Рішення № 138687755, 31.07.2026, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/2736/26

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Української державної льотної академії (далі позивач) до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (далі відповідач) про визнання протиправними та скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить визнати незаконними та скасувати:

- постанову відповідача № ПС/КР/36224/ПААО25375-ПС/КР/6317/ПААО253375/ІП-ФС від 14.04.2026 року про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення на підставі абзацу 10 частини 2 статті 265 КЗпП у розмірі 8647 грн;

- постанову відповідача № ПС/КР/36224/ПААО25375-ПС/КР/6317/ПААО253375/СВ-ФС від 14.04.2026 року про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення на підставі абзацу 4 частини 2 статті 265 КЗпП у розмірі 25941 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що підставою для застосування фінансових санкцій відповідач визначив невиконання Академією припису від 06 листопада 2025 року №ПС/КР/36224/АА025375/П, виданого за результатами попередньої перевірки, а також наявність заборгованості із виплати заробітної плати працівникам. Позивач не заперечує факту існування заборгованості із заробітної плати, однак вважає, що вона виникла не з вини Академії, а внаслідок об`єктивних обставин, які не залежали від її волі. Зазначає, що Українська державна льотна академія була утворена шляхом реорганізації Національного авіаційного університету та прийняла значну кредиторську заборгованість, у тому числі із заробітної плати. Крім того, після початку повномасштабної збройної агресії Російської Федерації припинилися польоти, було втрачено основні джерела надходжень спеціального фонду, зруйновано авіаційну інфраструктуру, а фінансування з державного бюджету систематично скорочувалося, що унеможливило своєчасне погашення заборгованості. Позивач наголошує, що ним постійно вживалися заходи для усунення порушень та погашення заборгованості, зокрема проводилося скорочення штатної чисельності, оптимізація структури Академії, скорочення витрат, здійснювалося часткове погашення заборгованості із заробітної плати, направлялися численні звернення до Міністерства освіти і науки України щодо виділення додаткового фінансування, здійснювався пошук інших джерел надходження коштів. При цьому першочергово заборгованість погашалася на виконання судових рішень та перед звільненими працівниками. Позивач посилається на частину третю статті 10 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", відповідно до якої роботодавець звільняється від відповідальності за порушення строків виплати заробітної плати, якщо доведе, що таке порушення стало наслідком бойових дій або інших обставин непереборної сили. На думку позивача, саме такі обставини мали місце у даному випадку, однак відповідач їх належним чином не дослідив і не врахував під час прийняття спірних постанов. Окремим доводом позову є незаконність припису від 06 листопада 2025 року № ПС/КР/36224/АА025375/П, невиконання якого стало підставою для застосування штрафних санкцій. Позивач зазначає, що припис не містить конкретних, чітких та зрозумілих вимог щодо способу усунення встановлених порушень, фактично лише дублює приписи законодавства та не визначає конкретних дій, які повинен був вчинити суб`єкт господарювання. Посилаючись на правові висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 23 жовтня 2020 року у справі №160/33/19, від 23 грудня 2020 року у справі №815/132/17, від 20 квітня 2022 року у справі №1340/3623/18 та від 07 листопада 2023 року у справі №460/17126/21, позивач вважає, що припис повинен містити конкретні способи усунення порушень, достатній строк для їх виконання та бути придатним для подальшого контролю за його виконанням. Відсутність таких вимог, на думку позивача, свідчить про протиправність самого припису, а відтак і прийнятих на його підставі постанов про накладення штрафів. Крім того, позивач зазначає, що постановою Фортечного районного суду міста Кропивницького від 28.11.2025 року у справі № 404/11896/25 ректора Академії було визнано невинуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а провадження у справі закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення, що, на думку позивача, також підтверджує безпідставність висновків контролюючого органу. Позивач вважає, що відповідач, приймаючи спірні постанови, не врахував усіх істотних обставин справи, не дослідив реальні причини виникнення заборгованості, не застосував принцип пропорційності, визначений частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, та фактично використав свої повноваження без дотримання вимог обґрунтованості, розсудливості й справедливого балансу між публічними інтересами та правами позивача.

Представник відповідача подав відзив, у якому заперечив проти позову, вказавши, що позапланові заходи державного нагляду (контролю) проведено на підставі та у спосіб, визначені законодавством, а саме Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Кодексом законів про працю України, Законом України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", постановами Кабінету Міністрів України та наказами Міністерства економіки України. За результатами перевірок встановлено, що Академія не виконала вимоги припису від 06 листопада 2025 року № ПС/КР/36224/АА025375/П, оскільки станом на завершення повторної перевірки заборгованість із виплати заробітної плати продовжувала існувати та становила понад 28 млн грн, у тому числі перед працюючими та звільненими працівниками. Відповідач зазначає, що фактичні обставини порушення підтверджуються актом перевірки від 13 березня 2026 року № ПС/КР/36224/ПАА025375-ПС/КР/6317/ПАА025375, бухгалтерськими документами Академії та інформацією щодо стану розрахунків із працівниками. При цьому встановлено порушення вимог статей 115 та 116 Кодексу законів про працю України, статті 24 Закону України "Про оплату праці" та статті 10 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", що стало підставою для накладення штрафів, передбачених абзацами четвертим та десятим частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України. Заперечуючи доводи позивача, відповідач зазначає, що фінансові труднощі Академії, недофінансування, воєнний стан та інші наведені позивачем обставини були відомі контролюючому органу, однак не спростовують самого факту порушення законодавства про працю та не звільняють роботодавця від виконання вимог чинного законодавства. Крім того, заборгованість виникла саме щодо виплат зі спеціального фонду, тоді як заборгованість за рахунок коштів загального фонду відсутня. Відповідач також не погоджується з доводами про незаконність припису, зазначаючи, що останній позивачем у встановленому законом порядку не оскаржувався, не був скасований, а тому є чинним та обов`язковим до виконання. На думку відповідача, припис є актом реагування, який не повинен деталізувати конкретні бухгалтерські чи організаційні заходи роботодавця, а достатньо містить вимогу усунути виявлене порушення. Також відповідач вказує, що закриття адміністративної справи щодо ректора Академії не впливає на правомірність застосування фінансових санкцій до юридичної особи, оскільки адміністративна відповідальність посадової особи та фінансова відповідальність суб`єкта господарювання є різними видами юридичної відповідальності та мають самостійні підстави застосування. Крім того, відповідач вважає правомірним застосування двох окремих штрафів, оскільки вони накладені за різні порушення трудового законодавства, передбачені різними абзацами частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України, а тому принцип недопустимості подвійного притягнення до відповідальності не порушено (а.с.58-64).

У відповіді на відзив представник позивача послався на те, що відповідач фактично не спростував жодного із наведених у позовній заяві доводів щодо причин виникнення заборгованості із заробітної плати та не надав належної оцінки обставинам, які свідчать про наявність форс-мажорних факторів, зумовлених воєнним станом, різким скороченням бюджетного фінансування та неможливістю самостійного впливу Академії на обсяг бюджетних асигнувань. Зазначив, що Академія фінансується переважно за рахунок коштів державного бюджету, а здійснення будь-яких бюджетних платежів можливе виключно в межах бюджетних призначень відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України. У зв`язку з цим повне та своєчасне погашення заборгованості було об`єктивно неможливим без відповідного державного фінансування, водночас Академія постійно здійснювала заходи щодо поступового погашення боргу та оптимізації видатків. Позивач також наголосив, що відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України саме на відповідача покладено обов`язок доведення правомірності прийнятих рішень, проте останній не довів, що при винесенні спірних постанов були враховані всі істотні обставини, зокрема дія частини третьої статті 10 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" та принцип пропорційності, закріплений частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Крім цього, представник позивача послався на положення частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України щодо преюдиційності судових рішень, зазначивши, що встановлені судом обставини у пов`язаній справі підлягають врахуванню при вирішенні цього спору, а відповідач безпідставно не надав їм належної правової оцінки. На думку позивача, сукупність наведених обставин свідчить про те, що спірні постанови прийняті без належного з`ясування всіх істотних фактів, із порушенням принципів обґрунтованості та пропорційності, у зв`язку з чим підлягають скасуванню (а.с.78-80).

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

У період з 05 по 06 листопада 2025 року відповідачем проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання позивачем вимог законодавства про працю відповідно до статті 10 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану".

За результатами такої перевірки складено Акт від 06.11.2025 № ПС/КР/13394/0521-ПС/КР/36224/ПАА025375, яким встановлено наявність станом на 01.11.2025 заборгованості із виплати заробітної плати за березень вересень 2025 року у сумі 29 068,8 тис. грн перед 554 працівниками, а станом на день перевірки (05 листопада 2025 року) 29 015,51 тис. грн.

У зв`язку з цим, відповідачем винесено Припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю від 06.11.2025 № ПС/КР/36224/АА025375/П, яким позивачу було запропоновано усунути встановлені порушення у строк до 06.02.2026 (а.с.28).

З метою перевірки виконання зазначеного припису, відповідно до наказу № 103/ПС-ЗК від 27.02.2026 та направлення на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) № ПС/3.1/4125-26 від 02.03.2026 (а.с.44, 44зв.) посадовими особами відповідача проведено повторний позаплановий захід державного нагляду (контролю), за результатами якого складено Акт від 13.03.2026 № ПС/КР/36224/ПАА025375-ПС/КР/6317/ПАА025375 (а.с.39-43).

Згідно з вказаним актом встановлено, що п. 1 припису № ПС/КР/36224/АА025375/П від 06.11.2025 не виконано, а порушення вимог частини першої статті 10 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" триває.

В акті перевірки зазначено, що станом на 01.03.2026 року в Українській державній льотній академії існувала заборгованість із виплати заробітної плати за березень серпень 2025 року та грудень 2025 року січень 2026 року у загальному розмірі 29 502,7 тис. грн перед 522 працівниками, з яких 332 працюючим працівникам належало 21 704,8 тис. грн, а 190 звільненим працівникам 7 797,9 тис. грн. Станом на день завершення перевірки (13.03.2026) заборгованість становила 28 133,7 тис. грн, у тому числі перед працюючими працівниками 20 335,8 тис. грн, перед звільненими працівниками 7 797,9 тис. грн.

13.03.2026 примірник акта перевірки вручено ректору Української державної льотної академії Стецюку Б.Р., який подав письмові зауваження від 13.03.2026 № 0108/273, у яких повідомив про причини виникнення заборгованості із заробітної плати, посилаючись на недостатнє бюджетне фінансування, скорочення надходжень спеціального фонду у зв`язку із закриттям повітряного простору України, наслідки воєнного стану, здійснення заходів щодо оптимізації штатної чисельності, скорочення витрат, часткове погашення заборгованості та наявність виконавчих проваджень про стягнення заробітної плати (а.с.43, 50-51).

17.03.2026 заступником начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці було прийнято рішення про розгляд справи щодо накладення штрафу, а листом від 18.03.2026 Академію повідомлено про надходження акта перевірки, дату та час розгляду справи 14 квітня 2026 року о 11:00 год. (а.с.73-74).

За результатами розгляду матеріалів перевірки 14.04.2026 заступником начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці прийнято:

- постанову №ПС/КР/36224/ПАА025375-ПС/КР/6317/ПАА025375/ІП-ФС (а.с.18-19) про накладення на позивача штрафу у розмірі 8 647 грн на підставі абзацу 10 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України за порушення інших вимог законодавства про працю;

- постанову №ПС/КР/36224/ПАА025375-ПС/КР/6317/ПАА025375/СВ-ФС (а.с.20-21) про накладення на позивача штрафу у розмірі 25 941 грн на підставі абзацу 4 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України за порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам більш як за один місяць та виплату її не в повному обсязі.

Крім того, матеріали справи містять постанову №ПС/КР/6317/ПАА025375/П/ПТ від 13.03.2026, якою ректора Української державної льотної академії ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 188-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 343 грн (а.с.14-15). Позивач зазначає, що вказана постанова оскаржується у судовому порядку.

Також матеріалами справи підтверджується, що Українська державна льотна академія створена відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 13 жовтня 2023 року №1249 шляхом реорганізації Національного авіаційного університету. Відповідно до пункту 8.4 Розподільчого балансу Академія прийняла кредиторську заборгованість Національного авіаційного університету, яка станом на 01 жовтня 2024 року становила 47 644 053,52 грн, з яких 22 187 948,85 грн заборгованість із заробітної плати (а.с.30-32).

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року № 877-V (далі Закон № 877-V).

Згідно з вимогами статті 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Вимогами частини першої статті 2 Закону № 877-V передбачено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 6 (далі - Положення №96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Підпунктом 6 пункту 4 Положення №96 передбачено, що Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними і відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами та фізичними особами, які використовують найману працю.

Відповідно до статті 259 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України), державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення", визначається Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №509 від 17.07.2013 (далі Порядок 509).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 509, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи накладаються на підставі:

рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;

акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв`язку з невиконанням вимог припису;

акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників;

акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування;

акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Згідно із пунктом 3 Порядку № 509, справа про накладення штрафу розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.

Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Приписами пункту 4 Порядку № 509 встановлено, що під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінекономіки, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів з дня складення суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб`єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв`язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка.

У разі відсутності підстав для складення постанови про накладення штрафу уповноважена посадова особа письмово повідомляє про це суб`єкту господарювання чи роботодавцю у строки, визначені абзацом першим пункту 3 цього Порядку.

Статтею 265 КЗпП України встановлено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Згідно з вимогами абзаців 4, 10 частини другої статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

порушення інших вимог законодавства про працю, крім передбачених абзацами другим - дев`ятим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення.

Аналіз наведених норм законодавства свідчить, що державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства про працю здійснюється уповноваженими органами державної влади в межах визначених законом повноважень та у порядку, встановленому нормативно-правовими актами. Держпраці як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, наділена повноваженнями щодо проведення відповідних заходів державного контролю та застосування передбачених законом заходів реагування у разі виявлення порушень. Накладення штрафів за порушення законодавства про працю здійснюється у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509, за наявності встановлених законом підстав та з дотриманням передбаченої процедури розгляду справи, дослідження матеріалів і прийняття відповідного рішення. При цьому застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 265 Кодексу законів про працю України, можливе лише за умови доведення факту порушення вимог законодавства про працю та дотримання органом державного контролю встановленого порядку реалізації владних повноважень.

Судом встановлено, що відповідачем проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо виконання позивачем припису № ПС/КР/36224/АА025375/П від 06 листопада 2025 року. За результатами перевірки складено акт від 13 березня 2026 року, яким зафіксовано невиконання вимог зазначеного припису у зв`язку з наявністю заборгованості із виплати заробітної плати працівникам. На підставі цього акта відповідачем 14 квітня 2026 року прийнято постанови про накладення на позивача штрафів у розмірі 8 647 грн та 25 941 грн.

Наявність заборгованості із заробітної плати позивачем не заперечувалася ні під час проведення перевірки, ні під час судового розгляду справи. Спір між сторонами фактично стосується причин виникнення такої заборгованості та наявності підстав для застосування до позивача заходів відповідальності.

Так, відповідно до частин першої третьої статті 10 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором.

Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.

Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов`язку виплати заробітної плати.

Відповідно до частини першої статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно з частиною другою статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

Разом з тим, сама по собі наявність обставин непереборної сили не є безумовною підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання. Особа, яка посилається на такі обставини, повинна довести факт їх існування, а також причинно-наслідковий зв`язок між такими обставинами та неможливістю виконання відповідного обов`язку.

Верховний Суд у постановах від 07.06.2023 у справі № 906/540/22 та від 13.09.2023 у справі № 910/7679/22 зазначив, що обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини) мають оцінюватися судом з урахуванням конкретних обставин справи та у сукупності з іншими доказами. При цьому сертифікат Торгово-промислової палати України не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин та підлягає оцінці судом нарівні з іншими доказами.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам судом враховано, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 10.07.1993 № 528 та наказу Міністерства освіти України №267 від 21.07.1993 на базі Кіровоградського вищого льотного училища цивільної авіації було створено юридичну особу Державну льотну академію України, яка 14.09.2011 року на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.08.2011 № 783 згідно наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України №1060 "Про реорганізацію Державної льотної академії України" припинена шляхом реорганізації (приєднання) до Національного авіаційного університету, як відокремлений структурний підрозділ з окремими правами фінансово-господарської самостійності зі збереженням коду мережі державного фінансування.

Відокремлений структурний підрозділ Національного авіаційного університету "Кіровоградська льотна академія Національного авіаційного університету" згідно наказу Міністерства освіти і науки України від 04.01.2018 № 8 перейменований на Льотну академію Національного авіаційного університету.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.10.2023 921-р "Про реорганізацію Національного авіаційного університету" прийнято рішення про реорганізацію Національного авіаційного університету (код ЄДРПОУ 01132330), шляхом поділу його на Державний університет "Київський авіаційний інститут" та Українську державну льотну академію.

Підпунктом 1 пункту 3 Розпорядження №921-р установлено, що Київський авіаційний інститут та Українська державна льотна академія є правонаступниками майна (у тому числі власних надходжень), прав і обов`язків Національного авіаційного університету згідно з розподільчим балансом та визначеними Міністерством освіти і науки за погодженням з Державною казначейською службою переліками рахунків, відкритих в органах Державної казначейської служби та банках, і залишків коштів на них, що утворилися в результаті реорганізації Національного авіаційного університету і підлягають перерахуванню Київському авіаційному інституту та його відокремленим структурним підрозділам і Українській державній льотній академії на рахунки, відкриті в органах Державної казначейської служби та банках.

На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.10.2023 921-р наказом Міністерства освіти і науки від 13.10.2023 № 1249 розпочато процес реорганізації шляхом його поділу на державний університет "Київський авіаційний інститут" та Українську державну льотну академію.

Наказом Міністерства освіти і науки від 05.11.2024 № 1582 було утворено державний університет "Київський авіаційний інститут" та Українську державну льотну академію.

06.11.2024 року процес реорганізації Національного авіаційного університету був завершений і внаслідок цього 07.11.2024 року створено державний університет "Київський авіаційний інститут" та Українську державну льотну академію (ЄДРПОУ 45826348).

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Національний авіаційний університет (ЄДРПОУ 01132330) припинено.

Льотна академія національного авіаційного університету (ЄДРПОУ 37939527) філія (інший відокремлений підрозділ) Національного авіаційного університету (код ЄДРПОУ 01132330) також закрита 06.11.2024 року.

Відповідно до пункту 2 розподільчого балансу на 01.10.2024 року Національного авіаційного університету (код за ЄДРПОУ 01132330) (включно з правами та обов`язками юридичної особи), затвердженого Міністром освіти і науки України 23.10.2024, Державне некомерційне підприємство "Державний університет "Київський авіаційний інститут" (м. Київ) та Українська державна льотна академія (Кропивницький) є правонаступниками майна, грошових коштів, прав та обов`язків (в тому числі щодо виконання трудових зобов`язань перед працівниками) Національного авіаційного університету (код згідно з ЄДРПОУ 01132330) з моменту підписання цього розподільчого балансу.

Відповідно до пункту 5 Розподільчого балансу, Українська державна льотна академія (м. Кропивницький) є правонаступником Національного авіаційного університету (код згідно ЄДРПОУ 01132330) в частині прав та обов`язків відокремленого структурного підрозділу Льотної академії національного авіаційного університету (код згідно з ЄДРПОУ ВП: 37939527) та отримує все майно, зобов`язання та кошти, які перебували на балансі відокремленого структурного підрозділу Льотної академії національного авіаційного університету (код згідно з ЄДРПОУ ВП:37939527).

Відповідно до пункту 8.4 Розподільчого балансу, Академія прийняла кредиторську заборгованість Національного авіаційного університету, яка станом на 01 жовтня 2024 року становила 47 644 053,52 грн, з яких 22 187 948,85 грн заборгованість із заробітної плати.

Вказані обставини відповідачем не спростовані. Разом із тим матеріалами справи підтверджується, що Академією вживалися заходи, спрямовані на зменшення розміру заборгованості, зокрема шляхом оптимізації організаційної структури, скорочення штатної чисельності працівників, зменшення видатків, а також здійснення виплат у рахунок погашення заборгованості в межах наявного фінансування.

Крім того, Академія неодноразово зверталася до Міністерства освіти і науки України щодо виділення додаткового бюджетного фінансування для забезпечення виконання зобов`язань із виплати заробітної плати. Докази, наявні у матеріалах справи, підтверджують поступове зменшення розміру заборгованості, однак її повне погашення станом на момент розгляду справи не здійснено.

Оцінюючи доводи позивача щодо відсутності його вини у порушенні строків виплати заробітної плати, суд зазначає, що такі доводи знайшли підтвердження під час судового розгляду.

З акта перевірки, письмових пояснень Академії, листування з Міністерством освіти і науки України та інших доказів, досліджених у справі, вбачається, що виникнення заборгованості із виплати заробітної плати було зумовлено сукупністю об`єктивних обставин, а саме запровадженням воєнного стану, припиненням авіаційної діяльності, втратою власних надходжень, недостатністю бюджетного фінансування та прийняттям Академією значного обсягу кредиторської заборгованості Національного авіаційного університету внаслідок реорганізації.

Водночас відповідачем не надано доказів того, що утворення заборгованості стало наслідком неналежної організації діяльності Академії, неефективного використання бюджетних коштів або інших дій чи бездіяльності її посадових осіб.

Суд також погоджується з доводами позивача про те, що під час прийняття оскаржуваних постанов відповідачем не було надано належної оцінки причинам виникнення заборгованості та обставинам, які впливали на можливість виконання припису у встановлений строк. Зі змісту постанов про накладення штрафів убачається, що контролюючий орган обмежився встановленням факту наявності заборгованості та невиконання припису, не дослідивши причин такого невиконання, а також не надавши оцінки поясненням і документам, поданим Академією.

Щодо доводів позивача стосовно змісту припису від 06.11.2025 року № ПС/КР/36224/АА025375/П суд зазначає, що невиконання зазначеного припису було визначено відповідачем однією з підстав для застосування фінансових санкцій.

Разом із тим зі змісту припису вбачається, що він містить вимогу про усунення встановлених порушень без визначення конкретних заходів, які має здійснити позивач для його виконання, з урахуванням фактичних обставин, установлених під час перевірки, та причин виникнення заборгованості із заробітної плати.

За таких обставин суд погоджується з доводами позивача, що формулювання припису не дозволяло однозначно визначити спосіб його виконання та здійснити об`єктивну оцінку повноти його виконання, оскільки не враховувало характер установленого порушення та обставини, які впливали на можливість погашення заборгованості у визначений строк.

Доводи відповідача про те, що сам факт наявності заборгованості із заробітної плати є безумовною підставою для застосування штрафних санкцій, суд відхиляє. При вирішенні питання про правомірність застосування заходів відповідальності контролюючий орган мав встановити не лише факт порушення строків виплати заробітної плати, а й дослідити обставини, що зумовили його виникнення, оцінити можливість виконання припису у встановлений строк та врахувати надані позивачем докази щодо вжиття заходів для погашення заборгованості.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем не надано належної оцінки доказам щодо причин утворення заборгованості, а також обставинам, які свідчили про вжиття Академією заходів, спрямованих на її поступове погашення. При цьому доказів того, що позивач умисно ухилявся від виконання вимог законодавства або не вживав залежних від нього заходів для усунення порушення, відповідачем не подано.

Посилання відповідача на те, що складне фінансове становище позивача саме по собі не має правового значення, суд оцінює критично, оскільки у цій справі фінансова неспроможність виконати зобов`язання у встановлені строки була зумовлена сукупністю конкретних обставин, а саме наслідками воєнного стану, припиненням авіаційної діяльності, втратою власних надходжень, недостатністю бюджетного фінансування та прийняттям значного обсягу кредиторської заборгованості внаслідок реорганізації. Вказані обставини безпосередньо вплинули на можливість своєчасної виплати заробітної плати та підлягали врахуванню контролюючим органом під час прийняття рішення про застосування фінансових санкцій.

Отже, приймаючи постанови від 14 квітня 2026 року № ПС/КР/36224/ПАА025375-ПС/КР/6317/ПАА025375/ІП-ФС та № ПС/КР/36224/ПАА025375-ПС/КР/6317/ПАА025375/СВ-ФС, відповідач не забезпечив повного та всебічного з`ясування обставин, що мають значення для прийняття рішення, не надав належної оцінки доказам і поясненням позивача, а фактично виходив лише з формального встановлення факту наявності заборгованості та невиконання припису.

За наведених обставин суд доходить висновку, що оскаржувані постанови прийняті без належного дослідження всіх істотних обставин справи, що свідчить про їх необґрунтованість та є підставою для скасування.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов до висновку про задоволення позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 5324,80 грн (а.с.52). Ціна позову у даній справі становить 34588,00 грн, у зв`язку з чим відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" розмір судового збору за подання позовної заяви майнового характеру становить 1,5 % ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 3328,00 грн.

Водночас, оскільки позовну заяву подано в електронній формі, відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" застосовується коефіцієнт 0,8, у зв`язку з чим належний до сплати розмір судового збору становить 2662,40 грн (3328,00 грн х 0,8).

Враховуючи наведене, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2662,40 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Питання про повернення надмірно сплаченої суми судового збору у розмірі 2662,40 грн може бути вирішено за клопотанням особи, яка його сплатила, відповідно до статті 7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст.139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Української державної льотної академії (вул. Степана Чабану, 1, м. Кропивницький, 25005, ЄДРПОУ 45826348) до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (пров. Універсальний, буд.12, м. Дніпро, 49087, ЄДРПОУ 44729283) про визнання протиправними та скасування постанов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову №ПС/КР/36224/ПААО25375-ПС/КР/6317/ПААО253375/ІП-ФС від 14.04.2026 року про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.

Визнати протиправною та скасувати постанову №ПС/КР/36224/ПААО25375-ПС/КР/6317/ПААО253375/СВ-ФС від 14.04.2026 року про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.

Стягнути на користь Української державної льотної академії (ЄДРПОУ 45826348) за рахунок бюджетних асигнувань Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (ЄДРПОУ 44729283) судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. САГУН