Рішення № 138686978, 03.08.2026, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/2390/26

Номер провадження 2/213/1783/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2026 року місто Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Мазуренка В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що 13 жовтня 2023 року між позивачем та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) №13.10.2023-100001824, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 3 500,00 грн строком на 42 днів зі сплатою процентів за користування кредитом. Відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 6 587,00 грн, що складається із тіла кредиту 3 500,00 грн; процентів 3 087,00 грн. Просить стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості та судові витрати по справі.

У судове засідання сторони не викликались. Відповідач відзив не надав.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання учасників провадження до суду про розгляд справи з викликом сторін до судового засідання не надходило.

Ухвалою суду від 16 червня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі. Її розгляд призначено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає встановленими такі обставини.

13 жовтня 2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір №13.10.2023-100001824, який складається з пропозиції про укладення договору (оферти) кредитної лінії, заявки та відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт).

Відповідно до умов кредитного договору позичальнику надається кредит на таких умовах: сума кредиту 3 500,00 грн; строк, на який надається кредит 42 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту 23 листопада 2023 року; процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2,1% в день.

Заявка містить реквізити платіжної картки відповідача: 4149-62XX-XXXX-8650.

Підписавши договір, відповідач погодився з його умовами.

Позивач надав відповідачу кредитні кошти в розмірі 3 500,00 грн шляхом переказу на картку № НОМЕР_1 , що підтверджується відповідною квитанцією.

Відповідач взяті на себе зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів і комісій належним чином не виконав. У строки, передбачені графіком платежів, кредит не повернув, проценти за його користування та комісії не сплатив.

Згідно з наданим позивачем розрахунком станом на 19 травня 2026 року заборгованість за кредитом становить 6 587,00 грн, з яких: тіло кредиту 3 500,00 грн; проценти 3 087,00 грн. Проценти нараховані за період з 13 жовтня 2023 року по 23 листопада 2023 року.

Наявність заборгованості та розмір боргу відповідачем не спростовано.

Викладеним обставинам відповідають правовідносини, що витікають із зобов`язань за кредитним договором.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Встановлено, що сторонами кредитного договору визначені істотні умови, в тому числі: сума та строк кредитування, розмір відсотків та порядок їх нарахування, реальна річна процентна ставка у відповідності до розміру застосованих відсотків.

Також встановлено, що кредитний договір між сторонами укладено у формі електронного документу та підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до положень статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» одним із моментів підписання електронного правочину є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно з абзацом 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтями 1046, 1048 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Частиною 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що надані позивачем докази підтверджують укладення між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем кредитного договору, отримання відповідачем грошових коштів, неналежне виконання відповідачем умов укладеного договору, що призвело до виникнення заборгованості.

Встановлено, що ОСОБА_1 не виконав зобов`язання за договором, вчасно отримані в кредит кошти не повернув, відсотки за користування такими коштами не сплатив, заборгованість не погашена.

Як було зазначено, відповідно до ч.1 ст.1048 та ч.1 ст.1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором. Отже, припис абзацу 2 ч.1 ст.1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. З аналізу зазначених норм матеріального права видно, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Встановлено, що заборгованість за процентами нарахована відповідачу в межах граничного строку кредитування, визначеного договором, а тому суд погоджується з наданим позивачем розрахунком.

Стаття 81 ЦПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивачем підтверджений факт укладення відповідачем кредитного договору та порушення ним взятих на себе зобов`язань.

Відповідач відзив на позов та будь-яких доказів на спростування укладення договору та отримання кредитних коштів і користування ними, а також щодо суми заборгованості перед позивачем у зазначеному розмірі не надав, обставини, на які посилається позивач як на підстави для задоволення позову, знайшли своє підтвердження при розгляді справи.

Отже, оцінивши кожний доказ з точки зору їх належності та допустимості, а сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимоги у розмірі 2 662,40 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача витрати, пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви в паперовій формі листом з описом вкладення, у розмірі 116,58 грн.

Згідно зі ст. 133 ЦПК України ці витрати належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Оскільки позов підлягає задоволенню, з відповідача підлягають стягненню такі витрати.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 611, 612, 629, 638, 639, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 7, 12, 13, 79-81, 89, 141, 247, 258, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №13.10.2023-100001824 від 13 жовтня 2023 року у розмірі 6 587 (шість тисяч п`ятсот вісімдесят сім) грн 00 коп., з яких: тіло кредиту 3 500,00 грн; проценти 3 087,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 2 662 (двi тисячі шiстсот шiстдесят двi) грн 40 коп. та витрати, пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви в паперовій формі, в розмірі 116 (сто шістнадцять) грн 58 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, код ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Дата складення повного судового рішення 03 серпня 2026 року.

Суддя В.В. Мазуренко