Рішення № 138686488, 03.08.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2026 рокуь Київ справа №320/2356/25

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Сас Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Рух справи.

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з вимогами:

1. Визнати протиправними дії відповідача, що виявились у відмові здійснити позивачу з 28.09.2021 перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV.

2. Зобов`язати відповідача здійснити позивачу з 28.09.2021 перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної (доходу) плати в Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що з 15.09.2019 отримує пенсію за вислугу років, як працівник освіти відповідно до Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ), 28.09.2021 Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області призначило позивачу пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV). Позивач звернувся до відповідача із заявою щодо проведення перерахунку пенсії, з урахуванням середньої заробітної плати за три роки, що передують зверненню за призначенням пенсії за віком (2018-2020 роки), однак, відповідач повідомив про відсутність підстав для перерахунку пенсії.

Київський окружний адміністративний суд (суддя Вісьтак М.Я.) ухвалою від 16.01.2025 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію. Згідно матеріалів пенсійної справи, пенсію за вислугу років призначено відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" зі змінами (далі - Закон № 1058-IV) з 15.09.2009. 28.09.2021 Позивач звернулась із заявою про переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV. При цьому таке переведення не є первинним призначенням пенсії, а є лише зміною виду пенсії, оскільки право на пенсійне забезпечення позивач уже реалізувала у 2009 році. Відповідно до статей 10, 45 Закону України №1058-IV при переведенні особи з одного виду пенсії на інший враховуються документи, що містяться у пенсійній справі, а обчислення пенсії здійснюється за правилами переведення, а не за правилами первинного призначення пенсії. Тому підстави для застосування нового показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за пенсією за віком, відсутні. Крім того, відповідач зазначає, що позивачем пропущено встановлений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України строк звернення до суду, оскільки пенсія є щомісячним періодичним платежем, а її розмір був відомий позивачу з моменту отримання виплат після переведення на пенсію за віком у 2021 році. Сам факт звернення позивача до Пенсійного фонду у 2024 році не змінює моменту, з якого вона повинна була дізнатися про можливе порушення своїх прав. Таким чином, відповідач вважає, що перерахунок пенсії з 28.09.2021 із застосуванням показника середньої заробітної плати за новий період є необґрунтованим, оскільки законодавством не передбачено такого порядку при переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Київський окружний адміністративний суд рішенням від 15.04.2025 (суддя Вісьтак М.Я.) у задоволенні адміністративного позову відмовив повністю.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 01.12.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.04.2025 - без змін.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановою від 30.04.2026 касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.04.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2025 скасував, а справу № 320/2356/25 - направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

На адресу Київського окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи № 320/2356/25, які за результатами автоматизованого розподілу були передані на розгляд судді Сасу Є.В.

Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 21.05.2026 адміністративну справу №320/2356/25 прийняв до провадження. Позовну заяву - залишив без руху.

Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 08.06.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії в частині позовних вимог за період з 28.09.2021 по 13.07.2024 залишив без розгляду.

Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 08.06.2026 витребував докази від відповідача.

На виконання вимог ухвали суду, відповідач надав витребувані документи.

Обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області, де з 15.09.2019 отримувала пенсію за вислугу років.

Із Протоколу № 4173 від 03.11.2009 про призначення пенсії вбачається, що заявнику призначено пенсію за вислугу років як працівнику освіти (шифр пенсії 201, умови призначення працівники освіти)

З досягненням пенсійного віку позивач 28.09.2021 звернулася до відповідача із заявою, в якій висловила бажання перейти на пенсію за віком, у зв`язку з чим її переведено на пенсію за віком з 25.06.2025 відповідно до Закону №1058-IV.

Позивач звернулася до відповідача із заявою щодо застосування показника середньої заробітної плати для обчислення пенсії.

У відповідь листом позивача поінформовано про те, що право на призначення пенсії було використано нею у 2019 році, тому підстави для проведення перерахунку пенсії із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018-2020 роки, відсутні, оскільки це суперечить вимогам статті 45 Закону №1058.

Не погоджуючись з діями відповідача щодо призначення пенсії за віком, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Норми права, які застосував суд та мотиви їх застосування.

Принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон №1058-ІV).

Статтею 9 Закону №1058-ІV визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 10 цього ж Закону передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV установлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді.

Зокрема, у постанові від 16.06.2020 (справа №127/7522/17) Верховний Суд зазначив, що за змістом частини третьої статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви, на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Таким чином, лише при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми частини третьої статті 45 Закону №1058-ІV щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Зазначені висновки Верховного Суду узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду України, який свого часу у постанові від 29.11.2016 у справі №133/476/15-а (№21-6331а15) зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно з частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV.

Зазначена правова позиція Верховного Суду України була підтримана і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 876/5312/17.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 08 лютого 2024 року у справі №500/1216/23, встановивши, що позивачу з 11 лютого 2013 року було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788-ХІІ, а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV він звернувся вперше 11 січня 2023 року, дійшов висновку про наявність у нього права на нарахування та виплату територіальним органом Пенсійного фонду України пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії, з огляду на те, що за цих обставин має місце призначення іншого виду пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного Закону відповідно до частини третьої статті 45 Закону №1058-IV.

Оцінка аргументів учасників справи та висновки суду.

У постанові від 30.04.2026 Верховний Суд направляючи адміністративну справу № 320/2365/25 но новий розгляд зазначив, що під час нового розгляду справи суду необхідно ретельно дослідити спірні правовідносини, встановити усі обставини, що входять до предмета доказування у цій справі, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову з урахуванням викладених у цій постанові висновків, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частина третя статті 45 Закону № 1058-ІV регламентує порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший, визначаючи, що показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.

Відповідна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 31.01.2019 у справі №639/2751/17.

У випадку призначення особі пенсії за Законом, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно частини 3 статті 45 Закону № 1058-IV.

Подібний правовий підхід викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 876/5312/17.

Відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII), право на пенсію за вислугу років мають: працівники освіти, охорони здоров`я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів.

Водночас, суд звертає увагу, що пунктом 16 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.

Із Протоколу № 4173 від 03.11.2009 про призначення пенсії вбачається, що заявнику призначено пенсію за вислугу років як працівнику освіти.

Зазначений вид пенсії на дату її призначення регулювався статтею 55 Закону № 1788-XII, оскільки Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV не передбачає призначення пенсії за вислугу років працівникам освіти.

Таким чином, суд дійшов висновку, що пенсію позивачу з 15.09.2019 призначено відповідно до Закону № 1788-XII.

Таким чином, Позивач з 15.09.2019 отримувала пенсію по вислузі років як працівник освіти, відповідно до Закону № 1788-XII, який передбачав інші підстави та порядок призначення пенсії, у порівнянні із Законом №1058-IV.

За призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV позивач звернулася вперше 28.09.2021.

Відтак доводи відповідача про те, що перехід у 2021 році на пенсію за віком не є новим призначенням пенсії, а є лише зміною виду пенсії, суд визнає помилковими, оскільки в цьому випадку мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного Закону відповідно до частини третьої статті 45 Закону №1058-IV.

З огляду на викладене, суд приходить висновку про наявність у позивача права на нарахування та виплату територіальним органом Пенсійного фонду пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії, а саме: за 2018 - 2020 роки.

З урахуванням повноважень суду, передбачених статтею 245 КАС суд визнає відповідні дії відповідача протиправними та зобов`язує його з 14.07.2024 здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2018 - 2020 роки), з урахуванням виплачених сум.

Таким чином, позов підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 1 211,20 грн, отже останньому підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

1. Адміністративний позов - задовольнити.

2. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області у застосуванні при обчисленні пенсії за віком ОСОБА_1 показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: 2018-2020 роки.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити з 14.07.2024 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2018 - 2020 роки), з урахуванням виплачених сум.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (Київська обл., м. Фастів, вул. Андрія Саєнка, буд. 10; код ЄДРПОУ 22933548).

5. Надіслати учасникам справи (їх представникам) копію судового рішення в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення та набирає законної сили в порядку встановленому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Сас Є.В.