Ухвала суду № 138683949, 31.07.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/21145/26

1-кс/760/10130/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю:

секретаря судових засідань - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

захисника підозрюваної - ОСОБА_4

підозрюваної - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Солом`янського районного суду м. Києва клопотання слідчого слідчого відділу Солом`янського УП ГУНП у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Солом`янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваній:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці м. Києва, громадянці України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимій,

у кримінальному провадженні №12025100090001071 від 08.04.2025, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 307 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого слідчого відділу Солом`янського УП ГУНП у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Солом`янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання обґрунтовується тим, що в провадженні слідчого відділу Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві знаходиться кримінальне провадження №12025100090001071 від 08.04.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 307 КК України.

Досудовим розслідування встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням дату, час та місці, але не пізніше 23 грудня 2025 року, в порушення вимог Законів України від 15 лютого 1995 року «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», з корисливих спонукань, маючі на меті незаконне отримання доходів на постійній основі від незаконних операцій із психотропними речовинами у ОСОБА_5 виник злочинний умисел на вчинення тяжкого злочину, пов`язаного з незаконним придбанням, зберіганням та пересиланням з метою збуту на території міста Києва психотропних речовин.

Так, реалізуючи свій злочинний задум направлений на незаконне придбання та зберігання, пересилання з метою збуту, а також незаконний збут психотропної речовини, у невстановлений досудовим розслідуванням дату, час та місці, але не пізніше 23.12.2025 року, ОСОБА_5 придбала психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, масою не менше 0,362 г., яку зберігала з метою подальшого збуту, шляхом пересилання у поштових відправленнях через логістичну мережу ТОВ « Нова пошта».

З метою реалізації вказаного, 23.12.2025 о 22:27 використовуючи застосунок ТОВ « Нова пошта », за невстановлених обставин, створила накладну поштового відправлення № 2045 1329 7226 85, зазначивши при цьому вигадані анкетні дані відправника - ОСОБА_8 та номер телефону «НОМЕР_1» та одержувача - ОСОБА_9 до м. Березань, вул. Індустріальна, 48, відділення №1.

23.12.2025 в період часу з 22 год. 22 хв. по 22 год. 28 хв., перебуваючи по проспекту Воскресенському, буд.32 у м.Києві, поблизу супермаркету «Фора», за допомогою поштомату № 29790 ТОВ « Нова Пошта», надіслала вказане поштове відправлення: № 2045 1329 7226 85 з вмістом психотропної речовини обіг якої обмежено - амфетамін, масою не менше 0,362 г.

Далі, 24.12.2025 о 22 год 40 хв. у ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження в приміщенні терміналу №11/0 ТОВ «Нова Пошта» за адресою: Київська обл., с.Проліски, вул. Броварська, 2-Ж, проведено огляд посилки за ТТН № 2045 1329 7226 85, під час розпакування якої виявлено упакування від таблеток з назвою «Бупренорфін гідро хлорид» всередині якому знаходиться полімерний зіп пакет «zip-lock», з якого відібрано зразок вказаної порошкоподібної речовини, та відповідно до висновку експерта №СЕ-19/111-26/5041-НЗПРАП від 09.02.2026 надана на дослідження речовина білого кольору, містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, що згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року №770 (зі змінами) «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» «Список № 2 «Психотропні речовини, обіг яких обмежено в «Таблиці ІІ», є психотропною речовиною, обіг якої обмежено. Маса амфетаміну в речовині становить 0,022 г.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні та пересиланні з метою збуту психотропної речовини, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.

Крім того, ОСОБА_5 , спільно з ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи цивільним подружжям, у невстановлений органом досудового розслідування день та час, але не пізніше 09 вересня 2025 року вступили в злочинну змову, визначивши незаконний збут психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін, як головне джерело для здобуття коштів і матеріальних благ для свого існування, з корисливих мотивів, всупереч врегульованих законом суспільних відносин щодо порядку обігу наркотичних засобів та психотропних речовин.

Реалізуючи свій злочинний умисел, за місцем спільного проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_10 створили умови для незаконного виготовлення психотропних речовин, що підтверджується сукупністю виявлених під час санкціонованого обшуку предметів та речовин.

Зокрема, 29.04.2026, у період часу з 06 год. 37 хв. по 10 год. 37 хв., під час проведення санкціонованого судом обшуку у вищевказаному домоволодінні працівниками поліції виявлено та вилучено ряд речей і речовин, а саме : 11 (одинадцять) пластикових ємностей з невідомою речовиною, 4 (чотири) пластикові ємності з невідомою речовиною, малярний комбінезон, пластикова ємність з невідомою речовиною, пластикова ємність з невідомою речовиною, скляна ємність з невідомою речовиною, 4 (чотири) поліетиленових пакети з ганчірками, пусті полімерні зіп пакети, два рулони фольги, полімерні та резинові рукавиці, пуста пластикова ємність, скляні електронні ваги, скляна ємність з невідомою речовиною, дві пластикові каністри з невідомою речовиною, три пластикові ємності з невідомою речовиною, пластиковий фільтр та скляна колба з резиновою грушею, 6 (шість) зіп та 3 (три) поліетиленових пакети з невідомою порошкоподібною речовиною масою не менше 50 г., та які направлено до Київського НДЕКЦ для проведення судової експертизи матеріалів, виробів та речовин, а також 2 (два) зіп пакети з вологою порошкоподібною речовиною білого кольору масою близько 1,4 г. та 3.9 г., та які відповідно до висновку експерта від 29.04.2026 №СЕ-19/111-26/23486 НЗПРАП є психотропною речовиною , обіг якої обмежено - амфетамін, (Таблиця IІ Список №2 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою КМУ від 06.05.2000 №770). Загальна маса амфетаміну - 1,194 г.

Загальна маса вилученої у ОСОБА_5 , та її співмешканця ОСОБА_10 психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін, яку вони незаконно виготовили та зберігали з метою збуту, становить 1,194 г., що становить великі розміри (Таблиця 2 наказу МОЗ України №188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу»).

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у незаконному виготовленні, зберіганні психотропної речовини у великих розмірах з метою збуту, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

29.04.2026 о 13:40 в порядку ст.208 КПК України ОСОБА_5 , затримано за підозрою у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст. 307 КК України

01.05.2026 відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів (ухвала Солом`янського районного суду м. Києва №760/12698/26, 1-кс/760/6255/26 від 01.05.2026).

23.06.2026 відносно ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів (ухвала Солом`янського районного суду м. Києва №760/18220/26, 1-кс/760/8635/26 від 23.06.2026).

24.07.2026 ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва продовжено строк досудового розслідування в кримінальному провадженні №12025100090001071 від 08.04.2025 до п`яти місяців, тобто до 30.09.2026.

Враховуючи те, що строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується 29.07.2026 року, досудове розслідування на цей час не буде завершено, оскільки необхідно провести ряд слідчих дій необхідних для беззаперечного доведення вини підозрюваного.

Крім того, виконати вимоги, передбачені ст. 290 КПК України, а саме: повідомити підозрювану ОСОБА_5 його захисника ОСОБА_4 про завершення досудового розслідування, повідомити підозрюваного її захисника про надання доступу до матеріалів досудового розслідування, ознайомити підозрюваного та його захисника із матеріалами досудового розслідування, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

Таким чином, прокурор вбачає необхідність у продовженні застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, у зв`язку із наявністю ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

У органу досудового розслідування є підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вчинила тяжкі кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.307, ч.2 ст.307 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років.

Відносно ОСОБА_5 необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою оскільки, існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, та які вказують на те, що підозрювана може: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення; впливати на свідків, з метою зміни останніми показань в частині фактичних обставин.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримала у повному обсязі, просила його задовольнити.

Захисник підозрюваної адвокат ОСОБА_4 заперував проти задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_5 , зазначив, що ризики заялені стороною обвинувачення не доведені.

Підозрювана ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримала позицію свого захисника, просила застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні слідчого відділу Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві знаходиться кримінальне провадження №12025100090001071 від 08.04.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 307 КК України.

29.04.2026 о 13:40 в порядку ст.208 КПК України ОСОБА_5 , затримано за підозрою у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст. 307 КК України

01.05.2026 відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів (ухвала Солом`янського районного суду м. Києва №760/12698/26, 1-кс/760/6255/26 від 01.05.2026).

23.06.2026 відносно ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів (ухвала Солом`янського районного суду м. Києва №760/18220/26, 1-кс/760/8635/26 від 23.06.2026).

24.07.2026 ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва продовжено строк досудового розслідування в кримінальному провадженні №12025100090001071 від 08.04.2025 до п`яти місяців, тобто до 30.09.2026.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно з ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, практику Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990, під час розгляду клопотань на стадії досудового розслідування слідчий суддя має переконатись, що сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з`ясування істини у справі є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри, що може переконати об`єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

Виходячи з цього, в ході розгляду клопотання слідчий суддя дійшов висновку, що на даній стадії досудового розслідування ОСОБА_5 в цілому обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.

Так, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, пов`язаних з незаконним обігом психотропних речовин, за яке передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років. Тяжкість інкримінованого злочину та суворість можливого покарання об`єктивно підвищують ризик того, що підозрювана, усвідомлюючи невідворотність кримінальної відповідальності, може вжити заходів, спрямованих на уникнення слідства та суду.

Крім того, підозрювана фактично проживає за адресою, відмінною від місця реєстрації, що свідчить про її мобільність та можливість швидкої зміни місця перебування. За таких обставин існує обґрунтована ймовірність того, що вона може змінити місце проживання, залишити територію свого фактичного перебування або іншим чином переховуватись від органів досудового розслідування.

На той факт, що підозрювана може вчинити інше кримінальне правопорушення, з урахуванням характеру інкримінованого кримінального правопорушення, яке пов`язане з незаконним обігом психотропних речовин, є підстави вважати, що підозрювана могла діяти не самостійно, а у взаємодії з іншими, на даний час невстановленими особами.

Матеріали кримінального провадження містять результати негласних слідчих (розшукових) дій, що вказує на наявність інших осіб, обізнаних з обставинами вчинення кримінального правопорушення, які можуть виступати свідками у даному провадженні. Перебуваючи на волі, підозрювана може встановити з ними контакт, узгодити позиції, схилити до надання неправдивих показань або відмови від їх надання, що може істотно перешкодити встановленню об`єктивної істини у кримінальному провадженні.

Є актуальним ризик знищення, переховування або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень шляхом вжиття заходів, спрямованих на знищення доказів та недопущення розкриття інших епізодів злочинних дій.

Слід зазначити, що у даному кримінальному провадженні, підозрювана ОСОБА_5 використовувала заходи конспірації, зокрема зазначала вигадані анкетні дані відправника, користувалася поштоматами та електронними сервісами для здійснення протиправної діяльності, що свідчить про усвідомлений характер дій, спрямованих на уникнення викриття.

Вказані обставини дають підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_5 може володіти іншими речами, предметами або інформацією (зокрема мобільними телефонами, електронними носіями інформації, перепискою, контактами), які мають доказове значення у кримінальному провадженні, однак на даний час не вилучені. Перебуваючи на волі, вона може вжити заходів до їх знищення, приховування або спотворення, чим перешкоджатиме повному, всебічному та неупередженому досудовому розслідуванню.

Слід врахувати той факт, що перебуваючи на волі, підозрювана ОСОБА_5 маючи доступ до інтернет-мережі, зможе користуватись, шляхом несанкціонованого втручання, «хмарним сховищем» та вчинити дії, спрямованні на тотальне знищення всієї інформації, що є доказами по кримінальному провадженню.

На той факт, що підозрюваний може впливати на свідків, експерта ОСОБА_5 після повідомлення їй про підозру у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, розуміючи що її дії викриті, може вчинити незаконний вплив у виді психологічного маніпулювання, шантажу, підкупу, прохань, умовлянь стосовно свідків у даному кримінальному провадженні.

Тобто, вищевказаний фактор свідчить про те, що перебуваючи на волі або в умовах домашнього арешту, у тому числі цілодобовому, та відповідно, маючи доступ до засобів зв`язку, мережі Інтернет, вона буде мати можливість незаконно впливати на осіб-фігурантів з метою ненадання показань та знищення інформації, що має доказове значення (якою у тому числі володіють такі особи), які мають важливе значення для викриття всіх кримінальних правопорушень, вчинених підозрюваною, повною відмовою від прийняття участі у процесуальних діях, які є необхідними при розслідуванні даної категорії кримінальних правопорушень, або викривлення інформації на користь підозрюваного, яку необхідно отримати під час проведення слідчих дій за участю таких осіб.

Більш м`які запобіжні заходи застосовані до підозрюваної ОСОБА_5 призведуть до продовження злочинної діяльності, наддадуть змогу переховуватись від органів досудового розслідування та впливати на розслідування кримінального провадження.

Крім того, суд враховує, що міра запобіжного заходу має на меті попереджати спроби особи вчиняти дії щодо перешкоджання здійсненню правосуддя, а не бути лише наслідком такого перешкоджання.

Згідно з положенням ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загально-суспільних прав та інтересів.

Обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у виді тримання під вартою у даному кримінальному провадженні не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваної ОСОБА_5 слідчим суддею, на даному етапі не встановлено та стороною захисту не доведено.

Вирішуючи клопотання про продовження запобіжного заходу, слідчий суддя, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, також враховує вік та стан здоров`я підозрюваної, вагомість наявних доказів про вчинення нею кримінального правопорушення та тяжкість покарання, що їй загрожує та її майновий стан.

Отже, оцінюючи у сукупності всі обставини на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, та доведених ризиків, відомості щодо особи підозрюваної, слідчий суддя вважає, що на цьому етапі кримінального провадження продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.

Разом із цим, суд враховує правову позицію Європейського суду, яка сформульована, зокрема, у п. 80 рішення у справі «Марченко проти України» про те, що при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів.

З огляду на наведене, слідчий суддя вважає за необхідне задовольнити клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_5 .

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Також пунктом 1 ч. 5 ст. 182 КПК України передбачено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Водночас, ч. 4 ст. 182 КПК України встановлено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у справі «Мангурас проти Іспанії» від 28.09.2010, відповідно до ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на свободу та особисту недоторканість), сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, а за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, в заподіянні яких особа обвинувачується.

При цьому Європейським судом з прав людини визнано правильним підхід національного суду Іспанії щодо необхідності врахування вказаних чинників за наявності сумнівів у тому, що застава, сума якої визначатиметься виключно пропорційно до майнового стану підозрюваного, зможе забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, передусім щодо участі у судовому розгляді справи.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України, співставивши існуючі у справі ризики, характер кримінального правопорушення та його наслідки з реальною можливістю забезпечити цим запобіжним заходом впевненість у тому, що підозрюваний не буде порушувати покладені на нього процесуальні обов`язки, а також беручи до уваги матеріальний стан обвинуваченого, з урахуванням ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який з 01.01.2026 складає 3328 грн. 00 коп., вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленому п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави суддя вважає за необхідне покласти на підозрювану ОСОБА_5 , такі обов`язки:

- з`являтися за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, або інший документ, що дає право на виїзд з України.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_5 , відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Продовжити підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 25.09.2026, включно.

Одночасно визначити розмір застави 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: Отримувач: ДКСУ в м. Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р: UA 128201720355259002001012089 та надати документ, що це підтверджує, до Солом`янського районного суду міста Києва.

У разі внесення застави покласти на підозрювану ОСОБА_5 наступні обов`язки, а саме:

- з`являтися за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, або інший документ, що дає право на виїзд з України.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана зобов`язана виконувати покладені на неї обов`язки, строк дії яких встановити до 25.09.2026 з моменту внесення застави.

Визначити строк дії ухвали до 25.09.2026, включно.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Солом`янську окружну прокуратуру м. Києва.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_11