Рішення № 138686018, 03.08.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 серпня 2026 року Справа № 280/5056/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ»

до Тернопільської митниці

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» (далі позивач, ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ») до Тернопільської митниці (далі відповідач) , в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2026/000303/1 від 12.05.2026.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 12.05.2026 відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA403070/2026/000303/1, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованих Товарів №№ 1, 2 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-ґ - резервний метод, згідно з положеннями ст. 64 МКУ, а також відмовлено у митному оформленні випуску товарів шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403070/2026/000423. Позивач вважає, що зазначене вище Рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню. Просить позов задовольнити.

Ухвалою судді від 01.06.2026 відкрито провадження у справі та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач проти адміністративного позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві відповідно до якого зазначено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2026/000303/1 від 12.05.2026, у гр. 33 якого зазначено «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв`язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні. Відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості товару №UA403070/2026/000303/1 від 12.05.2026 прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства, є законним та обґрунтованим та не підлягає скасуванню. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 09.06.2026 відмовлено у задоволенні клопотання представника Тернопільської митниці про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та /або в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Суддя Стрельнікова Н.В. з 01.07.2026 по 02.08.2026 перебувала у відпустці.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з частини 4 статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, відповідно до вищевказаних приписів КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

25.09.2025 ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» (Покупець) уклало з компанією «TIANJIN KINGTY BICYCLE CO., LTD.» (Китай) (Продавець) зовнішньоекономічний Контракт №BTKB/2 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід`ємними частинами даного контракту.

В подальшому компанією-продавцем відповідно до умов укладеного зовнішньоекономічного контракту, специфікації до нього №2026-1А від 01.12.2025, рахунку-фактури № BTKB2026-1A від 05.01.2026 було здійснено поставку ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» товарів, а саме: велосипедів торговельної марки «SPARK» та частин для велосипедів.

Зазначена товарна партія поставлялась на умовах FOB XINGANG, згідно міжнародних торговельних правил «ІНКОТЕРМС 2010».

З метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту товарів позивачем було їх задекларовано до митного поста Тернопільської митниці за електронною митною декларацією (ЕМД), а саме: ЕМД №26UA403070005265U1 від 11.05.2026.

Для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю митниці під час митного оформлення надані: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний контракт № BTKB/2 від 25.09.2025, специфікацію №2026-1А від 01.12.2025, банківську платіжну інструкцію № 653 від 11.03.2026, заяви про купівлю іноземної валюти № 768 від 11.03.2026 та № 769 від 11.03.2026, рахунок-фактуру № BTKB2026-1A від 05.01.2026, пакувальний лист до нього б/н від 05.01.2026, сертифікат країни-походження товару №26C040001935/00002 від 10.02.2026, прайс-лист виробника від 24.11.2025, комерційну пропозицію від 24.11.2025, технічні характеристики виробника товару від 07.11.2025р.; лист про зберігання від 01.12.2025.

Для підтвердження транспортних витрат до кордону України підприємство надало митниці: договір на перевезення зовнішньоторговельних вантажів №0303/912/25 від 03.03.2025, заявку на перевезення №117 від 12.01.2026, коносамент №BW26010363 від 18.01.2026, залізничні накладні від 25.04.2026 №№ 03900, 03904, 03909, 03935, транзитні документи Т1 №№26PL322080NSD1URM0, 26PL322080NSD1YGM3, 26PL322080NSD1W9M1, 26PL322080NSD1RNM0, рахунок №G260413-34 від 13.04.2026, акт виконаних послуг б/н від 05.05.2026, довідку про транспортні витрати від 13.04.2026.

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, підприємству було направлено електронне повідомлення від 11.05.2026, відповідно до якого виявлені розбіжності у наданих документах, які впливають на числове значення митної вартості, а також встановлено, що подані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Цим же повідомленням, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митницею були додатково витребувані від позивача наступні документи, передбачені частинами 2 та 3 ст. 53 МКУ: - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, у тому числі які підтверджують сплату транспортно-експедиційних послуг; - копію митної декларації країни відправлення з наявними відмітками митних органів країни відправлення; - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; - каталоги, специфікації виробника товару.

Листом № 110508 від 11.05.2026 позивач додатково гадав митниці виписку з власного банківського рахунку за березень 2026 року.

12.05.2026 відповідачем прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товару №UA403070/2026/000303/1, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованих товарів скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод, згідно з положеннями статті 64 МК України, а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови №UA403070/2026/000423 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Позивачем з урахуванням пункту 2 частини 3 статті 52 Митного кодексу України було задекларувано спірну партію товару, а митницею було випущено товар у вільний обіг за ЕМД №26UA403070005486U4 від 14.05.2026 із застосуванням індивідуальної гарантії №26UA120012001AE68 від 14.05.2026, загальна різниця митних платежів (ПДВ) від митної вартості, визначеної позивачем та скоригованої митницею, склала 922 802,24 грн.

Вважаючи прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2026/000303/1 від 12.05.2026 протиправним, позивач звернувся до суду із позовом про його скасування.

Дослідивши спірні правовідносини та надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з частиною 1 статті 246 Митного кодексу України (далі - МК України), метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до частини 1 статті 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з частиною 1 статті 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно частини 1 статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 статті 52 Митного кодексу України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частиною 1 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Такими документами є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 Митного кодексу України).

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст.VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі «Оцінка товарів для митних цілей», згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.

Суд зазначає, що відповідно до приписів статті 53 Митного кодексу України, митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений частиною 2 даної статті.

При цьому, суд зазначає, що підставою для витребування додаткових документів не є наявність недоліків (описок, помилок, тощо), як таких, а наявність саме недоліків, які впливають на правильність визначення митної вартості товару.

Так, в спірному рішенні митним органом в якості розбіжності зазначено наступне:

«…Відповідно до відомостей декларації митної вартості від 11.05.2026 №б/н, до ціни товару додані витрати на транспортування в сумі 14000,00 доларів США, еквівалент 613970,00 грн. З метою підтвердження зазначених витрат надано до митного оформлення такі документи: договір на перевезення зовнішньоекономічних вантажів від 03.03.2025 № 0303/912/25, укладений з експедитором «GLOBAL CONTAINER LINES SIA», рахунок від 13.04.2026 №G260413-34 на оплату транспортно-експедиторських послуг, довідка про транспортні витрати від 13.04.2026 №б/н, Акт виконаних робіт від 05.05.2026 №б/н, заявку на міжнародне морське перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) від 12.01.2026 №117. Відповідно до рахунку від 13.04.2026 №G260413-34 та акту виконаних робіт від 05.05.2026 №б/н визначено витрати на транспортування партії товарів в чотирьох контейнерах. Витрати на перевезення враховують: Морський фрахт, включаючи перевантаження: Ксінґанґ, Китай - Гданськ, Польща становить 10000 доларів США; Міжнародна залізнична доставка, включаючи перевантаження: Гданськ, Польща - митний перехід Хрубешув - Володимир-Волинський становить 4000 доларів США; Міжнародна залізнична доставка, включаючи перевантаження: митний перехід Хрубешув - Володимир-Волинський - Тернопіль, Україна становить 4160 доларів США; У відповідності до відомостей, зазначених у митній декларації від 11.05.2026 № 26UA403070005265U1 та коносаменті № BW26010363 від 18.01.2026 поставку оцінюваної партії товару здійснено морським транспортом у контейнерах з порту XINGANG, CHINA до порту Gdansk, POLAND. Разом з цим, згідно із даних, наведених у накладних УМВС від 25.04.2026 №№ 03900, 03904, 03909, 03935, товар переміщувався з порту Gdansk, POLAND до Замост Бортатиче/Хрубешув та до м. Тернопіль залізничним транспортом.

Враховуючи вищезазначене, товар був перевантажений у порту Gdansk, що свідчить про наявність додаткових витрат, пов`язаних з перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший, що є складовими митної вартості товару.

До митного оформлення надано супровідні документи від 23.04.2026 Т-1 №№26PL322080NSD1URM0, 26PL322080NSD1YGM3, 26PL322080NSD1W9M1, 26PL322080NSD1RNM0 та залізничні накладні від 25.04.2026 №№ 03900, 03904, 03909, 03935. Тобто, з наведеного вбачається, що товар до перезавантаження на потяг перебував на зберіганні в порту. Однак документів, що підтверджують зберігання товарів не були надані митному органу разом з іншими товаросупровідними документами.

Відповідно до пункту 11 заявки 12.01.2026 №117 на міжнародне морське перевезення додаткова послуга у вигляді перевантажен ня («overload») Замовником ТОВ »Торговий дім «АМТ» у Експедитора «GLOBAL CONTAINER LINES SIA», не замовлялась, що не відповідає наданим до митного оформлення рахунку від 13.04.2026 №G260413-34 та акту виконаних робіт від 05.05.2026 №б/н, де до вартості морського фрахту та міжнародної залізничної поставки включено пере вантаження.

Враховуючи вище викладене встановлено, що під час митного оформлення неможлив о перевірити числові значення митної вартості товарів, оскільки до митної вартості не в повному обсязі включено всі складові митної вартості, зокрема понесені транспортні витрати. Таким чином, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ, подані до митного оформлення документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до ввезення на митну територію України, передбачених частиною 10 статті 58 МКУ. У наданих до митного оформлення документах відсутні відомості щодо вартості витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів. Враховуючи вищезазначені розбіжності, неможливо здійснити перевірку числового значення заявленої митної вартості оцінюваних товарів, транспортна складова не розраховується…».

З приводу вищевказаних розбіжностей суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що перевезення товару здійснювалось на підставі Договору на перевезення зовнішньоторговельних вантажів №0303/912/25 від 03.03.2025, укладеного з «GLOBAL CONTAINER LINES SIA».

Відповідно до п. 1.1. Договору, цей договір регулює взаємовідносини сторін під час виконання міжнародних перевезень та/або мультимодальних перевезень зовнішньоторговельних вантажів замовника в морських контейнерах.

Відповідно до п. 1.2. Договору, Виконавець зобов`язується здійснити міжнародне перевезення вантажів морським, автомобільним, залізничним, авіаційним транспортом у стандартних 20-ти, 40-ка та 45-ти футових контейнерах за маршрутами та інструкціями, зазначеними Замовником, за взаємно затвердженими умовами та тарифами.

Відповідно до пункту 3.1. Договору, вартість транспортних витрат зазначається в інвойсі Виконавця. Замовник зобов`язується оплатити Виконавцю перевезення (морський фрахт, наземне перевезення), а також усі інші платежі, пов`язані з перевезенням вантажів.

Отже, умовами Договору прямо передбачено, що вартість перевезення та всі пов`язані з ним платежі відображаються саме в інвойсі Виконавця, а не обов`язково деталізуються окремими рахунками чи окремими рядками за кожною технічною операцією в межах мультимодального маршруту.

Відповідно до пункту 3.3 Договору, у випадку перевантаження контейнера (контейнерів) на інший транспортний засіб в проміжному порту або терміналі вартість даного перевантаження включається в загальну вартість перевезення (фрахту), що зазначена в рахунку (інвойсі) та акті виконаних робіт.

Заявкою №117 від 12.01.2026 сторонами погоджено мультимодальний маршрут перевезення товару: Ксінґанґ, Китай Гданськ, Польща Тернопіль, Україна, а також тип транспортного засобу: судно-контейнеровоз та залізничний транспорт. Загальна вартість послуг за маршрутом Ксінґанґ Тернопіль погоджена сторонами в сумі 4540,00 доларів США за один контейнер.

На підтвердження транспортної складової митної вартості позивачем було надано митниці договір на перевезення №0303/912/25 від 03.03.2025, заявку на перевезення №117 від 12.01.2026, коносамент №BW26010363 від 18.01.2026, рахунок №G260413-34 від 13.04.2026, довідку про транспортні витрати від 13.04.2026, акт виконаних робіт, транзитні документи Т1 №№26PL322080NSD1URM0, 26PL322080NSD1YGM3, 26PL322080NSD1W9M1, 26PL322080NSD1RNM0 та залізничні накладні №№03900, 03904, 03909, 03935 від 25.04.2026.

Вказані документи у своїй сукупності повністю підтверджують факт перевезення товару, так числове значення транспортної складової митної вартості.

Зокрема, рахунком №G260413-34 від 13.04.2026 підтверджено вартість перевезення чотирьох контейнерів MRSU4893398, MRSU6232680, MRSU3049567, TCNU8023899 у загальній сумі 18160,00 доларів США, а саме: морський фрахт, включаючи перевантаження, за маршрутом Ксінґанґ, Китай Гданськ, Польща 10000,00 доларів США; міжнародна залізнична доставка, включаючи перевантаження, за аршрутом Гданськ, Польща митний перехід Хрубешув Володимир-Волинський 4000,00 доларів США; міжнародна залізнична доставка, включаючи перевантаження, за маршрутом митний перехід Хрубешув Володимир-Волинський Тернопіль, Україна 4160,00 доларів США.

Оскільки, до митної вартості товарів підлягають включенню витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України, позивачем було включено до митної вартості витрати на перевезення товару до митного кордону України у сумі 14000,00 доларів США, а саме: морський фрахт, включаючи перевантаження, за маршрутом Ксінґанґ, Китай Гданськ, Польща 10000,00 доларів США та міжнародну залізничну доставку, включаючи перевантаження, за маршрутом Гданськ, Польща митний перехід Хрубешув Володимир-Волинський 4000,00 доларів США.

Вартість міжнародної залізничної доставки за маршрутом митний перехід Хрубешув Володимир-Волинський Тернопіль, Україна у сумі 4160,00 доларів США до митної вартості не включалась, оскільки такі витрати понесені після ввезення товару на митну територію України та не є витратами на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України.

Таким чином, до митної вартості було включено саме ту частину транспортних витрат, яка відповідно до положень ч. 10 ст. 58 МК України підлягає включенню до митної вартості товарів.

Щодо посилання митниці на відсутність відомостей щодо вартості витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів.

Так, товарна партія поставлялась на умовах FOB Xingang згідно з міжнародними торговельними правилами Інкотермс-2010.

Відповідно до п.п. 3.1.1 Контракту № BTKB/2 від 25.09.2025, у разі використання правил Інкотермс FOB продавець зобов`язаний за свій рахунок здійснити завантаження товару на борт зазначеного покупцем судна в погоджену дату або в межах погодженого строку в названому порту відвантаження відповідно до звичаїв порту, а також виконати митні формальності, необхідні для вивозу товару. Цим же пунктом Контракту передбачено, що ціна FOB означає, що контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки товару в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.

Отже, витрати на доставку товару до порту відвантаження та завантаження товару на борт судна в порту Xingang вже включені до контрактної ціни товару та не є окремою витратою позивача, яка повинна додатково підтверджуватись окремими рахунками, актами чи платіжними документами.

Крім того, відповідно до п. 4.2 Контракту № BTKB/2 від 25.09.2025р., у ціну Товару включена вартість упаковки і маркування. Отже, витрати, пов`язані з пакуванням, маркуванням та підготовкою товару до транспортування, вже включені до контрактної ціни товару та не є окремими витратами позивача.

Натомість, навантажувально-розвантажувальні роботи, перевантаження та обробка контейнера після прийняття товару до міжнародного перевезення, зокрема під час зміни виду транспорту в межах мультимодального маршруту Ксінґанґ Гданськ Тернопіль, є складовими процесу перевезення контейнера.

Такі витрати є повністю підтвердженими наданими до митного оформлення документами, а саме рахунком №G260413-34 від 13.04.2026, довідкою про транспортні витрати від 13.04.2026 та актом виконаних робіт, оскільки включені до загальної вартості перевезення чотирьох контейнерів MRSU4893398, MRSU6232680, MRSU3049567, TCNU8023899 у сумі 18160,00 доларів США.

Той факт, що такі витрати не виділені окремим рядком у рахунку чи акті, не свідчить про їх непідтвердження, оскільки відповідно до пункту 3.1 Договору №0303/912/25 від 03.03.2025 вартість транспортних витрат та інших платежів, пов`язаних із перевезенням вантажів, зазначається в інвойсі Виконавця, а відповідно до пункту 3.3 цього ж Договору у випадку перевантаження контейнера на інший транспортний засіб у проміжному порту або терміналі вартість такого перевантаження включається в загальну вартість перевезення, що зазначена в рахунку та акті виконаних робіт.

Таким чином, витрати на завантаження товару на борт судна в порту відвантаження включені до ціни товару відповідно до умов FOB та п.п. 3.1.1 Контракту № BTKB/2 від 25.09.2025, витрати на упаковку і маркування включені до ціни товару відповідно до п. 4.2 Контракту; а витрати на навантажувально-розвантажувальні роботи, перевантаження та обробку контейнера в межах погодженого сторонами мультимодального маршруту включені до загальної вартості перевезення відповідно до пунктів 3.1 та 3.3 Договору №0303/912/25 від 03.03.2025 та підтверджені рахунком, довідкою про транспортні витрати і актом виконаних робіт.

При цьому пункт 2.17 Договору №0303/912/25 від 03.03.2025, на який посилається митниця, передбачає лише загальний обов`язок Замовника оплатити фрахт, послуги із завантаження-розвантаження, стивідорні витрати, витрати за понаднормове використання лінійного контейнерного обладнання, а також інші взаємоузгоджені платежі, якщо такі витрати виникають та належать Виконавцю за виконані послуги. Суд наголошує, що наявність у Договорі такої загальної умови не свідчить про те, що у спірному перевезенні позивачем були понесені окремі додаткові витрати на навантаження, вивантаження, обробку, стивідорні послуги чи інші навантажувально-розвантажувальні роботи понад погоджену сторонами вартість перевезення у сумі 18160,00 доларів США.

Отже, витрати на перевантаження є повністю підтвердженими, оскільки вони документально та фактично включені до загальної вартості перевезення, що повністю відповідає пункту 3.3 Договору №0303/912/25 від 03.03.2025.

Посилання митного органу на те, що у пункті 11 Заявки №117 від 12.01.2026 окремо не замовлялась додаткова послуга у вигляді перевантаження («overload»), є безпідставним, оскільки пункт 11 Заявки взагалі не є пунктом про замовлення послуг з перевезення.

Зі змісту Заявки №117 вбачається, що саме у пункті 10 сторонами погоджено вартість послуги з перевезення за маршрутом Ксінґанґ, Китай Тернопіль, Україна у сумі 4540,00 доларів США за один контейнер, включаючи додаткові витрати.

Натомість пункт 11 Заявки стосується лише можливих додаткових витрат, зокрема оформлення додаткових документів, страхування, конвою, тощо, які могли виникнути понад погоджену сторонами комплексну вартість перевезення.

Відсутність у пункті 11 Заявки окремого зазначення додаткових витрат на перевантаження не свідчить про те, що перевантаження не здійснювалось або що його вартість не підтверджена. Навпаки, це підтверджує, що окремих додаткових витрат понад погоджену у пункті 10 Заявки вартість перевезення не виникало, а перевантаження контейнера було включено до загальної вартості перевезення відповідно до пункту 3.3 Договору №0303/912/25 від 03.03.2025.

Щодо твердження митниці про відсутність документів, що підтверджують зберігання товарів, суд зазначає наступне.

До митного оформлення Позивачем було надано транзитні документи Т1 № №26PL322080NSD1URM0, 26PL322080NSD1YGM3, 26PL322080NSD1W9M1, 26PL322080NSD1RNM0 від 23.04.2026 та залізничні накладні УМВС №№03900, 03904, 03909, 03935 від 25.04.2026.

З наведених документів вбачається, що проміжок часу між оформленням транзитних документів та подальшим залізничним перевезенням товару становив два календарні дні.

Листом компанії-перевізника вих. 0911/1-2 від 11.09.2025 підтверджено, що для контейнерів, що слідують на адресу ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» залізничним транспортом, у портах прибуття надано 15 безкоштовних днів зберігання.

Строк перебування контейнерів з вантажем в порту покривається безкоштовним строком зберігання, тобто жодних витрат на зберігання позивачем не понесено, що підтверджено матеріалами справи.

Отже, у позивача не виникало окремих витрат на зберігання товару, які підлягали б оплаті та включенню до митної вартості товарів.

Отже, подані позивачем документи підтверджують, що загальна вартість перевезення, включаючи перевантаження контейнерів, склала 18160,00 доларів США. Жодних окремих витрат на зберігання товару позивач не поніс.

Відтак ненадання документів про зберігання товару не може бути підставою для коригування митної вартості, оскільки митний орган не довів ані факту надання таких послуг, ані факту понесення позивачем відповідних витрат, ані їх впливу на числове значення митної вартості товарів.

Щодо ненадання копії митної декларації країни відправлення, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 2 статті 53 МКУ, перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, є чітко визначеним. Експортна митна декларація країни відправлення не входить до переліку обов`язкових документів, які подаються для підтвердження заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 3 цієї ж статті, митний орган має право запитувати додаткові документи (у тому числі експортну декларацію) виключно у разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих відомостей.

Проте сама по собі відсутність експортної декларації, яка є внутрішнім документом країни відправника та не перебуває у володінні покупця, не може бути доказом недостовірності ціни товару.

Верховний Суд, в постанові від 19.03.2019 по справі №810/4116/17 висловив наступну правову позицію щодо ненадання декларації країни відправлення : «Крім того, ненадання позивачем митної декларації країни відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов`язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару».

Отже, ненадання декларації країни відправлення не може бути самостійною підставою для невизнання заявленої митної вартості, якщо вона підтверджується іншими первинними документами.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з пунктом другим частини 6 статті 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд зазначає, що відповідно до вимог частини 3 статті 53 Митного кодексу України, додаткові документи надаються декларантом за наявності, відтак, саме по собі подання таких документів не в повному обсязі не може бути підставою для коригування митної вартості товару.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (ст. 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Зі змісту оскаржуваного рішення №UA403070/2026/000303/1 від 12.05.2026 про коригування митної вартості вбачається, що джерелом для коригування митної вартості спірної партії товарів слугували митні декларації подібних товарів.

Суд зазначає, що покликання відповідача на відомості з інформаційних баз даних контролюючого органу не є належним доказом щодо неправильного визначення позивачем митної вартості товару, зазначеного у митній декларації, оскільки такі відомості мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати перевагу над наданими декларантом первинними документами про товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.

Верховний Суд з цього питання сформував правову позицію, яка викладена у постановах від 21.02.2018 у справі № 820/17417/14, від 04.09.2018 у справі № 818/1186/17, відповідно до якої рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 у справі № 520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

Отже, суд відхиляє посилання митниці на відомості спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України щодо іншої вартості подібних товарів, оскільки самі по собі відомості даної системи не є достатньою підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості за умови відсутності сумнівів у достовірності наданих декларантом документів та їх повноти.

Під час митного оформлення позивач подав усі визначені статтею 53 Митного кодексу України документи, перелік яких є вичерпним, що підтверджують заявлену ним митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Отже, митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору. Відтак наявність належних та беззаперечних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Тому суд доходить висновку, що позивач при подачі документів надав всі необхідні та достатні документи, що дають змогу визначити всі складові митної вартості товару, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Разом з тим, відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості, не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, що свідчить про порушення відповідачем вимог частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятих рішень.

З наведеного вбачається, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку із чим дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA403070/2026/000303/1 від 12.05.2026 є протиправним та підлягає скасуванню.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи з`ясовані обставини, досліджені матеріали справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Згідно із частиною 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями ст. ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139,241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» (69000, м. Запоріжжя, вул. Штабна, буд. 13, прим. 23, код ЄДРПОУ 42822115) до Тернопільської митниці (46400, Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Текстильна, буд. 38, код ЄДРПОУ 43985576) про визнання протиправним та скасування рішення, задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UA403070/2026/000303/1 від 12.05.2026.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 11 073,62 грн. (одинадцять тисяч сімдесят три гривні 62 копійки).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Стрельнікова