водночас суд не наділений спеціальними медичними знаннями та не може підміняти Центральну лікарсько-експертну комісію, самостійно встановлюючи професійний характер захворювань або причинний зв`язок між ними та умовами праці.

Визнання рішення необґрунтованим не означає, що професійне походження спірних захворювань є доведеним. Встановлений судом недолік полягає у відсутності належного мотивування та недоведеності врахування всіх істотних обставин, а не у встановленні судом іншого медичного діагнозу.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 245 КАС України в разі задоволення позову суд може признати протиправним та відмінити індивідуальний акт чи окремі його положення. Якщо прийняття рішення передбачає оцінку спеціальних обставин і право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує такого суб`єкта вирішити питання з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

Отже, належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправним та скасування медичного висновку Центральної лікарсько-експертної комісії від 12.12.2025 №21/267 в частині невстановлення професійного характеру захворювань опорно-рухового апарату, а також зобов`язання відповідача повторно розглянути наявні документи ОСОБА_1 щодо встановлення діагнозу хронічного професійного захворювання (встановлення зв`язку захворювання з умовами праці) «Хронічна шийна С6, С7 та радикулопатія L5, S1 з помірними статико-динамічними порушеннями в ст. неповної ремісії, з больовим та м`язово-тонічним синдромами» та прийняти рішення про зв`язок (наявність або відсутність зв`язку) зазначеного захворювання з умовами праці, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає, що порушені права позивача підлягають захисту шляхом повного задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Разом з тим, у позовній заяві позивач просить судовий збір та інші судові витрати з відповідача не стягувати, тому понесені судові витрати слід покласти на позивача.

Керуючись статтями 241 246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Центральної лікарсько-експертної комісії Державної установи «Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати висновок Центральної лікарсько-експертної комісії Державної установи «Інститут медицини праці ім. Ю. І. Кундієва Національної академії медичних наук України» від 12.12.2025 № 21/267 в частині невстановлення професійного характеру захворювання ОСОБА_1 (хронічна шийна С6, С7 та радикулопатія L5, S1).

Зобов`язати Центральну лікарсько-експертну комісію Державної установи «Інститут медицини праці ім. Ю. І. Кундієва Національної академії медичних наук України» повторно розглянути наявні документи ОСОБА_1 щодо встановлення діагнозу хронічного професійного захворювання (встановлення зв`язку захворювання з умовами праці) «Хронічна шийна С6, С7 та радикулопатія L5, S1 з помірними статико-динамічними порушеннями в ст. неповної ремісії, з больовим та м`язово-тонічним синдромами» та прийняти рішення про зв`язок (наявність або відсутність зв`язку) зазначеного захворювання з умовами праці, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 03 серпня 2026 року.

Повне найменування учасників справи:

Позивач ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач - Центральна лікарсько-експертна комісія Державної установи «Інститут медицини праці ім. Ю. І. Кундієва Національної академії медичних наук України» (код ЄДРПОУ 22946309, вулиця Саксаганського, 75, місто Київ, Київська область, 01033).

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК