Рішення № 138685445, 13.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року Справа № 160/4407/26 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКонєвої С.О. при секретарі судового засіданняДеркач О.В. за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: ОСОБА_1 Гудков А.Є. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0516202408, №0516212408, №0516182408, №0516192408 від 16.09.2025р., -

УСТАНОВИВ:

25.02.2026р. через систему «Електронний суд» ОСОБА_2 звернулася з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та просить:

1) визнати протиправними та скасувати повністю податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, прийняті на підставі Акту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 04.08.2025р. №3405/04-36-24-08/3619002143, зокрема:

- від 16.09.2025 №0516202408 форма «Р» на загальну суму 820218,16 грн.;

- від 16.09.2025 №0516212408 форма «Р» на загальну суму 68351,51 грн.;

- від 16.09.2025 №0516182408 форма «Р» на загальну суму 8000,00 грн.;

- від 16.09.2025 №0516192408 форми «Р» на загальну суму 340,00 грн.

Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовує тим, що за оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями (далі ППР) їй були нараховані грошові зобов`язання за отримання доходу за межами України від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення нею контенту на платформі OnlyFans у розмірі 99687 доларів США протягом 2022 року. Позивачка не погоджується із вказаними ППР посилаючись на порушення контролюючим органом процедури її проведення, а саме: наказ на перевірку, письмове повідомлення про проведення перевірки, акт перевірки та оспорювані ППР були направлені контролюючим органом не на податкову адресу місця проживання позивачки, якою є АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідними відомостями, які містяться у Єдиному демографічному реєстрі, а на іншу адресу, всупереч вимогам п.42.5 ст.42 ПК України, що призвело до позбавлення права бути обізнаним про проведення щодо неї перевірки, надання пояснень та документів до перевірки та призвело до позбавлення її права подати заперечення на акт перевірки всупереч вимогам п.86.8 ст.86 ПК України, що є самостійною підставою для визнання протиправними та скасування винесених за наслідками такої перевірки рішень про що свідчать і правові позиції Верховного Суду, викладені у постанові від 26.12.2023р. у справі №820/6064/17. Щодо протиправності оспорюваних ППР, прийнятих на підставі лише інформації, яка містилася у листі ДПС України №27331/7/99-00-24-04-03-07 від 02.10.2024р. (вх. №5949/8 від 02.10.2024) щодо отримання позивачкою грошових переказів від вищенаведеного британського суб`єкта, позивачка зауважила, що на вказаній платформі не реєструвалась, контенту для розміщення на платформі не створювала, відповідно, таких доходів не отримувала, тому вважає, що обов`язку подавати річну декларацію, сплачувати податок на доходи фізичних осіб та військового збору, не мала. Позивачка зазначила, що обов`язок довести отримання нею такого доходу покладено на відповідача, проте, останній, в свою чергу, жодних заходів для перевірки такої інформації із спеціальними запитами до відповідних міжнародних компетентних органів відповідної країни не звертався, що є обов`язком відповідача, всупереч вимогам Наказу МФУ від 16.04.2022 №118; інформації про те, з ким саме вона мала взаємовідносини та від якого саме суб`єкта (їх перелік) були отримані нею кошти та коли саме, акт перевірки не містить; жодного первинного документу, який би підтверджував обставини отримання позивачкою доходу, у акті перевірки використано не було; висновки акту перевірки ґрунтуються лише на листі ДПС України від 02.10.2024р., проте такий лист не є первинним документом у розумінні норм Податкового кодексу України, а є лише засобом листування між податковими органами. Також позивачка вважає, що до неї застосовано штрафні санкції за оспорюваними ППР у розмірі 8000,00 грн. та 340,00 грн., за ненадання інформації на запит контролюючого органу в порушення п.п.73.3.3 п.73.3 ст.73 ПК України та за неподання річної податкової декларації про доходи, відповідно, протиправно, оскільки запит про надання інформації на її податкову адресу, зазначену вище, відповідачем не направлявся, що свідчить про те, що вона його і не могла отримувати, тому не може нести відповідальності, а оскільки відповідного доходу вона поза межами України не отримувала, то і обов`язку подавати податкову декларацію про доходи не мала. Окрім того, позивачка вказує і на неправильність обчислення доходу станом на 31.12.2022, оскільки таке обчислення мало були проведене на момент нарахування (отримання) доходу відповідно до п.164.4 ст.164 ПК України, такий момент контролюючим органом (дати та розміри транзакцій) під час перевірки не встановлювалися. За викладеного, позивачка вважає, що висновок акту перевірки про те, що позивачка начебто створювала контент на платформі OnlyFans у 2022 році внаслідок чого отримувала доходи, які підлягали оподаткуванню, не ґрунтуються на належних, достатніх та допустимих доказах, тому просила позов задовольнити та визнати протиправними і скасувати оспорювані ППР.

Представник позивачки в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні, у відзиві на позов та у додаткових поясненнях просив у задоволенні позову позивачки відмовити у повному обсязі посилаючись на таке. Згідно з положеннями статті 5 (Обмін інформацією на прохання) Конвенції про взаємну адміністративну допомогу податкових справах змінами, внесеними Протоколом від 27.05.2010 (далі - Багатостороння конвенція), яка була ратифікована Верховною Радою України та є чинною з 01.07.2009 визначає, що на прохання запитуючої держави запитувана держава надає запитуючій державі будь-які інформацію, що згадується у статті 4 Багатосторонньої конвенції та стосується конкретних осіб чи операцій. Порядок обміну податковою інформацією з компетентними органами іноземних країн, затверджений наказом МФУ від 16.04.2022 №118. Так, запитом ДПС України від 15.04.2024 було запитано інформацію стосовно одержання доходів фізичними особами-резидентами України від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення нею контенту на платформі OnlyFans за період 01.01.2020 по 31.12.2023. У відповідь на згаданий запит було надано лист-відповідь (зареєстровано 03.09.2024 ДПС за №1185/ІКО/5), в тому числі з доданими відомостями про одержання доходів платником податків-фізичною особою ОСОБА_2 від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans. В подальшому до ГУ ДПС надійшов лист ДПС України №27331/7/99-00-24-04-03-07 від 02.10.2024 (вхідний ГУ ДПС №5949/8 від 02.10.2024) щодо одержання доходів фізичними особами-резидентами України від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення нею контенту на платформі OnlyFans

за 2022 рік, на користь позивачки ОСОБА_2 протягом 2022 року надійшли грошові перекази на загальну суму 99687,00 дол. США. Щодо статусу отриманої інформації відповідач зазначив, що у розумінні статей 72, 73, 74,78 ПК України лист, отриманий ГУ ДПС від ДПС України від 02.10.2024р. №27331/7/99-00-24-04-03-07 є належною податковою інформацією, що свідчила про можливі порушення платником податків податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Щодо дотримання процедури проведення перевірки, а саме: направлення запиту на отримання інформації, наказу на перевірку, акту перевірки та оспорюваних ППР на податкову адресу позивачки АДРЕСА_2 , відповідач зазначив, що відповідно до запиту від 06.06.2025 року №21784/04-36-24-08-15 щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про реєстраційні дані фізичної особи-платника податків, контролюючим органом встановлено, що місцем проживання позивачки є АДРЕСА_2 , таким чином, згідно відомостей ІКС «Податковий блок» станом на дату проведення перевірки саме вказана адреса, є податковою адресою позивачки на яку скеровувались запит у порядку ст.73 ПК України, наказ на перевірку згідно до вимог ст.78,79 ПК України, акт перевірки та оспорювані ППР згідно до вимог п.86.8 ст.86 ПК України, вказані всі поштові відправлення були повернуті поштою у зв`язку із закінченням терміну зберігання, зазначив, що у разі зміни податкової адреси платник податків має обов`язок повідомити про це податковий орган згідно п.70.7 ст.70 ПК України, тому відповідач вважає, що ним були виконані всі необхідні умови для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків, у зв`язку із чим позивач не може посилатися на неотримання ним документів, як на обставину, яка звільняє його від настання негативних наслідків для такого платника податків згідно постанови Верховного Суду від 23.05.2022 у справі №810/3116/18. Щодо перевірки з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податків, зборів і платежів, відповідач зазначив, що на підставі ст.75,78, 79 ПК України відповідно до наказу від 12.06.2025 №3901-п була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивачки за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 про що складено акт від 04.08.2025р. №3405/04-36-24-08/3619002143. За результатами перевірки встановлені порушення податкового законодавства, а саме: неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за рік; занижено ПДФО за 2022 рік на суму 656174,53 грн.; занижено суму військового збору на суму 54681,21 грн.; не надання відповіді на запит, надісланого відповідно до підстав, передбачених п.п.73.3.1 п.73.3 ст.73 ПК України. Як зазначалося вище, контролюючим органом були отримані відомості щодо одержання позивачкою від вищенаведеного британського суб`єкта за створення контенту на платформі OnlyFans протягом 2022 року на загальну суму у розмірі 99687,00 дол. США, проте, позивачкою податкова декларація про майновий стан і доходи за 2022 рік та пояснення і документи щодо підтвердження отриманого доходу надані не були у порушення вимог сп.49.18.4 п.49.18 ст.49, ст.73, ст.170 ПК України, при цьому, оскільки платником дата отримання іноземних доходів документально не підтверджена, в ході перевірки при перерахуванні у гривні суму доходу, отриманого позивачкою за 2022 рік застосовано було валютний курс НБУ, що діяв на 31 грудня відповідного звітного року. Також відповідач вказав і на те, що отримана в рамках Конвенції інформація та дані щодо отримання резидентом України іноземного доходу не може ставитися під сумнів, оскільки вона містить належні ідентифікуючі ознаки отримувача доходів, зокрема: ім`я та прізвище ОСОБА_3 ; адреса: Topol-2, 35; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідає даним паспорта позивачки, тому у випадку, коли факт отримання резидентом України доходу на території Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії прямо підтверджений компетентним податковим органом зазначеної вище держави, за наслідком проведення іноземним органом своїх внутрішніх процедур, відсутні підстави для неврахування такої інформації при виконанні ДПС України своїх функцій. За викладеного, відповідач вважає, що контролюючий орган вірно дійшов висновку, що оскаржувані ППР прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законодавством, відтак, підстави для їх скасування відсутні.

25.06.2026р. представником відповідача були надані додаткові пояснення, у яких останній послався на ті ж самі обставини та підстави, які наведені і у відзиві на позов, додатково зазначив, що платник податку, який не згоден із відповідністю одержаної податковим органом інформації дійсним обставинам справи або вважає, що розмір заниженого ним податкового зобов`язання є меншим, вправі подати у ході судового розгляду справи відповідні докази, що спростовують доводи суб`єкта владних повноважень згідно висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24.04.2023 у справі №560/2210/19.

В свою чергу, представником позивача 26.06.2026р. на підтвердження того, що позивачка не здійснювала жодної діяльності за межами України та не отримувала доходів від такої діяльності, у тому числі і в іноземній валюті, надана виписка з її банківського рахунку, де джерелом надходження коштів в 2022 році значиться заробітна плата; докази її працевлаштування в Україні (копія трудової книжки; довідка ОК-7); знімки екрану із сайту OnlyFans за пошуковими запитами за даними користувача платформи (автора) на яких наполягає відповідач: «Emilly Bone» «236469329», «ANASTASIIA SYRYKH», «ID00065», додатково представник позивачки зазначив, що він звертався до Управління Його Величності з податків і митних зборів та посольства Великої Британії з адвокатським запитом, з метою підтвердити чи спростувати факт обміну даними з приводу податкової інформації стосовно позивачки, проте, відповіді від вказаних органів не надійшло.

Ухвалою суду від 13.04.2026р. було відкрито адміністративне провадження у даній справі, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні 13.05.2026р. о 10:30 год., про що свідчить зміст ухвали суду наявної у справі.

У підготовчому засіданні 13.05.2026р. клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи було задоволено частково, на підставі п.4 ч.6 ст.181 КАС України у підготовчому засіданні була оголошена перерву до 12.06.2026р. до 10:30 год., про що свідчить зміст протоколу судового засідання, наявний у справі.

Далі, у зв`язку із перебуванням судді Конєвої С.О. у щорічній відпустці з 08.06.2026р. по 19.06.2026р. розгляд даної справи було перенесено на 29.06.2026р. на 10:30 год., про що було складено Довідку секретарем судового засідання від 03.06.2026р. у даній справі.

29.06.2026р. судом було проведене підготовче засідання за результатами якого було закрито підготовче провадження у даній справі та дану справу призначено до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 13.07.2026р. о 10:30 год. на підставі ст.ст.180-183 КАС України, що підтверджується ухвалою суду від 29.06.2026р.

У судовому засіданні 13.07.2026р. представник позивачки підтримав даний позов, а представник відповідача, в свою чергу, проти позову заперечував з підстав, які наведені в позові, у відзиві на позов та у додаткових поясненнях.

У ході судового розгляду справи судом були встановлені наступні обставини у даній справі.

Позивачка у справі ОСОБА_2 є громадянкою України та зареєстрована за місцем проживання АДРЕСА_1 , дата реєстрації 05.09.2019р., про що свідчить зміст копії паспорта позивачки НОМЕР_1 від 30.06.2025р. дійсний до 30.06.2035р. та копією Витягу із реєстру територіальної громади №2026/002891504 від 23.02.2026р., наявних у справі.

28.07.2025р. відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75, п.п.78.1.1, 78.1.2 п.78.1 ст.78, ст.79, п.п.69.35-1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, на підставі наказу від 12.06.2025р. №3901-п, контролюючим органом була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка діяльності позивача з метою достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2022 по 31.12.2022, за результатами якої складено акт №3405/04-36-24-08/3619002143 від 04.08.2025р., копія якого знаходиться у матеріалах справи.

Згідно висновків згаданого акту посадовими особами контролюючого органу під час перевірки було встановлено наступні порушення, а саме:

- пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, пп.170.11.1 п.170.11 ст.170, п.176.1 ст.176, п.179.1 ст.179 ПК України - неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2022 рік;

- пп.163.1.3 п.163.1 ст.163, пп.164.2.20 п.164.2 ст.164, пп.168.2.1 п.168.2 ст.168, пп.170.11.1 п.170.11 ст.170 з урахуванням п.167.1 ст.167 ПК України - занижено суму податку на доходи фізичних осіб за 2022 рік на суму 656174,53 грн.;

- пп.1.2, пп.1.3 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України - занижено суму військового збору за 2022 рік на суму 54681,21 грн.;

- пп.73.3.3 п.73.3 ст.73 ПК України в частині ненадання відповіді на запит, надісланий відповідно до підстав, передбачених підпунктами 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 ПК України.

На підставі висновків згаданого акту перевірки, контролюючим органом 16.09.2025р. були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення, а саме:

- №0516202408, за яким за порушення п.п.163.1.3 п.163.1 ст.163, пп.164.2.20 п.164.2 ст.164,пп.168.2.1 п.168.2 ст.168,пп.170.11.1 п.170.11 ст.170 з урахуванням п.167.1 ст.167 ПК України позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання за 2022 рік з податку на доходи фізичних осіб у сумі 820218,16 грн., що підтверджено відповідним розрахунком до цього рішення;

- №0516212408, за яким за порушення пп.1.2, пп.1.3 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 68351,51 грн., що підтверджено відповідним розрахунком до цього рішення;

- №0516182408, за яким за порушення п.п.73.3.3 п.73.3 ст.73 ПК України за неподання документів на запит ГУ ДПС від 04.10.2024 №69473/6/04-36-24-13-13 - на підставі п.121.2 ст.121 ПК України до позивача застосовані штрафні санкції в сумі 8000 грн., що підтверджено відповідним розрахунком до цього рішення;

- №0516192408 за яким за порушення п.п.49.18.4 п.49.18 ст.49, пп.170.11.1 п.170.11 ст.170, п.176.1 ст.176, п.179.1 ст.179 ПК України за неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2022 рік на підставі п.120.1 ст.120 ПК України застосовані штрафні санкції в сумі 340 грн., що підтверджено відповідним розрахунком до цього рішення.

Не погоджуючись із наведеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивачка звернулася з даним позовом до адміністративними суду та ці рішення є предметом спору у даній справі.

Заслухавши учасників справи, які брали участь у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі, виходячи з наступного.

Що стосується перевірки судом дотримання контролюючим органом процедури та порядку проведення перевірки, а саме: не направлення наказу на перевірку та повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки на податкову адресу позивачки АДРЕСА_1 всупереч вимог п.42.5 ст.42 та ст.79 ПК України; не направлення акту перевірки на вказану податкову адресу позивачки, що позбавило її права на подання заперечень на акт перевірки, а також і оспорюваних ППР на згадану її податкову адресу всупереч вимогам п.86.8 ст.86 ПК України, суд зазначає про таке.

Застосовними у даній справі є висновки Великої Палати Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №816/228/17, відповідно до яких неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. Підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Відтак, із наведеного слідує, що допущене контролюючим органом кожне порушення процедури призначення і проведення перевірки, яке заявлене в межах конкретної справи, оцінюється судом на предмет його «істотності» чи «не істотності».

Виявлення під час розгляду справ допущення контролюючим органом істотних порушень норм податкового законодавства (до прикладу, встановлення факту відсутності законних підстав для призначення перевірки), це за висновками Верховного Суду може спричиняти наслідки у вигляді скасування рішень, прийнятих за її наслідками. Водночас, ті процедурні порушення, які за своїм змістом не є істотними за практикою Верховного Суду таких наслідків не спричиняють.

Також, відповідно до усталених висновків Верховного Суду, зокрема, які містяться і у пункті 47 постанови від 27.11.2023р. у справі №420/11790/22, вказано, що оцінка правомірності призначення і проведення перевірки надається під час розгляду справи про скасування податкового повідомлення-рішення. При цьому, у випадку встановлення допущення контролюючим органом істотних порушень під час призначення і проведення перевірки, які тягнуть за собою протиправність прийнятого рішення контролюючого органу, такі висновки можуть бути самостійною підставою для задоволення позову і скасування такого рішення.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України).

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, зокрема дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (підпункти 21.1.1, 21.1.4 пункту 21.1 статті 21 ПК України).

Одним з видів податкового контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавств відповідно до статті 75 ПК України є право контролюючих органів на проведення камеральної, документальних (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичної перевірки.

Такі перевірки мають свої особливості щодо сфери правового регулювання, підстав для їх призначення, проведення, оформлення результатів та прийнятих за її наслідками рішень.

Згідно п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Нормами статті 79 ПК України визначені особливості проведення документальної невиїзної перевірки.

Пунктом 79.1 ст.79 ПК України визначено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки п.79.2 ст.79 ПК України.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

У відповідності до вимог п.42.2 ст.42 ПК України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

У відповідності до вимог п.42.5 ст.42 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі п.45.1 ст.45 ПК України.

Із аналізу наведених податкових приписів слідує, що контролюючий орган має право приступити до проведення документальної невиїзної перевірки за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки за його податковою адресою.

Як встановлено судом із матеріалів справи місцем проживання з 05.09.2019р.(дата реєстрації), а відповідно, податковою адресою позивачки є АДРЕСА_1 , про що свідчить зміст копії паспорту позивачки № НОМЕР_1 від 30.06.2025р., Витягу з реєстру територіальної громади 2026/002891509 від 23.02.2026р. та відомості із її електронного кабінету ДПС, наявних у справі.

12.06.2025р. контролюючим органом був прийнятий наказ №901-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи платника податків ОСОБА_2 » за період з 01.01.2022 по 31.12.2022р.

Разом з тим, на зазначену вище податкову адресу позивачки ні згаданого наказу на перевірки ні письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки у порядку ст.42 ПК України контролюючим органом не направлялось, таких доказів відповідачем суду не надано.

Відповідно, і акт перевірки та оспорювані ППР також контролюючим органом на згадану вище її податкову адресу не направлялись та їй не вручались, що представником відповідача було у судовому засіданні підтверджено.

При цьому, судом критично надається правова оцінка аргументам представника відповідача з приводу того, що податковою адресою позивачки станом на 09.06.2025р. згідно відповіді від 09.06.2025р. на запит 0436-2025-0004532 щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про реєстраційні дані фізичної особи-платника податків про те, що реєстраційними даними позивачки є АДРЕСА_2 , з огляду на те, що вказані відомості фактично отримані із системи «Податковий блок» та не є тими доказами, які підтверджують місце проживання позивачки.

Тобто, наведені у податковому блоці самого контролюючого органу не є належними доказами місця проживання (місцезнаходження, податкової адреси) позивачки у розумінні п.45.1 ст.45 ПК України.

Вказані наведені відповідачем відомості, які містяться у податковому блоці контролюючого органу щодо місця проживання позивачки спростовуються інформацією, яка відображена у Витязі з реєстру територіальної громади №2026/002891504 від 23.02.2026р. зі змісту якого вбачається, що місцем проживання (реєстрації) позивачки, а відповідно, і її податковою адресою у відповідності до п.45.1 ст.45 ПК України є АДРЕСА_1 , датою реєстрації зазначеного місця проживання позивачки є 05.09.2019р.

Таким чином, саме наведені вище відомості із Реєстру територіальної громади, що підтверджують місце проживання позивачки (місцезнаходження, її податкову адресу), є належними та достовірними доказами її місця проживання у розумінні ст.73 КАС України.

Датою реєстрації за зазначеним вище місцем проживання позивачки є 05.09.2019р., позивачка місця свого проживання не змінювала станом на 09.06.2025, таких доказів відповідачем суду не надано.

А відтак, відсутність події зміни місця свого проживання позивачки, в свою чергу, виключає її обов`язок повідомляти про зміну свого проживання податковий орган у порядку п.70.7 ст.70 ПК України.

Окрім того, і відомості із електронного кабінету платника податків-позивачки у органі ДПС свідчать про те, що її податковою адресою є саме: АДРЕСА_1 .

Тобто, навіть у органі Державної податкової служби України (у відповідача у даній справі) позивачка зареєстрована за згаданою вище податковою адресою.

У зв`язку із наведеним, суд вважає, що аргументи відповідача про те, що місцем проживання позивачки (її податковою адресою) станом на 09.06.2025р. була адреса: АДРЕСА_2 та позивачка не повідомила про зміну свого місце проживання контролюючий орган є безпідставними, необґрунтованими та такими, що наведеними доказами є спростованими.

Отже, враховуючи встановлені судом вище обставини не вручення позивачці наказу на проведення перевірки та письмового повідомлення про дату початку проведення перевірки за її податковою адресою - АДРЕСА_1 , всупереч вимогам ст.ст.42, 45 ПК України, що позбавило позивачку права бути обізнаною про проведення перевірки стосовно неї та подавати свої письмові докази чи заперечення проти перевірки, надати копії документів у відповідь на запит ГУ ДПС, брати участь у її проведенні, подавати заперечення на акт перевірки, суд приходить до висновку, що з боку контролюючого органу було допущене істотне порушення у цій частині процедури проведення невиїзної перевірки, яке (з урахуванням наведеної судової практики Верховного Суду), є самостійною підставою для визнання протиправними та скасування прийнятих за такою перевіркою податкових повідомлень рішень.

Що стосується не направлення контролюючим органом на податкову адресу позивачки акту перевірки та оспорюваних ППР всупереч вимог п.86.8 ст.86 ПК України, суд зазначає наступне.

У відповідності до вимог п.86.8 ст.86 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.

Пунктом 86.7 ст.86 ПК України визначено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Згідно п.п.86.7.1 п.86.7 ст.86 ПК України передбачено, що акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.

Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Платник податків має право брати участь у розгляді матеріалів перевірки особисто або через свого представника, у тому числі в режимі відеоконференції, про що зазначає у поданих запереченнях. Безпосередньо під час розгляду матеріалів перевірки платник податків має право надавати письмові (крім випадків розгляду матеріалів перевірки у режимі відеоконференції) та/або усні пояснення з приводу предмета розгляду п.п.86.7.3 п.86.7 ст.86 ПК України.

Системний аналіз наведених приписів податкового законодавства свідчить про те, що контролюючий орган мав обов`язок надіслати акт перевірки у порядку, встановленому ст.42 ПК України на податкову адресу позивачки, а остання, в свою чергу, мала право подати відповідні заперечення на акт перевірки, додаткові документи та пояснення, документи, що підтверджують відсутність її вини та звільняють від фінансової відповідальності протягом 10 днів, з дня наступного за днем отримання акту перевірки, а також мала право брати участь у розгляді таких заперечень, надавати усні та письмові заперечення під час їх розгляду.

Так, як встановлено судом вище та підтверджено матеріалами справи, за результатами проведеної відповідачем документальної невиїзної перевірки позивачки був складений акт від 04.08.2025р. за №3405/04-36-24-08/3619002143, у якому встановлені порушення позивачкою вимог податкового законодавства щодо не сплати податків і зборів із отриманих доходів за межами України.

Разом з тим, за податковою адресою позивачки ( АДРЕСА_1 ) наведений акт перевірки від 04.08.2025р. контролюючим органом не направлявся, що представником відповідача в судовому засіданні не заперечувалося.

Відтак, враховуючи, що контролюючим органом на податкову адресу позивачки акт перевірки від 04.08.2025р. не направлявся, відтак, суд приходить до висновку, що остання була позбавлена можливості як подати письмові заперечення на цей акт перевірки, додаткові пояснення чи документи, що підтверджують звільнення її від фінансової відповідальності, так і позбавлена була права брати участь у розгляді цих заперечень та подання усних пояснень, що визнається судом істотним порушенням процедури проведення такої перевірки, які мають негативний вплив на права та інтереси позивачки, оскільки, за умови дотримання вказаної процедури контролюючим органом, виключали б обставини притягнення позивачки до фінансової відповідальності за виявлене актом перевірки порушення податкового законодавства, тому такі процедурні порушення є самостійними підставами для визнання протиправними та скасування оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

За правовими висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 05.07.2023 у справі №460/2663/22 у випадку встановлення допущення контролюючим органом істотних порушень під час призначення і проведення перевірки, які тягнуть за собою протиправність прийнятого рішення контролюючого органу, такі висновки можуть бути самостійною підставою для задоволення позову і скасування такого рішення.

За викладених обставин, суд приходить до висновку, що за наявності вищенаведених виявлених судом процедурних порушень, які визнані судом істотними, з боку контролюючого органу, що є самостійними підставами для визнання протиправними та скасування оспорюваних рішень.

Разом з тим, суд вважає за необхідне також надати правову оцінку оспорюваним ППР по суті виявлених порушень.

Досліджуючи обґрунтованість підстав прийняття контролюючим органом податкових повідомлень-рішень:

- №0516202408, за яким позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання за 2022 рік з податку на доходи фізичних осіб у сумі 820218,16 грн.;

- №0516212408, за яким позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 68351,51 грн.;

- №0516192408 за яким за неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2022 рік на підставі п.120.1 ст.120 ПК України застосовані штрафні санкції в сумі 340 грн., суд зазначає про наступне.

Як встановлено судом із матеріалів справи, підставами для нарахування грошових зобов`язань позивачці за оспорюваними вищенаведеними ППР була податкова інформація, отримана податковим органом від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, направлена до ГУ ДПС листом ДПС №27331/7/99-00-24-04-03-07 від 02.10.2024р. щодо одержання доходів фізичними особами резидентами України, зокрема, ОСОБА_2 (позивачкою у справі) від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення нею контенту на платформі OnlyFans протягом 2022 року у розмірі 99687 доларів США.

Відповідно до підпункту 72.1.4 пункту 72.1 статті 72 ПК України до податкової інформації відноситься інформація від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів.

За змістом підпункту 83.1.2 пункту 83.1 статті 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є, зокрема, податкова інформація.

Враховуючи положення статті 9 Конституції України та пункту 3.2 статті 3 ПК України, слід зазначити, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України та підлягають застосуванню у податкових правовідносинах.

Між Урядом України та Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії 10 лютого 1993 року укладено Конвенцію про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи і на приріст вартості майна, яка набрала чинності 11 серпня 1993 року. Законом України від 30 жовтня 2019 року №244-IX ратифіковано Протокол про внесення змін до зазначеної Конвенції, який набрав чинності 05 грудня 2019 року (далі - Конвенція).

Крім того, Україна та Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії є учасниками Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах, підписаної 25 січня 1988 року. Зазначену Конвенцію ратифіковано Законом України від 17 грудня 2008 року №677-VI, а для України вона набрала чинності 01 липня 2009 року (далі - Конвенція про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах).

Згідно з пунктом 1 статті 27 Конвенції компетентні органи Договірних Держав обмінюються інформацією, необхідною для виконання положень цієї Конвенції або національних законодавств Договірних Держав, що стосуються податків, на які поширюється Конвенція в тій мірі, доки оподаткування не суперечить цій Конвенції, зокрема, щоб попереджувати шахрайство і полегшувати застосування встановлених законом положень проти легальних ухилень. Будь-яка інформація, одержана Договірною Державою, буде розглядатися як конфіденційна і буде розкрита тільки особам або властям (включаючи суди і органи управління), зайнятим оцінкою або збиранням, примусовим стягненням або судовим переслідуванням, або розглядом апеляції стосовно податків, на які поширюється ця Конвенція. Такі особи або органи будуть використовувати інформацію тільки з цією метою. Вони можуть розкривати інформацію в публічних судових засіданнях і юридичних рішеннях. За змістом статті 4 Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах сторони, зокрема як передбачено в цьому розділі, здійснюють обмін будь-якою інформацією, яка може бути доречною для: a) установлення суми та збору податку, а також стягнення податкової заборгованості й здійснення виконавчих заходів з метою її стягнення; і b) притягнення до адміністративної відповідальності чи порушення кримінального переслідування в судовому органі.

Стаття 5 Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах визначає, що на прохання запитуючої держави запитувана держава надає запитуючій державі будь-яку інформацію, що згадується в статті 4 та стосується конкретних осіб чи операцій. Якщо інформації, яка міститься в податкових досьє запитуваної держави, недостатньо для задоволення цією державою прохання про надання інформації, ця держава вживає всіх відповідних заходів для надання запитуючій державі запитуваної інформації.

Міністерством фінансів України наказом від 16 квітня 2022 року №118 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06 червня 2022 року за № 606/37942) затверджений Порядок обміну податковою інформацією з компетентними органами іноземних країн.

Наведене правове регулювання свідчить про те, що інформація, отримана контролюючим органом у межах міжнародного обміну податковою інформацією, є одним із передбачених законом джерел податкової інформації та може використовуватися під час здійснення податкового контролю, у тому числі при призначенні та проведенні перевірок, а також під час прийняття рішень за їх результатами.

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених приписів слідує, що отримана інформація податковим органом від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії у межах міжнародного обміну податковою інформацією, за своєю правовою природою належить до податкової інформації та може використовуватися під час здійснення податкового контролю.

Водночас, сам по собі факт отримання такої інформації не звільняє контролюючий орган від обов`язку вжиття заходів щодо проведення за такою інформацією ретельних перевірок та доведення обставин, з якими податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку, а суд від обов`язку надати оцінку достатності, достовірності та взаємному зв`язку доказів у їх сукупності.

Як встановлено судом, вищенаведені оспорювані податкові повідомлення-рішення контролюючого органу ґрунтуються виключно на висновку акту перевірки від 04.08.2025р. про отримання позивачкою протягом 2022 року доходу від британського суб`єкта декларування «Fenix International Ltd» за створення нею контенту на платформі OnlyFans протягом 2022 року у розмірі 99687 доларів США.

Акт перевірки не містить посилань на отримання позивачкою у 2022 році будь-яких інших доходів, які б відповідно до Податкового кодексу України могли бути предметом декларування та об`єктом для нарахування і сплати ПДФО та військового збору за вказаний період.

Отже, обґрунтованість висновку акту перевірки про порушення позивачкою п.49.1, пп.49.18.4 п.49.18 ст.49,пп.162.1.1 п.162.1 ст.162, пп.164.2.20 п.164.2 ст.164, ст.179.1 ст.179 ПК України у вигляді не подачі податкової декларації про майновий стан і доходи за 2022 рік та не відображення у цій декларації отриманого доходу на суму 3 645 414,03 грн., також залежить від факту отримання позивачкою вказаного доходу від британського суб`єкта декларування «Fenix International Ltd».

Правовідносини, які пов`язані із оподаткуванням доходів фізичних осіб податком на доходи, врегульовані розділом IV Податкового кодексу України, який містить, зокрема, такі положення:

- платниками податку є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи (п.162.1.1, п.162.1, ст.162);

- об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (п.163.1 ст.163);

- базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (п. 164.1. ст.164);

- загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу (п.164.1.3).

Пунктом 164.2 ст.164 ПК України визначаються види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

В акті перевірки від 04.08.2025рр. дохід від британського суб`єкта господарювання Fenix International Ltd за створення контенту на платформі OnlyFans податковий орган відносить до категорії «інші доході», які зазначені в п.164.2.20 ст.164 ПК України.

При визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах (п.164.3).

Відповідно до пп.168.2.1 п.168.2 ст.168 ПК України платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов`язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

Згідно п.164.4 ст.164 ПК України під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Наведені положення Податкового кодексу України відносять отримані фізичною особою іноземні доходи, тобто доходи отримані з джерел за межами України, до об`єкту оподаткування податком на доходи фізичних осіб, які одночасно згідно з п.п. 1.2 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК є також і об`єктом оподаткування військовим збором.

Як вбачається із матеріалів справи позивачка заперечує як факт отримання нею доходу від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd», так і факт реєстрації, створення та розміщення нею контенту на платформі OnlyFans.

Отже, предметом доказування у даній справі є визначення конкретної суми доходу, яку позивачка отримала від британського суб`єкта господарювання Fenix International Ltd та дату отримання, оскільки саме від дати отримання активів, вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях, залежить визначення доходів у гривні (за валютним курсом НБУ, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів).

З урахуванням положень ч.2 ст.77 КАС України саме відповідач повинен надати суду докази отримання позивачем зазначеного доходу та дати його отримання.

Вирішуючи питання про достатність наданих відповідачем доказів отримання позивачем зазначеного доходу, суд виходить з такого.

З акту перевірки від 04.08.2025р. вбачається, що документом, що підтверджує отримання такого доходу є письмова відповідь компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, яка була надана в порядку обміну податковою інформацією відповідно до Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії.

Також в акті перевірки від 04.08.2025р. вказано, що у зазначеній відповіді компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії відомості щодо порядку здійснення розрахунків британського суб`єкта господарювання Fenix International Ltd з громадянкою України - позивачкою за створення контенту на платформі OnlyFans» відсутні.

У ході судового розгляду справи, на підтвердження факту отримання позивачкою вказаного вище доходу відповідачем до матеріалів справи були долучені наступні копії документів, а саме:

- лист Державної податкової служби України від 02.10.2024 №27331/7/99-00-24-03-07, яким до Головних управлінь ДПС в областях та місті Києві направлена інформація, надана компетентним органом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії у порядку, передбаченому Конвенцією між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна, яка набула чинності 11.08.1993, стосовно одержання доходів фізичними особами резидентами України від британського суб`єкта господарювання Fenix International Ltd за створення контенту на платформі OnlyFans за 2020-2022 роки;

- лист компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії від 02.09.2024 з реєстраційним номером S003703 та його нотаріально засвічений переклад на українську мову, із додатками №1 та №2.

Зі змісту листа Державної податкової служби України від 02.10.2024 №27331/7/99-00-24-03-07 вбачається, що ДПС України цим листом зобов`язує Головні управління ДПС відпрацювати зазначену у листі інформацію шляхом одержання від платників податків фізичних осіб відповідних пояснень та їх документального підтвердження, і у разі підтвердження фактів порушення цими особами вимог податкового законодавства вжити заходів щодо проведення документальних перевірок таких платників.

Тобто, ДПС України у листі від 02.10.2024 №27331/7/99-00-24-03-07 вказує на те, що отримана від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії інформація стосовно одержання конкретними громадянами України доходів від британського суб`єкта господарювання Fenix International Ltd за створення контенту на платформі OnlyFans за 2020-2022 роки потребує перевірки та відпрацювання територіальними податковими органами шляхом отримання документального підтвердження такої інформації, тобто доказів отримання таких доходів, які в подальшому можуть бути використані під час проведення документальних перевірок таких осіб.

Як слідує з акту перевірки від 04.08.2025р., відповідач в ході проведення такої перевірки, не отримав від позивачки документального підтвердження отримання нею у 2022 році доходу від британського суб`єкта господарювання Fenix International Ltd за створення контенту на платформі OnlyFans на загальну суму 99687 доларів США, а в якості документа, що підтверджує отримання такого доходу, відповідач зазначив відповідь компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії.

Дослідивши наданий відповідачем лист компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії від 02.09.2024 реєстраційний номер S003703 та його нотаріально засвічений переклад на українську мову, із додатками №1 та №2, судом встановлено, що до цього листа по кожному року були додані два файли в форматі txt, в яких в першому - міститься бізнес-інформація про рахунки користувачів платформи OnlyFans громадян України (додаток №1), а в другому інформація про транзакції стосовно рахунків таких користувачів.

У долученому до справи додатку №1 до листа компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії від 02.09.2024 реєстраційний номер S003703 з урахуванням перекладу змісту цього додатку міститься така інформація про користувача платформи OnlyFans:

- ідентифікатор ID00065, за яким на платформі зареєстровано акаунт з ідентифікаційним номером 23649329 на ім`я фізичної особи ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з місцем проживання: Україна, м.Дніпро, Тополь -2,35, електронна адреса, дата 06.05.2022

- найменування користувача, яке використовується на платформі OnlyFans акаунт та адреси електронної пошти, за якими зареєстровані вказано акаунт;

- назва альтернативного інструменту для розрахунків по акаунту eWallet, із зазначенням адреси електронної пошти, які відносяться до таких альтернативних інструментів для розрахунків;

- країни проживання власника такого альтернативного інструменту розрахунків Україна та дати відкриття (реєстрації) таких альтернативних інструментів для розрахунків стосовно акаунту користувача.

Наявність у міжнародній податковій інформації імені особи, дати народження, адреси електронної пошти, імені користувача облікового запису (username), внутрішнього ідентифікатора облікового запису (account reference) або інших ідентифікуючих відомостей може мати доказове значення для встановлення зв`язку відповідної інформації з конкретною фізичною особою. Тому сама по собі відсутність у такій інформації РНОКПП або реквізитів банківського рахунку не свідчить про її автоматичну недопустимість чи непридатність для ідентифікації особи.

Суд зазначає, що зареєструватися на платформі OnlyFans можна безкоштовно через офіційний сайт OnlyFans, використовуючи електронну пошту, акаунт Google або X (Twitter). Для створення профілю автора (Creator) необхідно перейти до меню, вибравши «Become a creator». При цьому, обов`язковим є проходження верифікації особи, завантаживши фото посвідчення та банківські реквізити для виплат. Процес реєстрації та налаштування акаунту включає кілька послідовних кроків:

1. Створення акаунта: авторизація на сайті та підтвердження електронної пошти.

2. Налаштування профілю: обирається унікальний нікнейм (username) та встановлюється фото для аватарки й обкладинки сторінки.

3. Верифікація особи відбувається із завантаженням фото особи та фото документів (паспорт, ID-картка або водійські права) із проходженням перевірки, яка зазвичай займає від кількох годин до кількох днів.

4. Додавання реквізитів: вказуються банківські дані, які належать особі, яка реєструється.

Отже, на переконання суду, процес верифікації особи, яка реєструється із перевіркою банківських даних також особи, на яку відкрито банківський рахунок, а також використання із завантаженням фото документів, які в свою чергу також проходять верифікацію шляхом перевірки, а також персональні дані позивача такі ім`я та прізвище, місце проживання (Дніпро), а також дата народження ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у своїй сукупності дають підстави стверджувати, що саме позивачка була зареєстрована на платформі OnlyFans. Жодної інформації від позивачки про втрату паспорта чи звернення до органів національної поліції про використання документів позивачки іншими невстановленими особами, матеріали справи не містять.

Такий висновок суду ґрунтується і на наданих представником позивачки до суду скрінах сторінки користувача під іменем «emilly bone», який згідно Додатку 1 до листа належить позивачці із платформи OnlyFans.

У додатку №2 до листа компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії від 02.09.2024 реєстраційний номер S003703 з урахуванням перекладу змісту цього додатку міститься інформація про загальну кількість транзакцій за 2022 рік по аканту №236469329 користувача платформи OnlyFans, який має ідентифікатор ID00065, та вартість таких транзакцій в доларах США, а саме:

- по акаунту №236469329- 18 транзакцій у 2022 році на суму 99687 доларів США.

У вказаному додатку вказано про відсутність утримань податків з сум виплат.

Отже, у додатку №2 зазначена лише кількість таких транзакцій по акаунту та загальна вартість таких транзакцій в доларах США, без зазначення дат та сум кожної із означених транзакцій.

Наведені документи, на переконання суду, не містять достатніх доказів на підтвердження факту отримання позивачкою від британського суб`єкта господарювання Fenix International Ltd доходу в загальній сумі 99687 доларів США.

Суд зазначає, що факт отримання доходу - це момент, коли платник податків набуває право власності або контроль над коштами чи іншими активами.

Оскільки в рамках даного спору мова йде про дохід, який протягом 2022 року був виплачений позивачці, як резиденту України, в доларах США британським суб`єктом господарювання Fenix International Ltd численними платежами (транзакціям) на загальну суму 99687 доларів США, то для підтвердження факту отримання позивачкою такого доходу суду необхідно встановити, а відповідачу довести всі факти таких платежів (транзакцій) в розрізі календарних дат.

Встановлення таких фактів можливо на підставі сукупності первинних документів, що відображають суть операції, дату, суму та спосіб платіжу (банківській платіж, готівковий розрахунок, або використання таких альтернативних спосіб оплати, як розрахунок крипто валютою, оплата на електронний гаманець, тощо). Такими первинними документами можуть, зокрема, виписки з банківських рахунків платника коштів та їх отримувача, виписка з електронного гаманця, документи про виплату готівки, договори, тощо.

Такі правові висновки узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 17.06.2026р. у справі №240/22077/25 та 25.06.2026р. у справі №560/9531/25.

Так, у ході судового розгляду даної справи за ухвалою суду від 13.04.2026р. у даній справі з метою всебічного та об`єктивного розгляду справи були витребувані, зокрема, копії платіжних доручень щодо отримання ОСОБА_2 в період 2022 року (з 01.01.2022 по 31.12.2022р.) доходу від британського суб`єкта господарювання Fenix International Ltd за створення контенту на платформі OnlyFans, в т.ч. із зазначенням банківських реквізитів ОСОБА_2 на які здійснювалось перерахування/зарахування такого доходу та дані, які використовувались ГУ ДПС в Дніпропетровській області під час проведення перевірки.

На виконання вимог зазначеної ухвали суду, контролюючим органом та його представником відповідних доказів про дати проведених транзакцій та дати надходження коштів на банківські рахунки позивачки надані не були.

В усних поясненнях представник відповідача пояснив, що надати такі докази не можливо з причин того, що контролюючий орган не має доступу до відповідних банківських рахунків позивачки та жодні заходи під час перевірки позивачки з метою з`ясування отримання позивачкою згаданого вище доходу, відповідачем не вживалось та відповідні запити до банківських установ не направлялись.

Як зазначив представник відповідача відповідна інформація щодо відомостей по банківському рахунку платників податків не може бути надана банківською установою на запит податкового органу, оскільки механізм отримання таких відомостей із банківських установ чинним законодавством не передбачений.

В той же час, відповідач зазначив, що оскільки позивачка як платник податків заперечує проти отримання такого доходу, саме вона має довести ці обставини належними, достатніми та допустимими доказами.

Наведені аргументи відповідача щодо ненадання позивачкою доказів на спростування обставини отримання нею доходу від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans, суд відхиляє, оскільки в адміністративному судочинстві діє презумпція вини суб`єкта владних повноважень, яка реалізована в частині 2 ст.77 КАС України та означає, що при оскарженні рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень саме такий суб`єкт зобов`язаний доводити правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності, а не позивачка.

Разом з тим, судом встановлено, що ні під час проведення перевірки, ні у ході судового розгляду даної справи щодо ретельної перевірки інформації, яка містилася у листі ДПС України та доданій до нього податковій інформації, отриманій від Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії з приводу підстав можливого отримання позивачкою відповідного спірного доходу протягом 2022 року відповідачем не вживалися жодні заходи, відповідні відомості на момент складання акту перевірки та оспорюваних ППР у відповідача були відсутні, що не спростовано представником відповідача жодними іншими доказами.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що факт отримання позивачкою у 2022 році доходів від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans в загальній сумі 99687 доларів США із зазначенням їх розміру, конкретних дат проведених транзакцій, встановлення факту зарахування їх на банківські рахунки позивачки, належними, достатніми та достовірними доказами відповідачем не доведений.

Також суд зазначає, що визначивши суму доходу позивача за 2022 рік у розмірі 3 645 414,03 грн, відповідач неправомірно застосував офіційний курс валют НБУ на останній календарний день 2022 року (31.12.2022р.), оскільки це прямо суперечить п.164.4 ст.164 ПК України, згідно якого доходи, отримані у вигляді валютних цінностей перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Положення пункту 164.4 ст.164 ПК України додатково підтверджують необхідність встановлення контролюючим органом в рамках спірних правовідносин дат та сум всіх транзакцій (платежів), з якими відповідач пов`язує отримання позивачкою доходу від британського суб`єкта господарювання Fenix International Ltd з метою правильного перерахування такого доходу у національну валюту України та оподаткування такого іноземного доходу.

Доводи відповідача про те, що застосування офіційного курсу валют НБУ на останній календарний день 2022 року в даному випадку є правомірним в силу не встановлення в ході перевірки дат отримання позивачем таких доходів, суд відхиляє як такі, що не ґрунтуються на законі.

Суд також враховує і факт не визнання позивачкою отримання доходу від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd», але зазначає, що через невстановлення відповідачем його конкретного розміру та дати отримання не можливо відокремити правомірне нарахування ПДФО та військового збору від неправомірного.

У підпункті 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України встановлено, що презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Отже, усі суперечності та неузгодженості в даній справі щодо цих ППР слід трактувати на користь позивачки.

За викладених обставин, суд приходить до висновку, що спірні податкові повідомлення-рішення від 16.09.2025р. №0516202408, №0516212408 та №0516192408 за якими позивачці було визначено податкове зобов`язання з ПДФО у розмірі 820218,16 грн., військового збору у розмірі 68351,51 грн. та застосування штрафу за неподання річної податкової декларації про доходи у розмірі 340 грн. є незаконними та необґрунтованими, тому підлягають скасуванню.

Щодо правомірності прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення №0516182408, за яким за порушення п.п.73.3.3 п.73.3 ст.73 ПК України за неподання документів на запит ГУ ДПС від 04.10.2024 №69473/6/04-36-24-13-13 - на підставі п.121.2 ст.121 ПК України до позивача застосовані штрафні санкції в сумі 8000 грн., суд зазначає про таке.

Відповідно до п.73.3 ст.73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Підпунктом пп.73.3.3 п.73.3 ст.73 ПК України визначено, що платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані надавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом), у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 121.2 статті 121 ПК України ненадання відповіді на запит, неподання або подання не в повному обсязі платником податків, фінансовим агентом або іншою особою документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу, надісланий відповідно до підстав, передбачених підпунктами 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 Кодексу, - тягне за собою накладення штрафу у 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.

Неподання або подання не в повному обсязі платником податків документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу в інших випадках, передбачених статтею 73 Кодексу, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.

Аналіз наведених приписів податкового законодавства свідчить про те, що платник податків може бути притягнутий до відповідальності у вигляді застосування штрафу за не надання відповіді на запит контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту у порядку, визначеному статтею 42 ПК України.

В свою чергу, як уже зазначалося вище, на контролюючий орган покладений обов`язок надіслати такий запит за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику) за вимогами п.42.5 ст.42 ПК України.

Так, як встановлено у ході судового розгляду даної справи, контролюючим органом був сформований запит на ім`я позивачки за №69473/04-36-24-13-13 від 04.10.2024р., яким запропоновано протягом 15 робочих днів за датою отримання надати наступну інформацію: документи про отримання доходу; довідка від державного органу країни (де отримувався іноземний дохід) про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об`єкт оподаткування (з нотаріальним посвідченим перекладом на українську (державну) мову); платіжні доручення, касові ордери, банківські виписки про рух коштів, розрахункові документи при безготівкових розрахунках, які підтверджують дату та суму отриманого іноземного доходу за 2020-2022 роки.

Разом з тим, вказаний запит на податкову адресу позивачки АДРЕСА_1 (дата реєстрації позивачки за цією податковою адресою є 05.09.2019р.) контролюючим органом не направлявся, що в судовому засіданні представником відповідача не заперечувалося і таких доказів суду не було надано.

Відтак, за умови не дотримання відповідачем процедури направлення вказаного запиту на податкову адресу позивачки, що є порушенням з боку відповідача вимог ст.42 ПК України, відповідно, і не доведення відповідачем факту вручення вказаного запиту позивачці за її податковою адресою, суд приходить до висновку, що застосування до позивачки штрафу за не подання нею документів на запит ГУ ДПС від 04.10.2024 №69473/6/04-36-24-13-13 на підставі п.121.2 ст.121 ПК України за вищенаведеним оспорюваним податковим повідомленням-рішенням, є протиправним та незаконним, тому таке рішення також підлягає визнання протиправним та скасуванню.

У відповідності до вимог ч.1, ч.4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, у ході судового розгляду справи правомірність прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень з урахуванням встановлених судом обставин та аналізу приписів податкового законодавства з урахуванням правових висновків Верховного Суду, дотримання процедури проведення перевірки, яка є предметом цього спору, належними, достатніми та допустимими доказами, представником відповідача не доведена.

Не можуть бути покладені в основу даного судового рішення, тому відхиляються судом доводи представника відповідача стосовно того, що отримана у рамках Конвенції між урядом України та урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії інформація щодо отримання резидентом України іноземного доходу не може ставитися під сумнів, оскільки факт отримання доходу підтверджений за наслідками проведення іноземним органом своїх внутрішніх процедур, тому відсутні підстави для неврахування такої інформації контролюючим органом при виконанні своїх функцій, з огляду на те, що вказана інформація не звільняє контролюючий орган від обов`язку провести власні процедури перевірки отримання такого іноземного доходу, про що зазначив орган ДПС у своєму листі від 02.10.2024р., а також і Верховний Суд у своїх постановах від 17.06.2026р. у справі №240/22077/25 та 25.06.2026р. у справі №560/9531//25, які судом наведені вище.

Інші доводи відповідача уважно вивчені судом, проте, не беруться судом до уваги, оскільки не є юридично значимими та висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши у відповідності до вимог ч.2 ст.2 наведеного Кодексу, правомірність прийняття відповідачем як суб`єктом владних повноважень оспорюваних податкових повідомлень-рішень, з урахуванням того, що судом під час розгляду даної справи при проведенні перевірки позивачки та складання акту перевірки від 04.08.2025р. контролюючим органом були допущені процедурні порушення, які судом визнані істотними, такими, що мали вплив на права та інтереси позивачки, що є самостійною підставою для визнання їх протиправними та скасування, недоведеність відповідачем факту виявлених порушень податкового законодавства позивачкою, тому суд приходить до висновку, що оспорювані податкові повідомлення-рішення є такими, що прийняті не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), у зв`язку з чим позовні вимоги позивача про визнання протиправними та скасування оспорюваних податкових повідомлень-рішень, підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги все вищевикладене, позовні вимоги позивачки слід задовольнити повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Виходячи з наведеного, наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову у повному обсязі, слід стягнути з бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 8969 грн. 10 коп. понесені позивачкою згідно квитанції №8993-9187-9214-7919 від 23.02.2026р.

У зв`язку із перебуванням судді Конєвої С.О. з 20.07.2026р. по 31.07.2026р. включно у щорічній відпустці, повне судове рішення складається 03.08.2026р.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0516202408, №0516212408, №0516182408, №0516192408 від 16.09.2025р. задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0516202408, №0516212408, №0516182408, №0516192408 від 16.09.2025р.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська,17-а, код ЄДРПОУ 44118658) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 8969 грн. 10 коп. (вісім тисяч дев`ятсот шістдесят дев`ять гривень 10 копійок).

Рішення суду може бути може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення (у разі оголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини рішення) відповідно до вимог ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено - 03.08.2026р.

Суддя С.О. Конєва