Ухвала суду № 138686347, 31.07.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

31 липня 2026 року справа №320/2274/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, що полягають у відмові ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) у виплаті нарахованої, але неотриманої пенсії за життя спадкодавця, ОСОБА_2 , пенсії у розмірі 33863,80 грн;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити виплату ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) нарахованої, але неотриманої пенсії за життя спадкодавця, ОСОБА_2 , пенсії у розмірі 33863,80 грн;

- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення відповідно до ст. 382 КАС України.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивачка повідомила, що вона є спадкоємицею померлого рідного дядька - ОСОБА_2 , якому за період з 01.07.2014 по 09.12.2016 було нараховано, проте не виплачено пенсію у розмірі 33863,80 грн.

Як зазначає позивач, вказана обставина підтверджується довідкою Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 13.07.2021 №6645/05-16, яка була видана на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 07.04.2021 у справі №320/1090/21.

Позивач зауважила, що рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 31.01.2022 у справі №381/4426/21 за нею визнано право власності на недоотриману пенсію, яка була призначена, нарахована ОСОБА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому звернулась до відповідача із заявою про виплату їй суми нарахованої та невиплаченої пенсії померлого ОСОБА_2 , які належать їй на праві власності відповідно до вищевказаного рішення суду.

Однак, відповідач листом від 13.10.2022 №1000-0202-8/102618 відмовив позивачу у виплаті пенсії ОСОБА_2 у зв`язку з тим, що датою звернення за отриманням пенсії у випадках смерті пенсіонерів є дата звернення визначеного нотаріусом спадкоємця з усіма передбаченими законодавством документами, а тому враховуючи те, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , суми недоотриманої пенсії станом на 13.10.2022 відсутні.

Позивач наголошує на наявності у неї права на отримання спадщини у вигляді невиплаченої при житті її дядька ОСОБА_2 пенсії в розмірі 33863,80 грн, що підтверджується рішеннями судів, однак відповідач протиправно відмовляє у такій виплаті.

Зазначені дії, на переконання позивачки, є неправомірними, а тому вона звернулась до суду з цим позовом за захистом своїх прав.

02.02.2023 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Харченко С.В.

02.04.2024 відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_3 з посади справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.05.2024 відкрито провадження у даній справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що пенсія за період з 01.07.2014 по 31.12.2016 не нараховувалася ОСОБА_2 , що свідчить про відсутність за вказаний період недоотриманої пенсії. Окрім того, відповідач зауважив, що ОСОБА_2 не перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області, а тому пенсійні виплати не нараховувалися та не виплачувались відповідачем.

Поряд з цим, відповідач у відзиві просив залучити Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в якості співвідповідача.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.07.2026 відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про залучення до участі в справі в якості співвідповідача - Головне управління ПФУ в Донецькій області.

Розглянувши матеріали справи, суд зазначає таке.

Право особи на доступ до правосуддя гарантоване статтею 55 Конституції України, відповідно до якої кожному гарантується судовий захист його прав та свобод і можливість оскаржити до суду рішення, дії та бездіяльність органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських об`єднань і посадових осіб.

У рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви №29458/04 та №29465/04, пункт 24) Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) закріпив поняття суд, встановлений законом, яке стосується не лише правової основи існування суду, але й дотримання ним норм, які регулюють його діяльність.

Фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною першою статті 4 КАС України, адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Приписами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до частини четвертої статті 46 КАС України, відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Пункт 7 частини першої статті 4 КАС України визначає, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Суд зазначає, що порядок виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера унормований статтею 52 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058), якою передбачено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.

У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Для вказаної категорії осіб постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі по тексту також Порядок №22-1) затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Порядком №22-1, зокрема, пунктом 2.26 передбачено, що для виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки з померлим пенсіонером, документ, що посвідчує особу заявника.

Непрацездатними членами сім`ї, зазначеними у частині другій статті 36 Закону, подаються документи, які засвідчують, що вони перебували на утриманні померлого пенсіонера.

Члени сім`ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті.

Для виплати недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини, у зв`язку з відсутністю членів сім`ї або в разі незвернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до органу, що призначає пенсію, надається документ, що посвідчує особу заявника, свідоцтво про смерть, свідоцтво про право на спадщину.

Водночас, зі смертю особи, пов`язаний інститут спадкування, що регламентується, головним чином, нормами цивільного права.

Згідно зі статтею 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтями 1218, 1219 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема:

1) особисті немайнові права;

2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами;

3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

4) право на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом;

5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Системний аналіз зазначених положень дає підстави для висновку, що виплата суми пенсії, яка не була одержана за життя пенсіонера, здійснюється в позасудовому порядку органами Пенсійного фонду України членам сім`ї, особам, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, особам, що знаходилися на його утриманні, які звернулися із відповідною заявою протягом 6 місяців з дня смерті пенсіонера.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 27.08.2019 (т.1, а.с.14).

ОСОБА_1 є племінницею ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що встановлено рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 19.06.2019 у справі №361/1699/19 (т.1, а.с.15-16).

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 24.02.2020 у справі 361/8067/19 позивачці було визначено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини до майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , один місяць з набрання даним рішенням законної сили (т.1, а.с.18(зворотній бік)-19).

На підставі вказаного рішення суду 03.04.2020 Броварською міською державною нотаріальною конторою було зареєстровано спадкову справу, згідно якої спадкодавцем є ОСОБА_2 , що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №59952588 від 03.04.2020 (т.1, а.с.20).

Спадщину після нього за законом прийняла його племінниця - ОСОБА_1 .

Постановою нотаріуса Броварської міської державної нотаріальної контори Київської області Журавської В.В. від 17.07.2020 було відмовлено позивачці у вчинені такої нотаріальної дії, як видача свідоцтва про право на спадщину на недоотриману пенсію з підстав того, що згідно довідки Відділу з питань виплати пенсій Управління з виплати пенсій Головного ПФУ від 29.04.2020 за №1000-0409-8/33125 пенсія ОСОБА_2 не нараховувалась (т.1, зворотній бік а.с.21).

Не погоджуючись із зазначеним листом ПФУ, який став підставою для відмови у видачі позивачці свідоцтва про право на спадщину, остання неодноразово зверталась до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області та Пенсійного фонду України із заявами про надання інформації про розмір нарахованої, але невиплаченої пенсії спадкодавцеві ОСОБА_2 , що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями таких заяв (т.1, а.с.22-23, 25-26).

Листом від 22.09.2020 №7287-11111/Г-02/8-1000/20 Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області відмовило позивачці у наданні довідки про розмір заборгованості пенсіонера ОСОБА_2 посилаючись на ст. 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та зазначало, що підстави для видачі довідки про заборгованість пенсії, а також щодо виплати недоотриманої пенсії відповідно до статті 52 Закону відсутні, так як звернення за довідкою про недоотриману пенсію відбулось після сплину терміну (термін звернення перевищив три роки) (т.1, а.с.24).

Листом від 01.12.2020 №30398-28766/Г-03/8-2800/20 Пенсійний фонд України повідомив позивачку про те, що недоотримана пенсія ОСОБА_2 , що була нарахована за життя пенсіонера і залишалась недоотриманою у зв`язку з його смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 , відсутня за сплином строку, встановленого ч. 1 ст. 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (т.1, а.с.27).

Листом від 24.12.2020 №32198-31906/Г-03/8-2800/20 Пенсійний фонд України повідомив позивачку, що електронну пенсійну справу ОСОБА_2 взято на облік Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області (т.1, а.с.28).

Не погоджуючись з діями Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, які полягали у відмові надати ОСОБА_1 інформацію про розмір нарахованої, але неотриманої пенсії ОСОБА_2 , шляхом видачі відповідної довідки, позивачка звернулась до суду.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07.04.2021 у справі №320/1090/21 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено (т.1, а.с.29(зворотній бік)-34).

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київської області (код ЄДРПОУ - 22933548), що полягають у відмові надати ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 ) інформацію про розмір нарахованої, але неотриманої пенсії ОСОБА_2 , шляхом видачі відповідної довідки.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ - 22933548) видати ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 ) довідку про розмір нарахованої, але неотриманої пенсії ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ) по день його смерті, а саме: з липня 2014 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 07.04.2021 у справі №320/1090/21 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області було видано довідку від 13.07.2021 №6645/05-16 про розмір призначеної та не отриманої пенсії на гр. ОСОБА_2 (т.1, зворотній бік а.с.40).

Згідно вказаної довідки розмір призначеної та не отриманої пенсії ОСОБА_2 за період з 01.07.2014 до 09.12.2016 становить 33863,80 грн.

У подальшому, рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 31.01.2022 у справі №381/4426/21 визнано за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідент.номер: НОМЕР_3 право власності на недоотриману пенсію, яка була призначена, нарахована ОСОБА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1, а.с.41-43).

У вересні 2022 року позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про виплату їй суми нарахованої та невиплаченої пенсії померлого ОСОБА_2 , які належать їй на праві власності відповідно до рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 31.01.2022 у справі №381/4426/21 (т.1, а.с.44).

Однак, відповідач листом від 13.10.2022 №1000-0202-8/102618 відмовив позивачу у виплаті пенсії ОСОБА_2 у зв`язку з тим, що датою звернення за отриманням пенсії у випадках смерті пенсіонерів є дата звернення визначеного нотаріусом спадкоємця з усіма передбаченими законодавством документами, а тому враховуючи те, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , суми недоотриманої пенсії станом на 13.10.2022 відсутні (т.1, а.с.46-47).

Тобто, матеріалами справи підтверджується, що недоотримана сума пенсії ОСОБА_2 відповідно до статті 1227 ЦК України повинна увійти до складу спадщини.

Зазначені обставини дають підстави для висновку, що позовні вимоги позивачки до пенсійного органу фактично направлені на поновлення порушеного відповідачем права позивачки на отримання грошових коштів, набутих у порядку спадкування, а тому даний позов поданий на поновлення прав позивачки у сфері цивільних правовідносин.

Суд наголошує, що відповідач, хоч і є суб`єктом владних повноважень, проте в цьому випадку він не здійснює відносно позивача публічно-владні управлінські функції, оскільки ці функції відповідач виконував щодо померлого рідного дядька позивачки - ОСОБА_2 .

Отже, між сторонами виник спір про цивільне право, предметом якого фактично є майнова вимога позивачки як спадкоємця щодо визнання права на отримання грошових коштів належних спадкодавцеві. Тому спір має приватноправовий характер і підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суді від 16 квітня 2024 року у справі №160/10395/23.

Зважаючи на те, що у цій справі спір виник відносно набуття позивачем права на пенсійні кошти, що входять до складу спадщини, то цей спір має приватно-правовий, а не публічний характер, оскільки цей спір виник про право цивільне, предметом якого є майнова вимога позивачки про визнання за нею в порядку спадкування права власності на майно - грошові кошти.

Подібні висновки щодо розгляду спорів, які стосуються виплати недоодержаних сум пенсії, в порядку цивільного судочинства за позовом спадкоємця до органу пенсійного фонду, неодноразово висловлені Великою Палатою Верховного Суду також у постанові від 26.06.2019 у справі №284/252/17 (позов про стягнення з органу пенсійного фонду у порядку спадкування неодержаних за життя спадкодавиці (матері позивача) підвищення до пенсії й додаткової пенсії, щорічної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування), а також Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 28.04.2022 у справі №428/3913/20 (позов про стягнення недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера в порядку спадкування), від 30.11.2022 у справі №638/19167/19 (спір щодо стягнення спадщини у вигляді недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера).

Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Правильність висновків щодо розгляду зазначеної категорії спорів в порядку цивільного судочинства підтверджується висновками Великої палати Верховного суду, викладеними у постанові від 27.03.2019 у справі №286/3516/16-ц та Верховного Суду - в ухвалі від 23.04.2024 у справі №201/7965/23.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що за наведених обставин цей спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, а має розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Частиною першою статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі в частині позовних вимог та роз`яснити позивачу, що дану справу віднесено до юрисдикції цивільного суду.

Згідно з частиною другою статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Керуючись статтями 238, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Закрити провадження в адміністративній справі №320/2274/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії.

2. Роз`яснити позивачу, що дана справа підлягає розгляду місцевим загальним судом за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

3. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.

Суддя Кушнова А.О.