Рішення № 138686431, 31.07.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2026 року м. Київ справа №320/6650/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромзахист» до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпромзахист» з позовом до Київської митниці, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA100000/2024/000141/2 від 02.10.2024.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що під час митного оформлення ввезених на підставі зовнішньоекономічного контракту робітничих рукавичок позивач задекларував митну вартість товару за основним методом - за ціною договору та подав до митного органу всі документи, передбачені статтею 53 Митного кодексу України, які підтверджували числові значення складових митної вартості. На вимогу митного органу позивач повідомив, що надані документи є достатніми для підтвердження заявленої митної вартості, а інших документів не має та подавати не буде.

На думку позивача, відповідач безпідставно дійшов висновку про наявність розбіжностей у поданих документах та недостатність відомостей для підтвердження митної вартості, оскільки наведені митницею обставини не свідчать про недостовірність заявленої вартості товару, не впливають на можливість її визначення за основним методом та не є передбаченими законом підставами для відмови у визнанні митної вартості за ціною договору. Позивач зазначає, що рішення про коригування митної вартості ґрунтується на припущеннях, не містить належного обґрунтування неможливості застосування першого методу визначення митної вартості та прийняте з порушенням вимог статей 49-58 Митного кодексу України.

У зв`язку із цим позивач вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 відкрито провадження у справі для її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, витребувано докази по справі від позивача та відповідача.

Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву зазначив, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митним органом було встановлено, що документи, подані декларантом на підтвердження заявленої митної вартості, не містили всіх необхідних відомостей щодо числових значень складових митної вартості, а також містили розбіжності, які унеможливлювали підтвердження правильності її визначення за основним методом.

Відповідач зазначив, що товар імпортувався на умовах поставки FOB, у зв`язку з чим до митної вартості підлягали включенню витрати на транспортування, навантаження, вивантаження, обробку та інші складові, які позивач належним чином не підтвердив. На думку відповідача, подані транспортні документи, рахунок-фактура, довідка про транспортні витрати та інші документи не підтверджують фактичний розмір транспортних витрат, оскільки відсутні документи безпосередніх виконавців транспортно-експедиційних послуг, лінійний коносамент (Master Bill of Lading), документи щодо витрат, понесених у транзитній країні, а також банківські платіжні документи про оплату відповідних послуг. Крім того, експортна митна декларація країни відправлення була подана без належного перекладу та, на думку відповідача, містила розбіжності щодо транспортних документів і маршруту перевезення.

Відповідач наголосив, що у зв`язку з виявленими розбіжностями декларанту було запропоновано надати додаткові документи відповідно до статті 53 Митного кодексу України, однак останній подав лише експертний висновок Київської торгово-промислової палати, прайс-лист та інформацію з мережі Інтернет, відмовившись від подання інших документів, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості. На переконання відповідача, подані додаткові матеріали не усували виявлених недоліків і не підтверджували числові значення складових митної вартості.

Відповідач вважає, що мав обґрунтовані сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості, правомірно витребував додаткові документи, а після їх ненадання обґрунтовано відмовив у застосуванні основного методу визначення митної вартості та прийняв рішення про її коригування із застосуванням резервного методу. У зв`язку з цим відповідач просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи не звертались до суду з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

ТОВ «Укрпромзахист» зареєстровано в якості юридичної особи, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

27 березня 2023 між GAOZHOU CITY XINBANG LEATHER PRODUCTS CO. LTD. (Продавець) та ТОВ «Укрпромзахист» (Україна) (Покупець), укладено контракт №27/03-2023 з такими умовами:

- предметом контракту є товари, а саме: рукавички, повні найменування та характеристики яких вказані в Проформа Інвойсах або Інвойсах до цього Контракту, які є невід?ємною його частиною;

- ціни на товар вказуються в Проформа Інвойсах або Інвойсах до цього Контракту, встановлюються в доларах США і розуміються на умовах FOB порт Китай. Загальна сума цього Контракту складається із загальної вартості наступних Проформа Інвойсах та Інвойсах до даного Контракту. Ціни включають вартість тари, упаковки і маркування (п.2 Контракту);

- всі розрахунки між Покупцем і Продавцем здійснюються в USD. Продавець виставляє Покупцю Проформа Інвойс або Інвойс на кожну окрему партію товару. Проформа Інвойс або Інвойс направляється Покупцю по факсу або електронною поштою і вважається отриманим Покупцем в день його відправлення. Оплата здійснюється на умовах, зазначених в отриманій Покупцем Проформі Інвойс, або Інвойс на кожну окрему партію товару, що є невід?ємною частиною цього Контракту. Всі банківські платежі і або витрати, пов?язані з банком Покупця або його банком-кореспондентом, несе і оплачує Покупець Всі банківські платежі і або витрати, пов?язані з банком Продавця або його банком-кореспондентом несе і оплачує Продавець (пункт 4 Контракту);

- поставка товару буде здійснюватися окремими партіями і відповідно до замовлення Покупця в наступному порядку: Замовлення розміщується після підписання Сторонами цього Контракту; Покупець готує замовлення і посилає його за допомогою факсимільного зв?язку або електронною поштою; поставка товару, згідно з цим Контрактом, здійснюється на умовах поставки - FOB порт Китай. Товар повинен бути поставлений не пізніше терміну, зазначеного в Проформі Інвойс, що є невід?ємною частиною цього Контракту (пункт 6 Контракту).

На виконання вимог митного законодавства, під час ввезення товару на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, уповноваженою особою ТОВ «Укрпромзахист», фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 складено та подано митну декларацію 24UA100160538288U0 типу IM40AA, в графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар: «Робітничі рукавички для захисту від механічних ушкоджень, з шматочків натуральної шкіри, упаковка по 12 пар, 10 пакувань в коробці: арт.5-046 Робітничи рукавички для захисту (синя бавовна, сіра шкіра) - 30600 пар.; арт.5-015 Робітничи рукавички для захисту (червона шкіра) - 3240 пар. Торгівельна марка OZON виробник GAOZHOU CITY XINBANG LEATHER PRODUCTS CO. LTD.».

Для підтвердження митної вартості товару та обраного методу її визначення декларантом подано митному органу такі документи:

- Пакувальний лист (Packing list) UKRP202401 14.06.2024;

- Рахунок-проформа (Proforma invoice) UKRP202401 17.04.2024;

- Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) UKRP202401 14.06.2024;

- Коносамент (Bill of lading) CZPLGDN4G00110.07.2024;

- Автотранспортна накладна (Road consignment note) 438445 23.09.2024;

- Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) CCPIT7002450032166 23.08.2024;

- Банківський платіжний документ, що стосується товару Б/Н 29.04.2024;

- Банківський платіжний документ, що стосується товару Б/Н 19.09.2024;

- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 4590636 23.09.2024;

- Документ, що підтверджує вартість перевезення товару 438445 23.09.2024;

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов?язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів 27/03-2023 27.03.2023;

- Договір про надання послуг митного брокера 02/2019 25.03.2019;

- Договір (контракт) про перевезення 24018 01.12.2021;

- Інші некласифіковані документи Дог. між перевізником та експедитором 12.08.2024;

- Інші некласифіковані документи Договір між експедиторами 25.09.2023;

- Інші некласифіковані документи Заявка №4 01.07.2024;

- Інші некласифіковані документи Зображення 01.04.2024;

- Копія митної декларації країни відправлення E20240001294984043 26.06.2024.

Після цього митним органом надіслано декларанту електронне повідомлення про надання документів, які підтверджують митну вартість товару, за наступним переліком: 1) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення та обробки оцінюваних товарів, передбачені положеннями Наказу №599 та згідно Закону України від 01.07.2004 №1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» від безпосередніх виконавців послуг; 2) за наявності - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларантом надіслано на органу митниці повідомлення (лист) від 02.10.2024, в якому вказано, що ТОВ «Укрпромзахист» документально підтверджено числові значення митної вартості та подані до митного оформлення усі документи, які підтверджують заявлену митну вартість, відповідно до вимог частини другої статті 53 Митного кодексу України. Інших документів подано не буде. Зауважено, що 04.09.2023 по ВМД №23UA100160236818U0 було подано до оформлення робітничі рукавички арт.5-046 по ціні - 0,89 USD за пару, для підтвердження ціни було надано експертний висновок Київської торгово-промислової палати (надіслано під ВМД), згідно якого вартість даної продукції знаходиться в діапазоні ринкових цін, на сьогодні ринкова ціна на дану продукцію суттєво не змінилася, що підтверджують джерела інтернету (інформацію надіслано під ВМД), по ВМД №24UA100160538288U0 від 01.10.2024 подано до оформлення ідентичні робітничі рукавички арт.5-046 по ціні - 0,94 USD за пару. Також позивач просив прийняти до уваги, що суттєво піднялась ціна на транспортні витрати у порівнянні з минулим роком. Рахунок-проформа №UKRP202401 від 17.04.2024 було сплачено, що підтверджено банківським документами SWIFT від 29.04.2024, та від 19.09.2024, завірених печаткою банку. У довідці про транспортні витрати відображено вартість за зберігання вантажу, що також включає інші витрати.

02.10.2024 Київською митницею прийнято рішення № UA 100000/2024/000141/2 про коригування митної вартості товару.

Згідно з пунктом 33 цього рішення:

«Митна вартість імпортованих товарів, заявлених до митного контролю та митного оформлення за митною декларацією від 01.10.2024 №24UA100160538288U0 не може бути визначена за заявленою декларантом митною вартістю відповідно до ч. 6 ст. 54, ч. 2 ст. 58 Митного Кодексу України та ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року (далі - ГАТТ) з наступних підстав. За результатами опрацювання документів, поданих разом з митною декларацією від 01.10.2024 №24UA100160538288U0 встановлено, що надані для підтвердження митної вартості документи містять розбіжності стосовно відомостей щодо включення числових значень складових митної вартості до ціни товару.

Товар постачається в Україну на умовах поставки FOB-SHENZHEN. Згідно положень Інкотермс, термін FOB (Free On Board (... named port of shipment) Франко борт (... назва порту відвантаження) означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на покупця покладається обов?язок укласти та сплатити договір морського перевезення.

Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов?язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 Кодексу, якщо витрати на транспортування не включено до ціни товарів, декларантом подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» (далі - Наказ №599), для підтвердження витрат на транспортування декларантом можуть надаватись:

рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. Окрім вищенаведеного, термін FOB зобов?язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту. Статтею Б.6 «Розподіл витрат» розділу FOB міжнародних правил Incoterms визначено, що Покупець зобов?язаний сплатити:- всі витрати, пов?язані з товаром, із моменту його переходу через поручні судна в названому порту відвантаження; будь-які додаткові витрати, що виникають внаслідок того, що судно, призначене покупцем, не прибуває своєчасно, чи не може прийняти товар, чи припиняє прийняття вантажів до настання часу, про який було повідомлено, або внаслідок неподання покупцем належного, - але за умови, що товар був належним чином індивідуалізований за договором, тобто явно відокремлений або іншим чином визначений як товар, що є предметом цього договору; - у випадках, де це належить, - усі мита, податки й інші збори, а також витрати на виконання митних процедур, що підлягають сплаті при імпорті товару та його транзитному перевезенні через будь-яку країну. Відповідно до положень п.2.2.7 Методичних рекомендацій митний орган під час проведення контролю за правильністю заявленої декларантом митної вартості перевіряє документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, вивчає маршрут транспортування та перевіряє достовірність декларування витрат на транспортування.

Відповідно до Конвенції ООН «По договорам повністю або часткового морського міжнародного перевезення вантажів» від 11.12.2008, Конвенції ООН «Про морське перевезення» від 1978 року, транспортним документом морського перевезення, який прирівнюється до договору морського перевезення та містить відповідну інформацію, є коносамент (BILL OF LADING), зокрема лінійний коносамент (MASTER BILL OF LADING). Згідно вищевказаних міжнародних Конвенцій та міжнародної практики, коносамент містить дані, що характеризують вантаж і дозволяють його ідентифікувати, дані щодо умов перевезення, найменування відправника/перевізника, місце приймання/завантаження вантажу, місце призначення, відомості щодо фрахту (сплачений чи підлягає сплаті), його розміру, умов зберігання в порту відправлення/ прибуття та інші істотні умови перевезення/оплати за товар. Таким чином, MASTER BILL OF LADING, як договір морського перевезення, містить ключову інформацію необхідну митним органам для здійснення перевірки достовірності декларування складових митної вартості, зокрема вартості транспортування вантажу, відповідно до умов розділу III Кодексу. В той же час, зазначеного транспортного документу на морське перевезення (MASTER BILL OF LADING та, як правило, інвойс до нього) до митного органу не надано. Зазначений за кодом 0705 документ не є достатнім доказом щодо вартості погоджених умов транспортування оцінюваної партії товару, оскільки не містить переліку та числових значень вартості наданих послуг і не завірено печаткою підприємства. Відповідно до інформації, що міститься у відкритих джерелах Інтернет (www.searates.com) вантаж у контейнері вибув з порту Yantian (CN) 10.07.2024 судном MSC TESSA (номер - 426W). Проте, відповідно до наданого митного оформлення коносаменту, перевезення здійснювалось із порту SHENZHEN 29.08.2024 контейнер було доставлено до порту GDANSK (PL). 02.09.2024 - контейнер вивезено із порту та 03.09.2024 - порожній контейнер повернуто в порт GDANSK (PL). Автотранспортна накладна CMR №438445 датована 23.09.2024 та містить інформацію щодо відправника оцінюваної партії товарів (гр. 22) - SLT Trans Logistic Sp.z.o.o. (Pruszkow, Польща). Таким чином, встановлено, що протягом 02.09.2024-23.09.2024 вантаж було отримано в порту GDANSK (PL) та перевезено із вивантаженням із контейнера. Отже, встановлено наявність понесених витрат на завантаження, перевезення, вивантаження, обробку та зберігання товарів в країні транзиту. Відповідно до мережі Інтернет компанія SLT Trans Logistic Sp.z.o.o. спеціалізується на наданні експедиторських, складських та митних послуг. Отже, у митного органу відсутня інформація щодо понесених ТОВ «Укрпромзахист» витрат в частині обробки/ зберігання /завантаження/митне очищення оцінюваної партії товарів у транзитній країні (Польща). Також вищевказане не зазначено в графах ДМВ та не відображено у наданих транспортно-експедиційних документах. Документів щодо договірних відносин та первинних бухгалтерських документів з порушеного питання від компанії SLT Trans Logistic Sp.z.o.o. до митного оформлення не надано. Таким чином, враховуючи вищевказане, у митного органу відсутня можливість перевірити числові значення понесених витрат на зберігання/обробку вантажу у місті відвантаження транзитної країни.

Слід зазначити, що згідно з нормами Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 2 для здійснення платіжної операції з переказу іноземної валюти використовується платіжна інструкцію в іноземній валюті.

Копію митної декларації країни відправлення від 26.06.2024 № E20240001294984043 надано без перекладу (не дотримано вимоги ст. 254 Кодексу). Таким чином, вищевказана МД не може слугувати достатнім доказом вартості оцінюваної партії товару.

Отже, за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості встановлено, що декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують заявлену митну вартість товарів та подані документи не містять достовірних та об?єктивних відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості на умовах поставки FOB. Відповідно до частини 3 статті 53 Кодексу, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов?язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи. Також наголошуємо про право митного органу щодо потреби в уточненні будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей митної оцінки, визначене статтею 17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, яка є невід?ємною частиною Угоди про застосування Світової організації торгівлі. Враховуючи зазначене та керуючись положеннями частинами 2 та 3 статті 53 та частини 5 статті 54 Кодексу, декларанту запропоновано надати до митного органу наступні документи: 1) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення та обробки оцінюваних товарів, передбачені положеннями Наказу №599 та згідно Закону України від 01.07.2004 № 1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» від безпосередніх виконавців послуг; 2) за наявності - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант, що відповідно до положень частини 6 статті 53 Кодексу за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару, зокрема, які підтверджують складові митної вартості».

У зв?язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товару, посадовою особою митного органу заповнено картку відмови в прийняття митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарі транспортних засобів комерційного призначення, якою повідомлено декларанта про відмову у прийнятті митної декларації.

Не погоджуючись з рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що пов`язані із справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Митний кодекс України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлює порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та правила її декларування, а також регулює правовідносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно зі статтею 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 МК України).

Частиною сьомою статті 257 МК України передбачено, що перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, передбачені частиною восьмою вказаної статті, у тому числі відомості про найменування товару, код товару згідно з УКТ ЗЕД, фактурну вартість товарів, митну вартість товарів та метод її визначення.

Статтями 49 та 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК України).

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ).

Згідно з частиною другою статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами четвертою та п`ятою статті 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціною, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, вважається загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, за переліком, що визначений частиною десятою статті 58 МК України, серед яких, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Згідно зі статтею 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів. При цьому, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо, зокрема, щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (пункт 1 частини п`ятої статті 54 МК України).

Цією ж статтею визначено, що у випадках, встановлених цим Кодексом, митний орган наділений правом письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до положень статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У силу положень частини п`ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Дана норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур» №3018-VI від 15.02.2011, якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Разом з цим, якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частини третя статті 53 МК України).

Відповідно до частини третьої статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою-третьою статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГААТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості.

Відповідно до частини першої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною другою статті 55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

З аналізу частин першої та другої статті 53 МК України слідує, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто умовою, з якою закон пов`язує право митниці самостійно розраховувати митну вартість заявлених декларантом товарів, є наявність документально підтверджених обставин, що свідчать про заявлення декларантом неповних та/або недостовірних відомостей про товар та ціну, яку за нього сплачено.

Відтак, рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту й достовірність відомостей про заявлену митну вартість товарів; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач у спірному рішенні посилається на те, що митна вартість імпортованого товару не може бути визначена у зв?язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, в документах, поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а також документально не підтверджено число значення складових митної вартості, які є обов?язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: 1) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення та обробки оцінюваних товарів, передбачені положеннями Наказу №599 та згідно Закону України від 01.07.2004 №1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» від безпосередніх виконавців послуг; 2) за наявності - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В оскаржуваному рішенні, серед іншого, вказано про ненадання позивачем транспортного документу на морське перевезення до митного органу, а зазначений за кодом 0705 документ не є достатнім доказом щодо вартості погоджених умов транспортування оцінюваної партії товару, оскільки не містить переліку та числових значень вартості наданих послуг і не завірений печаткою підприємства.

Суд вважає непереконливими такі доводи відповідача, оскільки надання послуг з міжнародної доставки вантажу підтверджується наданою довідкою про транспортні витрати №438445 від 23.09.2024, згідно якої вартість перевезення вантажу за коносаментом CZPLGDN4G001 складає: морське перевезення вантажу за межами державного кордону України 174069 грн 00 коп.; транспортно-експедиторське обслуговування за межами державного кордону України 47661 грн 00 32 коп. (у тому числі зберігання 36829 грн 60 коп.); міжнародне автоперевезення за межами державного кордону України 22989 грн 64 коп.

Суд зазначає, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким(-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.09.2019 у справі №815/2501/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 84077178), від 22.08.2019 у справі №810/2784/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 83835773), який підлягає врахуванню у спірних правовідносинах.

Крім того, обставини понесення позивачем витрат на перевезення також підтверджуються рахунком-фактурою від 23.09.2024 №4590636, згідно якого вартість наданих послуг становить 264572,20 грн, з них міжнародне автоперевезення по території України - 15326,43 грн, експедиторська винагорода - 1726,88 грн, транспортно-експедиторське обслуговування на території України - 2798,93 грн, транспортно-експедиторське обслуговування за межами державного кордону України - 47661,32 грн, міжнародне автоперевезення за межами державного кордону України - 22989,64 грн, морське перевезення вантажу за межами державного кордону України - 174069,00 грн.

Вказаний рахунок містить посилання на Договір транспортно-експедиторських послуг №24018 від 01.12.2021.

Крім того, товари поставлялися на умова поставки FOB правил Інкотермс 2020, а тому вартість послуг по завантаженню товарів на судно в Китаї здійснювалося за рахунок продавця.

Зокрема, експедитором розподілені витрати на транспортно-експедиційні послуги, до та після перетину митного кордону України тому до митної вартості оцінюваних товарів включаються транспортні витрати понесені до перетину кордону України.

Таким чином суд приходить до висновку, що в даному випадку, за оцінюваною партією товару декларантом додані транспортні витрати у розмірі 264572,20 грн, що відповідають вартості морського фрахту та вартості перевезення товарів до кордону України. Витрати до кордону України згідно з наданими довідками можливо ідентифікувати з витратами, включеними декларантом як складова митної вартості.

На переконання суду, наявність у митного органу сумніву щодо суми витрат на транспортування спростовується наведеними обставинами.

В рахунках-фактурах (інвойсах) сторони зовнішньоекономічних контрактів не домовлялись про додаткові умови регулювання правовідносин, зокрема про обов?язок здійснити страхування товару.

На підтвердження виконання умов контрактів та складених на їх виконання інвойсів ТОВ «Укрпромзахист» здійснено оплату товарів в повному обсязі. Такі обставини підтверджуються платіжними дорученнями №36 від 18 вересня 2024 року та №19 від 29 квітня 2024 року.

Враховуючи те, що сторонами використано систему SWIFT-переказу коштів, то варто відзначити, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

Суд наголошу, що оскільки на виконання умов контрактів позивачем, у кожному із випадків, сплачено повну його вартість у встановлений строк, що підтверджується відповідним банківським документом, який надано митному органу, вимога про подання «за наявності - інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні ідентифікації ввезеного товару» є необґрунтованою.

Щодо твердження відповідача про те, що до митного оформлення надано експортну декларацію країни відправлення від 26.06.2024 № E20240001294984043 без перекладу, у зв?язку з чим відомості, зазначені в ній, неможливо ідентифікувати із задекларованими відомостями, суд зазначає, що самі по собі обставини ненадання перекладу експортної декларації Китаю не свідчать, що надані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, як підстави для витребування додаткових документів.

Суд критично ставиться до інших виявлених відповідачем недоліків у документах, наданих позивачем та які не належать до документів, які підтверджують митну вартість товару, оскільки виявлені недоліки не можуть спростовувати заявлений позивачем рівень митної вартості товару, який підтверджується наданими належними та достовірними доказами.

Проаналізувавши доводи митного органу, що слугували підставою для відмови у визнанні митної вартості, заявленої позивачем, суд дійшов висновку, що відповідач не довів, що позивачем було заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованого товару, та що в документах, поданих позивачем до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.

Зі змісту спірного рішення відповідача слідує, що митний орган не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товару за основним методом визначення митної вартості.

Водночас, матеріалами справи підтверджується, що визначена позивачем у відповідній митній декларації митна вартість товару базується на об`єктивних, документально підтверджених даних і піддається обчисленню.

Суд також дослідив правомірність застосування відповідачем шостого (резервного) методу визначення митної вартості товарів при прийнятті оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару та зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 2 та 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

У разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012).

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїх постановах від 19.06.2018 у справі №826/6346/16 (№К/9901/36092/18), від 31.01.2018 у справі №813/7272/13-а (К/9901/3036/18), від 02.03.2018 у справі №804/2997/17 (К/9901/4472/17).

Судом встановлено, що Київська митниця в графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів № UA100000/2024/000141/2 від 02.10.2024 лише зазначила номер та дату митної декларації, використаної нею як джерело інформації при здійсненні коригування митної вартості спірного товару, при цьому відповідач усупереч вищезазначеним вимогам Правил не навів жодних пояснень щодо зроблених ним коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов, що свідчить про протиправний характер оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів.

Відтак, суд приходить до висновку, що відповідач при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів № UA100000/2024/000141/2 від 02.10.2024 протиправно застосував шостий (резервний) метод визначення митної вартості товарів, що також є підставою для скасування оскаржуваного рішення відповідача.

Отже, висновки відповідача щодо документального непідтвердження позивачем митної вартості імпортованого товару є необґрунтованими, а подальше коригування його вартості на підставі митної декларації, зазначеної в графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів № UA100000/2024/000141/2 від 02.10.2024, є протиправним.

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено.

З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів вбачається, що відповідач не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товару за ціною договору.

Отже, у відповідача під час прийняття вказаного рішення не було підстав для незастосування основного методу визначення митної вартості товару за ціною договору.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за другорядним (резервним) методом та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.

За таких обставин позовні вимоги позивача про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA100000/2024/000141/2 від 02.10.2024 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір у розмірі 3107,51 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №22 від 21.01.2025.

Відтак, оскільки позовні вимоги позивача задоволено, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці підлягають понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 3107,51 грн.

Доказів понесення позивачем інших витрат надано не було.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Київської митниці № UA100000/2024/000141/2 від 02.10.2024.

3. Стягнути на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпромзахист» (ідентифікаційний код 34431767, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Волинська, буд. 53) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (ідентифікаційний код 43997555, місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульв. Вацлава Гавела, буд. 8А) судові витрати в розмірі 3107,51 грн (три тисячі сто сім грн 51 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Дудін С.О.