Рішення № 138685402, 03.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 рокуСправа №160/11934/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

УСТАНОВИВ:

06.05.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

1. Визнати протиправними та скасувати наступні податкові повідомлення-рішення від 07.11.2024 року, складені та прийняті Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області:

- № 0691192409, згідно якого до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, застосовано штрафні санкції у сумі 340,00 гривень;

- № 0691212409, згідно якого ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, збільшено суму грошового зобов`язання на суму 71 597,73 гривень за податковим зобов`язанням та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 17899,43 гривень;

- № 0691232409, згідно якого ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, збільшено суму грошового зобов`язання на суму 5966,48 гривень за податковим зобов`язанням та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 1491,62 гривень;

- № 0691202409, згідно якого до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за платежем адміністративні штрафи та інші санкції застосовано штрафну санкцію на суму 1020 гривень, згідно п. 121.1 ст. 121 ПКУ.

В обґрунтування позовної заяви представник позивача зазначив, що не погоджується з податковими-повідомленнями рішеннями № 0691192409, № 0691212409, № 0691232409, № 0691202409 від 07.11.2024 року, складеними та прийнятими ГУ ДПС в Дніпропетровській області, згідно яких за ним наразі рахується сукупна податкова заборгованість в сумі 98 315,26 гривень, оскільки позивач отримав інвестиційний збиток на суму 2 219,10 гривень, але Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, розраховуючи податкові зобов`язання ОСОБА_1 від операцій з інвестиційними активами за базу оподаткування бере всю суму продажу цінних паперів, а не позитивну різницю між ціною купівлі та продажу, як того вимагає закон, що підтверджується відомостями про доходи ОСОБА_1 та їх джерела станом на 06.04.2026 року, які відображені у Відомостях з Державного реєстру ФОП платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 06.04.2026 року, копії яких додаються та їх оригінали наявні у ОСОБА_1 , та змістом самих оскаржуваних податкових повідомлень рішень.

Відтак, на думку позивача, відповідач безпідставно нарахував позивачу грошове зобов`язання згідно із оскаржуваними податковим повідомленням-рішенням,у зв`язку із чим останні є протиправними й підлягають скасуванню.

Ухвалою від 11 травня 2026 року суд відкрив провадження у адміністративній справі; справу № 160/11934/26 та призначив до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

25.05.2026 року Головне управлінням ДПС у Дніпропетровській області подало письмовий відзив на позов, в якому відповідач не визнає позовні вимоги в повному обсязі з наступних підстав. Відповідач зазначає, що ТОВ «КУА «ОТП Капітал» листом від 22.12.2022 № КУА-126 повідомило відповідача про факт виплати інвестиційного доходу позивачу на загальну суму 397 765,14 грн за ознакою доходу 112.

Згідно з відомостями з ЦБД ДРФО в травні 2021 року Позивач отримав дохід від ТОВ «КУА «ОТП КАПІТАЛ» в сумі 397765,14 грн. у вигляді інвестиційного прибутку (доходу) від операцій з інвестиційними активами (ознака доходу 112).

Перевіркою дотримання встановленого порядку подання до органів ДПС податкових декларацій встановлено, що позивач за період, що перевірявся, податкова декларація за 2021 рік до Криворізької Південної ДПІ (Інгулецький район м. Кривого Рогу) ГУ ДПС не подавалась.

Перевіркою встановлено порушення п.170.2 ст.170 з урахуванням п.167.1 ст.167, пп.1.2, пп.1.3 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ фізичною особою - платником податків ОСОБА_1 у зв`язку з отриманням у ІІ кварталі 2021 року 397 765,14 грн. інвестиційного прибутку від операцій з інвестиційними активами, та донараховано за 2021 рік: - податок на доходи фізичних осіб у розмірі 71597,73 грн. (397 765,14 х 18 % = 71597,73 грн.), - військовий збір у розмірі 5966,48 грн. (397 765,14 х 1,5% = 5966,48 грн.)

Відповідно до наявної податкової інформації Позивач у 2021 році отримав доходи, які згідно з нормами ПКУ підлягають включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та відображенню платником податків в річній декларації про майновий стан і доходи за 2021 рік. Перевіркою встановлено неподання позивачем податкової декларації за 2021 рік, внаслідок чого було винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Згідно із ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Справа розглядається судом в порядку спрощеного провадження за приписами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

На підставі пп.191.1.1 п.191.1 ст.191, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1, пп.78.1.2 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України та пп.69.351 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, відповідно до наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 13.08.2024р. №3499-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи платника податків ОСОБА_1 » проведена документальна позапланова невиїзна перевірка діяльності Позивача з метою достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку до акта.

Копія наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 13.08.2024р. №3499-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи платника податків ОСОБА_1 », письмове повідомлення від 14.08.2024 №542 та лист-запрошення фізичної особи - платника податків від 15.08.2024р. №57388/6/04-13-24-09-12 на підписання матеріалів перевірки, направлені на адресу фізичної особи рекомендованим листом з повідомленням про вручення у порядку, визначеному ст.42 та відповідно до вимог, встановлених п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України.

Лист повернуто Укрпоштою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області «за закінченням терміну зберігання» 02.09.2024 року.

З результатами перевірки складено акт від 27.09.2024 року № 2778/04-36-24-09/2307514671.

Документальною позаплановою невиїзною встановлені порушення позивача:

1) п.п. 49.18.4 п.49.18 ст.49, п.176.1 ст.176, пп. 170.2.1 п.170.2 ст.170 Податкового кодексу України, а саме: неподання податкової декларацій про майновий стан і доходи за 2021 рік;

2) порушення п.170.2 ст.170 з урахуванням п. 167.1 ст.167 Податкового кодексу України, а саме: заниження загального річного оподатковуваного доходу шляхом не декларування інвестиційного прибутку, отриманого протягом 2021 року, в результаті чого визначено суму податкових зобов`язань за 2021 рік з податку на доходи фізичних осіб на суму 71 597,73 грн;

3) пп.1.2, пп.1.3 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, а саме: заниження загального річного оподатковуваного доходу шляхом не декларування інвестиційного прибутку, отриманого протягом 2021 року, в результаті чого визначено суму податкових зобов`язань за 2021 рік з військового збору на суму 5 966,48 грн;

4) п.44.1 п.44.3 ст.44, пп. «а» п. 176.1 ст.176 Податкового кодексу України, п.1 Порядку ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу № 591, яку ведуть фізичні особи - платників податків, крім осіб, які перебувають на податковому обліку як самозайняті особи, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 23 червня 2017р. №591, в частині не ведення обліку доходів і витрат у Книзі обліку для визначення суми інвестиційного прибутку від операцій з інвестиційними активами, внаслідок її ненадання до перевірки.

З урахуванням вищевикладених обставин відповідач відповідно до вимог п.86.8 ст.86 Податкового кодексу України відповідач виніс податкові повідомлення - рішення:

- від 07.11.2024 року №0691192409 форми «ПС», відповідно до п.120.1 ст.120 ПКУ штрафна санкція у розмірі 340,00 грн за не подання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2021 рік;

- від 07.11.2024 року №0691212409 форми «Р», відповідно до п.123.2. ст.123 ПКУ - по податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 89 497,16 грн, у т.ч. основний платіж 71 597,73 грн, штрафна санкція 17 899,43 грн;

- від 07.11.2024 року №0691202409 форми «ПС», відповідно до п.121.1 ст.121 ПКУ штрафна санкція у розмірі 1020,00 грн за ненадання документів до перевірки;

- від 07.11.2024 року №0691232409 форми «Р», відповідно до п.123.2. ст.123 ПКУ - по військовому збору на загальну суму 7 458,10 грн, у т.ч. основний платіж 5 966,48 грн, штрафна санкція 1491,62 грн.

Податкові повідомлення-рішення направлено на адресу фізичної особи рекомендованим листом з повідомленням про вручення у порядку, визначеному ст.42 ПКУ. Лист повернуто Укрпоштою до відповідача «за закінченням терміну зберігання» 29.11.2024 року.

Не погоджуючись з висновками Головного управління ДПС у Дніпропетровській області викладеними в акті від 27.09.2024 року № 2778/04-36-24-09/2307514671 та податковим повідомленням-рішенням від 07.11.2024 року №0691192409, №0691212409, № 0691202409 , № 0691232409 , позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діють на момент виникнення спірних правовідносин та релевантні їм джерела права.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтями 61, 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до п.п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з п.п.16.1.3., п.п.16.1.4., п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України передбачено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до п.36.3 статті 36 Податкового кодексу України, податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків передбачених законом.

Стосовно направлення та отримання позивачем акту перевірки, податкових повідомлень - рішень та можливості надати заперечення на його висновки.

Як вже було встановлено судом у цьому рішенні акт перевірки від 03.03.2020 року від 27.09.2024 року № 2778/04-36-24-09/2307514671 та оскаржувані податкові повідомлення-рішення були надіслано на адресу позивача рекомендованими листами з повідомленням про вручення, однак вказаний рекомендований лист був повернутий на адресу податкового органу із відміткою що рекомендований лист повертається на адресу податкового органу у зв`язку із «закінченням встановленого строку зберігання».

У відповідності до п.86.4 ст.86 ПК України визначено, що акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки не пізніше наступного робочого дня після його реєстрації вручається особисто платнику податків чи його представникам або надсилається у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. У разі відмови платника податків або його представників від підписання акта (довідки) перевірки посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Відмова платника податків або його представників від підписання акта перевірки не звільняє такого платника податків від обов`язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов`язання. Заперечення по акту перевірки розглядаються у порядку і строки, передбачені пунктом 86.7 цієї статті. Податкове повідомлення-рішення приймається у порядку і строки, передбачені пунктом 86.8 цієї статті.

Порядок листування платників податків та контролюючих органів визначений ст. 42 ПК України.

Так, у відповідності до п. 42.1 ст.42 ПК України передбачено, що податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику) (п. 42.2.ст.42 ПК України)

Абзацом 6 п.42.4 ст.42 ПК України встановлено, що у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Тобто виходячи із імперативних норм вказаної статті акт перевірки від 03.03.2020 року від 27.09.2024 року № 2778/04-36-24-09/2307514671 та оскаржувані податкові повідомлення-рішення, які буи направлені на адресу позивача, вважається врученим йому.

З огляду на означене доводи позивача щодо не отримання акту перевірки, податкових повідомлень-рішень та неспроможність позивача надати заперечення на його висновки, судом до уваги не приймаються, оскільки податковим органом були дотримані норми ст. 42 КАС України.

Що стосується податкового повідомлення рішення від 07.11.2024 року № 0691212409 форми «Р» відповідно до п.123.2. ст.123 Податкового кодексу України по податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 89 497,16 грн, у т.ч. основний платіж 71 597,73 грн, штрафна санкція 17 899,43 грн та податкового повідомлення-рішення від 07.11.2024 року № 0691232409 форми «Р», відповідно до п.123.2. ст.123 Податкового кодексу України по військовому збору на загальну суму 7 458,10 грн, у т.ч. основний платіж 5 966,48 грн, штрафна санкція 1491,62 грн, суд встановив таке.

Питання оподаткування інвестиційного прибутку врегульовано пунктом 170.2 статті 170 ПК України.

Відповідно до підпункту 170.2.1 пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік за результатами якого платник податку зобов`язаний подати річну податкову декларацію, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року.

За правилами, визначеними підпунктом 170.2.2 пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України, інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4-170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).

До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з: обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив; зворотного викупу або погашення інвестиційного активу його емітентом, який належав платнику податку; повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.

Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.

Підпункт 170.2.6 пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України встановлює, що до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.

Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від`ємне значення, його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що до складу інвестиційного прибутку включається позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу, а до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

Аналогічна правова позиція щодо застосування вимог пункту 170.2 статті 170 ПК України стосовно оподаткування інвестиційного прибутку викладена також і в постановах Верховного Суду від 12.11.2020 року у справі № 826/16334/15 (адміністративне провадження К/9901/33230/18), від 27.05.2022 року у справі № 640/6721/20 (адміністративне провадження К/9901/11271/21), від 21 листопада 2023 року у справі № 826/10377/16 (касаційне провадження № К/9901/58521/18), але не виключно.

Суд встановив, що в червні 2020 року, згідно із договором купівлі-продажу цінних паперів № 17-АП-01-108 від 15.06.2020 року та акту про виконання цього договору від 17.06.2020 року, копії яких додаються, відповідач ОСОБА_1 придбав цінні папери інвестиційні сертифікати Пайового недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду «ОТП Подвійний результат» ТОВ «Компанія з управління активами «ОТП Капітал», код ЄДРІСІ 23200471, на суму 399 984,24 гривень.

21.05.2021 року ОСОБА_1 відповідно до договору купівлі-продажу цінних паперів від 21.05.2021 року за № РВ-ПДР-2018-60 та акту до нього від 21.05.2021 року, копії яких додаються, продав дані цінні папери за суму 397 765,14 гривень, фінансовий результат становив інвестиційний збиток на суму 2 219,10 гривень, що підтверджується довідкою та інформаційним повідомленням № ІП-382 від податкового агенту - ТОВ «Компанія з управління активами «ОТП Капітал», копії якого наявні в матеріалах справи.

З наведеного вище слідує, що ОСОБА_1 отримав інвестиційний збиток на суму 2 219,10 гривень, але Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, розраховуючи податкові зобов`язання ОСОБА_1 від операцій з інвестиційними активами за базу оподаткування бере всю суму продажу цінних паперів, а не позитивну різницю між ціною купівлі та продажу, як того вимагає закон, що підтверджується відомостями про доходи ОСОБА_1 та їх джерела станом на 06.04.2026 року, які відображені у Відомостях з Державного реєстру ФО-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 06.04.2026 року, що підтверджується матеріалами справи.

Слід зауважити, що до складу інвестиційного прибутку включається позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу, а до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

Аналогічна правова позиція щодо застосування вимог пункту 170.2 статті 170 ПК України стосовно оподаткування інвестиційного прибутку викладена також і в постановах Верховного Суду від 12.11.2020 року у справі № 826/16334/15, від 27.05.2022 року у справі № 640/6721/20, від 21 листопада 2023 року у справі № 826/10377/16, від 18.04.2025 року у справі № 826/6380/16.

Висновок податкового органу щодо отримання позивачем інвестиційного прибутку у сумі 399 984,24 гривень, що підлягає оподаткуванню ґрунтується на відсутності документів на підтвердження понесення позивачем витрат, які не були надані платником на письмову вимогу податкового органу.

Доводи контролюючого органу про ненадання позивачем під час перевірки документів в підтвердження своєї позиції, суд оцінює критично з огляду на відсутність доказів про те, що позивач був обізнаний про проведення перевірки та витребування таких документів. Подані відповідачем докази про направлення позивачу наказу на перевірку та вимоги про надання документів за викладених судом обставин не підтверджують факт реальної обізнаності позивача про проведення такої перевірки та необхідності подання документів, які в нього були наявні та спростовували встановлені контролюючим органом факти.

З урахуванням вище встановленого та за результатами операцій з відчуження корпоративних прав 2021 році, суд встановив, що ОСОБА_1 не отримав інвестиційного прибутку (загальний фінансовий результат був від`ємним на суму 2 219,10 гривень), тому податкові повідомлення-рішення № 0691212409, № 0691232409 є протиправними, у зв`язку з чим підлягають скасуванню.

Стосовно правомірності податкового повідомлення рішення від 07.11.2024 року №0691202409 форми «ПС», відповідно до п.121.1 ст.121 Податкового кодексу України штрафна санкція у розмірі 1020,00 грн за ненадання документів до перевірки та податкового повідомлення рішення від 07.11.2024 року №0691192409 форми «ПС», відповідно до п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України штрафна санкція у розмірі 340,00 грн за не подання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2021 рік, суд зазначає про таке.

Щодо застосування штрафних санкцій за неподання податкової декларації за 2021 рік та не ведення Книги обліку доходів і витрат і не подання її для перевірки (податкові повідомлення-рішення № 0691192409 та № 0691202409), слід врахувати, що саме обов`язок подання декларації виникає, зокрема, при отриманні інвестиційного прибутку (п/п. 170.2.1 ст. 170 ПК України) або доходів, з яких податок не утримано податковим агентом (п/п. 168.2.1 ст. 168 ПК України). Обов`язок ведення Книги обліку пов`язаний з обов`язком подання декларації (п/п. "а" п. 176.1 ст. 176 ПК України, п. 1, 2 Порядку № 591).

Так як у ОСОБА_1 відсутній інвестиційний прибуток від продажу цінних паперів у 2021 році, то обов`язок подання податкових декларацій за вказані періоди та обов`язок вести Книгу обліку доходів і витрат щодо цих доходів відсутній.

Таким чином, застосування штрафних санкцій за не подання декларації та не ведення і не подання Книги обліку доходів та витрат та податкові повідомлення-рішення № 0691192409 та № 0691202409 є протиправними та підлягаю скасуванню.

Стосовно строку звернення до суду з цим позовом, позивач вказує, що про існування судової справи № 160/5023/26 ОСОБА_1 дізнався випадково з мобільного додатку «Дія», коли побачив там ухвалу суду про відкриття провадження у справі, та відразу 06.04.2026 року він звернувся до суду із заявою про надання йому для ознайомлення матеріалів справи та до ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питання з`ясування підстав наявності боргу, в ході чого отримав відомості щодо проведених нарахувань борг.

За приписами ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, чинне законодавство України, встановленими строками, обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлено досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Суд встановив, що позивач звернувся до суду з цим позовом 05.05.2026 року.

З КП ДСС «Діловодство» суд встановив, що 08 травня 2026 року до суду від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання, в якому повідомлено про оскарження податкових повідомлень-рішень на підставі яких заявлено стягнення по цій справі, що є підставою для зупинення провадження по справі.

Ухвалою від 11 травня 2026 року суд зупинив провадження у справі №160/5023/26 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №160/11934/26.

Суд зазначає, що з 24.02.2022 року на всій території України запроваджено воєнний стан на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022, що також є поважною причиною пропуску строку звернення з позовом до суду.

ЄСПЛ висловив позицію стосовно того, що, розглядаючи підстави для поновлення пропущеного строку, національні суди мають враховувати, що питання стосовно того, чи було дотримано справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (справи «Скордіно проти Італії», «Ятрідіс проти Греції»).

Одним із елементів права на справедливий суд є право на виправлення помилки, включаючи право на скасування неправосудного рішення та прийняття правового рішення по справі.

Як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Враховуючи викладене та з метою запобігання обмеження прав позивача на доступ до правосуддя, суд вважає за необхідне визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду з цією позовною заявою.

Закріплений у частині 1 статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 2 статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування своєї позиції, не довів правопорушення позивача у сфері податкових правовідносин, а тому приймаючи оскаржуване рішення, діяв протиправно, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, непропорційно, зокрема без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи, і цілями, на досягнення яких спрямоване таке рішення.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд зробив висновок про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частиною 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивач при зверненні до суду поніс судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 5 324.80 грн, що документально підтверджується платіжною інструкцією № 18TM-1EAE-TPX5-7E90 від 28.04.2026.

Отже, оскільки задоволено частину позовних вимог, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 5 324.80 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовільнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.11.2024 року № 0691192409 за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, застосовано штрафні санкції у сумі 340,00 гривень.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.11.2024 року № 0691212409 за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, збільшено суму грошового зобов`язання на суму 71 597,73 гривень за податковим зобов`язанням та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 17899,43 гривень.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.11.2024 року № 0691232409 за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, збільшено суму грошового зобов`язання на суму 5966,48 гривень за податковим зобов`язанням та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 1491,62 гривень.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.11.2024 року № 0691202409 за платежем адміністративні штрафи та інші санкції застосовано штрафну санкцію на суму 1020 гривень згідно із п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України.

Присудити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А ЄДРПОУ 44118658) судові витрати у розмірі 5 324.80 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук