Єдиний державний реєстр судових рішень
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2026 року Справа № 280/6438/26 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В., за участю секретаря судового засідання: Горенко В.Р., позивача: ОСОБА_1 , представника позивача: Волтера О.В., представника відповідача: Сівакової О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
Зобов`язати начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України оформити як рішення суб`єкта владних повноважень (у розумінні статті 19 КАС України) результат розгляду скарги позивача від 25.02.2026.
Позивач звільнена від сплати судового збору у відповідності до ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
29 червня 2026 року позивачем подана до суду заява про усунення недоліків, до якої долучені копії документів, на які посилається позивач у позовній заяві.
Ухвалою суду від 30 червня 2026 року позовну заяву залишено без руху.
07 липня 2026 року представником позивача надана до суду заява про усунення недоліків та виправлена позовна заява, у якій позивач просить суд:
Визнати протиправним оформлення результатів розгляду скарги позивача від 25.02.2026 листом від 24.04.2026 №36946/29.22-38, який має виключно інформаційний характер, не є документом який містить норми права, не може створювати нових правових норм, доповнювати чи змінювати чинного законодавство та не є остаточним документом, що зобов`язує до вчинення будь-яких дій, а відтак не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС України.
Зобов`язати начальника дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі дніпровського міжрегіонального управління міністерства юстиції України оформити у формі рішення суб`єкта владних повноважень (у розумінні статті 19 КАС України) результат розгляду скарги позивача від 25.02.2026.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оформлення результатів розгляду скарги позивача від 25.02.2026 від 24.04.2026 №36946/29.22-38 порушує інтереси позивача. Цей лист має виключно інформаційний характер, не є документом який містить норми права, не може створювати нових правових норм, доповнювати чи змінювати чинного законодавство та не є остаточним документом, що зобов`язує до вчинення будь-яких дій, а відтак не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 19 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), через що неможливо оскаржити результат проведеної начальником Відділу перевірки. Позивач просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 13 липня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні на 31 липня 2026 року о 13:00 год.
14 липня 2026 року відповідачем поданий до суду відзив на позовну заяву. Відповідач вважає позов безпідставним, необґрунтованим, та таким що не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Звернення (скарги) у межах виконавчого провадження подані сторонами виконавчого провадження розглядаються начальником Відділу відповідно до Закон України «Про звернення громадян» або відповідно до статті 74 Закон України «Про виконавче провадження», за умови дотримання порядку подачі скарги який визначений Законом України «Про виконавче провадження». Відповідно до тесту відповіді, ОСОБА_1 роз`яснений порядок оскарження дій державного виконавця боржником, встановлений вимогами статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» та одночасно Відділом розглянута скарга від 25.02.2026 в загальному порядку відповідно до вимог Закон України «Про звернення громадян», надана відповідь на скаргу та в тексті відповіді міститься висновок про відсутність підстав для скасування постанов про відкриття виконавчого провадження, про арешт майна ОСОБА_1 , про оголошення в розшук, про звернення стягнення на заробітну плату та інші доходи, вилучення з Єдиного реєстру боржників інформації про борг. Скарга ОСОБА_1 розглянута начальником відділу відповідно до Закон України «Про звернення громадян» та за результатами розгляду скарги наявний в тексті відповіді висновок, про не виявлення порушень допущених саме держаним виконавцем при прийнятті рішення про відкриття виконавчого провадження, та про оголошення в розшук, про звернення стягнення на заробітну плату та інші доходи, про відсутність підстав для вилучення з Єдиного реєстру боржників інформації про борг ОСОБА_1 . Відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.
20 липня 2026 року представником позивача надана до суду відповідь на відзив, у якій вказано, зокрема, що якщо б за скаргою позивача начальник Відділу прийняв остаточне рішення, то очевидні невідповідності виконавчого документу переважили б всі наведені у листі підстави для відмови у задоволенні вимог скарги.
29 липня 2026 року відповідачем заявлене до суду клопотання про долучення доказів, копії постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 23.07.2026 у справі № 280/4027/26.
У судовому засіданні 31 липня 2026 року заслухані вступне слово та пояснення надані учасниками справи, досліджені письмові докази, надані сторонами, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши вступне слово та пояснення, надані учасниками справи, безпосередньо дослідивши письмові докази, надані сторонами, суд встановив такі обставини.
На підставі матеріалів справи, судом встановлено наступні обставини.
26.11.2019 за результатами розгляду справи про порушення митних правил №0151/11200/19 Запорізькою митницею ДФС притягнуто декларанта ТОВ "ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ" до адміністративної відповідальності за ст. 485 Митного кодексу України із застосуванням адміністративного стягнення у вигляді адміністративного штрафу розміром 300% несплаченої суми митних платежів, що складає 41607,96 грн.
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 01 липня 2020 року у справі №334/8470/19, яке набрало законної сили 07.10.2020, у задоволенні адміністративного позову про скасування постанови Запорізької митниці ДФС 26.11.2019 в справі про порушення митних правил №0151/11200/19, відмовлено у повному обсязі.
10.01.2020 до Дніпровського ВДВС від Запорізької митниці ДФС надійшла заява про примусове виконання рішення, а саме постанови в справі про порушення митних правил №0151/11200/19 про стягнення з громадянки ОСОБА_1 штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 41607,96 грн.
11.01.2020 старшим державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Савенко І.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №60954217 з примусового виконання постанови №0151/11200/19 від 26.11.2019 Запорізької митниці ДФС про накладення штрафу на ОСОБА_1
11.01.2020 старшим державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Савенко І.А. винесено постанову №60954217 про стягнення виконавчого збору.
21.01.2020 старшим державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Савенко І.А. винесено постанову № 60954217 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
25.02.2026 позивач звернулась до начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) зі скаргою, в який просила скасувати постанови від 21.01.2020, якими виконавець заарештував майно ОСОБА_1 , оголосив майно ОСОБА_1 в розшук, звернув стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи ОСОБА_1 . Вилучити з Єдиного реєстру боржників інформацію про борг ОСОБА_1 .
Листом Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 24.04.2026 № 36946/29.22-38 повідомив позивача, що відсутні підстави щодо скасування постанови про відкриття виконавчого провадження та постанови про арешт майна та про оголошення в розшук майна боржника, звернення стягнення на пенсію у межах виконавчого провадження 60954217 та відсутні законні підстави для вилучення з реєстру боржників ОСОБА_1 ОСОБА_1 перебуває в статусі боржника за виконавчим провадженням № 60954217 з примусового виконання постанови 0151/11200/19 від 26.11.2019 Запорізької митниці ДФС про накладення штрафу на ОСОБА_1 , а відтак закон не передбачає право оскарженню боржника до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Вважаючи протиправним оформлення результатів розгляду скарги позивача від 25.02.2026 листом від 24.04.2026 №36946/29.22-38, позивач звернулась до суду з цією позовною заявою, у якій просить суд зобов`язати відповідача оформити результат розгляду скарги у формі рішення суб`єкта владних повноважень (у розумінні статті 19 КАС України).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ).
Статтею 1 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини 4 ст. 15 Закон № 1404-VIII, за рішеннями про стягнення в дохід держави коштів або вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави, прийнятими у справах про адміністративні правопорушення, та за рішеннями, прийнятими у кримінальних провадженнях, стягувачем виступає державний орган.
Згідно з статті 534 Митного кодексу України, постанова митних органів про накладення адміністративних стягнень за порушення митних правил є обов`язковими для виконання.
Згідно з стаття 535 Митного кодексу України, митний орган, який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил, виконує її самостійно або через державного виконавця.
Відповідно до п.1 ч.1 статті 26 Закону № 1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Згідно з ч.3 ст.74 Закон № 1404-VIII, рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.
Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.
Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.
Керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини.
Відповідно до ч. 4 та 5 ст.74 Закон № 1404-VIII, скарга у виконавчому провадженні подається виключно у письмовій формі та має містити:
1) найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається;
2) повне найменування (прізвище, ім`я та по батькові) стягувача та боржника, їхні місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (прізвище, ім`я та по батькові) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником;
3) реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина);
4) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону;
5) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;
6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги.
Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Як встановлено судом, що на виконанні Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № 60954217 з примусового виконання постанови від 26.11.2019 № 0151/11200/19 Запорізької митниці ДФС про накладення штрафу на ОСОБА_1 .
У поданій скарзі позивач просила відповідача скасувати постанови від 21.01.2020 про арешт майна, оголошення майна в розшук, звернення стягнення на заробітну плату та інші доходи, а також вилучити з Єдиного реєстру боржників інформацію про її борг.
24.04.2026 листом відділу № 36946/29.22-38 за підписом начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на ім`я ОСОБА_1 направлено відповідь за результатами розгляду її скарги від 25.02.2026.
У вказаному листі позивачу роз`яснено, що закон не передбачає право оскарженню боржника до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Також, судом встановлено, що скаргу позивача розглянуто в загальному порядку відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян» та повідомлено про відсутність підстав для скасування постанов від 21.01.2020 та виключення відомостей з Єдиного реєстру боржників.
Суд також враховує, що відповідно до положень Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати звернення громадян, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства та повідомляти громадян про результати розгляду. Звернення розглядаються і вирішуються у строк не більше одного місяця від дня їх надходження.
Сторонами не заперечується, що скарга позивачки від 25.02.2026 отримана відповідачем 30.03.2026. Відповідь надана 24.04.2026.
Отже відповідач, за наслідками розгляду скарги позивачки від 25.02.2026, з дотриманням приписів законодавства України, надав відповідь листом від 24.04.2026 №36946/29.22-38, при цьому, звернення розглянуте в термін, встановлений Законом України «Про звернення громадян».
Відтак, суд зазначає, що за наслідками опрацювання вказаного звернення відповідач листом від 24.04.2026 № 36946/29.22-38 надав відповідь на скаргу та повідомив про відсутність підстав для скасування зазначених постанов.
Суд не приймає доводи позивача щодо наявності підстав для оформлення листа від 24.04.2026 № 36946/29.22-38 як рішення суб`єкта владних повноважень, та зазначає наступне.
У позовній заяві представником позивача не наведено жодної законодавчої норми у відповідності до статті 19 КАС України щодо обов`язку відповідача оформлювати відповіді на листи у формі рішення суб`єкта владних повноважень з виокремленням резолютивної частини у такому рішенні.
Під час судового розгляду представником позивача наведені посилання на висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 08.04.2026 у справі № 127/6664/14-ц, який не може бути врахований судом, оскільки фактичні обставини справи та висновки Великої Палати Верховного Суду не є релевантними до обставин цієї справи.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.04.2026 у справі № 127/6664/14-ц дійшла висновку, що самостійна ініціатива посадової особи органу ДВС щодо вчинення дій у виконавчому провадженні без відповідної процесуальної підстави є виходом за межі наданих законом повноважень (ultra vires) та суперечить частині другій статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Суд акцентує увагу, що право боржника на захист від протиправних дій чи постанов державного виконавця реалізується шляхом їх безпосереднього оскарження до суду у встановлені законом строки, а не шляхом оскарження інформаційних листів начальника відділу ДВС.
Враховуючи наведене, суд вказає, що зазначений лист органу ДВС за своєю правовою природою є відповіддю інформаційного характеру на звернення громадянина, а не рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС України, відтак не підлягає оформленню у формі рішення суб`єкта владних повноважень з окремою резолютивною частиною як про це просить позивач у позовній заяві.
Беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 287 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 287, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ),
Відповідач - Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул. Валерія Лобановського, буд. 10, м. Запоріжжя, 69006; код в ЄДРПОУ 35036926).
Повне судове рішення складено 31.07.2026.
Суддя Б.В. Богатинський
Судове рішення № 138686248, Запорізький окружний адміністративний суд було прийнято 31.07.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 280/6438/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: