Рішення № 138684838, 03.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 рокуСправа №160/9666/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Царікової О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "НУМІС" (49106, м. Дніпро, бул. Слави, буд. 7К; ЄДРПОУ 44762781) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.26; ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення,-

УСТАНОВИВ:

16.04.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" надійшов адміністративний позов заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "НУМІС" до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в Дніпропетровській області №0400- 011002-8/61278 від 07.04.2026 року.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що Актом документальної перевірки дотримання порядку використання страхувальником коштів за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності від 23.03.2026 виявлено порушення вимог ч. 2 ст. 15 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №1105 від 23.09.1999 (в редакції на момент вчинення порушення), що полягало у неправомірності витрачених коштів Фонду у сумі 6598,56 грн. та штрафні санкції у розмірі 3 299, 28 грн. У період, починаючи з 19.12.2024 по 05.02.2025, Підприємством було отримано дані з електронного реєстру листів тимчасової непрацездатності, а саме, лікарняні листи №15019164-2028389417-1, №15019164-2028570020 - 1, №15019164-2028810104- 1, згідно яких Підприємством було здійснено детальний розрахунок нарахувань до таких лікарняних листів на користь ОСОБА_1 . У березні 2025 року, позивачу стало відомо, від родичів ОСОБА_1 , що вона померла, у зв`язку з чим, Товариством було припинено трудовий договір в односторонньому порядку. Разом з цим родичами померлої ОСОБА_1 було надано позивачу витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за №6/25/308/В про прийняття рішення 04.02.2025 про встановлення інвалідності ОСОБА_1 з 13.01.2025 інвалідності. Позивач не погоджується зі спірним рішенням відповідача від 07.04.2026 про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду, оскільки Товариством з електронного кабінету від Фонду отримано було електронні листки тимчасової непрацездатності у відношенні ОСОБА_1 , на підставі яких було здійснено оплату по тимчасовій непрацездатності.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.05.2026 означену позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн.

04.05.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано докази сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем повністю усунуто недоліки позовної заяви та у строк, встановлений в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху.

06.05.2026 ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

01.05.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву (вх. №30507/26), в якому останній заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що Головним управлінням було здійснено перевірку правильності використання страхувальниками страхових коштів Товариства з обмеженою відповідальністю «НУМІС». За результатами планової документальної перевірки щодо правильності використання страхувальником страхових коштів Фонду (акт № 0400-1002-3/32 від 23.03.2026) встановлено порушення: частини другої статті 15 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-IV "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування", в редакції на момент вчинення правопорушення. До сплати ОСОБА_1 за рахунок фонду належало 2 календарних дні на суму 549,88 грн, замість сплачених за 26 календарних днів на суму 7148,44 грн. Сума неправомірно витрачених коштів Фонду становить 6598,56 грн. Головним управлінням винесено Рішення про повернення страхових коштів та застосування фінансових санкцій від 07.04.2026 № 0400-011002-8/61278 на загальну суму 6598,56 грн.

28.05.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №32240/26), в якій представник позивача заперечив проти тверджень, викладених відповідачем у відзиві на позовну заяву, підтримав позовні вимоги та просив суд адміністративний позов задовольнити.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Поряд з цим, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Ухвалою суду продовжено строк розгляду справи до 03.08.2026.

Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

На підставі направлення на проведення документальної перевірки від 19.03.2026 №3340/КПР, посадовими особами ГУ ПФУ було проведено документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "НУМІС" з питань дотримання порядку використання страхувальником страхових коштів за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності за період з 19.12.2024 по 05.02.2025.

За результатами перевірки складено Акт від 23.03.2026 № 0400-1002-3/32, яким встановлено порушення позивачем вимог частини другої статті 15 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-IV "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування", в редакції на момент вчинення правопорушення, що призвело до виплати неправомірних коштів на суму 9897,84 грн. (6 598,56 грн. та штрафні санкції у розмірі 3 299, 28 грн.), зокрема, оплата допомоги по встановлення інвалідності ОСОБА_1 :

- № 15019164-2028389417-1 (продовження) за період з 11.01.2025 по 17.01.2025 за рахунок Фонда 7 к.д. на суму 1 924,58грн;

- № 15019164-2028570020-1 (продовження) за період з 18.01.2025 по 27.01.2025 за рахунок Фонда 10 к.д. на суму 2 749,40 грн;

- № 15019164-2028810104-1 (продовження) за період з 28.01.2025 по 05.02.2025 за рахунок Фонда 9 к.д. на суму 2 474,46 грн.

Згідно витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 6/25/308/В від 04.02.2025 підтверджено встановлена групи інвалідності з 13.01.2025. До сплати за рахунок фонду належить 2 к.д. на суму 549,88 грн, замість 26 к.д. на суму 7148,44 грн.

Сума неправомірно витрачених коштів Фонду: 6 598,56 грн.

Примірник акту перевірки отримано директором ТОВ "НУМІС" та підписано із запереченнями.

24.03.2026 за №3344-ЮД позивачем подані заперечення на акт перевірки.

За результатами перевірки відповідачем прийнято рішення № 0400-011002-8/61278 від 07.04.2026 про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду, яким визначено до повернення Фонду неправомірно витрачених сум страхових коштів соціального страхування в сумі 6 598,56 грн. та застосовано фінансові санкції в розмірі 3299,28 грн, що складає 50% від суми неправомірно витрачених страхових коштів.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права шляхом його скасування.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 №1105-XIV (далі - Закон №1105-XIV) відповідно до Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючим громадянам щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, у разі нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, охорони їхнього життя та здоров`я.

Відповідно до частин першої та другої статті 4 цього Закону уповноваженим органом управління в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку (далі - уповноважений орган управління) є Пенсійний фонд України.

Уповноважений орган управління є держателем та адміністратором електронного реєстру листків непрацездатності як складової частини реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону № 1105-XIV роботодавець, зокрема, зобов`язаний:

- здійснювати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид страхових виплат та надання соціальних послуг згідно з цим Законом (п.1);

- вести облік страхових коштів і своєчасно надавати страховику встановлену звітність щодо цих коштів (п. 2);

- під час перевірки правильності використання страхових коштів та достовірності поданих роботодавцем даних надавати посадовим особам уповноваженого органу управління необхідні документи та пояснення з питань, що виникають під час перевірки (п.3);

- допускати посадових осіб уповноваженого органу управління для здійснення перевірок правильності використання страхових коштів, контролю за веденням і достовірністю обліку та звітності щодо їх надходження та використання за наявності направлення та/або наказу про перевірку та посвідчення осіб (п. 6);

- повернути уповноваженому органу управління суму здійснених страхових виплат та вартість наданих соціальних послуг потерпілому на виробництві у разі невиконання своїх зобов`язань щодо сплати страхових внесків (п. 9).

За приписами ч. 3 ст. 8 Закону № 1105-XIV достовірність зазначених у документах відомостей перевіряється уповноваженим органом управління. У разі подання недостовірних відомостей, використання роботодавцем страхових коштів з порушенням встановленого порядку роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду.

У ч. 1 ст. 15 Закону № 1105-XIV законодавець визначив, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу), у разі настання одного з таких страхових випадків:

1) тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві, а також тимчасова непрацездатність на період реабілітації внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві;

2) догляд за хворою дитиною;

3) догляд за хворим членом сім`ї;

4) догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною з інвалідністю віком до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною;

5) догляд за дитиною віком до 14 років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років на весь період надання реабілітаційної допомоги, за наявності медичного висновку про необхідність стороннього догляду за дитиною;

6) обмежувальні протиепідемічні заходи, встановлені місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування;

7) перебування в самоізоляції, обсервації, тимчасових закладах охорони здоров`я (спеціалізованих шпиталях), закладах охорони здоров`я у зв`язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб, а також на локалізацію та ліквідацію їх епідемій та спалахів на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України";

8) тимчасове переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу;

9) надання реабілітаційної допомоги з протезування та ортезування у стаціонарних умовах у реабілітаційних закладах, реабілітаційних відділеннях, підрозділах закладів охорони здоров`я.

Відповідно ч. 2 ст. 15 Закону № 1105-XIV допомога по тимчасовій непрацездатності у випадках, зазначених у п.п.1 і 7 ч. 1 ст. 15 Закону № 1105-XIV, виплачується уповноваженим органом управління застрахованим особам з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Оплата перших п`яти днів тимчасової непрацездатності у випадках, зазначених у п.п.1 і 7 ч. 1 ст.15 Закону № 1105-XIV, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі настання тимчасової непрацездатності у випадках, зазначених у п.п.1 і 7 ч. 1 ст.15 Закону № 1105-XIV, під час перебування у щорічній (основній чи додатковій) відпустці допомога надається у порядку та розмірах, встановлених цим Законом.

Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону № 1105-XIV рішення про призначення страхової виплати приймається страхувальником або уповноваженими ним особами. Страхувальник або уповноважені ним особи здійснюють контроль за правильністю нарахування і своєчасністю здійснення страхових виплат, приймають рішення про відмову в призначенні або припинення страхових виплат (повністю або частково), розглядають підставу і правильність видачі документів, які є підставою для надання страхових виплат.

За приписами ч. 1 ст. 23 Закону № 1105-XIV підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є сформований на основі медичного висновку про тимчасову непрацездатність листок непрацездатності.

Відповідно до п.1.1 Розділу І Положення комісія (уповноважений) із страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності (далі - комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства), створюється (обирається) та діє на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство), що використовує найману працю, незалежно від форм власності і господарювання.

Згідно з п. 2.2 Розділу ІІ Положення комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства зобов`язана, зокрема:

- приймати рішення про призначення матеріального забезпечення; приймати рішення про відмову в призначенні матеріального забезпечення, про припинення його виплати (повністю або частково), розглядати підставу і правильність видачі та заповнення листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення;

- здійснювати контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення застрахованим особам роботодавцем за рахунок коштів Фонду як за власною ініціативою, так і у зв`язку із зверненням застрахованих осіб;

- вживати заходів по своєчасному наданню на підприємстві застрахованим особам матеріального забезпечення за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності.

Слід зазначити, що механізм організації ведення Електронного реєстру листків непрацездатності та надання інформації з нього регламентований Порядком організації ведення Електронного реєстру листків непрацездатності та надання інформації з нього (далі - Порядок), затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 328 «Деякі питання організації ведення Електронного реєстру листків непрацездатності та надання інформації з нього».

Відповідно до п.1 Порядку листок непрацездатності - це сформований (виданий) програмними засобами Реєстру на підставі медичного висновку про тимчасову непрацездатність або документа, що засвідчує факт усиновлення дитини, і зареєстрований за єдиним реєстраційним номером листка непрацездатності у Реєстрі електронний документ, що є підставою для звільнення від роботи, оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності, призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Тобто, листок непрацездатності формується лікуючим лікарем на підставі медичного висновку про тимчасову непрацездатність.

При цьому, порядок заповнення листка непрацездатності унормований Інструкцією про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженою Наказом Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України 03.11.2004 № 532/274/136-ос/1406 (далі - Інструкція).

За приписами п. 1 Інструкції листок непрацездатності - це багатофункціональний документ, який є підставою для звільнення від роботи у зв`язку з непрацездатністю та з матеріальним забезпеченням застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів.

Лицьовий бік бланка листка непрацездатності заповнюється лікуючим лікарем або молодшим медичним працівником з медичною освітою. Зворотний бік бланка листка непрацездатності заповнюється за місцем роботи застрахованої особи. Записи в листку непрацездатності здійснюються розбірливим почерком, без помарок, синім, фіолетовим або чорним чорнилом.

Так, судом встановлено, що у період з 19.12.2024 по 05.02.2025 відповідачем була проведена документальна перевірка позивача на предмет дотримання ним порядку використання страхових коштів Пенсійного фонду України. Вказаною перевіркою, зокрема, встановлено порушення позивачем ч. 2 ст. 15 Закону України від 23.09.1999 № 1105, - неправомірне витрачання суми страхових коштів Фонду у розмірі 9897,84грн., про що складено Акт перевірки. Зокрема, позивач як страхувальник призначив та виплатив допомогу по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів Фонду застрахованій особі із встановленою групою інвалідності, а саме: ОСОБА_1 .

Згідно з актом перевірки ОСОБА_1 була виплачена допомога по тимчасовій непрацездатності за листком № 15019164-2028389417-1 за період з 11.01.2025 по 17.01.2025 на суму 1924,58 грн; № 15019164-2028570020-1 за період з 18.01.2025 по 27.01.2025 на суму 2749,40 грн; № 15019164-2028810104-1 за період з 28.01.2025 по 05.02.2025 на суму 2474,46 грн. після встановлення МСЕК групи інвалідності (з 13.01.2025).

Суд також встановив, що рішенням відповідача про повернення страхових коштів Пенсійного фонду України та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду від 07.04.2026 № 0400-011002-8/61278 до позивача були застосовані фінансові санкції, а саме - штраф в обсязі 50% за неправомірно витрачені страхові кошти - 3299,28 грн.

У контексті оцінки спірних правовідносин суд виходить із того, що відповідно до положень Закону України від 23.09.1999 № 1105, Положення та Інструкції єдиною та належною підставою для призначення і виплати застрахованій особі допомоги по тимчасовій непрацездатності є листок непрацездатності за умови, що він виданий лікарем, який наділений правом видачі листків непрацездатності, та містить всі необхідні реквізити (прізвище лікаря, який видав листок непрацездатності, підпис та печатку лікаря, печатку закладу охорони здоров`я «Для листків непрацездатності» тощо).

При цьому, вчинення комісією дій по перевірці чи наданні оцінки медичному висновку лікуючого лікаря не віднесено до кола повноважень комісії із страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, окреслених Положенням.

Згідно матеріалів справи, допомога по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_1 була нарахована Товариством на підставі лікарняних листів № 15019164-2028389417-1 за період з 11.01.2025 по 17.01.2025; № 15019164-2028570020-1 за період з 18.01.2025 по 27.01.2025; № 15019164-2028810104-1 за період з 28.01.2025 по 05.02.2025, які були отримані з електронного реєстру листів тимчасової непрацездатності.

Отже, отримавши інформацію щодо закриття зазначених листків непрацездатності відповідно, позивач, на переконання суду, обґрунтовано вжив заходи, спрямовані на надання вказаним застрахованим особам матеріального забезпечення за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням у зв`язку з їх тимчасовою втратою працездатності.

При цьому, суд вважає за необхідне зауважити, що єдиним законним способом, внаслідок якого позивачу могло бути відомо про наявність у ОСОБА_1 інвалідності - це їх особисті повідомлення позивачу про відповідні обставини.

Відповідно до пунктів 1-2 ч. 2 ст. 9 Закону України №1105, застрахована особа зобов`язана надавати страхувальнику, страховику достовірні документи, на підставі яких призначаються страхові повідомляти виплати та надаються соціальні послуги відповідно до цього Закону, своєчасно розміру роботодавця та страховика про обставини, що впливають на умови або зміну розміру страхових виплат та соціальних послуг.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України №1105, застраховані особи несуть відповідальність згідно із законом за незаконне одержання з їх вини (підроблення, виправлення в документах, надання недостовірних відомостей тощо) страхових виплат та соціальних послуг за соціальним страхуванням.

10.02.2025, що підтверджується протоколом створення та перевірки та удосконаленого електронного підпису від 10.02.2025, позивачем отримано засобами електронного зв`язку витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного інвалідності функціонування особи за №6/25/308/В про прийняття рішення 04.02.2025 про встановлення ОСОБА_1 з 13.01.2025 інвалідності.

Так, у період з 11.01.2025 по 05.02.2025 ОСОБА_1 жодним чином не було повідомлено позивача про наявність рішення експертної комісії з оцінювання повсякденного інвалідності функціонування особи №6/25/308/В про встановлення ОСОБА_1 з 13.01.2025 інвалідності.

Також, в Акті відсутні будь-які посилання на те, що з 13.01.2025 ОСОБА_1 було призначено пенсію по інвалідності, крім цього в акті відсутні посилання на факти звернення ОСОБА_1 до Фонду для призначення їй зазначеної пенсії.

Так, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 14.07.2022 № 826/7354/18 сформулював правовий висновок, згідно з яким особа, якій встановлено інвалідність, самостійно визначає, чи повідомляти роботодавця про наявність у неї інвалідності. Однак, ризики, які можуть настати через неповідомлення роботодавця про відповідні обставини, несе сама особа (позов до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Директор департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, № в Єдиному державному реєстрі судових рішень 105248229).

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У досліджуваному аспекті суд приймає до уваги доводи позивача в частині того, що у нього відсутній достатній функціонал для самостійного з`ясування питання щодо проходження застрахованими особами позивача МСЕК та отримання ними інвалідності (підтвердження встановленої групи інвалідності, встановлення іншої групи інвалідності). Належних та достатніх доказів протилежного відповідачем не надано.

Отже, суд вважає, що у відповідача були відсутні законні підстави для застосування по відношенню до позивача фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів (в оскаржуваній частині) у загальному розмірі 9897,84 грн. та прийняття оскарженого рішення про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій від 07.04.2026 №0400-011002-8/61278.

Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в Дніпропетровській області №0400-011002-8/61278 від 07.04.2026 за порушення порядку використання страхових коштів Фонду в частині повернення сум страхових коштів Фонду у розмірі 6598,56 грн. та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду в розмірі 3299,28 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НУМІС" (49106, м. Дніпро, бул. Слави, буд. 7К; ЄДРПОУ 44762781) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.26; ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в Дніпропетровській області №0400-011002-8/61278 від 07.04.2026 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НУМІС" (49106, м. Дніпро, бул. Слави, буд. 7К; ЄДРПОУ 44762781) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.26; ЄДРПОУ 21910427) судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 03.08.2026.

Суддя О.В. Царікова