Рішення № 138684835, 03.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 рокуСправа №160/9138/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства освіта і науки України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Державне підприємство «Інфоресурс» про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити дії,-

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства освіти і науки України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державне підприємство «Інфоресурс», у якій просить:

визнати протиправною відмову Міністерства освіти і науки України № від року у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );

зобов`язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України "Про освіту, а саме: в розділі "На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч.2 ст. 10 ЗУ "Про освіту" - вказати "Так, не порушує".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він реалізував свій освітній шлях відповідно до закону: завершив навчання у комунальному закладі освіти «Знаменівська середня загальноосвітня школа № 1» та здобув базову середню освіту (свідоцтво серії НОМЕР_3 ); згодом завершив навчання у Дніпропетровському технікумі зварювання та електроніки імені Є. О. Патона, здобувши освітній рівень «молодший спеціаліст» (диплом серії НОМЕР_4 ); з 11.08.2025 зарахований на перший курс денної форми навчання за освітнім рівнем «бакалавр» до Українського державного університету науки і технологій.

Позивач наголошує, що згідно з частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» перший (бакалаврський) рівень вищої освіти є вищим за раніше здобуту ним фахову передвищу освіту, а тому послідовності здобуття освіти ним не порушено. При цьому навчання за освітнім рівнем бакалавра у 2012-2013 роках, яке було припинене відрахуванням за академічну неуспішність, не свідчить про здобуття відповідного рівня освіти, оскільки рівень освіти згідно з пунктом 23 частини першої статті 1 цього Закону є завершеним етапом освіти. Незважаючи на це, у сформованій в Єдиній державній електронній базі з питань освіти довідці № 725493 від 04.09.2025 зазначено «Ні, порушує», що, на думку позивача, не відповідає дійсності та безпідставно обмежує його право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, передбачене пунктом 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Позивач зазначає, що на його адвокатський запит від 31.03.2026 Міністерство освіти і науки України листом від 03.04.2026 № 3/2834-26 відмовило у внесенні змін до відомостей ЄДЕБО, пославшись на правильність сформованої довідки, з чим позивач не погоджується.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі та ухвалено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; копію ухвали разом із примірником позовної заяви та доданими до неї документами направлено відповідачу і третій особі.

21 травня 2026 року на адресу суду через систему «Електронний суд» від представника Міністерства освіти і науки України надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позову заперечує та вважає позовні вимоги безпідставними з таких підстав.

Відповідач зазначає, що з метою реалізації пункту 62 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, згідно з дорученням Міністра освіти і науки України від 31.05.2024 № 1/34-Д-24 встановлено алгоритм визначення послідовності здобуття освіти та забезпечено відповідне доопрацювання програмного забезпечення ЄДЕБО. За позицією відповідача, з огляду на системне тлумачення Закону України «Про освіту» та Закону України «Про вищу освіту» будь-яке долучення особи до освітнього процесу формує в неї відповідні компетентності, а повторне зарахування на той самий рівень національної рамки кваліфікацій свідчить про здобуття освіти в непослідовному порядку; відрахування із закладу вищої освіти до присудження ступеня вищої освіти є неуспішним завершенням етапу навчання. Оскільки ОСОБА_1 01.09.2012 був зарахований на навчання за освітнім рівнем бакалавра до ДВНЗ «Український державний хіміко-технологічний університет» та 21.01.2013 відрахований за академічну неуспішність, а 11.08.2025 повторно зарахований на навчання за освітнім рівнем бакалавра, у довідці правомірно зазначено «Ні, порушує».

Відповідач також зазначає, що на Міністерство освіти і науки України як розпорядника ЄДЕБО покладено організаційні та контролюючі функції, на державне підприємство «Інфоресурс» як технічного адміністратора - виключно технічні функції, а внесення відомостей про здобувачів освіти здійснюють суб`єкти освітньої діяльності, у зв`язку з чим, на думку відповідача, він не вчиняв щодо позивача владних управлінських дій. На підтвердження своєї позиції відповідач посилається на постанови Сьомого та Третього апеляційних адміністративних судів у справах №240/22353/24, №280/9417/24, №160/27032/24, № 280/10778/24, № 160/30947/24, № 160/34591/24, № 160/30981/24. З наведених підстав відповідач просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Державне підприємство «Інфоресурс» - своєї позиції щодо позовних вимог до суду не надала.

Відповідно до частини першої статті 257 та частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом установлено, що ОСОБА_1 завершив навчання у комунальному закладі освіти «Знаменівська середня загальноосвітня школа № 1» та здобув базову середню освіту, що підтверджується свідоцтвом серії НОМЕР_3 .

У подальшому ОСОБА_1 завершив навчання у Дніпропетровському технікумі зварювання та електроніки імені Є. О. Патона за освітнім рівнем «молодший спеціаліст», що підтверджується дипломом серії НОМЕР_4 .

Згідно з даними, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, ОСОБА_1 01.09.2012 був зарахований на навчання за освітнім рівнем бакалавра до ДВНЗ «Український державний хіміко-технологічний університет» та 21.01.2013 відрахований за академічну неуспішність.

11.08.2025 ОСОБА_1 зарахований на перший курс денної форми навчання за освітнім рівнем бакалавра до Українського державного університету науки і технологій.

Відповідно до довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти № 725493 від 04.09.2025 у полі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту"» зазначено «Ні, порушує».

На адвокатський запит представника позивача від 31.03.2026 Міністерство освіти і науки України листом від 03.04.2026 № 3/2834-26 відмовило у внесенні змін до відомостей ЄДЕБО, зазначивши, що сформована довідка відповідає дійсності, оскільки поточне здобуття освіти порушує визначену законом послідовність.

Не погоджуючись із зазначеною відмовою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи справу по суті, надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 53 Конституції України кожен має право на освіту.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають, зокрема, здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.

Частинами сьомою - дев`ятою статті 23 Закону № 3543-XII встановлено, що перевірка підстав щодо надання військовозобов`язаному відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки; відстрочка може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують наявність у військовозобов`язаного права на відстрочку.

Відповідно до пункту 23 частини першої статті 1 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII рівень освіти це завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.

Згідно з частиною другою статті 10 Закону № 2145-VIII рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.

Частиною першою статті 5 Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII визначено, що підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.

За частиною другою статті 5 Закону № 1556-VII здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою відповідної освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти: молодший бакалавр; бакалавр; магістр; доктор філософії/доктор мистецтва.

Відповідно до частини першої статті 6 та статті 7 Закону № 1556-VII заклад вищої освіти на підставі рішення екзаменаційної комісії присуджує особі, яка успішно виконала освітню програму на певному рівні вищої освіти, відповідний ступінь вищої освіти; документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію, а інформація про видані дипломи вноситься закладами вищої освіти до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

Статтею 74 Закону № 2145-VIII передбачено, що в системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система - Єдина державна електронна база з питань освіти, держателем якої є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки. Згідно з пунктом 5 розділу I Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 № 620, розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, а технічним адміністратором - державне підприємство «Інфоресурс», що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період. За пунктом 62 цього Порядку здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», для отримання відстрочки надають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною додатком 9 до Порядку.

Застосовуючи наведені норми до встановлених обставин справи, суд зазначає таке.

Зі змісту пункту 23 частини першої статті 1 Закону № 2145-VIII вбачається, що обов`язковою ознакою рівня освіти є завершеність відповідного етапу освіти. Особа вважається такою, яка здобула певний рівень освіти та набула знань і навичок, що відповідають такому рівню, у разі завершення нею навчання за відповідною освітньою (освітньо-професійною) програмою, виконання необхідного її обсягу та проходження атестації, що підтверджується відповідним документом про освіту. Отже, основним критерієм здобуття певного рівня освіти є завершеність попереднього етапу навчання.

Судом установлено, що навчання ОСОБА_1 за освітнім рівнем бакалавра у ДВНЗ «Український державний хіміко-технологічний університет» (2012-2013 роки) не було завершене, оскільки особу відраховано за академічну неуспішність до присудження ступеня вищої освіти та без видачі документа про вищу освіту. За таких обставин зазначений етап навчання є неуспішно завершеним, а перший (бакалаврський) рівень вищої освіти у 2012-2013 роках позивачем здобуто не було.

Найвищим завершеним (здобутим) рівнем освіти позивача є фахова передвища освіта, здобута ним у Дніпропетровському технікумі зварювання та електроніки імені Є. О. Патона (освітній рівень «молодший спеціаліст»). Поточне ж навчання ОСОБА_1 здійснюється за першим (бакалаврським) рівнем вищої освіти, який у послідовності рівнів освіти, визначеній частиною другою статті 10 Закону № 2145-VIII, є вищим за фахову передвищу освіту. Отже, позивач здобуває рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий ним рівень освіти, а тому послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону № 2145-VIII, ним не порушено.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 03.03.2026 у справі № 340/7912/24. Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Доводи відповідача про те, що будь-яке долучення особи до освітнього процесу формує в неї відповідні компетентності на певному рівні освіти, а тому повторне зарахування на той самий рівень національної рамки кваліфікацій свідчить про непослідовне здобуття освіти, суд відхиляє, оскільки вони суперечать визначенню поняття «рівень освіти», наведеному в пункті 23 частини першої статті 1 Закону № 2145-VIII, обов`язковою ознакою якого є завершеність етапу освіти. Незавершене (припинене відрахуванням за академічну неуспішність) навчання не є здобуттям відповідного рівня освіти. Крім того, алгоритм визначення послідовності здобуття освіти встановлено дорученням Міністра освіти і науки України від 31.05.2024 № 1/34-Д-24 та роз`яснено листом Міністерства від 03.06.2024 №1/9758-24, які, як зазначає і сам відповідач, не є нормативно-правовими актами, а мають інформаційний та роз`яснювальний характер, а тому не можуть звужувати зміст гарантованого законом права особи чи встановлювати додаткові, не передбачені законом умови.

Посилання відповідача на постанови апеляційних адміністративних судів у наведених ним справах судом до уваги не беруться, оскільки зазначені судові рішення ухвалені за інших фактичних обставин, не є висновками Верховного Суду в розумінні статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України та не мають преюдиційного значення для розгляду цієї справи.

Відхиляючи доводи відповідача про те, що він не є суб`єктом, уповноваженим вчиняти дії щодо спірних відомостей, суд виходить з того, що Міністерство освіти і науки України є розпорядником ЄДЕБО, а державне підприємство «Інфоресурс» здійснює технічні функції під його управлінням. Висновок про порушення (непорушення) послідовності здобуття освіти формується в довідці автоматично за встановленим самим Міністерством алгоритмом, а не вноситься закладом освіти. За таких обставин саме на Міністерство освіти і науки України як розпорядника ЄДЕБО покладено обов`язок організувати внесення відповідних змін до Єдиної державної електронної бази з питань освіти, у зв`язку з чим воно є належним відповідачем у цій справі, а обов`язок технічного адміністратора державного підприємства «Інфоресурс» - забезпечити технічне виконання таких змін є похідним і реалізується під управлінням розпорядника ЄДЕБО.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень, а також практику Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у справах «Салов проти України», «Проніна проти України» та «Серявін та інші проти України», згідно з якою суд зобов`язаний обґрунтовувати свої рішення, однак цей обов`язок не може розумітися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент, а обсяг обґрунтування може бути різним залежно від характеру рішення.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відмова Міністерства освіти і науки України у внесенні змін до відомостей Єдиної державної електронної бази з питань освіти є протиправною, а позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Міністерства освіти і науки України внести зміни до даних Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо непорушення позивачем послідовності здобуття освіти.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке. Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. Оскільки позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним документом, зазначена сума підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України.

Керуючись статтями 243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною відмову Міністерства освіти і науки України, викладену в листі від 03.04.2026 № 3/2834-26, у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (рнокпп НОМЕР_2 ).

Зобов`язати Міністерство освіти і науки України (ЄДРПОУ 38621185) внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, щодо непорушення ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 ) черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України «Про освіту», а саме: в розділі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту"» вказати «Так, не порушує».

Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України (ЄДРПОУ 38621185) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова