Рішення № 138684381, 22.07.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

22 липня 2026 р. Справа № 120/4730/26

Вінницький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни,

за участі секретаря судового засідання: Бугай Олени Валентинівни

представника позивача: Ониська Михайла Михайловича

представника відповідача: Дубіцької Тетяни Вікторівни

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АП МАРІН"

до: Головного управління ДПС у Вінницькій області

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АП Марін» звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області з вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.01.2026 №0002260703 (форми ПН).

Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю податкового повідомлення-рішення №0002260703 від 06.01.2026, яким визначено штраф у розмірі 10142842,16 грн. Представник позивача зазначає, що ТОВ «АП Марін» надаються комплексні транспортно-експедиційні послуги, оплата за які здійснюється за комплексною ставкою. На думку представника позивача, під час перевірки відповідач дійшов помилкового висновку що при наданні транспортно-експедиційних послуг замовникам ТОВ «АП Марін» не вірно складено та зареєстровано в ЄРПН податкові накладні на загальну суму ПДВ 20285684,32 грн. Крім того, вважає, що посилання ГУ ДПС у Вінницькій області щодо відображення складових вартості послуги у ПН окремими рядками не може бути підставою для кваліфікації податкових накладних як нескладених та незареєстрованих, оскільки зареєстровані документи містять усі обов`язкові реквізити та дозволяють ідентифікувати зміст операції, її сторони, період та суму зобов`язання. Крім того, під час перевірки не встановлено заниження податкових зобов`язань або порушення сплати ПДВ за перевіряємий період. Отже, вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним, а висновки акту перевірки безпідставними та необґрунтованими та просить позов задовольнити.

Ухвалою від 10.04.2026 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Представником ГУ ДПС у Вінницькій області 28.04.2026 поданий відзив на позов, в якому останній заперечує проти позову та зазначає, що в ході проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «АП Марін» встановлено порушення п. 120-1.2 ст. 120-1, п. 201.10 ст. 201 ПК України, а саме: позивачем за серпень 2025 року не складено та не зареєстровано в ЄРПН 115 податкових накладних на поставку послуг, в повній мірі передбачених договорами, із зазначенням обов`язкових реквізитів номенклатури, в межах оподатковуваних операцій, на загальну суму ПДВ 20 285 684,32 грн. Зокрема, актом перевірки встановлено порушення порядку складання накладних за господарськими операціями щодо договорів транспортно-експедиційного обслуговування, а саме: при складанні і реєстрації в ЄРПН в податкових накладних окремими рядками не відображена вартість експедиційних послуг та вартість послуг з перевезення.

Ухвалою суду від 06.05.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.05.2026.

Згідно довідки від 19.05.2026, складеної секретарем судового засідання, адміністративна справа №120/4730/26 знята з розгляду у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги.

В судовому засіданні 02.06.2026 долучено додаткові докази, надані представником позивача та оголошено перерву в розгляді справи по суті.

Ухвалою суду від 17.07.2026 допущено участь представника позивача у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

У судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечила та просила суд у задоволенні позову відмовити повністю. Представник позивача надав пояснення по суті позову та просив задовольнити в повному обсязі.

Суд заслухав пояснення представників сторін, з`ясував зміст позовних вимог, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу ГУ ДПС у Вінницькій області №4593к від 09.10.2025 посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «АП Марін» за серпень, з метою дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, з урахуванням від`ємного значення задекларованого у попередніх звітних періодах та поданих уточнюючих розрахунків. За результатами такої перевірки складено акт від 29.10.2026 №31869/02-32-07-03/39882242 та встановлено порушення п. 120-1.2 ст. 120-1, п. 201 ст. 201 ПК України, а саме: ТОВ «АП Марин» за серпень 2025 не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 115 податкових накладних на поставку послуг, в повній мірі передбачених договорами, на загальну суму ПДВ 20 285 684,32 грн.

Під час перевірки ТОВ «АП Марін» досліджено надані документи та встановлено, що господарські операції із надання послуг ТЕП усім замовникам оформлено типовими, ідентичними один до одного договорами та актами наданих послуг.

Згідно наданих до перевірки первинних документів (актів наданих послуг) та відомостей з виробничих витрат (рахунок 233 по наданим послугам залізничних перевезень), ТОВ «АП Марін» отримано послуги по завантаженню, розвантаженню вагонів та послуг з охорони вагонів, компенсація яких не прослідковується у наданих послугах ТЕП та зареєстрованих податкових накладних. Відповідно, встановлено порушення порядку складання накладних за господарськими операціями щодо договорів транспортно-експедиційного обслуговування.

ТОВ «АП Марін», не погоджуючись з висновками зазначеного акту перевірки, подало заперечення на акт перевірки від 25.10.2025 №31869/02-32-07-03/39882242.

За наслідками розгляду заперечень, ГУ ДПС у Вінницькій області прийнято рішення про проведення позапланової документальної перевірки з питань, що стали предметом оскарження відповідно до пп. 78.1.5 п. 78.1, п. 78.2 ст. 78, ст. 79, п. 82.2 ст. 82 та пп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України з 04.12.2025 тривалістю 10 робочих днів, відповідно до наказу від 25.11.2025 №5477к термін проведення перевірки продовжувався на підставі наказу ГУ ДПС у Вінницькій області від 17.12.2025 №5873к з 18.12.2025 на 5 днів.

За результатами вказаної документальної позапланової перевірки складено акт від 31.12.2025 №39045/02-32-07-03/39882242, відповідно до якого встановлено порушення п. 120-1.2 ст. 120-1, п. 201.10 ст. 201 ПК України, п. 16 Порядку заповнення податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1307 від 31.12.2015. ТОВ «АП Марін» за серпень 2025 року не складено та не зареєстровано в ЄРПН 115 податкових накладних на поставку послуг, в повній мірі передбачених договором, із зазначенням обов`язкових реквізитів номенклатури, в межах оподатковуваних операцій, на загальну суму 20285684,32 грн.

На підставі висновків акту перевірки ГУ ДПС у Вінницькій області прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.01.2026 №0002260703, яким згідно з абз. 1 п. 120-1.2 ст. 120-1 ПК України застосовано штрафні санкції у розмірі 10 142 842,16 грн. (20 285 684,32 грн. х 50%) за відсутність реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

ТОВ «АП Марін» не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням звернулося до ДПС України зі скаргою. За результатами розгляду скарги ДПС України прийняла рішення від 05.03.2026 №5784/6/99-00-06-01-03-06, яким залишила оскаржуване податкове повідомлення-рішення без змін, скаргу без задоволення.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та такими, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з цим позовом до суду.

У силу вимог частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються положеннями Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Згідно положень п. 15.1. ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Так зокрема для цілей оподаткування податком на додану вартість, платником податку, відповідно до пп. «1» п. 180.1. ст. 180 ПК України, є будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу. Об`єктом оподаткування податку на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю (пп. «а» п. 185.1. ст. 185 ПК України).

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно п. 187.1. ст. 187 ПК України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

З вищенаведених норм Податкового кодексу України, вбачається, що датою виникнення податкових зобов`язань з ПДВ є будь-яка подія, яка сталась раніше: або зарахування коштів від покупця або відвантаження постачальником товарів. Положеннями п. 201.1. ст. 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АП Марін» (ЄДРПОУ 39882242) зареєстровано 08.07.2015 як суб`єкт підприємницької діяльності - юридична особа, яка перебуває на загальній системі оподаткування та є платником податку на додану вартість.

Видами господарської діяльності ТОВ "АП Марін" є: - 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний); - 77.34 Надання в оренду водних транспортних засобів; - 50.10 Пасажирський морський транспорт; - 50.20 Вантажний морський транспорт; - 50.30 Пасажирський річковий транспорт; - 50.40 Вантажний річковий транспорт; - 52.22 Допоміжне обслуговування водного транспорту; - 52.24 Транспортне оброблення вантажів; - 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; - 33.15 Ремонт і технічне обслуговування суден і човнів; - 49.20 Вантажний залізничний транспорт; - 52.10 Складське господарство.

Отже, в рамках провадження господарської діяльності ТОВ "АП Марін" як виконавець, на підставі Договорів на транспортно-експедиційне обслуговування надає суб`єктам господарювання транспортноекспедиційні послуги

Оскільки Договори на транспортно-експедиційне обслуговування є типовими до всіх контрагентів, окремі їх положення ТОВ "АП Марін" наведені (за погодженням сторін у справі) на прикладі Договору № 202407-08 на транспортно-експедиційне обслуговування від 01.07.2024 року укладеного з ТОВ «БІО ЛАТ».

Так у відповідності до п. 1.1 Договору Виконавець зобов`язується надати Замовнику транспортно експедиційні послуги, пов`язані з організацією перевезення вантажів у власних та орендованих вагонах Виконавця (далі по тексту вагони або вагони Виконавця), у тому числі організувати від свого імені завантаження вантажів у вагони в місці призначення для його подальшого перевезення залізничним транспортом по території України і на експорт (країни СНД, Євросоюзу та інші, вказані в заявці Замовника) та здійснити необхідні розрахунки з перевізниками, інспекціями, регіональними митницями, брокерськими та іншими організаціями, причетними до доставки вантажів тощо (надалі іменуються - послуги). Найменування і кількість вантажу, що доставляються, пункти відправлення і призначення, а також вартість (ціна) послуг, що надаються, вказуються Сторонами в заявках та/або Додаткових угодах до цього Договору, що є його невід`ємними частинами (п. 1.2.Договору).

За змістом Розділу 2 Договору Виконавець зобов`язується:

- Розробляти і реалізовувати оптимальну транспортну схему, визначати необхідну кількість вагонів для перевезення об`ємів вантажу, погоджених Сторонами; забезпечувати своєчасне прибуття вагонів до пунктів відвантаження та вивантаження вантажу. Приймати всі необхідні заходи для найшвидшого посування вагонів залізницям України.

- Забезпечувати своєчасну подачу під завантаження вагонів, придатних для перевезення вантажів, і з цією метою здійснює огляд в технічному та комерційному відношенні вагонів забезпечувати їх очищення від залишків попередніх вантажів; організовувати відвантаження (вивантаження) вантажу у строки, узгоджені з Замовником, а також проставляти електронний цифровий підпис в «АС Клієнт» про прийняття вантажу до перевезення.

- Здійснювати комплекс послуг з експедирування, який включає у т.ч. оплату залізничних тарифів, станційних зборів, додаткових зборів на станціях завантаження, вивантаження або переадресації вантажів; оплату та оформлення карантинних, ветеринарних, інших сертифікатів, що будуть необхідні для транспортування вантажів; планування, замовлення і організацію подачі рухомого складу Замовника під завантаження вантажів; придбання та накладання запірнопломбувальних пристроїв; оформлення наказів на переадресацію і оформлення перевізних документів; митне оформлення вантажів тощо.

- Своєчасно повідомляти Замовника про зміну чинних або таких, що вводяться в дію нормативних актів, що стосуються питань організації перевезень вантажів по території України та в сполученні СМГС.

- У разі неможливості виконання послуг, письмово повідомляти Замовника в дводенний термін з моменту отримання заявки на перевезення. Негайно інформувати Замовника про всі обставини, що перешкоджають наданню послуг з транспортування вантажу, його завантаження (розвантаження) тощо. Зміна маршруту, кількості вантажу, терміну відвантаження тощо погоджується Виконавцем із Замовником. - Представляти інтереси Замовника в пунктах відвантаження (елеваторах, хлібоприймальних підприємствах (надалі по тексту ХПП), комбікормових заводах (надалі по тексту - ККЗ), залізниці, портах, терміналах та ін.).

Порядок проведення розрахунків наведено у Розділі 4 Договору:- Вартість (ціна) послуг обумовлюється Сторонами в кожній окремій Додатковій угоді та/або відповідній заявці.

- При відвантаженні різнорідної продукції вартість послуг обумовлюється Сторонами в Додатковій угоді та/або заявці щодо кожної товарної позиції.

- Вартість (ціна) послуг визначається в заявці та/або Додатковій угоді і включає в себе фіксовану винагороду Виконавця за перевезення однієї тони вантажу. Замовник зобов`язується компенсувати Виконавцю вартість залізничного тарифу на порожній та завантажений вагон Замовника, вартість станційних зборів, ветеринарних свідоцтв, запірно-пломбувальних пристроїв, послуг промислових підприємств залізничного транспорту (надалі - ППЗТ) та інші витрати Виконавця пов`язані з наданням послуг по факту понесення Виконавцем таких затрат та на підставі наданих ним підтверджуючих документів.

- Остаточна вартість (ціна) послуг визначається Сторонами в акті прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт). Ціна Договору становить суму вартості всіх послуг, наданих згідно умов цього Договору.

Крім того, сторонами правочину 03.07.2024 погоджено Протокол узгодження порядку формування вартості послуг до Договору № 202407-08 на транспортно-експедиційне обслуговування від 01.07.2024 року, зі змісту якого вбачається (наведено пп. Протоколу):

1.1. Вартість (ціна) послуг визначається в заявці та/або Додатковій угоді до Договору і яка становить комплексну ставку (ціну) за перевезення однієї тони вантажу.

1.2. Комплексна ставка включає в себе; винагороду Виконавця, вартість залізничного тарифу на порожній та завантажений вагон, вартість використання вагону при перевезенні, вартість станційних зборів, запірнопломбувальних пристроїв, послуг промислових підприємств залізничного транспорту.

1.3. Комплексна ставка (ціна) не включає в себе наступні витрати, які додатково компенсуються Замовником: плата за користування вагонами понад терміни, визначені у п. 4.10. Договору, вартість навантажувальних та розвантажувальних робіт (якщо такі роботи оплачувались Виконавцем), вартість оформлення ветеринарних свідоцтв, карантинних/фітосанітарних сертифікатів, сертифікатів походження, сертифікатів відповідності, митного оформлення, інші витрати Виконавця пов`язані з наданням послуг по факту понесення Виконавцем таких затрат та на підставі наданих ним підтверджуючих документів.

1.4. В заявках на перевезення Сторони можуть окремо погодити перелік послуг, які входять в комплексну ставку, або компенсуються Замовником додатково.

Тобто, наведеним Протоколом сторони узгодили перелік послуг, які включаються у вартість послуг ТОВ «АП Марін» за Договором на транспортноекспедиційне обслуговування, та наведено перелік послуг які не включаються у винагороду останнього.

Вартість (ціна) послуг обумовлюється Сторонами в кожній окремій Додатковій угоді та/або у відповідній заявці.

Так, представником позивача додатково надані до матеріалі справи Заявки на перевезення вантажу, які у своєму змісті містять ставку транспортно-експедиційного обслуговування за тонну вантажу по Договору №202407 від 01.07.2024 (замовник ТОВ «Біо ЛАТ»), а саме:

- Заявка №23363 на транспортно-експедиційне обслуговування від 01.08.2025;

- Заявка №23376 на транспортно-експедиційне обслуговування від 01.08.2025;

- Заявка №23448 на транспортно-експедиційне обслуговування від 15.08.2025;

- Заявка №23469 на транспортно-експедиційне обслуговування від 19.08.2025.

При цьому, об`єктом оподаткування ПДВ визначено послугу надану ТОВ "АП Марін" по Договору № 202407-08 на транспортно-експедиційне обслуговування від 01 липня 2024 року, який не включає в себе: плату за користування вагонами понад терміни, визначені у п. 4.10. Договору, вартість навантажувальних та розвантажувальних робіт (якщо такі роботи оплачувались Виконавцем), вартість оформлення ветеринарних свідоцтв, карантинних/фітосанітарних сертифікатів, сертифікатів походження, сертифікатів відповідності, митного оформлення, інші витрати Виконавця пов`язані з наданням послуг по факту понесення Виконавцем таких затрат та на підставі наданих ним підтверджуючих документів.

Так, ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» (надалі ЗУ «Про ТЕО») визначено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. У разі залучення експедитором до виконання його зобов`язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта. Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування. У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов`язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.

Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.

Тобто класичний договір транспортного експедирування за своєю суттю є різновидом договору комісії/доручення, за яким експедитор діє як комісіонер/повірений від свого імені але за рахунок клієнта.

Натомість одним із основоположних принципів є свобода підприємницької діяльності, а однією із основоположних засад цивільного законодавства є свобода договору (ст. 3 Цивільного Кодексу України (надалі ЦК України).

Суть цього принципу розкрита в ст.627 ЦК України, згідно з якою сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно ст.6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Крім того, ст.7 ЦК України визначено, що цивільні відносини можуть регулюватися звичаєм, зокрема звичаєм ділового обороту.

Частиною 2 ст.т628 ЦК України передбачено, що сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Статтями 10-12 Закону України «Про ТЕО» передбачено, що договором транспортного експедирування можуть бути передбачені інші права, обов`язки експедитора та клієнта. Статтею 1 Закону України «Про ТЕО» визначено, що перевізник це юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобов`язання і відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місця призначення довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу (передачу) вантажоодержувачу або іншій особі, зазначеній у документі, що регулює відносини між експедитором та перевізником; а учасниками транспортно-експедиторської діяльності є клієнти, перевізники, експедитори, транспортні агенти, порти, залізничні станції, об`єднання та спеціалізовані підприємства залізничного, авіаційного, автомобільного, внутрішнього водного та морського транспорту, митні брокери та інші особи, що виконують роботи (надають послуги) при перевезенні вантажів.

Статтею 4 Закону України «Про ТЕО» визначено, що транспортно-експедиторська діяльність здійснюється суб`єктами господарювання різних форм власності, які для виконання доручень клієнтів чи відповідно до технологій роботи можуть мати: склади, різні види транспортних засобів, контейнери, виробничі приміщення тощо. Статтею 22 Закону України «Про транспорт» визначено, що до складу залізничного транспорту входять підприємства залізничного транспорту, що здійснюють перевезення пасажирів, вантажів, багажу, пошти, рухомий склад залізничного транспорту, залізничні шляхи сполучення, а також промислові, будівельні, торговельні та постачальницькі підприємства, навчальні заклади, технічні школи, дитячі дошкільні заклади, заклади охорони здоров`я, фізичної культури та спорту, культури, науково-дослідні, проектно-конструкторські організації, підприємства промислового залізничного транспорту та інші підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, що забезпечують його діяльність і розвиток.

Статтею Закону України «Про залізничний транспорт» визначено, що залізничний транспорт - виробничо-технологічний комплекс підприємств залізничного транспорту, призначений для забезпечення потреб суспільного виробництва і населення країни в перевезеннях у внутрішньому і міжнародному сполученнях та надання інших транспортних послуг усім споживачам без обмежень за ознаками форми власності та видів діяльності тощо. Підприємства залізничного транспорту - суб`єкти господарювання, які провадять діяльність у сфері залізничного транспорту.

У відповідності до п.1.2 Правил експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 29.01.2015 № 17, оператор - самостійний суб`єкт господарювання, який на підставі договорів із залізницею і вантажовідправниками бере участь у процесі перевезення вантажів з використанням власного рухомого складу або орендованого в іншого власника, або яким він володіє на підставі сумісної діяльності, договору управління майном тощо; перевізник - юридична особа або фізична особа - підприємець, яка взяла на себе зобов`язання і відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місця призначення довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу (передачу) вантажоодержувачу. Згідно з п.1.3 зазначених Правил, залізницями та підприємствами залізничного транспорту України забезпечуються рівні умови для доступу всіх власників вагонів, операторів та перевізників до користування інфраструктурою залізничного транспорту загального користування. Пунктом 5.1. Правил визначено, що перевезення вантажів залізничним транспортом у власних вантажних вагонах здійснюється на договірних засадах згідно із затвердженими залізницею планами перевезень. Власники, оператори, орендарі вагонів на підставі договорів з відправниками, одержувачами, експедиторами та перевізником організовують ефективне використання рухомого складу для перевезення вантажів. З огляду на викладене вище, ТОВ «АП Марін», що має у власності 400 залізничних вагонів-зерновозів, належить до підприємств залізничного транспорту, є одночасно і оператором, і перевізником, і суб`єктом транспортно-експедиторської діяльності, а договори ТОВ «АП Марін» на транспортне-експедиторське обслуговування є змішаним договорами, що містять як елементи договору на перевезення, так і на транспортно-експедиторську діяльність.

Зі свого боку, позивач наполягає на тому, що наявність у розпорядженні власного та орендованого парку з 400 вагонів-зерновозів свідчить про надання послуг власними силами, а не про здійснення виключно посередницьких послуг.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення, що стандартною практикою на ринку перевезення вантажів є застосування комплектної ставки експедирування, яка включає в себе як відшкодування усіх витрат перевізника/експедитора, так і його винагороду. Тобто в такій формі побудови відносин: Підприємство як перевізник/експедитор у відносинах з третіми особами діє від свого імені і за свій рахунок, послуги надані Підприємством є власновиробленими, їх облік ведеться не по комісійній схемі, а визнаються витрати на надання послуг та доходи від їх надання. Більшість замовників наполягають саме на такій формі договірних відносин, адже вони чітко розуміють свої витрати на перевезення (а не мають потім компенсувати якісь неочікувані і наперед не прогнозовані витрати перевізника/експедитора), мають права вимоги безпосередньо до контрагента, а не до невідомих субпідрядників. Також це стимулює перевізників/експедиторів до пошуку найбільш оптимальних і дешевих шляхів транспортування, а не понесення будь-яких витрат за будь-якою розцінкою із подальшим перекладанням їх на замовників. Також це зручно з точки зору обліку, адже, наприклад, при маршрутних перевезеннях (біля 50 вагонів) у Підприємства може бути до 10 контрагентів надавачів послуг (залізниця, станції, елеватори, пломбування, зважування, охорона, супроводження тощо) і наприклад, 10 контрагентів замовників послуг. При комісійній схемі обліку ці всі витрати треба було б розділити між всіма замовниками по якомусь ключу розподілу, розмножити вхідні документи в 10 примірниках, щоб надати кожному замовнику. Це величезні витрати часу і ресурсів на адміністрування такої діяльності.

Положеннями п. 201.1 ст. 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.7. ст.201 ПК України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з п. 201.10. ст. 201 ПК України: при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/ придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг. У податковій накладній, що складається за операціями з вивезення товарів за межі митної території України, зазначаються ті одиниці виміру товарів, які застосовуються при оформленні митної декларації на такі товари; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер; к) дата та номер митної декларації зазначаються у разі складання платником податкової накладної за операціями з вивезення товарів за межі митної території України; л) дата та номер договору (контракту) зазначаються у разі складання платником податкової накладної за операціями з вивезення товарів за межі митної території України.

Отже, з метою належного виконання п. 201.1. ст. 201 ПК України, ТОВ "АП Марін" належним чином склало та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на загальну суму ПДВ 20 285 684,32 грн., перелік яких наведений на стор. 15-19 Акта перевірки 31.12.2025 №39045/02-32-07-03/39882242.

При цьому, об`єктом оподаткування ПДВ визначено послугу надану ТОВ «АП Марін» по Договору №202407-08 від 01.07.2024 року на транспортно-експедиційне обслуговування, який не включає в себе: плату за користування вагонами понад терміни визначені у п. 4.10 Договору, вартість навантажувальних та розвантажувальних робіт. Вартість оформлення ветеринарних сертифікатів відповідності, митного оформлення, інші витрати Виконавця пов`язані з наданням послуг по факту понесення Виконавцем таких затрат та на підставі наданих документів.

Отже суд погоджується з доводами позивача, що відповідно до ст. 188.1 ПК України база оподаткування визначається виходячи із договірної вартості, яка у формі «комплексної ставки» була погоджена сторонами у Протоколах узгодження ціни та відображена у первинних документах. При цьому ТОВ «АП Марін» забезпечило повне нарахування та сплату ПДВ з усієї вартості послуг, що виключає завдання будь якої шкоди бюджету. Податкові накладні були зареєстровані в ЄРПН та містять опис послуги, що дозволяє повноцінно ідентифікувати операцію, її зміст та сторони, а тому згідно з положеннями п. 201.10 ст. 201 ПК України такі податкові накладні не можуть вважатися нескладеними.

Відповідно до положень п.1201.2 ст. 1201 ПК України, відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної / розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної / розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» «г» пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу), що зазначена в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної, або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування.

Відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому цього пункту, після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.

Враховуючи зміст зареєстрованих податкових накладних складених за фактом надання транспортно-експедиційних послуг та зміст Договору на транспортно-експедиційне обслуговування та Протоколу узгодження порядку формування вартості послуг до кожного Договору на транспортно-експедиційне обслуговування та заявок на перевезення вантажу, суд дійшов висновку, що висновки акту перевірки №31869/02-32-07-03/39882242 від 29.10.2025р. щодо порушення ТОВ "АП Марін" п. 120-1.2 ст. 120-1 , п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України за серпень 2025р. щодо не складення та не реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних 115 податкових накладних на поставку послуг, в повній мірі передбачених договорами, із обов`язкових реквізитів номенклатури, в межах оподатковуваних операцій, на загальну суму ПДВ 20 285 684,32 грн. є безпідставними та необґрунтованими.

Крім того, положення п. 120-1.2 ст. 120-1 ПК України визначають санкції за конкретне діяння - відсутність реєстрації податкових накладних в ЄРПН. Застосування санкцій за відсутність реєстрації податкових накладних до фактично зареєстрованих документів є розширювальним тлумаченням норм щодо штрафних санкцій, що суперечить принципу правової визначеності.

Вказані вище обставини свідчать про безпідставність висновків відповідача про відсутність реєстрації 115 податкових накладних за серпень 2025 року та, як наслідок, відсутність підстав для застосування до позивача штрафних санкцій, визначених спірним податковим повідомленням-рішенням від 06.01.2026 №0002260703 в розмірі 10 142 842,16 грн.

Враховуючи викладені обставини, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькі області від 06.01.2026 №0002260703 є протиправним та підлягає скасуванню.

За приписами вимог п. 4 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Також, згідно з позицією ЄСПЛ, викладеною, зокрема, у справі "Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції", заява № 36985/97, рішення від 23 липня 2002 року, пункт 110, адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи повинні бути розглянуті на підставі наданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів мусять саме податківці.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, оскільки по суті спору позов задоволено, судові витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 33 280,00 грн слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 06.01.2026 №0002260703 форма "ПН".

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АП МАРІН" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 33 280,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "АП МАРІН" (вул. Келецька, 105, м. Вінниця, 21030, код ЄДРПОУ 39882242)

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькії області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028, код ЄДРПОУ 44069150)

Суддя Віятик Наталія Володимирівна