Ухвала суду № 138685898, 03.08.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про встановлення нового строку подання звіту

03 серпня 2026 рокум. Ужгород№ 260/1681/23

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Плеханова З.Б., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області до Філії "Великобичківське ЛМГ" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", третя особа: Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Тячівська окружна прокуратура Закарпатської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Філії "Великобичківське ЛМГ" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", третя особа: Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду(головуючий суддя Ващилін Р.О.) від 10.10.2023 року залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.01.2024, у задоволені позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 29 листопада 2024 року касаційну скаргу заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури задоволено частково. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.10.2023 р. та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.01.2024 р. у справі №260/1681/23 скасовано і направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

17 грудня 2024 року вказана адміністративна справа надійшла до Закарпатського окружного адміністративного суду, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі .

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.12.2024 року справу №260/1681/23 передано на розгляд судді Плеханова З.Б.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 травня 2025 року у справі №260/1681/23 позов Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області до Філії "Великобичківське ЛМГ" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", третя особа: Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задоволено:

- Визнано протиправною бездіяльність Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» ( код ЄДРПОУ 44768034) щодо невжиття заходів з організації проведення робіт із винесення меж лісового Заказника загальнодержавного значення Діброва загальною площею 712 га та закріплення їх в натурі (на місцевості).

- Зобов`язано Державне спеціалізоване господарське підприємства Ліси України ( код ЄДРПОУ 44768034) забезпечити організацію проведення робіт із винесення меж лісового Заказника загальнодержавного значення Діброва загальною площею 712 га та закріплення їх в натурі (на місцевості) з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

- Зобов`язано Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» код ЄДРПОУ 44768034 надати суду звіт про виконання даного рішення не пізніше ніж вісім місяців з дня набрання рішенням законної сили.

- Зобов`язано Державне спеціалізоване господарське підприємства Ліси України надіслати Копію звіту всім учасникам судового розгляду, надавши суду підтвердження.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 травня 2025 року року у справі №260/1681/23 набуло законної сили 25 листопада 2025 року.

22 липня 2025 до Закарпатського окружного адміністративного Державним спеціалізованим господарським підприємством «Ліси України» надіслано звіт про виконання рішення суду та клопотання про продовження строку подання звіту, відповідно до якого просить:

- Прийняти поданий Державним спеціалізованим господарським підприємством «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» звіт про часткове виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.05.2025 по справі №260/1681/23

-Встановити Державному спеціалізованому господарському підприємству «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» новий строк для подання до суду звіту про виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.05.2025 по справі №260/1681/23.

Зазначено, що для забезпечення заходів встановлення меж території об`єкту природнозаповідного фонду лісового Заказника загальнодержавного значення «Діброва» філією «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» на виконання Рішення від 23.05.2025 по справі №260/1681/23 вжито ряд заходів.

На підставі укладеного договору №151-20260520-1-в від 20.05.2026 між Державним спеціалізованим господарським підприємством «Ліси України» в особі Філії «Карпатський лісовий офіс» та ТОВ «ХУСТ Земля Карпат» про надання послуг з розроблення проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території природно-заповідного фонду лісового заказника загальнодержавного значення «Діброва» розроблено «Проект землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів (встановлення меж території об`єкта природнозаповідного фонду лісового заказника загальнодержавного значення «Діброва» загальною площею 712,0000 га, розташованого за адресою: на території Великобичківської територіальної громади (за межами населених пунктів та в межах населеного пункту сщ. Великий Бичків) Рахівського району Закарпатської області).

12.06.2026 листом №155 розробником технічної документації із землеустрою ТОВ «ХУСТ-Земля Карпат» відповідно до абзацу другого пункту 3 частини третьої статті 186 Земельного кодексу України надіслано Клопотання Міністерству захисту довкілля та природніх ресурсів України про погодження «Проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного лісогосподарського призначення земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів».

Філією вживаються всі можливі заходи для належного виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.05.2025 по справі №260/1681/23 та наразі очікується розгляд та погодження клопотання Міністерством захисту довкілля та природніх ресурсів України щодо погодження Проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного лісогосподарського призначення земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів (встановлення меж території об`єкта природно-заповідного фонду лісового заказника загальнодержавного значення «Діброва» загальною площею 712,0000 га, розташованого за адресою: на території Великобичківської територіальної громади (за межами населених пунктів та в межах населеного пункту сщ. Великий Бичків) Рахівського району Закарпатської області).

Відповідно до ст.129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ч.1 ст.382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України», заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 07 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).

На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.

З метою забезпечення виконання судового рішення статтею 382 КАС України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, згідно з положеннями частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина друга статті 382 КАС України).

Так, Верховний Суд у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі №704/1547/17 сформулював правову позицію, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту можна, зокрема, встановити новий строк подання звіту. Тобто, суд вправі вжити заходів реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту. Для підтвердження мотивації такого підходу потрібно керуватися абзацом першим підпункту 3.2 пункту 3, абзацу другого пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 червня 2009 року №16-рп/2009, де зазначено, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини, а виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

Судом встановлено, що Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» 6 місяців з дня набрання законної сили рішення не вчинило жодних дій для виконання рішення суду, оскільки рішення набрало законної сили - 25.11.2025 року, а відповідно до поданого звіту договір про надання послуг з розроблення проекту землеустрою укладено 20.05.2026 року.

Однак для ефективного та реального виконання судового рішення суд, з врахування обставин та доказів ,наданих боржником, все ж таки надає новий строк для виконання судового рішення , попереджаючи про наслідки невиконання.

На підставі викладеного, керуючись ст. 382 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Встановити Державному спеціалізованому господарському підприємству «Ліси України» новий строк для подання звіту про повне виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.12.2024 року у справі №260/1681/23 - до 04 листопада 2026 року.

В разі не подання звіту у встановлений судом строк накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів до Восьмого апеляційної адміністративного суду.

Суддя З.Б.Плеханова