Рішення № 138685734, 03.08.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року м. Житомир справа № 240/26988/25

категорія 112010201

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Липа В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправними дії Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплатщодо невиплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплат;

- стягнути з Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплатна його користь компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплат, у розмірі 9681, 32 грн, яка складається з суми індексу інфляції та 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що на виконання рішення суду від 15.02.2021 у справі №240/12901/20 відповідач виплатив кошти 21.05.2025. У зв`язку з цим позивач звернувся до Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат із заявою щодо нарахування та виплати йому компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплат з 18.03.2021 по день фактичної виплати, яка визначається відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, однак отримав відмову, тому звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не надав. Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до положень статей 257, 262 КАС України дана адміністративна справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Згідно із частиною п`ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Рішення суду від 15.02.2021 у справі №240/12901/20 зобов`язано Житомирський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , як інваліду війни 1 групи, щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням проведених виплат.

На виконання зазначеного рішення, позивачу 21.05.2025 виплачено щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі 12260,00 грн , що підтверджується випискою по картковому рахунку ОСОБА_1 .

Позивач звернувся до Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат із заявою щодо нарахування та виплати йому компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплат з 18.03.2021 по день фактичної виплати, яка визначається відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.

Листом від 04.11.2025 №10/7710 відповідач повідомив, що Центр не є тим боржником, що прострочив виконання грошового зобов`язання у розумінні статті 625 Цивільного кодексу України, між Центром та позивачем відсутні цивільно-правові відносини.

Вважаючи таку відмову у виплаті компенсації протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України від 19.10.00 р. №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон № 2050-ІІІ) та «Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 (далі - Порядок № 159).

Так, статтею 2 Закону № 2050-ІІІ визначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі №2050-ІІІ слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

З метою реалізації Закону № 2050-ІІІ постановою Кабінету Міністрів України 21.02.01 р. № 159 затверджено «Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати» (Порядок № 159).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру:

пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством);

соціальні виплати (допомога сім`ям з дітьми, державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, страхові виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо);

стипендії;

заробітна плата (грошове забезпечення);

сума індексації грошових доходів громадян;

суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

З огляду на зазначені норми, умовами для виплати компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати є затримка на один і більше календарних місяців виплати доходів, які одержують на території України і доходи не мають разовий характер.

Позивачу на виконання рішення суду відповідачем виплачено в належному розмірі одноразову грошову допомогу до 5 травня за 2020 р. в травні 2025 року. Позивач вважає, що виплату разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік проведено з порушенням строку її виплати, тому на його думку відповідач зобов`язаний виплатити позивачу грошову компенсацію втрати частини доходів.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно з статтями 1, 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до частини четвертої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 р. № 367- XIV) щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Таким чином, виплата учасникам бойових дій до 5 травня є разовою грошовою допомогою, тобто має разовий характер і є пільгою, а не як вважає помилково позивач соціальною виплатою. Відтак, підстав для виплати позивачу грошової компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 р. немає.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є не лише договори й інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти.

Разом з тим, зазначена правова норма також не може бути застосована до цих правовідносин, оскільки рішенням від 15.02.2021 по справі №240/12901/20, не вирішувалося питання про стягнення коштів. Зазначене рішення мало зобов`язальний характер. За таких обставин, підстав для нарахування індексу інфляції та 3% річних немає.

З огляду на зазначене, суд доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для відмови у задоволенні позову.

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (вул. Чуднівська, 105,м. Житомир,Житомирська обл., Житомирський р-н,10005. РНОКПП/ЄДРПОУ: 20405992) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Липа

03.08.26