Рішення № 138684371, 03.08.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

03 серпня 2026 р. Справа № 120/11429/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бошкової Ю.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним скасувати рішення, зобов`язати вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним скасувати рішення, зобов`язати вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області протиправно прийнято рішення від 18.06.2025 № 025050006662, яким їй відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Ухвалою від 21.08.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд її здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою відповідачам встановлено строк для подання відзивів на позовну заяву.

04.09.2025 та 09.09.2025 до суду від відповідачів надійшли відзиви на позовну заяву, в яких зазначено, що рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах прийнято відповідно до вимог чинного законодавства. Вказують, що страховий стаж позивача обчислено у повному обсязі та становить 33 роки 9 місяців 20 днів. При цьому до пільгового стажу зараховано всі періоди роботи, підтверджені належними документами, зокрема уточнюючими довідками від 28.04.2025 №№ 136, 137. Разом з тим за інші періоди роботи позивача дояркою уточнюючих довідок, які підтверджують пільговий характер роботи та виконання встановлених норм обслуговування, не надано. Крім того, періоди роботи у колгоспі «Дружба», підтверджені архівною довідкою, підлягають підтвердженню Комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах. За наведених обставин відповідачі вважають, що пільговий стаж позивача становить 4 роки 4 місяці 3 дні, що є недостатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, у зв`язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

10.06.2025 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 5 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

За принципом екстериторіальності розгляд такої заяви здійснювався Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, яке рішенням № 025050006662 від 18.06.2025 відмовило заявниці в призначенні пенсії.

Зі змісту рішення слідує, що вік заявниці на день звернення із заявою про призначення пенсії складав 55 років 7 місяців, страховий стаж - 33 роки 09 місяців 20 днів.

До пільгового стажу позивача зараховано усі періоди роботи згідно з наданими нею уточнюючими довідками від 28.04.2025 №№ 136, 137, а саме: з 01.03.2012 по 06.03.2015 та з 22.01.2020 по 17.05.2021.

В уточнюючій довідці № 136 допущено помилку в абзаці 2 щодо періоду з 22.01.2020 по 17.05.2021, а саме зазначено: « 22.01.2020-17.058.2021» 1 рік 3 місяці 27 днів.

За інші періоди роботи дояркою на сільськогосподарських підприємствах довідки пільгового характеру щодо виконання норм обслуговування не надавалися.

Періоди роботи позивача як доярки в колгоспі «Дружба», підтверджені архівною довідкою від 10.04.2024 № 90, підлягають розгляду Комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, створеною при головних управліннях Пенсійного фонду України, відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1 «Про затвердження Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 за № 1231/13105.

Таким чином, пільговий стаж роботи позивача дояркою (оператором машинного доїння) склав 4 роки 4 місяці 3 дні.

Враховуючи наведене, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з огляду на відсутність необхідного пільгового стажу - 20 років.

Надаючи правову оцінку рішенню пенсійного органу, що оскаржується, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Згідно вимог статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій встановлені Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", який набрав чинності 01.01.2004.

Згідно положень частини 1 статті 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Відповідно до частини 1 статті 8 вказаного Закону, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Статтею 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено наступні види пенсійних виплат, що призначаються в солідарній системі: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Водночас за змістом пункту 5 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається жінкам, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності стажу на зазначених роботах не менше 20 років, за умови виконання встановлених норм обслуговування.

Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За вимогами статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

За змістом пункту 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно жінок, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами на підприємствах сільського господарства (в тому числі в колгоспах) - про виконання встановлених норм обслуговування.

Порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз`яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 7, згідно з яким, до доярок належать працівники, які оформлені на роботу доярками, свинарками, мають відповідні посвідчення, які постійно зайняті протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Дояркам, свинаркам, які відпрацювали повний польовий період на колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, доярки та свинарки яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії доярка та свинарка, запроваджена в 1961 році.

Таким чином, головними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання відповідної роботи, досягнення відповідного віку, а також наявність відповідного стажу.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 21.11.2019 у справі № 701/1232/16-а.

Суд наголошує, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, натомість, необхідність підтвердження трудового стажу іншими документами виникає лише у випадку відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

В ході розгляду справи судом встановлено, що 10.06.2025 позивач звернулась до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком згідно пункту 5 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що на момент звернення позивача із заявою про призначення пенсії, остання досягла необхідного віку та мала достатній страховий стаж.

Підставою для відмови слугувала відсутність у позивача необхідного пільгового стажу.

Як убачається зі змісту оскаржуваного рішення, до пільгового стажу відповідачем зараховано періоди роботи позивача оператором машинного доїння у ТОВ «Теплик-Агро» з 01.03.2012 по 06.03.2015 та з 22.01.2020 по 17.05.2021 на підставі уточнюючих довідок від 28.04.2025 №№ 136, 137.

Водночас інші періоди роботи позивача дояркою відповідачем до пільгового стажу не зараховано з підстав ненадання уточнюючих довідок щодо виконання норм обслуговування та необхідності підтвердження такого стажу Комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії.

Відтак спірним питанням є наявність в позивача необхідного пільгового стажу.

Надаючи оцінку таким доводам, суд виходить із того, що відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 1, 2 Порядку № 637 основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Подання інших документів для підтвердження стажу передбачено лише у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Як встановлено судом, відповідно до записів трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 , остання 01.02.1986 зарахована в члени колгоспу «Дружба» с. Метанівка телятницею, 04.04.2000 вибула з членів КСП у зв`язку з реформуванням господарства та переведенням до агрокооперативу, 29.02.2012 звільнена, а в подальшому працювала оператором машинного доїння у ТОВ «Теплик-Агро» у періоди з 01.03.2012 по 06.03.2015 та з 22.01.2020 по 17.05.2021.

Разом із тим матеріалами справи підтверджується, що періоди роботи позивача у колгоспі «Дружба» також підтверджуються архівними довідками Трудового архіву Соболівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області №90 від 10.04.2024, №91, 92, 93 від 12.04.2024 та архівними довідками Архівного відділу №3 Гайсинської районної державної адміністрації від 11.06.2024 №01-11-168, згідно з якою позивач у спірний період працювала дояркою, виконувала людино дні та отримувала заробітню плату.

Таким чином, факт роботи позивача дояркою у колгоспі «Дружба» з 01.02.1986 по 29.02.2012 підтверджується належними письмовими доказами та відповідачем не спростований.

Суд звертає увагу, що підставою для відмови у зарахуванні зазначених періодів до пільгового стажу відповідач визначив виключно відсутність уточнюючої довідки щодо виконання встановлених норм обслуговування та відсутність рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії.

Водночас пунктом 20 Порядку № 637 передбачено, що уточнюючі довідки подаються у випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, які визначають право особи на пенсію на пільгових умовах.

Разом із тим наведена норма не може тлумачитися як така, що надає органу Пенсійного фонду право відмовити у зарахуванні відповідного періоду роботи виключно з підстав ненадання уточнюючої довідки, якщо факт виконання особою відповідної роботи підтверджується іншими належними та допустимими доказами.

Необхідно зауважити, що норми обслуговування для цілей призначення дояркам пенсії встановлюються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, Кабінет Міністрів України не визначав порядок встановлення норм обслуговування, виконання яких повинно враховуватися при призначенні дояркам пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до вказаного, нормою обслуговування належить вважати певну кількість голів корів або свиней, закріплених за робітницею, яку вона зобов`язана обслужити упродовж установленого робочого дня (зміни) у визначених організаційно-технічних умовах. А відтак, ураховується виконання норм обслуговування, встановлених на рівні, не нижчому від технічно обґрунтованих норм. У свою чергу, до технічно обґрунтованих норм належать: типові міжгалузеві і галузеві (відомчі) норми обслуговування, затверджені в установленому порядку; норми обслуговування, встановлені на підставі типових міжгалузевих і галузевих (відомчих) нормативів часу на окремі роботи (операції) з урахуванням організаційно-технічних умов обслуговування великої рогатої худоби і свиней у цьому господарстві. Тому, саме адміністрація господарства подає до органу Пенсійного фонду довідку про стаж роботи дояркою (оператором машинного доїння) і про виконання встановлених норм обслуговування.

Водночас, не визначення порядку встановлення норм обслуговування, виконання яких повинно враховуватися при призначенні дояркам пенсії за віком на пільгових умовах, та не затвердження (та як наслідок відсутність відповідних документів) норм обслуговування тварин для доярок господарства за вищевказані роки на відповідних підприємствах, де працювала позивач, на думку суду, не може свідчити про невиконання нею таких норм.

Тому відсутність документів про виконання норм обслуговування не може бути самостійною підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Аналогічні висновки містяться в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07.02.2019 у справі № 699/155/17.

При цьому суд зазначає, що право особи на пенсійне забезпечення, не може ставитись в залежність від існування конкретного документу, позаяк збереження таких відомостей не може контролюватися пенсіонером, а значить на нього не може покладатись відповідальність за їх відсутність.

Також суд критично оцінює доводи відповідача про необхідність підтвердження спірних періодів роботи Комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), орган, що призначає пенсію, під час прийняття документів перевіряє правильність їх оформлення, відповідність викладених у них відомостей, перевіряє зміст поданих документів, фіксує виявлені розбіжності, а також має право вимагати подання додаткових документів та перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Крім того, згідно з пунктом 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії встановлюється органом, що призначає пенсію, на підставі всебічного, повного та об`єктивного розгляду всіх поданих документів.

Отже, саме на орган Пенсійного фонду покладено обов`язок щодо належної перевірки поданих особою документів, з`ясування наявності чи відсутності підстав для зарахування відповідних періодів роботи до пільгового стажу та, у разі необхідності, вчинення дій, спрямованих на усунення виявлених розбіжностей.

Разом із тим зі змісту оскаржуваного рішення не вбачається, що відповідачем здійснювалися будь-які дії, спрямовані на перевірку обґрунтованості видачі поданих позивачем документів, усунення виявлених розбіжностей чи ініціювання розгляду питання Комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії.

Натомість відповідач фактично обмежився посиланням на необхідність розгляду спірних періодів зазначеною Комісією та поклав обов`язок щодо вчинення відповідних дій на позивача, що не узгоджується з наведеними положеннями Порядку № 22-1.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 18.06.2025 № 025050006662 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

А отже слід зобов`язати зарахувати до пільгового стажу період роботи позивача з 01.02.1986 по 29.02.2012.

Визначаючись щодо вимог зобов`язального характеру, зокрема і в частині суб`єкта владних повноважень, який має вирішувати питання про призначення позивачеві пенсії, суд враховує наступне.

Конституційний Суд України у п.3.4 Рішення від 18.06.2007 № 4-рп/2007 зазначив, що неодноразово розглядав проблему, пов`язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави.

У рішеннях Конституційного Суду України підкреслюється, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст.22 Конституції України не допускається (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99, від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 № 7-рп/2004).

Конституційне та законодавче регулювання захисту прав і свобод людини узгоджується із міжнародно-правовими актами, а саме Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі Конвенція), яка була ратифікована Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 та відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства.

У пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі "Фокін проти України" ЄСПЛ зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу якості закону, передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

В контексті встановлених обставин справи суд зауважує на відсутності між сторонами спору щодо достатності у позивачки необхідної кількості загального стажу, такий становить 33 роки 09 місяців 20 днів.

Враховуючи наведене, а також те, що на час звернення за призначенням пенсії позивачеві виповнилось 55 років, її страховий стаж становить понад 33 роки, в тому числі спеціальний (пільговий) стаж складає понад 20 років, що є достатнім для призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту 5 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV.

За правилами частини 1 статті 45 Закону Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Отже, вимоги позивачки щодо зобов`язання відповідача призначити їй пенсію на пільгових умовах з 10.06.2025 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому суд враховує правову позицію Верховного Суду, висловлену в постановах від 08.02.2024 по справі № 500/1216/23, від 09.07.2024 у справі № 240/16372/23, згідно з якою дії зобов`язального характеру щодо зарахування стажу та призначення позивачеві пенсії має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В силу приписів частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачкою, суд приходить до переконання, що заявлений позов належить задовольнити.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (як суб`єкта владних повноважень, який прийняв оскаржуване у даній справі рішення) слід стягнути сплачений ним при поданні позовної заяви до суду судовий збір у розмірі 1211,20 гривень.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №025050006662 від 18.06.2025 про відмову в призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до пункту 5 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 10.06.2025, зарахувавши при цьому до пільгового стажу період її роботи з 01.02.1986 по 29.02.2012.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області витрати, пов`язані з оплатою судового збору, в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідачі: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 13322403)

Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області (пл. Соборна, 3, м. Слов`янськ, Донецька область, код ЄДРПОУ 13486010)

Рішення суду сформовано 03.08.2026.

Суддя Бошкова Юлія Миколаївна