Рішення № 138685458, 03.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 рокуСправа №160/18877/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ремез К.І.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

02.07.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не призначення пенсії за віком ОСОБА_1 з 27.05.2026 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) працівників, зайнятих в галузях економіки України за три останні календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2023-2025 роки;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, здійснити призначення та розрахунок пенсії за віком ОСОБА_1 , із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) працівників, зайнятих в галузях економіки України за три останні календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2023 - 2025 роки з 27.05.2026 та провести виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідач безпідставно не врахував показники заробітної плати (доходу) в Україні за 2023 - 2025 роки при призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України №1058, натомість здійснив її обрахунок за показниками, що були враховані під час призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення.

Ухвалою суду від 03.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними матеріалами.

23.07.2026 за допомогою підсистеми "Електронний суд" від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить суд у задоволенні позову відмовити. Вказує, що після набрання чинності Законом № 1058-IV збережено право на пенсію за вислугу років для працівників, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію за вислугу років, за умови досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII.

Проте, розмір пенсії, підстави та порядок призначення пенсії за вислугу років, визначені виключно Законом № 1058-IV.

Позивачці 12.11.2021 призначено пенсію за вислугу років, розмір якої обчислено відповідно до Закону № 1058-ІV. Відповідно до заяви позивачки від 27.05.2026 її переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058-ІV.

У разі виникнення необхідності у зміні певних складових пенсії або зміни її виду в цілому, законодавством передбачено лише два механізми - переведення з одного виду пенсії на інший (частина третя статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування») та перерахунок пенсії (частина четверта статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

Тобто, в практиці застосування пенсійного законодавства не існує поняття перепризначення, повторного призначення або будь-якого іншого призначення пенсії, окрім поняття «призначення пенсії», яким є первинне та єдине її призначення, а всі подальші зміни та доповнення відбуваються виключно шляхом перерахунку або переведення.

З огляду на вищевказане, на думку відповідача, підстави здійснювати перерахунок пенсії позивачу із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2023-2025 роки відсутні.

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив таке.

ОСОБА_1 перебувала на обліку з 12.11.2021 та отримувала пенсію за вислугу років, призначену відповідно до пункту е статті 55 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII Про пенсійне забезпечення.

27.05.2026 ОСОБА_1 звернулась з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до відповіді ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 24.06.2026 № 0400-010303-8/120388 на адвокатський запит встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області заявницю з 27.05.2026 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058.

Також зазначено «При перерахунку пенсії застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2018-2020 роки в розмірі 9118,81 грн, що з урахуванням коефіцієнтів підвищення склав 10231,37 грн. Розмір пенсійної виплати з 27.05.2026 становив 7325,78 грн».

Не погоджуючись із відмовою, позивач звернулась в суд з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд врахував таке.

Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ч.1 ст.46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування №1058-ІV від 09 липня 2003 року (далі Закон №1058-ІV) за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно з положеннями ч.2 ст.40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Згідно з положеннями ч.3 ст.45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених вище норм законодавства дає підстави для висновку, що ч.3 статті 45 Закону №1058-IV установлює порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.

Застосована правова позиція узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року (справа № 577/2576/17), Верховного Суду у постанові від 31 липня 2019 року (справа № 720/208/17) та постанові від 18 серпня 2020 року (справа № 263/6611/17).

Як суд встановив, позивачці 12.11.2021 призначено пенсію за вислугу років, розмір якої обчислено відповідно до Закону № 1058-ІV. Відповідно до заяви позивачки від 27.05.2026 її переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058-ІV.

Отже, у спірному випадку має місце саме призначення позивачці з 27.05.2026 пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV, а тому підлягає врахуванню показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення пенсії, як того вимагає ч.2 ст.40 Закону №1058-IV, а саме: за 2023-2025 роки.

Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права.

Так, позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо не призначення пенсії за віком ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , з 04.03.2024 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) працівників, зайнятих в галузях економіки України за три останні календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2021-2023 роки.

Водночас, бездіяльність суб`єкта владних повноважень це завжди пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.

В свою чергу дії це юридичні факти, які пов`язані з волею суб`єктів правовідносини; це поведінка людей; зовнішнє вираження волі людини. Відмінна риса даного виду юридичних фактів полягають у тому, що норми права пов`язують з ними юридичні наслідки саме в силу вольового характеру юридичних дій.

Юридичні дії - це вчинки особи, акти державних органів, інших суб`єктів, що відбуваються за волевиявленням суб`єкта правовідносин.

Як зазначалося вище 04.03.2024 ОСОБА_2 звернулась з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області було призначено позивачці пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.

Однак під час призначення пенсії за віком застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2018-2020 роки.

При цьому, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено, оскільки підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб`єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод. Однак обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є об`єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу саме позивача. При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення можливості чи неможливість реалізації її законного права та\або виникнення додаткового обов`язку.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі зазначеного, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог і визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не призначення пенсії за віком ОСОБА_1 з 27.05.2026 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) працівників, зайнятих в галузях економіки України за три останні календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2023-2025 роки.

Щодо визначення належного відповідача в частині зобов`язання здійснити призначення та розрахунок пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) працівників, зайнятих в галузях економіки України за три останні календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2023 - 2025 роки з 27.05.2026 та провести виплату з урахуванням раніше виплачених сум, суд зазначає таке.

Як встановлено судом, заяву позивача про призначення пенсії за віком розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області. Саме цим органом прийнято рішення про призначення позивачу пенсії та застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) працівників, зайнятих в галузях економіки України 2018-2020.

Відповідно до пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Згідно з абзацом 13 пункту 4.2 та абзацом 1 пункту 4.10 Порядку № 22-1 (з урахуванням принципу екстериторіальності) компетентним органом для розгляду заяви про призначення пенсії та прийняття відповідного рішення є саме той орган Пенсійного фонду України, який таку заяву розглядав за принципом екстериторіальності. Відповідно, саме Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, як орган, що прийняв оскаржуване рішення про відмову в призначенні пенсії, є належним відповідачем у частині вимог про зобов`язання зарахувати спірні періоди до страхового стажу та повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії по інвалідності, з урахуванням зарахованих до страхового стажу періодів роботи.

З огляду на викладене, позовні вимоги, звернуті до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області задоволенню не підлягають.

При цьому порушені права позивача слід відновити шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити призначення та розрахунок пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) працівників, зайнятих в галузях економіки України за три останні календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2023 - 2025 роки з 27.05.2026 та провести виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з частиною 2 статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до приписів частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Дотримуючись вказаних вимог, суд дійшов висновку, що сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 1064,96 грн.

Керуючись ст. 6, 14, 242-245, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не призначення пенсії за віком ОСОБА_1 з 27.05.2026 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) працівників, зайнятих в галузях економіки України за три останні календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2023-2025 роки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, здійснити призначення та розрахунок пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) працівників, зайнятих в галузях економіки України за три останні календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2023 - 2025 роки з 27.05.2026 та провести виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, 61022, Харківська обл., Харківський р-н, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під.2) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 1064,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.І. Ремез