Рішення № 138685504, 03.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 рокуСправа №160/17707/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турової О.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (відповідач-2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (відповідач-2), в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві НОМЕР_8 від 10.06.2025р. про відмову у призначенні та проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 у зв`язку із втратою годувальника;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та провести перерахунок ОСОБА_1 пенсії у зв`язку з втратою годувальника відповідно до ст.36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з моменту звернення до Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, з 03 червня 2025 року.

В обґрунтування позовної заяви зазначається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку у пенсійному органі та отримує пенсію у зв`язку із втратою годувальника (колишнього чоловіка позивача), призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року (далі - Закон №1058-ІV). При цьому ОСОБА_1 також є непрацездатним членом сім`ї (дружиною) померлого годувальника - ОСОБА_2 , з яким позивач проживала спільно однією сім`єю без реєстрації шлюбу та перебувала на його утриманні. Пенсія за віком, яку отримував ОСОБА_2 за життя, була постійним і основним джерелом засобів для існування ОСОБА_1 , так як позивач отримувала пенсію у розмірі набагато нижчому, ніж ОСОБА_2 . Рішеннями Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23.01.2025 року у справі №185/197/25 та від 02.05.2025 року у справі №185/3091/25 встановлено факти спільного проживання ОСОБА_1 однією сім`єю з ОСОБА_2 та факт перебування ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_2 , з яким вона проживала однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу. Наведене, за позицією позивача, надає їй право на перерахунок пенсії у зв`язку з втратою годувальника відповідно до ст.36 Закону №1058-ІV, з урахуванням пенсійних виплат померлого ОСОБА_2 , у зв`язку із чим ОСОБА_1 звернулася до пенсійного органу з відповідною заявою про перерахунок пенсії у зв`язку із втратою годувальника. Однак, оскаржуваним рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві О/р НОМЕР_8 від 10.06.2025 року позивачеві протиправно відмовлено у такому перерахунку з посиланням на те, що документи, що підтверджують родинні стосунки ОСОБА_1 з померлим годувальником ОСОБА_2 (свідоцтво про шлюб) до заяви не долучені. Позивач не погоджується з позицією відповідача-2 та стверджує, що надані нею до заяви рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23.01.2025 року у справі №185/197/25 та від 02.05.2025 року у справі №185/3091/25, якими встановлено факти спільного проживання ОСОБА_1 однією сім`єю з ОСОБА_2 та факт перебування ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_2 , з яким вона проживала однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу, є належними документами, що засвідчують родинні зв`язки у розумінні приписів п.2.16 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005р. за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1), яким, зокрема, передбачено, що за такий документ приймається рішення суду. Таким чином, наданими відповідачу документами було належним чином підтверджено факт перебування ОСОБА_1 , як непрацездатного члена сім`ї, на утриманні у її померлого чоловіка ОСОБА_2 , отже, у відповідача не було підстав для відмови у перерахунку пенсії позивача у зв`язку із втратою годувальника відповідно до ст. 36 Закону №1058-ІV.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 року прийнято до розгляду вищевказану позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі №160/17707/25 за цією позовною заявою, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

21.08.2025 року до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на позовну заяву, в якому відповідач-1 пред`явлений позов не визнав та заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію у зв`язку із втратою годувальника - ОСОБА_3 , призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року. Заява позивача про перерахунок пенсії у зв`язку з втратою годувальника розглядалася за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві, рішенням якого від 10.06.2025 року позивачеві відмовлено у такому перерахунку, тож, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заяву позивача по суті не розглядало та спірне рішення не приймало. При цьому право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника мають лише особи, визначені статтею 36 Закону №1058-ІV, зокрема чоловік або дружина, які перебували із померлим у зареєстрованому шлюбі, натомість, проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, навіть якщо цей факт встановлений судом, не створює статусу подружжя та не є підставою для призначення такої пенсії. Отже, оскільки позивач до заяви про перерахунок пенсії у зв`язку з втратою годувальника не надала документів, які підтверджують родинні відносини з померлим годувальником ОСОБА_2 (зокрема свідоцтва про шлюб), оскаржуваним рішенням Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві позивачеві обґрунтовано та на законних підставах відмовлено у задоволенні поданої заяви. Надані позивачем судові рішення про встановлення факту спільного проживання з померлим годувальником не є належним підтвердженням статусу подружжя, а тому відсутні правові підстави для призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

Копію позовної заяви, а також копії доданих до позовної заяви документів та ухвалу суду від 30.06.2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві отримало 17.06.2025 року та 16.08.2025 року, відповідно, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, однак, станом на час розгляду справи відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

При цьому за приписами частини 6 статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію у зв`язку із втратою годувальника - колишнього чоловіка позивача ОСОБА_3 , призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23.01.2025 року у цивільній справі №185/197/25 встановлено факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з листопада 2005 року по 21 грудня 2024 року, до дня смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Також рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02.05.2025 року у цивільній справі №185/3091/25 встановлено факт, що має юридичне значення, а саме: факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на утриманні у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 , з яким вона проживала однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Павлоградським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 26.12.2024 року.

Судом також встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , був пенсіонером та отримував пенсію за віком, що підтверджується посвідченням, виданим 15.08.2000р. (номер пенсійної справи 158681).

03.06.2025 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок пенсії у зв`язку з втратою годувальника відповідно до ст.36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку із зміною годувальника з колишнього чоловіка - ОСОБА_3 , на ОСОБА_2 .

До вказаної заяви ОСОБА_1 надала пакет документів, зокрема: копію паспорта ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 , копію довідки податкової адміністрації про присвоєння ідентифікаційного номера померлому годувальнику НОМЕР_4 , копію рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02.05.2025 року у справі №185/3091/25, копію свідоцтва про смерть ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 від 26.12.2024 року, копію трудової книжки ОСОБА_2 б/н від 08.09.1975р., копію військового квитка серії НОМЕР_5 від 18.11.1980р. на ім`я ОСОБА_2 , копію диплома серії НОМЕР_6 , виданого 21.12.1998р. на ім`я ОСОБА_2 .

Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві визначено органом, уповноваженим розглянути вищевказану заяву позивача про переведення на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 10.06.2025 року О/р № НОМЕР_7 ОСОБА_1 відмовлено у проведенні перерахунку пенсії у зв`язку з втратою годувальника відповідно до ст.36 Закону №1058-IV у зв`язку із зміною годувальника, через те, що документи, що підтверджують родинні стосунки ОСОБА_1 з померлим годувальником (свідоцтво про шлюб) до заяви не долучені.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, позивач звернулася до суду з цією позовною заявою.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Базовим нормативно-правовим актом, який визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсії, є Закон України від 9 липня 2003 року №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV).

Частинами 1 та 2 статті 5 Закону №1058-IV визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим законом визначаються, зокрема, коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону №1058-IV види пенсійного забезпечення, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення.

За пунктом 16 Прикінцевих положень Закону №1058-IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Положеннями абзацу 22 статті 1 Закону №1058-IV визначено, що як пенсії розуміють щомісячні регулярні пенсійні грошові виплати, які отримують фізичні особи (або члени сім`ї) від держави та спеціальних фондів після досягнення пенсійного віку, в разі інвалідності чи втрати годувальника.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону №1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Частиною 1 статті 9 Закону №1058-ІV визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

При цьому частинами першою та другою статті 10 Закону №1058-IV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Відповідно до ч.1 ст.36 Закону №1058-ІV пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім`ї особи, якій відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника. Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

Згідно з ч.2 ст.36 Закону №1058-ІV непрацездатними членами сім`ї вважаються:

1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону;

2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років. Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні;

3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.

Відповідно до ч.3 ст.36 зазначеного Закону до членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

У цій статті визначені умови, за яких членам сім`ї, зазначеним у її другій частині, призначається пенсія у зв`язку із втратою годувальника, а також закріплено право та умови отримання цієї виплати усиновленими дітьми, пасинками та падчерками, неповнолітніми дітьми, які мають право на пенсію у зв`язку із втратою годувальника, в разі їх усиновлення.

Зі змісту цих норм слідує, що перелік непрацездатних членів сім`ї, яким може бути призначена пенсія у зв`язку із втратою годувальника, є поосібним і вичерпним. Вони не містять правил, згідно з якими до непрацездатних членів сім`ї померлого годувальника можна відносити осіб за іншими критеріями (ознаками) визначення поняття сім`ї, прикладом якого є спільне проживання і ведення господарства, спільний побут, набуття характерних взаємних прав та обов`язків.

Ужиті у Законі №1058-IV поняття «чоловік» та «дружина» позначають одного з подружжя. За статтею 21 Сімейного кодексу України чоловік та жінка набувають статусу подружжя тільки на підставі шлюбу - добровільного сімейного союзу жінки та чоловіка, зареєстрованого в державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Згідно зі статтею 36 Сімейного кодексу України саме шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

У повсякденному житті може скластися правова ситуація, коли жінка та чоловік проживають разом, ведуть спільне господарство, разом виховують дітей, ведуть спільний побут, набувають певних взаємних прав та обов`язків, притаманних сім`ї, але при цьому вони не перебувають у шлюбі. В окремих сферах правовідносин (житлових, цивільно-майнових, сімейних, трудових та інших) такі відносини можуть підпадати під поняття сім`ї, а її учасники визнаватися членами сім`ї, яким з огляду на об`єктивну відмінність їх змісту у відповідних галузях законодавства надаються або не надаються (обмежуються) відповідні права та обов`язки. Ззовні такі відносини подібні до шлюбних, однак попри цю схожість, вони не ототожнюються з ними. Жінка та чоловік, які перебувають у фактичних шлюбних стосунках, за певних унормованих правовідносин можуть вважатися членами сім`ї, що не є рівнозначним поняттю «подружжя», позаяк саме цим терміном законодавець персоніфікує чоловіка та жінку (подружжя) як суб`єктів правовідносин, що склалися між ними внаслідок реєстрації шлюбу.

У законодавстві про пенсійне забезпечення імперативно визначено, що право на призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника, з-поміж інших категорій осіб, мають одне з подружжя - чоловік чи дружина, до яких жінка чи чоловік, які разом проживають однією сім`єю без реєстрації шлюбу, не належать.

Судом встановлено, що відповідно до рішень Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23.01.2025 року у цивільній справі №185/197/25 та від 02.05.2025 року у цивільній справі №185/3091/25 ОСОБА_1 з листопада 2005 року по 21 грудня 2024 року проживала разом з ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу й перебувала на його утриманні.

Ці факти за рішеннями суду в порядку, передбаченому пунктом 5 частини 2 статті 293 Цивільного процесуального кодексу України, були визнані такими, що мають юридичне значення для вирішення питання про призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника.

У розумінні пункту 1 частини 2 статті 36 Закону №1058-IV право на призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника мають чоловік або дружина, які перебували в зареєстрованому шлюбі. Жінка або чоловік, які на час смерті померлого годувальника проживали з ним однією сім`єю без реєстрації шлюбу та/або утримували один одного, не є подружжям, а тому не набувають права на призначення пенсійних виплат у зв`язку із втратою годувальника.

Встановлення в судовому порядку факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без шлюбу і визнання за її учасниками статусу члена сім`ї не легітимізує правове становище неодруженої сімейної пари як подружньої, оскільки статус «подружжя» чоловік та жінка набувають тільки в разі реєстрації шлюбу в державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Аналогічна правова позиція зі спірного питання висловлена Верховним Судом України у постановах від 10 березня 2015 року № 21-615а14, від 31.10.2019 року у справі №461/3169/17, від 23 січня 2020 року у справі №804/1501/18.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 проживала разом з ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з листопада 2005 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 . Тобто на день смерті ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) вони з позивачкою не перебували в офіційно зареєстрованому шлюбі.

За наведених обставин, позивачка у розумінні приписів статті 36 Закону України №1058-ІV не є особою, яка може набути право на призначення (перерахунок) пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

Таким чином, оскаржуваним рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 10.06.2025 року О/р № НОМЕР_7 ОСОБА_1 обґрунтовано та на законних підставах відмовлено у проведенні перерахунку пенсії у зв`язку з втратою годувальника відповідно до ст.36 Закону №1058-IV у зв`язку із зміною годувальника через не надання документів, що підтверджують родинні стосунки ОСОБА_1 з померлим годувальником ОСОБА_2 (свідоцтва про шлюб).

Отже, підстави для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення Головного управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві, відсутні, тож у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити. Також слід відмовити у задоволенні похідної позовної вимоги про зобов`язання пенсійного органу призначити та провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 у зв`язку з втратою годувальника відповідно до ст.36 Закону №1058-IV з моменту звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, з 03 червня 2025 року.

При цьому у задоволенні позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області слід відмовити й з тих підстав, що заява позивача про перерахунок пенсії у зв`язку з втратою годувальника розглядалася за принципом екстериторіальності саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві, рішенням якого від 10.06.2025 року позивачеві відмовлено у такому перерахунку, тож, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заяву позивача по суті не розглядало та спірне рішення не приймало, відтак, є неналежним відповідачем у цій справі.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .

Відповідно до приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст. ст. 72-74, 77, 241-246, 250, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 219104227, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26), Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.М. Турова