Рішення № 138686561, 03.08.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2026 року м.Київ № 320/30925/26

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Головенко О.Д., за участю секретаря судового засідання Власенко С.Ю. та представників позивача: Глаченка Т.В., представника відповідача: Мельніка Д.О., Олійник А.О. розглянувши в порядку письмового провадження заяву Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до Акціонерного товариства "ДЕРЖАВНИЙ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИЙ БАНК УКРАЇНИ" про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків з заявою до Акціонерного товариства "ДЕРЖАВНИЙ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИЙ БАНК УКРАЇНИ" про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду даний заяву було залишено без руху у зв"язку з його невідповідністю КАС України, однак недоліки заяви було усунуто.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.07.2026 провадження у відкрито та призначено судове засідання на 03.08.2026 о 10 год. 30 хв.

В обгрунтування даної позови контролюючий орган зазначає, що ним було прийнято наказ про проведення позапланової виїзної перепевірки, сформовано напавравлення на перевірку, однак уповноважені представники Акціонерного товариства "ДЕРЖАВНИЙ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИЙ БАНК УКРАЇНИ" не допустити перевіряючих до проведення перевірки у зв`язку з чим ним 30.07.2026 було прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна банку.

У судовому засідання представник позивача просив суд заяву задовольнити та підтвердити обгрунтованість адміністративного арешту майна платника податків.

Представники відповідача у судовому засідання проти задоволення заяви заперечили та просили відмовити у її задоволенні.

Крім того представниками банку було подано відзив де зазначають, що податковому органу було відмовлено у допуску до перевірки, оскільки посадовими особами не було пред`явлено службові посвідчення, а також наказ про призначення позапланового засходу не відповідачає нормам Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Відповідач посилається на сталу практику Верховго Суду де вказано, що з наказу має вбачатись за можливе ідентифікувати передбачену законодавством фактичну підставу, а не юридичну для призначення відповідної перевірки, правопорушення, тобто конкретні обставини податкового правопорушення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» (код ЄДРПОУ: 00032112) як платник податків перебуває на обліку в Центральному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків.

Позивачем прийнято наказ від 28.07.2026 № 366/Ж1 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки АТ «УКРЕКСІМБАНК» з 29.07.2026 тривалістю 15 робочих днів. за адресою: 03150. м. Київ, вул. Антоновича, буд. 127.

Відповідно до надравлень на перевірку від 29.07.2026 за № 728, 729, 730 з метою проведення перевірки АТ «УКРЕКСІМБАНК» працівниками ЦМУ ДПС по роботі з ВІП 29.07.2026 здійснено виїзд за відповідною адресою.

Проте, голова правління АТ «УКРЕКСІМБАНК» Віктор ПОНОМАРЕНКО та головний бухгалтер АТ «УКРЕКСІМБАНК» Наталія Потьомська відмовили у проведенні документальної позапланової виїзної перевірки за наявності законних підстав для її проведення та допуску посалових осіб контролюючого органу до перевірки.

На підставі зазначеного вище, посадовими особами ЦМУ ДПС по роботі з ВІІ складені акти «Про відмову АТ «УКРЕКСІМБАНК» та/або посадових (службових) платника податків від проведення документальної позапланової виїзної перевірки» № 393/Ж6/31-00-07-01-05-18 від 29.07.2026, «Про відмову АТ «УКРЕКСІМБАНК» розписатися в направленнях на перевірку» від 29.07.2026 № 394/Ж6/31-00-07-01-05-18», «Про відмову АТ «УКРЕКСІМБАНК» розписатися в наказі на перевірку» від 29.07.2026 № 395/Ж6/31-00-07-01-05-18.

Таким чином, у зв?язку з тим, голова правління АТ «УКРЕКСІМБАНК» Віктор ПОНОМАРЕНКО та головний бухгалтер АТ «УКРЕКСІМБАНК» Наталія ПОТЬОМСЬКА відмовилися від проведення документальної позапланової виїзної перевірки за наявності законних підстав для її проведення та допуску посадових осіб контролюючого органу, на підставі звернення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків від 30.07.2026, Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято рішення від 30.07.2026 № 11 131-00-07-01-05 про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків АТ «УКРЕКСІМБАНК», яке направлене рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу платника податків.

Розглянувши подані до суду документи і матеріали, суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законами.

Згідно п. 75.1 ст. 75 ПУ України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пунктом 78.1 ст. 78 ПК України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав:

отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;

платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до п. 39.4 ст. 39 цього Кодексу, якщо їх подання передбачено законом;

платником податків подано контролюючому органу уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся контролюючим органом;

виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;

платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки в порядку, визначеному п. 86.7 ст. 86 цього Кодексу, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі якщо платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об`єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

Наказ про проведення документальної позапланової перевірки з підстав, зазначених у цьому підпункті, видається:

у разі розгляду заперечення до акта перевірки, - контролюючим органом, який проводив перевірку;

під час проведення процедури адміністративного оскарження - контролюючим органом вищого рівня, який розглядає скаргу платника податків;

На підставі зазначеного у цьому пункті наказу контролюючим органом, якому доручено здійснення перевірки, додатково видається наказ у порядку, передбаченому п. 81.1 ст. 81 цього Кодексу.

розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків;

платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн.

Нормами п. 81.1 ст. 81 ПК України визначено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Пунктом 94.1 ст. 94 ПК України визначено, що адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;

відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов`язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

нерезидент розпочинає та/або здійснює господарську діяльність через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік, що підтверджується актом перевірки.

Визначення цього терміну вказує на "стимулювальний" характер цього механізму правового регулювання, який застосовують контролюючі органи до платників податків з метою спонукання їх до виконання податкових обов`язків, він полягає в тимчасовій забороні платнику податків вчиняти будь-які дії щодо користування та розпорядження його майном, до якого застосовано арешт.

Судом встанолвено, що відповідач відмовив податковому органу в допуску до проведення позапланового заходу, оскільки перевіряючими не було пред`явлено службові посвідчення, а наказ № 366/Ж1 оформлено з порушенням вимог податкового законодавства.

Як було вказано вище, відповідно до абзацу 3 п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, зокрема, копії наказу про проведення перевірки, в якому, серед іншого зазначаються підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом , дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися.

Верховним Судом сформовано усталені підходи до тлумачення положень ст. 81 ПК України, в частині що стосується змісту наказу про проведення податкових перевірок, такий підхід полягає в тому, що поруч з зазначенням юридичних підстав про проведення перевірок, в наказі повинні чітко визначатися і фактичні підстави, конкретизована інформація, яка стала підставою перевірки.

Так, в постанові від 31.05.2019 у справі №813/1041/18 Верховний Суд зазначав, відповідно до ст. 81 ПК України у наказі на проведення документальної позапланової перевірки повинно бути зазначено підставу для її проведення із зазначенням відповідного п. 78.1 ст. 78 Кодексу. Як вище зазначено, однією з підстав для проведення перевірки позивача визначено п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, реалізація якого передбачає необхідність наведення податковим органом у змісті запиту конкретних порушень, вчинених цим платником податків, а не лише вживання загальних формулювань та суто посилання на норми податкового законодавства. З метою застосування такого підходу необхідно, щоб зі змісту спірного наказу вбачалося за можливе ідентифікувати передбачену законодавством фактичну підставу, а не юридичну для призначення відповідної перевірки, правопорушення.

В постанові Верховного Суду від 02.10.2024 у справі № 320/45535/24 застосовуючи наведений вище висновок щодо необхідності зазначення в наказі про призначення перевірки чітких підстав для її проведення зазначав, що виконання такої вимоги забезпечує розуміння суб`єктом господарювання причин, що зумовили проведення перевірки, а також кола питань, які можуть бути її предметом, залежно від підстави проведення. У такій ситуації в разі виникнення спору щодо наявності дійсних підстав для проведення перевірки або обґрунтованості припущень щодо вчинення суб`єктом господарювання порушень суд має можливість перевірити ці питання під час розгляду адміністративної справи. Недотримання вимог щодо конкретизації та викладення в оскаржуваному наказі фактичних та правових підстав його прийняття призводить до протиправності останнього.

Тобто, контролюючий орган зобов`язаний відобразити конкретну фактичну підставу (або декілька, в обсязі, достатньому для їх ідентифікації), не тотожну нормі (вживання загального формулювання), але чітко визначену.

В свою чергу наказ 366/Ж1, яким призначено перевірку, в якості підстав для її проведення зазначено нумераційне позначення положень ПК України, зокрема п.п. 78.1.1 та п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

В той же ж час зазначений наказ не містить жодних чітких фактичних підстав для перевірки, як і не містить взагалі жодних згадок про будь-яку конкретизовану інформацію, яка стала підставою для ініціювання перевірки, при тому що податкова перевірка банку з цих же ж питань контролюючим органом планово вже була проведена у 2025 році.

Наказ № 366/Ж1 контролюючий органом не відобразив жодних відомостей про те, якою саме контролюючий орган володіє інформацією, що свідчить про порушення банком податкового, валютного, чи будь-якого іншого законодавства, як і не відображено наявність факту ненадання банком відповіді на запит контролюючого органу (надання відповіді та документів не в повному обсязі).

Таким чином, наказ № 366/Ж1 жодних конкретизованих підстав для призначення та проведення податкової перевірки на підставі п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України не містить.

Крім цього, в наказі № 366/Ж1 контролюючим органом не зазначається про те, що ним виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих банком, як і не зазначається про те, що банком не надано пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу з цього приводу.

Тобто наказ № 366/Ж1 жодних конкретизованих підстав для призначення та проведення податкової перевірки на підставі п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України не містить.

З урахуванням наведеного зі змісту наказу не вбачається за можливе ідентифікувати передбачену законодавством фактичну підставу, а не юридичну для призначення відповідної позапланової перевірки, тобто конкретні обставини податкового правопорушення банку, що в сукупності призводить до висновку, що банком було правомірно недопущено осіб до проведення перевірки на підставі наказу № 366/Ж1.

На думку суду платник податку реалізував своє право визначене абз. 5 п. 81.1 ст. 81 ПК України.

Щодо пред`явлення службових посвідчень посадовими особами контролюючого органу, які прибули для проведення перевірки, суд зазначає таке.

Положеннями абз.4 п. 81.1 ст. 81 ПК визначено, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки».

З неданих сторонами пояснень вбачається, що 29.07.2026 за адресою місцезнаходження банку прибуло три особи, які назвалися працівниками контролюючого органу та повідомили про прибуття для проведення перевірки на підставі наказу № 366/Ж1, при цьому вказані особи не пред`явили своїх службових посвідчень (що підтверджується актами контролюючого органу, у яких в описі пред`явлених документів відсутні будь-які відомості про ознайомлення платника податків зі службовими посвідченнями перевіряючих осіб), протилежного податківцями доведено не було.

В наданих направленях на перевірку вбачається, що для її проведення направлено: заступника начальника відділу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків ОСОБА_1 , в той час як з актів, які складалися представниками контролюючого органу, вбачається, що для проведення перевірки прибула заступник начальника відділу перевірок банківських та небанківських фінансово-кредитних установ Управління податкового аудиту галузей економіки Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків ОСОБА_1 .

Крім цього, з наданих до банку направлень вбачається, що на перевірку також направлено головних державних інспекторів Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків ОСОБА_2 та ОСОБА_4, в той час як зі складених працівниками контролюючого органу актів вбачається, що для проведення перевірки прибули: головні державні інспектори відділу перевірок банківських та небанківських фінансово-кредитних установ Управління податкового аудиту галузей економіки Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Ненадання службових посвідчень у поєднанні з розбіжністю між посадами, зазначеними у направленнях на перевірку, та посадами, вказаними в актах, складених тими самими особами, свідчить про недотримання контролюючим органом імперативних вимог абзаців 1 та 5 п. 81.1 ст. 81 ПК України щодо пред`явлення посвідчення особи та підтвердження повноважень посадових осіб як обов`язкової передумови допуску до перевірки, також про те, що направлення на перевірку оформлене без дотримання положень абз. 2 п. 81.1 ст. 81 ПКУ, оскільки вказаним положенням законодавства визначено, що в направленні на перевірку, серед іншого, зазначаються посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку і виконання цього припису безумовно передбачає необхідність зазначення саме коректних посад перевіряючих осіб.

Відповідно до п. 78.2 ст. 78 ПК України контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки , передбачені п.п. 78.1.1 та 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

З наказу № 366/Ж1 вбачається, що перевірка призначена з питань правильності декларування та сплати орендної плати з юридичних осіб за земелтною ділянкою загальною площею 0,7553 га за адресою: м. Київ, вул. Горького (Антоновича), 127 (кадастровий номер 8000000000:79:049:0006) за період часу з 01.01.2018 по 29.07.2026.

В той же ж час, питання правильності декларування та сплати банком орендної плати за земельну ділянку площею 0,7553 га за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, 127 (кадастровий номер 8000000000:79:049:0006) уже були предметом дослідження під час попередніх документальних планових виїзних перевірок банку, проведених контролюючим органом, зокрема під час документальної планової виїзної перевірки за період з 01.01.2018 по 30.09.2021, за результатами якої складено акт від 03.10.2023 № 2288/Ж5/31-00 07-03-01-15/00032112. Документальної планової виїзної перевірки за період з 01.10.2021 по 30.06.2025 за результатами якої складено акт від 24.12.2025 № 2726/Ж5/31-00 07-03-05-17/00032112.

За результатами зазначених перевірок контролюючим органом не встановлено заниження чи завищення податкових зобов`язань з орендної плати за вказану земельну ділянку та не встановлено порушень порядку декларування такого платежу.

Верховний Суд в постановах від 21.12.2018 у справі № 813/2028/16 та від 03.04.2020 у справі № 815/3614/15 дійшов висновку, що положення п. 78.2 ст. 78 ПК України мають імперативний характер та прямо забороняють проведення документальних позапланових перевірок з питань, які вже були предметом попереднього податкового контролю. Проведення повторної перевірки можливе лише щодо питань, які раніше не досліджувалися та чітко визначені контролюючим органом.

Отже, оскільки предмет перевірки, визначений наказом № 366/Ж1 охоплений та вже був досліджений під час попередніх перевірок банку, призначення такої перевірки суперечить прямій забороні, встановленій п. 78.2 ст. 78 ПК України.

З огляду на вищевикладене призначення перевірки на підставі наказу № 366/Ж1 є протипранвим, оскільки порушує імперативні приписи положень податкового законодавства, відтак у контролюючого органу були відсутні законні підстави для проведення такої перевірки.

Щодо умов для призначення перевірки на підставі п.п. 78.1.1 та п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, слід зазначити наступне.

Положення п.п. 78.1.1 та п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України передбачають, що підставами для призначення податкової перевірки є (і) отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків вимог законодавства (п.п. 78.1.1); (іі) виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків.

При цьому, в обох випадках, обов`язковою для призначення перевірок є ненадання платником податків пояснень та документальних підтверджень на запит контролюючого органу.

Як було встанолвено судом, на адресу банку від контролюючого органу 25.06.2026 надійшов запит № 8663/6/31-00-07-01-05-06 в порядку п. 73.3 ст. 73 ПК України, яким контролюючий орган просив надати пояснення щодо причин застосування ставки 2% при сплаті орендної плати за користування згаданої вище земельною ділянкою за період часу з 01.01.2018 по 31.12.2025, а також просив надати документи, розрахунки та будь-які інші документи, які підтверджують правомірність її застосування - копія запиту додається, оригінал знаходиться у відповідача.

Банківською установою було надано на цей запит відповідь разом із документальними підтвердженнями листом від 10.07.2026 № 0022600/15478-26. Також останній повідомив, що що ним вчинялися заходи, направлені на внесення відповідних змін до договору згідно з рішенням Київради від 26.02.2010 № 30/3468 «Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок» (зі змінами, внесеними рішенням Київської міської ради від 14.07.2011 № 787/6174 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 26.02.2010 № 30/3468 «Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок», однак, такі зміни до договору не були внесені з незалежних від банку причин.

АТ «Укрексімбанк» листом від 16.04.2026 №0026401/9085-26 повторно звернувся до Департаменту земресурсів з проханням опрацювати питання щодо актуальності внесення до Договору змін з урахуванням рішення Київради та повідомити АТ «Укрексімбанк» про результати (з наданням до банку проєкту додаткової угоди/договору про внесення змін до Договору).

Листом від 20.05.2026 №057-7079 Департамент земресурсів повідомив, що Департаментом може бути підготовлений проєкт договору про внесення змін до Договору з урахуванням, у тому числі, рішення Київської міської ради від 18.12.2025 № 313/10780 «Про бюджет міста Києва на 2026 рік», за наявності відомостей від АТ «Укрексімбанк» про фактичне використання земельної ділянки та наявність (відсутність) орендарів будівель і споруд, розташованих на ній.

Вищезазначений лист банку отриманий 16.07.2026 про, що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Отже, відсутня обовязкова умова у вигляді ненадання платником відповіді на запит контролюючого органу для призначення перевірок на підставі п.п. 78.1.1 та п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Варто при цьому додатково наголосити, що в наказі № 366/Ж1 відсутні будь-які відомості про те, що банком не надано будь-які документи чи пояснення, чи що надані банком пояснення та документи є недостатніми, що свідчить про безпідставний характер цього наказу.

Також варто звернути увагу на постанову Верховного Суду від 23.02.2023 у справі №640/17091/21 де зазначено, що під час розгляду заяв про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків адміністративний суд здійснює оцінку обґрунтованості рішення контролюючого органу щодо адміністративного арешту майна платника податків шляхом перевірки наявності підстав для прийняття відповідного рішення та правильності юридичної кваліфікації дій платника податків, які стали підставою для прийняття такого рішення. Порядок застосування адміністративного арешту врегульовано наказом Міністерства фінансів України №632 від 14.07.2017 «Про затвердження Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків» (далі - «Порядок»).

Пунктом 1 розділу IV порядку передбачено, що керівник (його заступник або уповноважена особа) податкового органу приймає рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків на підставі звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків (додаток 1) відповідного підрозділу, який у межах своїх повноважень встановлює такі обставини. У зверненні відповідного підрозділу, серед іншого, зазначаються обставини зазначаються обставина або кілька обставин, якими обґрунтовується необхідність застосування адміністративного арешту, майно якого підлягає адміністративному арешту.

Саме шляхом вивчення зазначеного звернення та доданих до нього матеріалів, керівник (його заступник або уповноважена особа) податкового органу і приймає рішення про наявність чи відсутність підстав для адміністративного арешту.

Адміністративний арешт до майна банку застосовано на підставі рішення №11/31-00 07-01-05-33 від 30.07.2026, з якого вбачається що воно прийнято на підставі звернення управління податкового аудиту галузей економіки контролюючого органу, в той же ж час рішення не містить відомостей, які можуть ідентифікувати зазначене звернення, зокрема його номер та дату, підписанта, як і не містить обставин зі звернення, які керівник контролюючого органу вважає достатніми для обґрунтованими для застосування адміністративного арешту.

Не додане це звернення і до заяви контролюючого органу до суду. Рішення по суті текстуально обмежується відтворенням диспозиції пп. 94.2.3 та загальним посиланням на «звернення та додані до нього матеріали управління податкового аудиту…».

У ньому не зазначено ані реквізитів акта про недопуск, ані обставин (дата, час, місце, тощо), що дали б змогу застосувати адміністративний арешт.

З рішення контролюючого органу не вбачається, що воно будь-яким чином базується чи випливає з наказу № 366/Ж1 у зв`язку з чим відсутня можливість встановити обставини на підставі яких відомостей чи документів він дійшов висновку про наявність підстав, передбачених п. 94.2 ст. 94 ПК України.

Оскільки обов`язок доведення обґрунтованості рішення покладається на заявника, а первинний документ, що мав би підтверджувати таку обґрунтованість, суду не надано, рішення № 12131-00-07-01-05-33 від 30.07.2026 не може вважатися обґрунтованим в розумінні недостатності наведених мотивів, а саме чи існували такі мотиви та підстави для його прийняття.

На думку суду, умовний адміністративний арешт майна не є автоматичним наслідком відмови у допуску до фактичної перевірки. Для його застосування мають значення законність підстав перевірки, належне оформлення документів податковим органом, повноваження особ, які прибули на проведення перевірки.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Контролюючий орган зобов`язаний довести наявність реальних законних підстав для перевірки та належну фіксацію самого факту недопуску до перевірки, однак належного обгрунтування податковим органом суду надано не було, що свою чергу є підставою для відмови у задоволенні заяви про підтвердження обгрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків.

Керуючись ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 283 КАС України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні заяви Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна платника податків - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти з дня його проголошення .

Суддя Головенко О.Д.