Рішення № 138686020, 03.08.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 серпня 2026 року Справа № 280/4450/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укравтоспецметал» (Запорізька обл., с. Хортиця, вул. Т. Шевченка, буд. 25, ЄДРПОУ 37628970) представник адвокат Надворна Олена Сергіївна (69035, м. Запоріжжя, а/с 7569 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (69118, м. Запоріжжя, вул. Домаха, 8 ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

11 травня 2026 року до Запорізького окружного адміністративного суду засобами системи «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укравтоспецметал» (далі позивач) до Управління державного нагляду (контролю) у Запорізькій області (далі відповідач), Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, в якій заявник просить суд (в редакції уточненої позовної заяви):

визнати протиправною та скасувати постанову Управління державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті № ОПШ020836 від 20.01.2026 про застосування адміністративно-господарського штрафу;

стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з питань безпеки на транспорті на користь ТОВ «КОМПАНІЯ «УКРАВТОСПЕЦМЕТАЛ» (ЄДРПОУ 37628970) витрати зі сплати судового збору у сумі 2 662,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 20.01.2026 начальником Управління державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті винесено постанову № ОПШ020836 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000 грн. за порушення ст. 34, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт». Підставою для винесення вказаної постанови став Акт рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №044321 від 07.12.2025, складений посадовими особами Управління державного нагляду (контролю) в Одеській області відповідно до якого було виявлено порушення ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт» (перевізник не забезпечив водія полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів). Позивач стверджує, що на момент проведення перевірки транспортний засіб Renault Premium НОМЕР_2 був забезпечений чинним полісом № 231606717, оформленим 14.08.2025, строком дії - до 14.08.2026. Однак, на момент проведення перевірки 07.12.2025 посадовими особами Управління державного нагляду (контролю) в Одеській області не було здійснено перевірки полісу ОСЦПВ у Єдиній централізованій базі даних МТСБУ. Внаслідок недотримання посадовими особами Укртрансбезпеки свого прямого, врегульованого на законодавчому рівні, обов`язку перевірити інформацію про наявність страхового полісу через Єдину централізовану базу даних МТСБУ, останніми при складанні Акту 044321 серії ОАР був зроблений хибний висновок про те, що перевізник нібито не забезпечив водія полісом. Також, позивачем було направлено Управлінню державного нагляду (контролю) у Запорізькій області свої письмові заперечення та копію полісу № 231606717 на транспортний засіб Renault НОМЕР_2 зі скріншотом з бази МТСБУ з відображенням відповідної інформації про наявність чинного Полісу. Проте, відповідачем під час прийняття оскаржуваної постанови відповідні докази враховані не були. Окремо, позивач звертає увагу суду на те, що оскаржувана Постанова від 20.01.2025, окрім даних про час та місце складання Акту перевірки № 044321 та переліку норм закону, - взагалі не містить ніякої конкретної інформації щодо опису та змісту порушення. Позивач не згоден із постановою, вважає її такою, що підлягає скасуванню у зв`язку із чим звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 18.05.2026 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

На виконання ухвали суду від 18.05.2026 позивачем змінено склад відповідачів виключено Державну службу України з безпеки на транспорті.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 02.06.2026 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження).

12 червня 2026 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву. Представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що 07.12.2025 посадовими особами Управління державного нагляду (контролю) в Одеській області Укртрансбезпеки проводилася рейдова перевірка на а/д М-14 07.12.2025 був зупинений транспортний засіб марки Renault, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 . В ході перевірки зазначеного транспортного засобу було встановлено, що він належить ТОВ «УКРАВТОСПЕЦМЕТАЛ», використовується у господарської діяльності ТОВ «УКРАВТОСПЕЦМЕТАЛ». На момент проведення перевірки було встановлено: - відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно правової відповідальності на транспортний засіб Renault, номерний знак НОМЕР_2 (строк дії договору наданий водієм з 15.08.2024 по 14.08.2025). У зв`язку з виявленням вищезазначеного порушення, виконуючи функції покладені державою, державним інспектором було складено акт № ОАР 044321 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 07.12.2025, зі змістом якого водій був ознайомлений та поставив підпис. Оскільки водієм на момент проведення рейдової перевірки не було надано уповноваженій особі відповідача чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу, тому під час перевезення вантажу було порушено законодавство про автомобільний транспорт, а саме: порушено положення 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», що є підставою для застосування адміністративно-господарського штрафу, передбаченого абзацом 3 частини першої статті 60 цього ж Закону. Під час складання акту №ОАР044321 від 07.12.2025 був присутній водій, заперечень, пояснень не надав, поставив свій підпис. Зважаючи на зазначене відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити.

На адресу суду 18.06.2026 надійшла відповідь на відзив на позовну заяву. Сторона позивача заперечує проти доводів відповідача та наполягає на задоволенні позову.

Згідно з положеннями статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Частиною 1 ст. 262 КАС України визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укравтоспецметал» (ЄДРПОУ 37628970) (далі ТОВ «Компанія «Укравтоспецметал») за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстроване як суб`єкт підприємницької діяльності 12.04.2011 (номер запису: 13821020000018349).

Позивач здійснює наступні види економічної діяльності за КВЕД: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний) 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами 49.39 Інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у. 52.24 Транспортне оброблення вантажів 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами 45.19 Торгівля іншими автотранспортними засобами 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах.

Місцезнаходження ТОВ «Компанія «Укравтоспецметал» зареєстроване за адресою: Україна, 70466, Запорізька обл., Запорізький р-н, с. Хортиця, вул. Шевченко Тараса, буд. 25.

На підставі направлення на рейдову перевірку Управління державного нагляду (контролю) в Одеській області № ЕНР000218 від 28.11.2025, з 01.12.2025 по 07.12.2025 проводилась рейдова перевірка (перевірки на дорозі) транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритновагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт в межах Одеської області.

Під час проведення перевірки 07.12.2025 на ділянці а/д М-14 Одеса Мелітополь 21 км+434 м зупинений транспортний засіб марки Renault, номерний знак НОМЕР_2 , з напівпричіпом марки SCHMITZ, номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_1 .

Водієм надано посадовим особам Управління державного нагляду (контролю) в Одеській області: посвідчення водія НОМЕР_4 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки Renault, номерний знак НОМЕР_2 , НОМЕР_5 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки SCHMITZ, номерний знак НОМЕР_3 , НОМЕР_6 , товарно-транспортну накладну від 04.12.2025 № 24387422, договір обов`язкового страхування цивільно правової відповідальності на транспортний засіб Renault, номерний знак НОМЕР_2 , поліс № 222754357 зі строком дії договору з 15.08.2024 по 14.08.2025.

Транспортний засіб марки Renault, номерний знак НОМЕР_2 , з напівпричіпом марки SCHMITZ, номерний знак НОМЕР_3 використовується у господарській діяльності ТОВ «Компанія «Укравтоспецметал».

За результатами перевірки складений акт від 07.12.2025 № 044321 проведення рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, в якому зазначено про виявлення порушення: ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» перевізник не забезпечив водія полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ Renault НОМЕР_2 передбачено ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ». Порушення ч. 1 абз. 3 перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 Закону.

Акт від 07.12.2025 № 044321 підписаний посадовою особою Відділу державного нагляду (контролю) Укртрансбезпеки та водієм без зауважень.

Повідомленням № 110510/29.2/24 від 25.12.2025 відповідачем викликано позивача для розгляду справи на 20.01.2025 о 10:00 год.

Відділом державного нагляду (контролю) у Запорізькій області 20.01.2026 винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ОПШ 020836, якою накладено на автомобільного перевізника ТОВ «Компанія «Укравтоспецметал» адміністративно-господарський штраф у сумі 17 000 грн. за порушення вимог ст. 34, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Постанова Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 20.01.2026 № 020836 була оскаржена ТОВ «Компанія «Укравтоспецметал» в адміністративному порядку.

Відповідно до листа Державної служби України з безпеки на транспорті від 09.02.2026 № 860/3.3/15-26 скаргу ТОВ «Компанія «Укравтоспецметал» залишено без задоволення, а постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 20.01.2026 № 020836 без змін.

Вважаючи прийняту відповідачем постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу протиправною, позивач звернувся до суду із даним позовом про її скасування.

Суд, оцінивши повідомлені сторонами справи обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до абз. 4 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті.

Пунктами 1, пп. 2, 15, 27 п. 5 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 (далі - Положення), визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорт. Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному транспорті, здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу (п. 8 Положення).

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту в Україні визначено Законом України "Про автомобільний транспорт" №2344-III від 05.04.2001 (далі - Закон №2344-III, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України "Про транспорт", «Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень (стаття 2 Закону №2344-III).

Згідно з частиною першою статті 5 Закону № 2344-ІІІ основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Відповідно до положень статті 6 Закону №2344-III загальне державне регулювання діяльності автомобільного транспорту здійснює Кабінет Міністрів України відповідно до своїх повноважень.

Реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті.

Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 затверджено Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (далі - Порядок №1567, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який відповідно до пункту 1 Порядку №1567 визначає процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Згідно з пунктом 2 Порядку №1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка (пункт 12 Порядку № 1567).

Відповідно до пунктів 14, 15, 21 Порядку №1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Частиною першою статті 34 Закону №2344-ІІІ передбачено, що автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв; організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання до медичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Згідно ст. 48 Закону №2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити: дата і місце складання; вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення; вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто; пункти завантаження і розвантаження.

Порядок ведення та надання інформації з реєстру товарно-транспортних накладних визначається Кабінетом Міністрів України.

У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є:

для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг;

для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються, зокрема, Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування», Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

Так, Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 21.05.2024 №3720-ІХ (далі Закон №3720-ІХ) регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення здійснення виплати за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілих осіб під час використання наземних транспортних засобів в Україні.

Відповідно до статті 6 цього Закону укладаються договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності таких видів:

1) договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, що діє виключно на території України (внутрішній договір страхування);

2) договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, що діє на території держав - членів міжнародної системи автомобільного страхування «Зелена картка», зазначених і не викреслених у страховому сертифікаті «Зелена картка» (міжнародний договір страхування).

Пунктами 3, 10 статті 4 Закону України «Про страхування» від 18.11.2021 №1909-ІХ передбачено, що до класів страхування іншого, ніж страхування життя, належать, зокрема, клас 3 - страхування наземних транспортних засобів (крім залізничного рухомого складу), клас 10 - страхування відповідальності, яка виникає внаслідок використання наземного транспортного засобу (у тому числі відповідальності перевізника).

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 затверджено Правила дорожнього руху.

Так, згідно з підпунктом «ґ» пункту 2.1 Правил дорожнього руху (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат «Зелена картка» (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування «Зелена картка».

Аналіз наведених норм свідчить про те, що керування механічним транспортним засобом без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності в Україні забороняється.

Необхідність наявності полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності при здійсненні пасажирських та вантажних перевезень передбачається й іншими нормативно-правовими актами.

Зокрема, наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 16.04.2025 №703, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.05.2025 №666/44072, який набрав чинності 19.05.2025, затверджено Вичерпний перелік питань щодо дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт, який перевіряється під час проведення рейдової перевірки посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - Перелік №703 в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Так, підпунктом 5 пункту 1 розділу II Переліку №°703 передбачається обов`язкова наявність та надання водієм для перевірки документів, на підставі яких виконується перевезення, а саме: договору обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності.

Отже, договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності належить до переліку документів для здійснення внутрішніх вантажних перевезень, а саме до категорії «інші документи, передбачені законодавством», що визначено ст. 48 Закону №2344-ІІІ.

Однак, при проведенні рейдової перевірки транспортного засобу 07.12.2025 водієм ОСОБА_1 не пред`явлено чинного на момент перевезення вантажу договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності транспортного засобу марки Renault, номерний знак НОМЕР_2 .

Суд критично оцінює доводи позивача про те, що під час проведення рейдової перевірки відповідач не перевірив інформацію про наявність страхового полісу через Єдину централізовану базу даних МТСБУ.

Відповідно до встановлених обставин справи водієм під час перевірки було пред`явлено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів строк дії якого сплив. За наслідком вказаного відповідачем в акті від 07.12.2025 № 044321 проведення рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, вказано про порушення: ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» перевізник не забезпечив водія полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ Renault НОМЕР_2 . Акт від 07.12.2025 № 044321 підписаний водієм без зауважень та заперечень, що дає суду підстави вважати, що на дату проведення перевірки водію не було відомо про існування чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності транспортного засобу марки Renault, номерний знак НОМЕР_2 .

При цьому, матеріалам справи не підтверджується, а позивачем не доведено повідомлення посадових осіб Управління державного нагляду (контролю) в Одеській області про існування чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності транспортного засобу марки Renault, номерний знак НОМЕР_2 , для можливості його перевірки в Єдиній централізовані базі даних МТСБУ.

Окрім того, позивачем не заперечується, що станом на дату проведення перевірки водій не був забезпечений чинним договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Фактично, позивач у позовній заяві намагається підмінити поняття перевірки чинності органами служби Уктрансбезпеки договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності транспортного засобу під час здійснення заходів державного контролю на встановлення факту наявності (існування) відповідного договору з метою перекладення з перевізника обов`язку забезпечити водія полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Проте, вказане суперечить положенням ст. 48 Закону №2344-ІІІ та Закону №3720-ІХ.

Суд зазначає, що предметом дослідження у даній справі є не лише наявність у перевізника чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, а й виконання обов`язку щодо пред`явлення такого документа уповноваженим посадовим особам під час здійснення державного контролю. Наявність чинного поліса ОСЦПВ не спростовує встановленого відповідачем факту його непред`явлення під час проведення рейдової перевірки.

Отже, оскільки водієм на момент проведення рейдової перевірки не було надано уповноваженій особі відповідача чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу, тому під час перевезення вантажу було порушено законодавство про автомобільний транспорт, а саме: порушено положення 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», що є підставою для застосування адміністративно- господарського штрафу, передбаченого абзацом 3 частини першої статті 60 цього Закону.

Аналогічні висновки за схожих обставин справи викладені Верховним Судом у постановах від 25.07.2024 у справі №440/2334/23, 10.10.2024 у справі №440/17818/21. У цих постановах Верховний Суд констатував, що визначений законодавством перелік документів, які зобов`язаний надати автомобільний перевізник контролюючому органу під час перевірки, а також вимоги до змісту таких документів встановлені з метою повного та всебічного дослідження обставин здійснення відповідного перевезення та, у випадку порушення вимог чинного законодавства, беззаперечного встановлення складу адміністративного правопорушення та винної особи - порушника.

Суд також не приймає до уваги доводи позивача щодо безпідставного не врахування під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт наданих ТОВ «Компанія «Укравтоспецметал», зважаючи на таке.

Пунктом 17 Порядку №1567 передбачено, що справа про порушення розглядається у присутності автомобільного перевізника або уповноваженої ним особи. Про час і місце розгляду справи про порушення автомобільному перевізнику або його уповноваженій особі повідомляється не пізніше ніж за сім календарних днів до дня розгляду особисто під підпис чи шляхом надсилання повідомлення засобами поштового зв`язку (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) або на адресу електронної пошти (за наявності) з урахуванням вимог Закону України «Про адміністративну процедуру». У разі неявки автомобільного перевізника або його уповноваженої особи справа про порушення розглядається без їх участі.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про адміністративну процедуру» від 17.02.2022 № 2073-IX (далі Закон № 2073-IX) особа має право бути заслуханою адміністративним органом, надавши пояснення та/або заперечення у визначеній законом формі до прийняття адміністративного акта, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи. Адміністративний орган зобов`язаний здійснювати інформування та консультування учасників адміністративного провадження з питань, що стосуються адміністративного провадження, а також щодо змісту їхніх прав та обов`язків. Особа має право у передбаченому законом порядку витребовувати та/або надавати документи, а також інші докази, що стосуються обставин адміністративної справи.

Частиною 3 ст. 42 Закону № 2073-IX передбачено, що адміністративний орган у день надходження заяви на вимогу заявника або його представника видає (надсилає) йому письмове підтвердження реєстрації його заяви із зазначенням дати та номера реєстрації, крім випадків, якщо справа вирішується в момент подання заяви. Реєстрація заяви, поданої в електронній формі, підтверджується автоматично надісланим електронним повідомленням.

Однак, матеріали справи не містять письмового підтвердження Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області про реєстрацію пояснень ТОВ «Компанія «Укравтоспецметал», або інших доказів вручення відповідачу вказаних пояснень.

При цьому, відповідно до матеріалів справи ТОВ «Компанія «Укравтоспецметал» не скористалося своїм правом на участь у розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Отже, оскільки водієм на момент проведення рейдової перевірки не було надано уповноваженій особі відповідача чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу, то суд приходить до висновку, що позивачем, як автомобільним перевізником під час перевезення вантажу було порушено законодавство про автомобільний транспорт, а саме: порушено положення 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», що є підставою для застосування адміністративно-господарського штрафу, передбаченого абзацом 3 частини першої статті 60 цього ж Закону.

Позивачем під час розгляду справи не надано жодних належних та достовірних доказів, які спростовували би висновки уповноважених осіб відповідача про допущення позивачем порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, викладені в акті перевірки від 07.12.2025 № 044321 та у постанові № ОПШ020836 від 20.01.2026 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Отже, за наявності доведених відповідачем та не спростованих позивачем у ході судового розгляду цієї справи висновків про допущення останнім порушень законодавства про автомобільний транспорт, суд вважає, що відповідачем правомірно застосовано до позивача адміністративно-господарський штраф згідно абзацу 3 частини першої статті 60 Закону №2344-III, тому оскаржувана постанова скасуванню не підлягає.

Відомостей щодо порушення відповідачем процедури прийняття спірної постанови судом під час розгляду справи також не встановлено. Позивачем наявності таких обставин не доведено.

Суд наголошує на тому, що дотримання перевізником законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом є його безумовним обов`язком, порушення якого має своїм невідворотним наслідком застосування до такого платника, передбаченої законодавством, відповідальності.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності, через що правові підстави для скасування спірної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу у адміністративного суду відсутні.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Під час розгляду справи суд враховує позицію Європейського суду з прав людини у справі "Голдер проти Сполученого Королівства", згідно з якою саме "небезпідставність" доводів позивача про неправомірність втручання в реалізацію його прав є умовою реалізації права на доступ до суду.

Отже, звертаючись до суду з позовом про захист своїх прав, позивач обтяжена обов`язком довести «небезпідставність» своїх доводів щодо порушеного права за захистом якого він звернувся до суду, надавши відповідні докази, зі змісту яких можливо встановити наявність спору саме на момент звернення до суду.

В силу правових висновків постанови Верховного Суду від 06.06.2024 у справі №400/1217/23: 1) обов`язок позивача доводити обставини, на які він посилається на обґрунтування своїх доводів, є ключовим аспектом принципу змагальності та рівності в судовому процесі; 2) позивач не може будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, допоки інша сторона не надасть доказів на її спростування (концепція негативного доказу), оскільки такий підхід нівелює саму сутність принципу змагальності; 3) обов`язок доведення обставин, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, у рівній мірі покладається на обох сторін. Кожна сторона повинна довести факти, на які вона посилається. При цьому підставу позову повинен довести саме позивач. Позивач повинен подати докази, на яких ґрунтуються його вимоги разом з поданням позовної заяви. В разі неможливості самостійно представити такі докази, позивач повинен про це повідомити суд та зазначити причини, з яких доказ не може бути подано. Крім того, позивач вправі подати до суду клопотання про витребування доказів, із зазначенням причини неможливості самостійного їх представлення та наведенням вжитих ним для цього заходів.; 4) посилання позивача на те, що в силу вимог частини другої статті 77 КАС України обов`язок доказування правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень покладається на відповідача, не заслуговують на увагу, оскільки визначений цією правовою нормою обов`язок відповідача не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб`єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з`ясування об`єктивної істини у справі.

Правильність саме такого тлумачення змісту ч. 1 ст. 77 та ч. 2 ст. 77 КАС України підтверджується правовим висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 по справі № 520/2261/19, що визначений ст. 77 КАС України обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Отже з урахуванням вимог статті 77 КАС України, позивач знехтував своїм процесуальним обов`язком доведення обставин, на яких ґрунтуються його вимоги у випадку заперечення проти встановленого факту порушення, при цьому відповідачем обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення виконано.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 09.09.2024 у справі №280/6832/23.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що у відповідності до приписів частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, відсутні підстави для вирішення питання про відшкодування судових витрат.

Керуючись статтями 6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укравтоспецметал» (Запорізька обл., с. Хортиця, вул. Т. Шевченка, буд. 25, ЄДРПОУ 37628970) представник адвокат Надворна Олена Сергіївна (69035, м. Запоріжжя, а/с 7569 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (69118, м. Запоріжжя, вул. Домаха, 8 ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити в повному обсязі.

Розподіл судових витрат не проводиться.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 03 серпня 2026 року.

Суддя О.О. Артоуз