Рішення № 138684994, 03.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року Справа № 160/13600/26 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про ввизнання дій протиправними, скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

20 травня 2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 з вимогами з урахуванням уточнень від 08.07.2026:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на військову службу за мобілізацією;

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 2630 від 19.04.2026 року «Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період» в частині призову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на військову службу під час мобілізації;

- визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 114 від 23.04.2026 року в частині, що стосується зарахування на військову службу за призовом у воєнний час ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 );

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виключити зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 );

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести відомості про ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а саме змінити статус «військовослужбовець» на попередній статус «військовозобов`язаний».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 17 квітня 2026 року був прийнятий на роботу до Комунального закладу освіти «Покровський професійний коледж» Дніпропетровської обласної ради», що підтверджується Наказом № 17-к/тр від 17.04.2026 року. Повинен був приступити до своїх посадових обов`язків з 21.04.2026 року. Проте, 19.04.2026 був мобілізований співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказав, що співробітники ІНФОРМАЦІЯ_1 безпідставно відмовились приймати заяву Позивача про надання відстрочки та всі додані до неї документи з місця роботи, які він намагався подати співробітникам ТЦК. Зазначив, що не проходив ВЛК під час мобілізації. На підставі зазначеного Позивач вважає наказ про призов його на військову службу під час мобілізації, на особливий період є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а тому є підстави для зобов`язання військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про виключення Позивача зі списків особового складу.

Ухвалою суду від 25.05.2026 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, відповідно до вимог частини 6 статті 12, частини 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідачу - ІНФОРМАЦІЯ_1 було направлено копію ухвали суду від 25.05.2026 про відкриття провадження у справі в його електронний кабінет, що підтверджується довідкою відповідального працівника суду від 25.05.2026; правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.

Відповідачу - Військовій частині НОМЕР_1 було направлено копію ухвали суду від 25.05.2026 про відкриття провадження у справі в його електронний кабінет, що підтверджується довідкою відповідального працівника суду від 25.05.2026; правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.06.2026 року застосовано до військової частини НОМЕР_1 заходи процесуального примусу у виді тимчасового вилучення доказів для дослідження судом; тимчасово вилучено у військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ): наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) в частині, що стосується зарахування за призовом у воєнний час ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 . Також вказаною ухвалою суду зупинено провадження у справі №160/13600/26 до закінчення виконавчого провадження з вилучення доказів для дослідження судом.

30.06.2026 року на адресу суду від Військової частини НОМЕР_1 надійшла заява про виконання ухвали суду, а також надано витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 114 від 23.04.2026 року про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та відповідно ухвалою суду від 03.07.2026 поновлено провадження в адміністративній справі № 160/13600/26.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.08.2026 ухвалу суду від 24.06.2026 року про тимчасове вилучення доказів у справі № 160/13600/26 визнано виконаною в добровільному порядку та такою, що не підлягає подальшому виконанню.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував на обліку у 3-відділі ІНФОРМАЦІЯ_4 .

17 квітня 2026 року був прийнятий на роботу до Комунального закладу освіти «Покровський професійний коледж» Дніпропетровської обласної ради» на посаду керівника гуртка з 21.04.2026 року, що підтверджується Наказом № 17-к/тр від 17.04.2026 року. Відповідно до зазначеного наказу педагогічний стаж позивача станом на 21.04.2026 року становить 00 р. 00 міс. 00 д.

Позивач повинен був приступити до своїх посадових обов`язків з 21.04.2026 року, що підтверджується довідкою Комунального закладу освіти «Покровський професійний коледж» Дніпропетровської обласної ради» № 298/01-09 від 17.04.2026 року.

19.04.2026 був мобілізований співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 2629 від 19.04.2026 солдата ОСОБА_1 1984 року народження призвано на військову службу під час мобілізації.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 2630 від 19.04.2026 ОСОБА_1 знято з військового обліку, який був призваний на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 2629 від 19.04.2026 року.

Згідно поіменного списку ІНФОРМАЦІЯ_1 № 3281 від 19.04.2026 призвано військовозобов`язаних по мобілізації та направлено для подальшого проходження військової служби за мобілізацією до військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 .

Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 № 114 від 23.04.2026 року, солдата ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 на відповідну посаду.

Позивач, звертаючись до суду за захистом своїх прав, їх порушення пов`язує із недотриманням порядку проведення його призову на військову службу, що полягає в примусовій мобілізації, неналежному медичному огляді під час призову на військову службу та не розгляді заяви про надання відстрочки від призову.

Згідно зі статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до частини третьої статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі Закон № 2232-ХІІ) військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби, приписку до призовних дільниць, прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходження військової служби, виконання військового обов`язку в запасі, проходження служби у військовому резерві, дотримання правил військового обліку.

Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (частина п`ята статті 1 Закону № 2232-ХІІ).

Частиною першою статті 2 Закону № 2232-ХІІ встановлено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно з абзацом другим частини другої статті 2 Закону № 2232-ХІІ проходження військової служби здійснюється громадянами України у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом.

Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направленням) громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом (частина перша статті 4 Закону № 2232-ХІІ).

Відповідно до абзацу третього частини шостої статті 2 Закону № 2232-ХІІ до видів військової служби належить військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 39 Закону № 2232-ХІІ призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законами України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Абзацом четвертим статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі Закон № 3543-ХІІ) встановлено, що мобілізація комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Згідно з пунктом 20 частини першої статті 106 Основного Закону України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення. Рішення про проведення відкритої мобілізації має бути негайно оголошене через засоби масової інформації (частини п`ята і шоста статті 4 Закону № 3543-ХІІ).

Відповідно до статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України від 03.03.2022 № 2105-ІХ (далі Указ № 65/2022, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Згідно зі статтею 4 Указу № 65/2022 постановлено призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 22 Закону № 3543-ХІІ громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Згідно з абзацом першим частини п`ятої статті 22 Закону № 3543-ХІІ призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Пунктом 2 частини 3 статті 23 Закону № 3543-ХІІ визначено, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки.

На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку (частина друга статті 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 р. № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі Порядок).

Згідно з зазначеним Порядком, відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки.

Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення. У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у (додатку 6). У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у (додатку 7). Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував на обліку у 3-відділі ІНФОРМАЦІЯ_4 .

17 квітня 2026 року був прийнятий на роботу до Комунального закладу освіти «Покровський професійний коледж» Дніпропетровської обласної ради» на посаду керівника гуртка з 21.04.2026 року, що підтверджується Наказом № 17-к/тр від 17.04.2026 року. Відповідно до зазначеного наказу педагогічний стаж позивача станом на 21.04.2026 року становить 00 р. 00 міс. 00 д.

Позивач повинен був приступити до своїх посадових обов`язків з 21.04.2026 року, що підтверджується довідкою Комунального закладу освіти «Покровський професійний коледж» Дніпропетровської обласної ради» № 298/01-09 від 17.04.2026 року.

19.04.2026 був мобілізований співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач у позові посилається на те, що співробітники ІНФОРМАЦІЯ_1 безпідставно відмовились приймати заяву Позивача про надання відстрочки від призову та всі додані до неї документи з місця роботи.

Проте суд зазначає, що в матеріалах справи відсутнє належне підтвердження про надання чи направлення іншими засобами Позивачем до ІНФОРМАЦІЯ_1 заяви про надання відстрочки від призову та доданих до неї документів з місця роботи.

Крім того, надані до суду докази, а саме: наказ Комунального закладу освіти «Покровський професійний коледж» Дніпропетровської обласної ради» № 17-к/тр від 17.04.2026 року про прийняття на роботу Позивача не може бути підставою для надання відстрочки від призову з огляду на те, що відповідно до зазначеного наказу, педагогічний стаж позивача станом на 21.04.2026 року становить 00 р. 00 міс. 00 д., а також Позивач повинен був приступити до своїх посадових обов`язків з 21.04.2026 року, тоді як останнього було мобілізовано 19.04.2026.

Щодо порушення порядку проведення призову Позивача на військову службу, що полягає у неналежному медичному огляді під час призову на військову службу, суд зазначає наступне.

Зі змісту положень статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» вбачається, що призову на військову службу під час мобілізації підлягають військовозобов`язані, які, з-поміж іншого, визнані придатними до військової служби за станом здоров`я відповідно до висновку військово-лікарської комісії.

Частина п`ята статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачає, що особливості проходження медичного обстеження військовозобов`язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров`я України.

Питання медичного огляду регулюється розділом ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 (далі - Положення №402, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пункт 1.1. Розділу І Положення №402 передбачає, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності, зокрема, до військової служби, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.

Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби допризовників, призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).

Медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням військового комісара ВЛК військових комісаріатів. Кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, окулістом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями і лікарями інших спеціальностей (пункт 3.1. Розділу ІІ Положення №402).

Після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов`язаного одну із таких постанов: "Придатний до військової служби"; "Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)"; "Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку" (пункт 3.8. Розділу ІІ Положення №402).

Фактично позивач оскаржує у цій справі процедуру його призову на військову службу під час мобілізації та обирає спосіб захисту порушеного права - визнання протиправним та скасування наказу про призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації.

Суд наголошує, що відновлення порушеного права повинно відбуватися в межах спірних правовідносин, відповідно за участю їхніх учасників. Водночас визнання протиправним та скасування наказу виходить за межі правовідносин між відповідачем та позивачем, тобто такий спосіб захисту не є належним та ефективним, оскільки позивач вже проходить службу у конкретній військовій частині та зарахований до її особового складу.

У позовній заяві позивач зазначає про недотриманням порядку проведення його призову на військову службу, що полягає в примусовій мобілізації та неналежному медичному огляді (проходженні влк) під час призову на військову службу.

При цьому суд зазначає, що позивач не надає жодних доказів наявності у нього захворювань чи встановленої інвалідності, які є перешкодами для його мобілізації. Не посилається на інші обставини чи докази які дають право на відстрочку.

Іншими словами, зазначений позивачем спосіб захисту порушеного права втручатиметься в інші правовідносини, які врегульовані іншими правовими нормами, з іншими сторонами і створюватиме ситуацію невиконуваності судового рішення.

Крім того, позивач не спростовує факт проходження медичного огляду під час його призову, а свою незгоду з оформленням висновків не підтверджує жодними доказами щодо непридатності до військової служби. Зазначене позивачем не є підставою для звільнення позивача з військової служби відповідно до статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», яка визначає виключний перелік таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною четвертою статті 9 КАС України передбачено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

ВС КАС у Постанові від 05.02.2025 року (справа №160/2592/23) розглядаючи аналогічну справу зазначив, що «…процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу. (п. 56).

57. Аналогічно проведення медичного огляду ОСОБА_1 військово-лікарською комісією в порядку, визначеному Положення №402, також не впливатиме на відновлення порушеного права позивача в контексті порушеної процедури призову позивача на військову службу, яка є, власне, предметом спору в цій справі.

58. Отже, доводи касаційної скарги щодо обрання такого способу захисту, як проведення медичного огляду ОСОБА_1 військово-лікарською комісією для усунення порушення порядку проведення призову його на військову службу, Верховний Суд уважає необґрунтованими з огляду на неможливість відновлення порушеного права позивача».

Стосовно вимог визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 2630 від 19.04.2026 року «Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період» в частині призову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на військову службу під час мобілізації та визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 114 від 23.04.2026 року в частині, що стосується зарахування на військову службу за призовом у воєнний час ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) суд зазначає наступне.

Частиною дев`ятою статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» встановлено, що щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії:

допризовники особи, які підлягають взяттю на військовий облік;

призовники особи, які взяті на військовий облік;

військовослужбовці особи, які проходять військову службу;

військовозобов`язані особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;

резервісти особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

Тобто для громадян України, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період їх правовий статус військовозобов`язаного змінюється на правовий статус військовослужбовця з дня відправлення громадянина у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, тобто з дня, який встановлений у наказі про їх призов на військову службу.

Визнання протиправним та скасування наказу про призов громадянина України на військову службу під час мобілізації має своїми правовими наслідками:

зміну правового його правового статусу з військовослужбовця на військовозобов`язаного;

протиправність решти актів індивідуальної дії (наказів), що пов`язані з проходженням ним військової служби, оскільки вони є похідними від відповідного наказу про призов.

Відповідно до пункту 7 Положення №1153/2008 військова служба закінчується в разі звільнення військовослужбовця з військової служби в запас або у відставку, загибелі (смерті), визнання судом безвісно відсутнім або оголошення померлим.

Підстави звільнення з військової служби за призовом під час мобілізації під час дії воєнного стану визначені пунктом 2 частини 4 статті 26 Закону № 2232-ХІІ.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 26 Закону № 2232-ХІІ військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах:

а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

б) за станом здоров`я: на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;

за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

в) у зв`язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі;

г) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

д) у зв`язку із звільненням з полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

е) у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі (для осіб вищого офіцерського складу);

з) у зв`язку із призначенням (обранням) на посаду або перебуванням на посаді судді, судді Конституційного Суду України, члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя.

Пунктом 233 Положення №1153/2008 передбачено, що військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення.

У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

Відповідно до пункту 2.1.6 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 31.01.2024 за №40 (надалі по тексту також Інструкція №40), рапорт (заява) це письмове звернення військовослужбовця (працівника) до вищої посадової особи з проханням (надання відпустки, матеріальної допомоги, поліпшення житлових умов, переведення, звільнення тощо) чи пояснення особистого характеру.

Кожен військовослужбовець має право, щоб його звернення було розглянуто в межах розумних термінів, а відтак має бути належний доказ отриманням військовою частиною такого рапорту/заяви військовослужбовця чи його представника (в порядку повідомленням про вручення та описом вкладення на адресу військової частини.

За змістом абзацу 4 пункту 241 Положення №1153/2008 накази про звільнення військовослужбовців з військової служби оголошуються командирами (начальниками) військових частин.

Суд зазначає, що позивачем не доведено обставин наявності у нього підстав для звільнення з військової служби, передбачених пунктом 2 частини 4 статті 26 Закону №2232-ХІІ.

Крім того, зарахування до списків особового складу військової частини здійснюється на підставі іменних списків команд, які надходять від територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Так, наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 2629 від 19.04.2026 солдата ОСОБА_1 1984 року народження призвано на військову службу під час мобілізації.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 2630 від 19.04.2026 ОСОБА_1 знято з військового обліку, який був призваний на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 2629 від 19.04.2026 року.

Згідно поіменного списку ІНФОРМАЦІЯ_1 № 3281 від 19.04.2026 призвано військовозобов`язаних по мобілізації та направлено для подальшого проходження військової служби за мобілізацією до військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 .

Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 № 114 від 23.04.2026 року, солдата ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 на відповідну посаду.

Таким чином з дня зарахування до списків особового складу військової частини військовозобов`язаний набуває статусу військовослужбовця.

При цьому, оскаржуваний позивачем наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 2630 від 19.04.2026 та наказ командира Військової частини НОМЕР_1 № 114 від 23.04.2026 року є виконаними з моменту зарахування позивача до списків особового складу військової частини.

Відтак, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу своїх дій на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України та зважаючи на доводи адміністративного позову, суд дійшов висновку, що наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 2630 від 19.04.2026 року «Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період» в частині призову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на військову службу під час мобілізації та наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 114 від 23.04.2026 року в частині, що стосується зарахування на військову службу за призовом у воєнний час ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) - винесені з дотриманням вимог чинного законодавства.

А тому вимога зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виключити зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) та зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести відомості про ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а саме змінити статус «військовослужбовець» на попередній статус «військовозобов`язаний» також не підлягає задоволенню.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення у справі Серявін та інші проти України).

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , ІК в ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 , ІК в ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними, скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 03 серпня 2026 року.

Суддя Е.О. Юрков