Ухвала суду № 138685381, 03.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

03 серпня 2026 року Справа №160/5908/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі заяву ОСОБА_1 про відвід судді Турової О.М. в адміністративній справі №160/5908/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України про зобов`язання утриматися від вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

11.03.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України, в якій позивач просить:

- зобов`язати Апарат Верховної Ради України, на підставі ст.5 КАС України та ст.19 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" утриматися від вчинення будь-яких організаційних, розпорядчих та реєстраційних дій щодо опрацювання (включно з реєстрацією в системі електронного документообігу), тиражування та підготовки до винесення на розгляд Верховної Ради України проектів, постанов, чи інших документів про підготовку або призначення виборів Президента України до моменту припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2026 року адміністративну справу №160/5908/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України про зобов`язання утриматися від вчинення дій передано на розгляд за інстанційною підсудністю до Верховного Суду як суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13.04.2026 року відмовлено у прийнятті до свого провадження справи №160/5908/25 за позовом ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України про зобов`язання утриматись від вчинення дій, повернуто справу №160/5908/26 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду за підсудністю.

24.04.2026 року ОСОБА_1 до Великої Палати Верховного Суду подано апеляційну скаргу на ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13.04.2026 року.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 05.05.2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 квітня 2026 року в адміністративній справі №160/5908/26 залишено без руху.

При цьому 11.05.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Турової О.М., яка фактично обґрунтована незгодою позивача з ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2026 року щодо передачі адміністративної справи №160/5908/26 на розгляд за інстанційною підсудністю до Верховного Суду як суду першої інстанції, з огляду на те, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13.04.2026 року відмовлено у прийнятті до свого провадження справи №160/5908/25, що у свою чергу, призводить до тривалого розгляду справи. Також позивач посилався на відсутність процесуальної прозорості через те, що стан розгляду поданих ним заяв не відображається у встановленому порядку (у відповідні терміни) в он-лайн реєстрах судової влади.

Відповідно до довідки начальника управління з організаційного забезпечення Дніпропетровського окружного адміністративного суду Семенко Т.В. від 12.05.2026 року адміністративна справа №160/5908/26 за позовом ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України про зобов`язання утриматися від вчинення дій 03.04.2026 року направлена до Верховного Суду за інстанційною підсудністю, як суду першої інстанції. Станом на 12.05.2026 року справа №160/5908/26 на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду не надходила.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2026 року відкрито провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 квітня 2026 року в адміністративній справі №160/5908/26.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2026 року справу №160/5908/26 за позовом ОСОБА_1 до апарату Верховної Ради України про зобов`язання утриматись від вчинення дій призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику учасників справи на 25 червня 2026 року.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 01.07.2026 року у справі №160/5908/26 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 квітня 2026 року залишено без змін.

23.07.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи №160/5908/26.

Відповідно до довідки начальника відділу управління персоналом Дніпропетровського окружного адміністративного суду Шевченко А.В. від 03.08.2026р. №213 суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турова О.М. з 20.07.2026 по 02.08.2026 перебувала у щорічній відпустці.

З огляду на наведене, заява ОСОБА_1 про відвід судді Турової О.М. розглянута першого робочого дня.

Дослідивши подану позивачем заяву про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турової О.М., суд зазначає наступне.

За змістом приписів Кодексу адміністративного судочинства України процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об`єктивності суду є право відводу (самовідводу). Підстави для відводу (самовідводу) судді наведені у статті 36 КАС України.

Так, відповідно до частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 36 КАС України встановлено, що до складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

За приписами частин 1-2 статті 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відповідно до ч.3 ст.39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що КАС України чітко визначені підстави для відводу (самовідводу) судді, при цьому також визначено порядок здійснення такого відводу (самовідводу).

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими".

Надаючи оцінку обґрунтованості доводів про наявність правових підстав для відводу головуючого судді Турової О.М., суд зазначає, що заявлений відвід, зокрема, обумовлений незгодою позивача з процесуальним рішенням судді щодо передачі адміністративної справи №160/5908/26 на розгляд за інстанційною підсудністю до Верховного Суду як суду першої інстанції, а саме: з ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турової О.М. від 16.03.2026 року.

Однак, суд звертає увагу на те, що ч.4 ст.36 КАС України чітко передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішеннями або окремою думкою судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Із системного аналізу підстав для відводу судді, які визначені у статті 36 КАС України, слідує, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості. При цьому для відведення судді за наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді, необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість судді. Водночас, такі обставини мають бути доведеними. Разом з цим, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.

При цьому суд зауважує, що Європейський суд з прав людини диференціює чи у конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах Piersack vs Belgium (заява №8692/79), Grieves vs UK (заява №57067/00)). Відповідно до принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Le Compte, Van Leuven and De Meyere, заява №7238/75, суд має бути неупередженим і безстороннім.

Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Веттштайн проти Швейцарії" (заява №33958/96) та у пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (заява №33949/02).

Таким чином, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування упередженості, не підтверджені належними та допустимими доказами. Так, для відводу судді заявнику необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Водночас, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Слід також зазначити, що ОСОБА_1. ухвалу судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турової О.М. від 16.03.2026 року про передачу адміністративної справи №160/5908/26 на розгляд за інстанційною підсудністю до Верховного Суду, як суду першої інстанції, в апеляційному порядку не оскаржував, а, навпаки, звертався до Великої Палати Верховного Суду з апеляційною скаргою на ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13.04.2026 року, якою було відмовлено у прийнятті до свого провадження справи №160/5908/25 та повернуто цю справу до Дніпропетровського окружного адміністративного суду за підсудністю.

З огляду на наведене у сукупності, а також враховуючи, що заява ОСОБА_1 про відвід судді Турової О.М. мотивована саме незгодою позивача із процесуальним рішенням судді та не містить інших обґрунтувань щодо наявності підстав для відводу, які б могли об`єктивно вказувати на упередженість судді Турової О.М. при розгляді цієї адміністративної справи, а також зважаючи на відсутність відповідних обґрунтованих доказів на підтвердження вказаного, суд доходить висновку, що наведені позивачем обставини та підстави для відводу судді не можуть бути достатніми для висновку про упередженість судді Турової О.М. при розгляді цієї адміністративної справи.

Щодо доводів позивача про відсутність процесуальної прозорості через те, що стан розгляду поданих ним заяв не відображається у встановленому порядку (у відповідні терміни) в он-лайн реєстрах судової влади, суд зазначає, що, по-перше, позивачем не зазначено результат розгляду яких саме заяв він має на увазі, а по-друге, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турової О.М. від 16.03.2026 року про передачу адміністративної справи №160/5908/26 на розгляд за інстанційною підсудністю до Верховного Суду, як суду першої інстанції, надіслана судом до цього Реєстру 17.03.2026 року, тобто не пізніше наступного дня після її ухвалення, як то і передбачено ч.3 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень», що спростовує вищенаведені доводи позивача про порушення термінів внесення до Реєстру означеного судового рішення, при цьому будь-яких інших судових рішень суддею Туровою О.М. у справі №160/5908/26 не приймалося.

Таким чином, з наведених позивачем доводів в обґрунтування заявленого відводу судом не встановлено підстав, які б свідчили про упередженість судді Турової О.М., у зв`язку із чим не встановлено і обставин, які б підтверджували, що заявлений спір буде розглянуто упереджено або необ`єктивно.

Не встановлено судом й інших підстав, передбачених ст.ст.36-37 КАС України, які б унеможливлювали розгляд справи суддею Туровою О.М. та викликали необхідність її відводу.

З огляду на наведене, а також враховуючи відсутність будь-яких інших обґрунтувань щодо наявності підстав для відводу, суд вважає заяву ОСОБА_1 про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турової О.М. необґрунтованою та безпідставною.

Згідно з абз.1 ч.4 ст.40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

З урахуванням того, що суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого позивачем відводу судді Турової О.М., а також з огляду на вищенаведені приписи абз.1 ч.4 ст.40 КАС України, слід передати матеріали адміністративної справи №160/5908/26 для визначення складу суду для вирішення питання про відвід судді.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 236, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Визнати заяву ОСОБА_1 про відвід судді Турової О.М. в адміністративній справі №160/5908/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України про зобов`язання утриматися від вчинення дій - необґрунтованою.

Передати матеріали адміністративної справи №160/5908/26 для визначення складу суду для вирішення питання про відвід судді.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та окремо не оскаржується.

Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О.М. Турова